- Головуючий суддя (ВАКС) : Маслов В.В.
Справа № 991/5030/24
Провадження 1-кс/991/5068/24
УХВАЛА
03 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000122,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.
2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт намобільний телефон iPhone 12 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив у судовому засіданні, діючи за дорученням прокурора, підтримав клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
4.Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт -в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
5.Зважаючи на стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя, з урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК, згідно з якою неприбуття у судове засідання власника майна не перешкоджає розгляду клопотання, з метою забезпечення оперативності такого розгляду, дійшов висновку про розгляд клопотання прокурора про арешт майна без участі ОСОБА_5
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
6.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
7.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
8.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
9.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
10.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
11.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
12.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
13.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
14.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
15.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
17.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
18.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
19.Заслухавши доводи детектива, дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити.
20.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
21.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується
22.Згідно з доданими до клопотання матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000122 за ч. 4 ст. 368 КК, за фактом вимагання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення чи невчинення такою службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.06.2024 (а.п. 6).
23.Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, розслідування стосується дій ОСОБА_6, який будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме Першим заступником керівника Кіровоградської обласної прокуратури, висловив вимогу ОСОБА_7 надати для себе неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, а також одержав через ОСОБА_5 та ОСОБА_8 таку неправомірну вигоду, зокрема, у розмірі 13500 доларів США, для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_9 дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо не притягнення до кримінальної відповідальності.
24.На підтвердження вказаних обставин, прокурором до клопотання долучено документи, які були досліджені слідчим суддею та включали в себе детальні показання свідка, у яких зафіксовані обставини неодноразового висловлення ОСОБА_6 вимоги ОСОБА_7 надання неправомірної вигоди, а також обставини передачі частини такої неправомірної вигоди через ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Окрім того, слідчим суддею були досліджені протоколи слідчих дій, у яких відображені зафіксовані обставини передачі неправомірної вигоди.
25.На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані є вагомими та свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
26.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
27.Як встановлено з долучених до клопотання матеріалів, під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 42023000000001875 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, було вилучено мобільний телефон iPhone 12 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_1 . Ця кватира перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5, який, за версією органу досудового розслідування, був довіреною особою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 та 26.03.2024 на вимогу останнього отримав через свого сина ОСОБА_8 від ОСОБА_9 частину коштів у сумі 13500 доларів США, переданих ОСОБА_7 для передачі ОСОБА_6 за непритягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності.
28.Згідно з протоколом обшуку від 06.06.2024 (а.п. 92-101) зазначений телефон був оглянутий детективом. Під час вказаного огляду було виявлено листування у месенджері SIGNAL з абонентом «Mark Benn» (за версією органу досудового розслідування вказаним абонентом є ОСОБА_7 ) стосовно отримання коштів в загальній сумі 30 тисяч доларів США. Окрім того, під час огляду мобільного телефону виявлено телефонні з`єднання з абонентом « ОСОБА_10 » НОМЕР_2 (вказаний номер згідно з поданою щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 належить ОСОБА_6 (а.п. 78).
29.Водночас, здійснити копіювання інформації наявної у месенджері SIGNAL з абонентами «ОСОБА_12» та « ОСОБА_10 » НОМЕР_2 не виявилось можливим.
30.Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_11 від 10.06.2024 вилучений під час обшуку мобільний телефон iPhone 12 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000122, так як він зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
31.У зв`язку з вказаними обставинами та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення відповідних речей, а також обставини вилучення вказаного телефону під час проведення обшуку у іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що наявну на мобільному телефоні інформацію, що має значення для даного кримінального провадження, з об`єктивних причин неможливо було виявити, оглянути та скопіювати. Водночас для встановлення повного змісту такої інформації, необхідно провести експертне дослідження.
32.З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні такого пристрою для розкриття змісту інформації та відомостей, що у ньому можуть міститися, в тому числі й видалені, що може бути реалізовано шляхом проведення його огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження.
33.Водночас, на переконання слідчого судді, вилучена під час обшуку річ відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо обставин висловлення ОСОБА_6 вимоги про надання неправомірної вигоди та отримання такої неправомірної вигоди, щодо осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення.
34.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
35.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
36.На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Щодо існування ризиків
37.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на майно, вилучене у квартирі, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5, може призвести до вжиття останнім заходів щодо пошкодження, псування, знищення цього майна, з метою унеможливлення використання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Щодо наслідків арешту майна
38.Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок з володільцем, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його володільцю може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.
39.Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо майна, вилученого під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
40.Внаслідок зазначеного володілець майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням
41.Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказів для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
42.На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
2.Накласти арешт на майно (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування), а саме: на мобільний телефон iPhone 12 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5 .
3.Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1