Документ № 120234080

Справа № 991/4535/24

Провадження №11-сс/991/423/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах кримінального провадження №52019000000000585 від 15.07.2019,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 . Одночасно з цим визначено, що після затримання підозрюваного ОСОБА_7 і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу. Приймаючи дане рішення за відсутності ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновків про: набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1-3 ст. 177 КПК України; наявність обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати; постановити нову, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник вважає необґрунтованим повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки воно не містить опис складу зазначеного злочину та не підтверджується жодним належним доказом. На думку захисника, сторона обвинувачення вчинила безпідставну перекваліфікацію даного кримінального провадження зі ст. 364 КК України на ст. 191 КК України. Стверджує, що учасники АТО мали право на безоплатне отримання земельних ділянок, відтак склад злочину, передбачений ст. 191 КК України, відсутній. Зазначає, що ТОВ «АФ Довіра 2008», ОСОБА_9 та наближені до нього особи безоплатно не отримали від держави жодної земельної ділянки, а також органом досудового розслідування не зафіксовано жодного факту укладення договорів купівлі-продажу з порушенням вимог законодавства. Дії ОСОБА_7 як начальника земельного відділу ТОВ «АВІС УКРАГРО» полягали виключно у виконанні вказівок роботодавця допомагати учасникам АТО у законний спосіб оформляти та подавати до державних органів документи, необхідні для одержання від держави земельних ділянок, укладати щодо них договори оренди та купівлі-продажу. Окрім цього, ОСОБА_7 невідомо про будь-які дії, у т.ч. злочинні плани інших учасників, які сторона обвинувачення вважає кримінально караними.

В доводах апеляційної скарги захисник заперечує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, зазначає, що перебування ОСОБА_7 з двома неповнолітніми дітьми за кордоном обумовлено введенням в Україні воєнного стану. В контексті цього стверджує, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватись, заявляє про своє бажання брати участь у проведенні всіх процесуальних дій в режимі відеоконференції. Вважає необґрунтованим ризик знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки даний ризик нівелюється перебуванням підозрюваного за межами України.

Окрім зазначеного, на думку захисника, суд в супереч закону не дозволив ОСОБА_7 в режимі відеоконференції прийняти участь у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не врахував його письмові пояснення та не оцінив поважності причин неприбуття ОСОБА_7 на виклики детективів НАБУ, в результаті чого не перевірив наявність законних підстав для оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її повністю, прокурора, який заперечував проти задоволення та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

23.04.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, яке, у зв`язку з перебуванням останнього за межами України, вручено у порядку, передбаченому ст. ст. 42, 135 КПК України.

Згідно підозри ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, у період не пізніше 25.01.2018 по 09.02.2021, шляхом забезпечення: подання до ГУ ДКГ у Сумській області клопотань від імені заздалегідь підшуканих вищевказаних осіб про затвердження розроблених ПП «Ромни?Проект» проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства; заповнення договорів про оренду земельних ділянок в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008», шляхом проставлення дат, відомостей про місцезнаходження земельних ділянок та їх кадастрові номери; оформлення за довіреністю договорів про оренду земельних ділянок в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» та отримання зареєстрованих документів; оформлення за довіреностями права власності на земельні ділянки; державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, вчинив пособництво у заволодінні в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 291 122 287 грн., чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК у Сумській області на цю суму.

З огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність ОСОБА_7 на території України, детектив НАБУ звернувся з клопотанням про обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших учасників у цьому провадженні, а також оголошений в міжнародний розшук.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно приписів ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження цього слідчим суддею досліджено матеріли, долучені детективом до клопотання про застосування запобіжного заходу (т. 6, а.с. 144-147), які в своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Так, згідно підозри заволодіння особливо цінними землями державних підприємств відбувалось в три етапи. Зокрема, перший етап передбачав створення видимості того, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» без належних правових підстав використовують землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. У період з 06.03.2017 по 16.06.2017 під час реалізації першого етапу плану вчинення злочину співорганізатори забезпечили приховання частини документів, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право користування на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Другий етап передбачав недопущення отримання сторонніми особами у власність чи користування земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Згідно третього етапу мало відбутись заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» шляхом передачі заздалегідь підшуканим громадянам України у приватну власність земельних ділянок, які сформовані за рахунок земель державних підприємств. Співорганізатори вирішили, що майбутнім власникам висуватиметься умова оформлення права власності на земельну ділянку: підписати наперед договір про оренду такої ділянки в інтересах підконтрольного ОСОБА_9 ТОВ «АФ Довіра 2008». Як наслідок у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 співучасникам кримінального правопорушення вдалося заволодіти 1250 земельними ділянками загальною площею 2493,1387 га.

Слідчим суддею досліджено та оцінено докази, якими підтверджується правомірність користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Пехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, яка за допомогою підставних осіб перейшла у фактичне користування ТОВ «АФ Довіра 2008», зокрема :

- державний акт на вічне користування землею колгоспами №545709;

- державні земельні книги реєстрації землі за 1950-1970 роки;

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно якого у простійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського району Сумської області;

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно якого у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- листи ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в дозволі на розробку проекту землеустрою на відведення землі площею 3520,1 га на території Перехрествської сільської ради з підстав того, що вона вже знаходиться в постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

- лист директора ТОВ «Спектор Агро+» ОСОБА_14 про включення земельних ділянок ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах;

- протокол огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_14 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації;

- наказ ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 №432 про включення земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах. При цьому не маючи на меті фактичне їх проведення, а лише з метою унеможливити їх передачу стороннім особам у користування чи власність.

- протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 24.09.2019 з додатками, який повідомив, що цікавився можливістю отримання землі на території Перехрестівської сільської ради, в ході чого дізнався про умову отримання ділянки - підписання наперед договору про її оренду на користь ТОВ «АФ «Довіра 2008»;

- протокол огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, згідно з яким договори оренди деяких земельних ділянок з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладались раніше ніж здійснювалась первинна реєстрація права власності на земельну ділянку;

- протокол допиту свідка ОСОБА_23 (учасник АТО/ООС) від 23.02.2024, який повідомив, що весь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ «Довіра 2008», а власник зобов`язувався передати цьому товариству землю в оренду;

- висновки судових земельно-технічних експертиз, звіти ДНВП «Картографія» про накладення земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

На причетність ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення вказують, серед іншого:

-протокол огляду від 18.04.2024 (т.3 а.с. 1-102), згідно з яким встановлено, що представництво інтересів громадян при відведенні у їх власність земельних ділянок, сформованих за рахунок землі, що перебувала у постійному користуванні ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «АФ «Надія», здійснювали ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за довіреністю, а реєстрацію права оренди за ТОВ «АФ Довіра 2008» забезпечував на підставі довіреності ОСОБА_7 ;

-протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 01.12.2020, відповідно до якого останній організовує роботу по відведенню земельних ділянок у приватну власність за рахунок землі державних підприємств (т. 5, а.с. 20-27);

-протоколу обшуку земельного відділу ТОВ «АВІС УкрАгро» від 25-26 лютого 2020 року, начальником якого на момент вчинення інкримінованого підозрюваному злочину був ОСОБА_7, відповідно до якого відшукано: печатку ТОВ «АФ Довіра 2008»; незатверджені проєкти землеустрою ПП «Ромни-Проект» про відведення земельних ділянок на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; завірені копії наказів ГУ ДГК в Сумській області про відведення вищевказаної землі у власність; списки громадян на отримання земельних ділянок у приватну власність (т. 5, а.с. 28-32);

-протоколу НСРД щодо ОСОБА_7 від 17.01.2020, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_7 обізнаний про те, що земля відводиться за рахунок землі державних підприємств, а також спілкується щодо питань оформлення права на землю з іншими особами, залученими до виведення земель Перехрестівської сільської ради (т. 5, а.с. 40-44);

-протоколів НСРД щодо ОСОБА_15 від 17.01.2020 та від 06.03.2020, згідно з якими ОСОБА_7 спілкується з ОСОБА_15 з приводу процесу оформлення землі та видачі документів, достовірно знаючи, що відбувається це за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» (т.5, а.с 45-85);

-протоколів НСРД щодо ОСОБА_24 від 16.12.2019 та від 27.02.2020, у яких містяться розмови директора ПП «Ромни-Проект» з ОСОБА_7 з приводу відведення земельних ділянок у власність в частині розроблення проєктів землеустрою (т. 5, а.с 86-92);

-протоколу огляду блокнотів працівників ТОВ «АВІС УкрАгро», у тому числі ОСОБА_7, від 05.06.2020, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_7 тримає на контролі стан справ по відведенню землі в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» (т. 5, а.с 168-171);а також інші матеріали, долучені до клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу, у своїй сукупності.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника щодо необґрунтованості підозри у зв`язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України, з огляду на звичайні правочини отримання земельних ділянок фізичними особами, громадянами України. Дійсно, законодавством України, чинним як на момент вчиненого злочину, так і станом на період розгляду апеляційної скарги судом, передбачається можливість для даної категорії осіб в порядку безоплатної приватизації отримувати земельні ділянки із земель державної і комунальної власності. Однак, така можливість існує лише за наявності умови, передбаченої ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, а саме після припинення в порядку, визначеному законом, права власності чи користування ними, у разі якщо такі земельні ділянки перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність права постійного користування землями, на які накладаються передані у приватну власність земельні ділянки, у ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «АФ «Надія» та які у період розслідуванихподій не припиняли його. Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає наступне. Відповідно до наукового експертного висновку (т.3 а.с. 178-195), право користування на землі площею 2377,4 га згідно чинного на момент набуття такого права законодавства УРСР закріплено за сільськогосподарською артіллю ім.Сталіна, яке згодом було перейменовано в колгосп «Іскра» (1959-1960 рр.), а саме Державним актом від 22.02.1953 №545709 із відображенням у ньому опису меж, плану земель, переданих у користування, з відповідними доповненнями до такого Державного акту, які у т.ч. датовані 1979 та 1980 роками, про що також зазначено в Державній книзі реєстрації землекористувань з 1956 по 1970 рр. В результаті складання Технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель та складанню документів, що посвідчують право на земельні ділянки ДП ДГ «Іскра», було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельні ділянки за ДП ДГ «Іскра» загальною площею 3097,9570 га. Пунктом 5 Постанови Верховної ради УРСР «Про порядок ведення в дію Земельного кодексу УРСР» від 18.12.1990 визначено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку права власності на землю або землекористування. При цьому положення п. 6 постанови Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу» від 18.12.1990, п. 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу в частині втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) визнано неконституційними, з огляду на що доводи захисту про відсутність права користування землями у ДП ДГ «Іскра» колегія вважає необґрунтованими.

Щодо земель ДП ДГ «АФ Надія» то, як вбачається з наукового експертного висновку (т.4, а.с. 1-20), у зв`язку з об`єднанням радгоспу ім. Леніна з колгоспом ім. Калініна згідно Звіту про розподіл земель по угіддям та землекористувачам по Сумській області, станом на 01.11.1957 року, площа радгоспу в межах Роменського району становила 5958 га, право постійного користування зареєстроване в Державній книзі реєстрації землекористувань Роменського району за 1956-1963 роки на підставі рішення Роменського райвиконкому від 15.11.1957. Згодом, за рахунок зміни складу земельних угідь площа землі радгоспу ім. Леніна змінювалась, востаннє, згідно матеріалів розукрупнення станом на 01.10.1984, площа землекористування радгоспу ім. Леніна склала 4904 га, з яких 4367 га сільськогосподарських угідь (у т.ч. 3916 га ріллі). Відтак, з огляду на положення п.6 постанови Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу» від 18.12.1990 та п. 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу та рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) радгосп ім. Леніна зберігав за собою право користування вищевказаними землями. Розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації №119 від 28.03.2001 передбачена перереєстрація ДП ДГ ім. Леніна Сумської сільськогосподарської дослідної станції на ДП ДГ «АФ Надія», що підтверджується Наказом УААН №16 від 21.02.2001. В результаті складання Технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель та складанню документів, що посвідчують право на земельні ділянки ДП ДГ «АФ Надія», було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельні ділянки за ДП ДГ «АФ Надія» загальною площею 3943,4910 га.

З огляду на зазначені обставини, ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на праві користування з 1950-х років за їх різних реорганізаційних форм шляхом об`єднання/роз`єднання належали на законних підставах відповідні землі Перехрестівської сільської ради, розміри яких також змінювались з огляду на реорганізаційні процеси. Окрім цього, ГУ Держгеокадастру в Сумській області листами від 28.07.2016 та від 05.04.2017, відмовляючи ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в дозволі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для дослідних і навчальних цілей за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, пославшись на ч. 5 ст. 116 та ст. 141 Земельного кодексу України, підтвердило право постійного користування на них у вказаних державних підприємств, яке було чинним та не припиненим станом на період звернення. Відтак, з огляду на зазначене, підшукані особи - учасники АТО/ООС не мали права на безоплатне отримання саме тих земельних ділянок, зокрема, право оренди на які за ТОВ «АФ «Довіра 2008» оформляв ОСОБА_7, так як вони належали на праві постійного користування ДП ДГ «АФ Надія» та ДП ДГ «Іскра», та яке згідно наданих прокурором матеріалів не було припиненим чи скасованим на момент їх отримання учасниками АТО/ООС.

З огляду на викладене, на переконання колегії, наявні матеріали провадження вказують як на правомірність землекористування ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», так і достатність підстав вважати, що співучасники інкримінованого злочину, зокрема, ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами, будучи довіреною особою ОСОБА_12 усував перешкоди у вчиненні злочину шляхом ведення обліку заздалегідь підшуканих громадян України, які отримали у власність земельні ділянки за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Окрім цього, усував перешкоди у вчиненні злочину шляхом контролю подачі та отримання від імені заздалегідь підшуканих громадян України клопотань до ГУ ДГК у Сумській області про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та забезпечував державну реєстрацію права власності на них.

ОСОБА_7 також сприяв приховуванню злочину шляхом забезпечення державної реєстрації права оренди ТОВ «АФ «Довіра 2008» на земельні ділянки, які протиправно відведені у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян, за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», виконував інші вказівки і доручення ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Отже, з огляду на вищезазначені матеріали, а також з урахуванням інших доказів, долучених стороною обвинувачення до клопотання про обрання запобіжного заходу, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, а також зазначає, що виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, колегія не вбачає очевидних ознак неправильної кваліфікації, відтак доводи захисника в цій частині відхиляє. Остаточна оцінка вчинених ОСОБА_7 дій та їх кваліфікація буде надана за результатом розгляду кримінального провадження по суті.

Колегія суддів відхиляє доводи захисника про відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, з огляду на таке. На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини. При цьому їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Доводи захисника не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доказів, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_7, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність прокурором заявлених в клопотанні ризиків. Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтовано ймовірної можливості здійснити підозрюваним зазначені дії. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що ризик переховування від суду наразі обумовлений, серед іншого, можливим притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю можливого покарання. Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання значно підвищує вірогідність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Окрім цього, з матеріалів провадження вбачається, що 26.02.2022 ОСОБА_7 покинув територію України та станом на час розгляду апеляційної скарги не повертався назад, у зв`язку з чим постановою детектива НАБУ ОСОБА_25 від 07.05.2024 оголошено національний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 . Як вірно встановив слідчий суддя та підтверджено захисником під час судового розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_7 обізнаний про повідомлену йому підозру та здійснення щодо нього процесуальних дій, зокрема, обрання запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника, що перебування ОСОБА_7 під час дії воєнного стану в Україні за кордоном пов`язано виключно з міркувань безпеки двох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, з огляду на що ОСОБА_7 не має ні фінансової, ні фізичної можливості прибути в Україну для участі в процесуальних діях. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 розлучений з ОСОБА_26 (мати дітей) з 05.05.2018. При цьому, згідно відомостей з системи «АРКАН» ОСОБА_7 разом з ОСОБА_26 та двома малолітніми дітьми покинули територію України 26.02.2022. В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтвердив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_26 хоч і розлучені, однак фактично проживають та виховують разом двох малолітніх дітей. Матеріали справи також не містять доказів, що місце проживання дітей визначено за батьком або ОСОБА_26 позбавлена батьківських прав, з огляду на що згідно ст. 141 Сімейного кодексу України ОСОБА_7 та ОСОБА_26 мають рівні права та обов`язки по вихованню і утриманню своїх дітей. Окрім зазначеного, з наданих прокурором відомостей про майновий стан вбачається, що ОСОБА_7 в період з 06.02.2024 по 13.02.2024 шляхом укладення договорів купівлі-продажу відчужив 43 земельні ділянки та має у володінні ще 17 земельних ділянок. Дані обставини у своїй сукупності спростовують доводи сторони захисту про відсутність фінансової та фізичної можливості у підозрюваного приїхати в Україну для участі в процесуальних діях, у т.ч. в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, відтак колегія суддів констатує наявність в діях ОСОБА_7 наміру ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя, з огляду на спосіб вчинення розслідуваного злочину зокрема, приховання та/або знищення документів на посвідчення права постійного користування ДП «ДГ «Іскра», накази ГУ ДГК в Сумській обл., вірно встановив й наявність ризику знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, враховуючи, що ОСОБА_7 забезпечував державну реєстрацію прав підконтрольних ймовірним організаторам злочину фізичних та юридичних осіб на земельні ділянки, які протиправно відведені у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може приховувати/спотворювати документи, що мають значення для досудового розслідування. При цьому, органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження значної частини паперових реєстраційних справ, які містять відомості про оформлення прав на земельні ділянки ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а тому доводи про нівелювання даного ризику перебуванням ОСОБА_7 за кордоном є необґрунтованими.

Колегія суддів відхиляє доводи захисника про незаконну відмову ОСОБА_7 в дозволі на взяття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що потягло неналежну оцінку поважності причин неприбуття ОСОБА_7 та підстав для оголошення його в міжнародний розшук, адже з оскаржуваного рішення таке не вбачається та матеріалами справи не підтверджується. Слідчим суддею вірно оцінено причини неприбуття ОСОБА_7 на виклики до детективів НАБУ, зокрема, обставини його перебування за кордоном, обізнаність про процесуальні дії, відсутність бойових дій на території м. Київ та області, роботу всіх органів та установ, можливість вжиття заходів в разі небезпеки, а також підстави оголошення в міжнародний розшук, з чим погоджується й колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Щодо відмови в участі ОСОБА_7 в судовому засідання за допомогою власних технічних засобів, то норми ст. 336 КПК України не мають імперативних приписів для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зазначених в ній випадках. Слідчий суддя, оцінивши обставини справи у їх сукупності, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1-3 ст. 177 КПК України, відсутність ОСОБА_7 в Україні та оголошення його в міжнародний розшук, дійшов вірного висновку про розгляд даного клопотання без участі підозрюваного, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 193 КПК України.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку слідчого судді щодо обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відтак, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною, достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. т. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15.07.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3