- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Справа № 991/5573/22
Провадження 1-кп/991/20/23
УХВАЛА
03 липня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
цивільного позивача/потерпілого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинуваченого ОСОБА_10,
представника цивільного відповідача ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Києві заяву про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 від участі в розгляді обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 27 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168 (справа № 991/5573/22, провадження №1- кп/991/71/22),
за обвинуваченням ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 62020100000002168 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
03.07.2024 обвинувачений ОСОБА_10 подав заяву про відвід суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 від участі у розгляді обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 (справа №991/5573/22, провадження №1-кп/991/71/22).
Свою заяву про відвід обвинувачений обґрунтував таким:
-ухвала колегії Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024 містить формулювання з обвинувальним ухилом;
-«надуманість» підстав для відмови у клопотанні захисту та непослідовності мотивувань в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024;
-безпідставна тривалість розгляду клопотань сторони захисту, після дослідження доказів сторони обвинувачення із виділенням мінімального для цього часу стороні захисту.
Враховуючи зазначене, обвинувачений повідомив, що у нього є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості колегії суддів. На підтвердження своєї позиції послався на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024, рішення ЄСПЛ. Просив відвід задовольнити.
Головуючий суддя та судді при розгляді заяви про відвід не скористалися можливістю надати пояснення.
Захисники ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтримали заявлений відвід колегії суддів. Повідомили, що сукупне порушення процесуальних норм колегією суддів та недотримання принципу змагальності формують враження про упередженість головуючого судді та інших членів колегії.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого відводу. Вважає, що у такий спосіб сторона захисту висловлює свою незгоду із рішенням суду.
Цивільний позивач/потерпілий ОСОБА_6 заперечував проти задоволення відводу та підтримав позицію прокурора.
Представник відповідача ОСОБА_11 заперечувала проти задоволення заяви про відвід.
Колегія суддів, проаналізувавши доводи заяви про відвід, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшла висновку про відсутність підстав для відводу колегії суддів від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020з огляду на таке.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Об`єктивний та неупереджений розгляд справи є одним із завдань кримінального провадження.
З метою виконання вказаного завдання кримінальний процесуальний закон зобов`язав, зокрема, суддю заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України. Водночас особи, які беруть участь у судовому провадженні, з тих самих підстав наділені правом заявити судді відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Як на підставу для відводу колегії суддів від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 обвинувачений та захисники послалися на наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості. Вказане з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України є підставою для відводу судді від участі у кримінальному провадженні.
Враховуючи законодавчу вимогу щодо вмотивованості відводу (ч. 5 ст. 80 КПК України), колегія суддів наголошує, що мотиви відводу повинні мати не абстрактний характер, а містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та повинні бути підтверджені відповідними доказами. Таким чином, при вирішенні питання про відвід судді з підстави його упередженості думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість судді, є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Це дає підстави для висновку про оціночний характер вказаної категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставин підтвердженими відповідними доказами.
В обґрунтування сумнівів в неупередженості колегії суддів обвинувачений зазначив, що в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024 містяться вказівки на зростання ризику переховування з наближенням до вирішення питання про ухвалення остаточного рішення, який буде вирішувати питання винуватості чи відсутності у діях обвинуваченого складу інкримінованих кримінальних правопорушень, через що вбачає у поведінці суддів обвинувальний ухил.
Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів формулювання судових рішень з обвинувальним ухилом, колегія суддів зазначає про таке.
При розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу кожний із учасників надав свої докази та висловив позицію з урахуванням стадії кримінального провадження. Колегія суддів при постановленні ухвали керувалася крім спеціальних норм кримінального процесуального закону, також базовими засадами в оцінці доказів. У статті 94 КПК Україні закріплено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Посилання обвинуваченого на окремі мотиви ухвали Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання, як такі, що свідчать про обвинувальний ухил, є суб`єктивним тлумаченням та сприйняттям постановлено судового рішення. Цитування окремих словосполучень та фрагментів речень, що містяться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024 не можуть бути сприйняті судом як обвинувальний ухил колегії суддів та сумніви в їх неупередженості. Ухвалене рішення є результатом оцінки сукупності фактичних обставин справи та наданих учасниками доказів. Виокремлені обвинуваченим частини абзаців, речень, словосполучень, як підтвердження ймовірної упередженості колегії суддів, не відповідають сутності постановлення судового рішення. Саме суд має оцінити всі елементи, як ті що можуть бути прийняті на користь однієї сторони, так і суперечитиме її інтересам у їх сукупності. Тому судове рішення необхідно сприймати у контексті та взаємозв`язку із усіма його складовими елементами.
Ці висновки стосуються й іншої складової заявленого відводу. Так обвинувачений посилається на «надуманість» підстав для відмови у клопотаннях та непослідовності мотивувань ухвали Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024, як ознаку упередженості суддів. Розкриваючи цю підставу, обвинувачений самостійно оцінює наявні у нього ризики та доходить власних висновків, не погоджуючись із прийнятим рішенням колегії суддів.
Враховуючи це, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений з цих підстав відвід є фактично незгодою обвинуваченого із постановленою ухвалою суду, що не підпадає під ознаки п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України для відводу колегії суддів.
Щодо безпідставної тривалості розгляду клопотань сторони захисту. Необхідно зазначити про таке.
За змістом ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до приписів ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Колегія суддів зауважує, що організація судового засідання та часу його проведення обумовлено низкою факторів, до яких відносяться невідкладність вирішуваних питань (для прикладу - це допит свідків, які прибули за викликом), зайнятістю учасників та членів колегії суду в інших кримінальних провадженнях, інтересів обвинуваченого тощо.
Недотримання строків розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу не може свідчити про упередженість колегії суддів та не відноситься до підстав відводу закріплених у ч. 1 ст. 75 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів наголошує, що наведені стороною захисту доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів, ґрунтуються виключно на їх особистому сприйнятті організації судового процесу, оцінці доказів та ухваленні судового рішення. Судом не встановлено будь-яких даних, які б підтверджували припущення обвинуваченого та його захисників про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості колегії суддів. У зв`язку із зазначеним, у задоволенні заяви про відвід належить відмовити.
Керуючись статтями 75 - 80, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3