Документ № 120245789

Справа № 991/5740/24

Провадження 1-кс/991/5774/24

УХВАЛА

04.07.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000178,

за підозрою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який фактично проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 368 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 04.07.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П?ятого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 953 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 991 684 грн з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52024000000000178.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших можливих співучасників, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, недостатністю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

2.11.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

2.12.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2.13.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших можливих співучасників, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення;

-запобіжний захід, який слід застосувати;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів;

-інші питання, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.1.Відповідно до витягу з ЄРДР, кримінальне провадження № 52024000000000178 розпочато 16.04.2024, зокрема, в цей день внесено відомості за ч. 3 ст. 368 КК України про те, що 06.07.2023 службова особа центрального органу виконавчої влади за попередньою змовою групою осіб отримала неправомірну вигоду від представника підприємницької діяльності за вчинення дій з використанням службового становища, що полягали у створенні умов для несплати обов`язкових платежів до державного бюджету, також 09.11.2023, 16.01.2024 вчинила повторно такі діяння, в т.ч. 16.01.2024 у великому розмірі. Окрім того, 16.04.2024 внесено відомості за ч. 4 ст. 368 КК України про те, що 26.01.2024 службова особа центрального органу виконавчої влади за попередньою змовою групою осіб повторно отримала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від представника підприємницької діяльності за вчинення дій з використанням службового становища, що полягали у створенні умов для несплати обов`язкових платежів до державного бюджету, також 12.02.2024 вчинила повторно такі діяння. Також, 04.06.2024 внесено відомості за ч. 4 ст. 368 КК України про те, що у травні 2024 службова особа центрального органу виконавчої влади за попередньою змовою групою осіб повторно отримала неправомірну вигоду в особливо великому розмірі від представника підприємницької діяльності за вчинення дій з використанням службового становища, що полягали у створенні умов для несплати обов`язкових платежів до державного бюджету. Далі, 20.06.2024 внесено відомості за ч. 3 ст. 369 КК України про те, що 06.07.2023 довірена особа суб`єкта підприємницької діяльності, за попередньою змовою групою осіб, надала неправомірну вигоду службовій особі центрального органу виконавчої влади за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища /а.с. 26-28 т. 1/.

3.2.03.07.2024 ОСОБА_3 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні: (1) прохання надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди у значному розмірі для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України; (2) прохання надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди у значному розмірі для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України; (3) прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданого їй службового становища, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України /а.с. 141-167 т. 2/.

3.3.За змістом підозри, начальник управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці ОСОБА_3 у період з 06.07.2023 по 24.05.2024 одержав від невстановлених осіб, які діяли в інтересах ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО, ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» та інших невстановлених підприємств-імпортерів неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, зокрема, в іноземній валюті в сумі 277 900 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США становило 10 445 021 грн та в національній валюті 500 000 грн, що в загальному складає 10 945 021 грн.

3.4.Так, ОСОБА_3, за попередньою змовою з невстановленими службовими особами Державної митної служби України та інших правоохоронних органів, 06.07.2023 одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_7, який діяв у власних інтересах та інтересах ТОВ «ЛД Тревелінг», частину від неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема 5 000 доларів США, що станом на 06.07.2023 відповідно до курсу Національного банку України складає 182 843 грн за умисне сприяння ТОВ «ЛД Тревелінг» в умисному ухиленні від сплати в повному обсязі митних платежів та умисно утримався від вжиття заходів направлених на боротьбу з порушеннями митних правил, у тому числі щодо ініціювання направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих до Рівненської митниці від імені ТОВ «ЛД Тревелінг» під час митного оформлення товарів.

3.5.Окрім того, 16.01.2024, ОСОБА_3, одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_8, який діяв в інтересах ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ» і ТОВ «КВАНТУМ АВТО», частину щомісячної неправомірної вигоди від загальної неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема 6 000 доларів США, що станом на 16.01.2023 відповідно до курсу Національного банку України складає 227 185 грн за безперешкодне митне оформлення товарів зазначеними товариствами у листопаді 2023 року.

3.6.У повідомленні про підозру також вказується, що 26.01.2024, ОСОБА_3, одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9, який діяв в інтересах двох невстановлених підприємств-імпортерів, першу неправомірну вигоду, яка склала 97 850 доларів США, зокрема двома частинами: 44 250 доларів США, 53 600 доларів США, що станом на 26.01.2023 відповідно до курсу Національного банку України складає 3 677 448 грн, за безперешкодне митне оформлення товарів від імені зазначених підприємств-імпортерів.

3.7.Також, 26.01.2024, ОСОБА_3, одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9, який діяв в інтересах трьох невстановлених підприємств-імпортерів, неправомірну вигоду, яка склала 65 800 доларів США, зокрема трьома частинами: перша - 20 600 доларів США, друга - 15 200 доларів США, третя - 30 000 доларів США, що станом на 26.01.2023 відповідно до курсу Національного банку України складає 2 472 929 грн, за безперешкодне митне оформлення товарів від імені зазначених підприємств-імпортерів.

3.8.12.02.2024, ОСОБА_3, одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9, який діяв в інтересах двох невстановлених підприємств-імпортерів, неправомірну вигоду, яка склала 103 250 доларів США, двома частинами: перша - 57 100 доларів США, друга - 46 150 доларів США, що станом на 12.02.2023 відповідно до курсу Національного банку України складає 3 884 616 грн, за безперешкодне митне оформлення товарів від імені зазначених підприємств-імпортерів.

3.9.До того ж, у період квітня по 24.05.2024, ОСОБА_3, одержав частину від неправомірної вигоди в особливо великому розмірі від невстановленої особи, яка була зацікавлена у безперешкодному митному оформленні товарів ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН», зокрема 500 000 грн для себе та невстановлених службових осіб Центрального апарату Держмитслужби України та інших правоохоронних органів за безперешкодне митне оформлення товарів від імені ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» на Рівненській митниці у квітні-травні 2024 року, а також за невчинення ОСОБА_3 та службовими особами Центрального апарату Держмитслужби України дій з використанням наданого їм службового становища щодо виявлення та документування порушень митних правил цим підприємством-імпортером.

3.10.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.11.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.1.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.2.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.3.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 та 4 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.4.Обґрунтованість підозри підтверджується документами, дослідженими у судовому засіданні, зокрема, копіями:

-протоколу огляду від 18.06.2024, протоколу оперативно-технічного заходу (далі - ОТЗ) - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.08.2023, відповідно до яких 06.07.2023 ОСОБА_3 одержав від особи на ім`я ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США, вірогідно, за сприяння у митному оформленні на Рівненській митниці ввезених товарів, що підлягала розподілу між ОСОБА_3, службовими особами органів Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, департаментів Державної митної служби України, про що, серед іншого, свідчить розмова, під час якої ОСОБА_3 запитав: «Добре, тоді що ти мені даєш, щоб я розумів?», на що ОСОБА_7 відповів: «… Ну вони по програмі п?ять і п?ять хотіли, правильно?», на що ОСОБА_3 відповів ствердно, після чого ОСОБА_7 продовжив: «П?ять п?ятсот. У п?ять п?ятсот входило все: СБУ… митниця… департаменти… силовики», що ОСОБА_3 послідовно підтвердив, а надалі ОСОБА_7 зазначив: «Значить, що я тобі даю, грубо кажучи? Я тобі зараз даю рубль, я даю тобі департаменти півтори, я даю тобі п?ятсот на місцевих силовиків… і контора в мене», після чого ОСОБА_3 уточнив: « Контора твоя?... Ти контору забираєш? », що ОСОБА_7 підтвердив, а далі ОСОБА_3 запитав: «Ти даєш на місцевих, на кого?», на шо ОСОБА_7 відповів: «На ДБР і Нацполіцію» та уточнив: «П?ятсот їм вистачить на двох?.. Триста та двісті зазвичай» та ОСОБА_3 відповів, що на його переконання, цього достатньо, а ОСОБА_7, у свою чергу, продовжив: «Я тобі додам тільки п?ятсот доларів, напевно. Зараз, дві тисячі плюс тисяча, плюс тисяча п?ятсот, плюс п?ятсот, відняти п?ятсот - чотири п?ятсот. Раз, два, три … (підрахував до сорока)… Зараз ще п?ятсот віддам. Потім допишеш «департамент» ще. Я скажу, що я закрився. Два, три, чотири, п?ять» та невдовзі ОСОБА_3 зазначив: «П?ятсот відняв, так. Все», після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_3 продовжили розмову, концентруючись на можливих способах митного оформлення товарів на Рівненській митниці з приховуванням від митного контролю /а.с. 107-116, 123-130 т. 1/;

-протоколу огляду від 28.06.2024, протоколу ОТЗ - аудіоконтроль особи від 19.03.2024, відповідно до яких, (1) 16.01.2024 о 16:52 год, ОСОБА_3 разом із особою на ім`я ОСОБА_10 біля АДРЕСА_2, зустрівся з невстановленою особою на ім`я ОСОБА_8, яка ймовірно була зацікавленою у безперешкодному митному оформленні ввезених в Україну товарів ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ» і ТОВ «КВАНТУМ АВТО» та під час цієї зустрічі, ОСОБА_8 надав ОСОБА_3 та особі на ім`я ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США, про що, серед іншого, свідчить розмова, під час якої ОСОБА_8 промовив: «Дивиться, це « Квантум »… це «Євро Транс Портал»… Раз, два, три, чотири, п?ять, шість», після чого ОСОБА_10 запитав: «Це за який оцей от», на що ОСОБА_8 відповів: «Це за одинадцятий місяць» та далі ОСОБА_10 уточнив: «Це за одинадцятий, а за дванадцятий?», на що ОСОБА_8 промовив: «За дванадцятий зараз буду думати… З неділі я приїду, зараз їду в Польщу, потім приїду, скажу тобі. Це тільки одинадцятий місяць», а також на відповідне питання ОСОБА_10 щодо ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ОСОБА_8 зазначив: «Ні, «Квантум» - два», оскільки було здійснено невелику кількість розмитнень транспортних засобів /а.с. 131-135, 147-150 т. 1/; (2) 26.01.2024 ОСОБА_3 одержав від особи на ім`я ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 97 850 доларів США, зокрема, перебуваючи у м. Рівне зателефонував до ОСОБА_9, зазначивши: «І сорок чотири двісті п?ятдесят… П?ятдесят, п?ятдесят три шістсот… Да, оце дві зараз» та домовляється із ним щодо зустрічі біля магазину « Сільпо » у АДРЕСА_3, після чого, невдовзі зустрівшись із ОСОБА_9, ОСОБА_3 ймовірно отримав від нього кошти у двох конвертах у вище обумовлених сумах, що слідує зі змісту їх розмови, під час якої ОСОБА_9 зазначив: «То даю поки два», на що ОСОБА_3 відповів: « Окей . То, ну всьо. То я може через, за годину буду їхати на Київ», на що ОСОБА_9 відреагував позитивно та запитав: «То хай давай, чи все разом?», на що ОСОБА_3 відповів: «Нє, ці два давайте мені» та ОСОБА_9 продовжив: «Да. А це супер тоді… чотири, п?ять. Скільки там у нас має бути? Один, два, три, чотири, тридцять п?ять, тридцять шість», а ОСОБА_3 у свою чергу промовив: «Да, п?ятдесят три шістсот» та ОСОБА_9 продовжив перерахунок: « Сорок один, сорок два», невдовзі зазначивши: «То я зроблю значить три кулечка ще, да?», на що ОСОБА_3 відповів ствердно, вірогідно маючи на увазі попередню домовленість щодо передачі іще трьох конвертів, що висновується із їх розмови телефоном цього ж дня, під час якої ОСОБА_3 зазначив: «А там «скинули» ще «три конвертика» повинно бути. Нє, ну інформацію дали чи нє? Там іще три повинно бути. Чи нє?... Ну «BOSS» сказав, «В.В. » сказав, що ще три повинно бути… Я сюди зараз скину «які» /а.с. 136-139, 150, 151 т. 1/; (3) 26.01.2024 ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3, повторно одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 65 800 доларів США, що слідує із їх розмови, під час якої ОСОБА_9 промовив: « Добрий день ще раз! Там в одному було написано двадцять шістсот тридцять», що ОСОБА_3 підтвердив та незабаром сказав: «Двадцять, якщо можна, в один пакет сюди» і уточнив: «Так, це?», на що ОСОБА_9 відповів: « Двадцять шістсот… Двадцять і тут шістсот » та далі продовжив: «Дивіться. Це п`ятнадцять щось там двісті… Тридцять», після чого ОСОБА_3 зазначив: «Якщо тридцять і ще є, то ще давай» та невдовзі уточнив: «Тридцять тут, так?», що ОСОБА_9 підтвердив /а.с. 140, 141, 151 т. 1/; (4) 12.02.2024 ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 одержав від ОСОБА_9 неправовірну вигоду в сумі 103 250 доларів США, двома частинами: перша - 57 100 доларів США, друга - 46 150 доларів США, що висновується зі змісту їх розмов, під час яких ОСОБА_9 зазначив: «Два кульочки хай будуть. Зараз вона привезе, тоді сформуємо», на що ОСОБА_3 зауважив: «Ну там три він сказав…», а ОСОБА_9 у свою чергу відповів: «Два начебто, 57 100 і 46 150», та невдовзі цього ж дня ОСОБА_9, сівши до автомобіля, де знаходився ОСОБА_3 промовив: «Рад, два, три, чотири, п`ять. Це п`ятдесят сім сто. Рад, два, три чотири. Сорок шість сто п`ятдесят», на що ОСОБА_3 відповів: «Хорошо», таким чином, вірогідно підтвердивши одержання коштів /а.с. 142-144, 152 т. 2/;

-протоколу огляду від 28.06.2024, протоколу негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) - аудіоконтроль особи від 25.06.2024, відповідно до яких між ОСОБА_3 та начальником Рівненської митниці ОСОБА_16 24.05.2024 відбулася розмова під час якої ОСОБА_3 промовив: «Я через департамент, через наш, мені це сказали, щоб це треба, щоб туди… це було ще на початку місяця, в перших числах, в перших числах цього мі…, за той місяць, зустрілися на початку цього місяця… Мене визвав ОСОБА_17 і сказав: от люди… У тебе, вони повинні от так-от, на управління. Всьо. Далі «все інше», то вони напряму розраховуються з цими людьми… А ти контролюєш… З цими я зустрівся вже», після чого ОСОБА_3 у телефонній розмові із начальником Департаменту по боротьбі з контрабандою та порушення митних правил Державної митної служби України ОСОБА_18 промовив: «Я зіслався на вас по квітах… Там у нас виходить двадцять відсотків від загального. Тобто, там дають п`ятсот і відразу сказали ось ваша сума… Він намагається її забрати, у нас половину та віддати по «тарифам» /а.с. 154-168 т. 1/, звідки слідує, що ОСОБА_3 встановив комунікацію з невстановленою особою, яка була зацікавлена у безперешкодному митному оформленні на Рівненській митниці товарів, а саме квітів (за версією органу досудового розслідування ввозились ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН»), та домовився з останньою щодо отримання від неї неправомірної вигоди в розмірі 500 000 грн;

-протоколу огляду від 29.05.2024 інформації та документів, які містяться в АСМО «Інспектор», відповідно до якого виявлено інформацію про розмитнення товарних цінностей (проведення митних формальностей) ТОВ «ЛД Травелінг», ТОВ «Євро Транс Портал», ТОВ «Квантум Авто» через Рівненську митницю, зокрема ТОВ «ЛД Травелінг» здійснювало митні оформлення товарів у період з 30.06.2023 по 18.01.2024, ТОВ «Євро Транс Портал» у період з 30.08.2023 по 23.04.2024, ТОВ «Квантум Авто» у період з 07.09.2023 по 14.03.2024 /а.с. 175-178 т. 1/;

-протоколу огляду документів та інформації, проведеного в період з 17.06.2024 по 24.06.2024, відповідно до якого (1) в період з 18.06.2023 по 18.01.2024 від імені ТОВ «ЛД Тревелінг» до Рівненської митниці подано 18 електронних митних декларацій разом із товаросупровідними документами, (2) у період з 01.01.2024 по 24.05.2024 від імені ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» подано 154 митних декларацій, по яким згідно АСАУР генерувались низка ризиків, які вказували на можливі порушення митного законодавства при митному оформленні товарів, поряд з цим, протоколи про порушення митних правил не складались, порушень митного законодавства виявлено службовими особами Рівненської митниці, інших підрозділів Державної митної служби України не виявлено /а.с. 169-230 т. 1, а.с. 1-33 т. 2/;

-протоколу огляду від 24.06.2024, відповідно до якого ТОВ «ЛД Травелінг» тричі здійснювало оформлення товарів через Рівненську митницю (відділ митного оформлення № 3 митного поста «Рівне») /а.с. 34-36 т. 2/;

-наказу Рівненської митниці Держмитслужби від 07.06.2023 № 142-о щодо призначення ОСОБА_3 на посаду начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці з 08.06.2023 /а.с. 101 т. 1/, документів, які визначають його посадові обов`язки /а.с. 102-104 т. 1/, завдання управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці /а.с. 91-100 т. 1/;

-інших документів, долучених до цього клопотання у своїй сукупності та взаємозв`язку /а.с. 45-89 т. 1, а.с. 47-84 т. 2/.

3.5.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52024000000000178 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.6.Натомість, усі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування. До того ж, хоч сторона захисту і заперечувала надане стороною обвинувачення трактування зафіксованих НС(Р)Д розмов ОСОБА_3, однак на запитання слідчої судді не змогли запропонувати своєї обґрунтованої версії подій.

3.7.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо наявності ризиків

3.8.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.9.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному злочини.

3.10.Так, у ч. 3 ст. 368 КК України встановлена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а у ч. 4 ст. 368 КК України - від восьми до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3.11.Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України за вчинення корупційних кримінальних правопорушень не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

3.12.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

3.13.Слід зауважити, що у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-ХІІ), Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правила перетинання державного кордону).

3.14.Водночас, згідно зі ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

3.15.Установлено, що підозрюваний має інвалідність ІІ групи /а.с. 40-46, 64 т. 3/ та згідно з п. 2-1 Правил перетинання державного кордону у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану має право перетинати державний кордон.

3.16.З цього приводу, слідчою суддею встановлено, що під час дії на території України правового режиму воєнного стану підозрюваний п`ять разів виїжджав за її межі /а.с. 124, 125, 129, 130 т. 2/.

3.17.До того ж, наявні підстави вважати, що підозрюваний перетинав державний кордон, користуючись саме статусом особи з інвалідністю /а.с. 171-173 т. 1/.

3.18.Зокрема, під час проведення НС(Р)Д зафіксовано розмову підозрюваного із іншою особою, під час якої вони обговорювали способи перетинання державного кордону, з огляду на наявність у них статусу державного службовця.

3.19.Так, на твердження співрозмовника про те, що державним службовцям не можна виїжджати за кордон, ймовірно маючи на увазі обмеження, встановлені пунктом 2-14 Правил перетинання державного кордону, ОСОБА_3 відповів: «Да можна», і невдовзі з цього приводу продовжив: «Може виїжджати державний службовець» … «У відрядження… та на лікування» … «Я можу виїжджати як інвалід…» … «Я виїжджаю як інвалід, всі знають» /а.с. 171-173 т. 1/.

3.20.Висновується, що підозрюваний навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, має змогу безперешкодно виїхати за межі території України.

3.21.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.22.Слідча суддя відхиляє доводи захисника про те, що незважаючи на виїзди підозрюваного за кордон, він завжди повертався. Адже на той час він не притягувався до кримінальної відповідальності, отже, не мав підстав для переховування.

3.23.Окрім того, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ним. Адже, очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Натомість, у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.24.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду слідча суддя бере до уваги відомості про майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї.

3.25.Слідчою суддею встановлено, що за період 1998-2024 років офіційно відображені доходи підозрюваного склали 4 400 453 грн, його дружини ОСОБА_19 - 1 636 158 грн, сина ОСОБА_20 - 512 127 грн, сина ОСОБА_21 - 340 863 грн, сина ОСОБА_22 - 556 577 грн /а.с. 116, 117 т. 2/.

3.26.Водночас, у 2023 році, як особа, уповноважена на виконання функцій держави та місцевого самоврядування підозрюваний задекларував грошові активи у розмірі 90 000 доларів США, 900 000 грн. Водночас, грошові активи його дружини станом на 31.12.2024 складали 140 000 грн, сина ОСОБА_20 - 1 900 000 грн, сина ОСОБА_22 - 200 000 грн /а.с. 93 т. 2/.

3.27.За підозрюваним наразі не зареєстровано на праві власності будь-якого майна.

3.28.Поряд з цим, його дружині на праві власності належить: земельна ділянка загальною площею 0,15 га набута 23.01.2023 на підставі договору дарування вартістю 469 632,25 грн, а також квартира загальною площею 33,88 кв. м у м. Київ, набута на підставі договору дарування від сина ОСОБА_20 25.03.2024 (вартість на дату набуття права 300 000 грн), автомобіль Volvo XC 90, 2016 р.в., набутий 31.05.2022 за ціною 885 000 грн /а.с. 119, 123 т. 2/.

3.29.Окрім того, дружині підозрюваного та сину ОСОБА_22 на праві власності належить квартира у м. Київ, загальною площею 154,7 кв. м /а.с. 119, 134, 135 т. 2/.

3.30.Синові ОСОБА_3 - ОСОБА_20 на праві власності належить автомобіль AUDI A4, 2015 р.в., набутий ним 27.03.2024 на підставі договору дарування (вартість на момент перереєстрації 500 000 грн) від матері ОСОБА_19, яка набула його 21.06.2022 (вартість на момент набуття 360 000 грн) /а.с. 123 т. 2/.

3.31.Слід зауважити, що офіційно відображені доходи підозрюваного, з урахуванням побутових витрат, не давали змоги заощадити грошові активи, які він задекларував за 2023 рік. Такого ж висновку слідча суддя доходить щодо придбаного його дружиною майна, зокрема, автомобілів Volvo XC 90, AUDI A4 та задекларованих за нею грошових активів.

3.32.Водночас, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_3, зокрема, одержання неправомірної вигоди у сумі 10 945 021 грн, рівень його статків вірогідно є значно вищим, аніж офіційно відображений та повідомлений ним. До того ж, зі змісту повідомлення про підозру та доказів, якими вона обґрунтовується, неправомірна вигода за сприяння ТОВ «КВАНТУМ АВТО» та ТОВ «ЄВРО ТРАНС АВТО» мала щомісячний характер. За таких обставин, визначити, якими грошовими ресурсами наразі володіє підозрюваний достеменно не можливо.

3.33.Проте такі є достатніми аби забезпечити тривале життя підозрюваного в умовах переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.34.Твердження підозрюваного про те, що 90 000 доларів грошових активів були подаровані йому батьком, який заробив їх від підприємницької діяльності слідча суддя вважає сумнівним, позаяк офіційно відображені доходи останнього, що за період 1998-2024 років склали 1 255 547 грн, з урахуванням побутових витрат не давали можливості заощадити таку суму коштів /а.с. 117 т. 2/.

3.35.Слідча суддя вважає неспроможними покликання захисника про те, що під час проведення обшуків за місцем проживання підозрюваного у м. Київ, у його автомобілі, а також у готельному номері, де він проживав не було віднайдено коштів /а.с. 52-63 т. 2/, з огляду на що, він нібито не володіє значними статками. Адже відповідні кошти він міг зберігати і в інших місцях, на що вказує те, що детективами, зі слів сторони захисту не були виявлені і грошові активи, задекларовані підозрюваним.

3.36.За таких обставин, оскільки підозрюваний навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, має змогу виїхати за межі території України, зважаючи на наявність достатніх матеріальних ресурсів, слідча суддя переконана, що підозрюваний, маючи у своєму розпорядженні паспорт громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 85 т. 2/, може вжити заходів для залишення території України.

3.37.Поряд з цим, захисник зазначав щодо міцності соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання, що, на його переконання, нівелює ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.38.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 52 роки, він одружений, має трьох повнолітніх дітей /а.с. 112 т. 2/, працює на посаді начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці /а.с. 101 т. 1/. Поряд з цим, фактичних даних щодо репутації підозрюваного слідчій судді не надано.

3.39.Зазначене загалом підтверджує міцність соціальних зв`язків підозрюваного в Україні, проте не нівелює можливостей підозрюваного переховуватись.

3.40.Адже з огляду на достатність фінансових ресурсів для облаштування побуту за кордоном, підозрюваний має спроможність забезпечити проживання за кордоном як своєї дружини, так і своїх синів.

3.41.Зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово перетинав державний кордон України у супроводі своїх синів, вірогідно використовуючи статус особи з інвалідністю, з огляду на положення п. 2-1 Правил перетинання державного кордону, згідно з якими у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України.

3.42.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду існує.

Ризик незаконного впливу на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні

3.43.З цього питання слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.44.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.45.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.46.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.47.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.48.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.49.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.50.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що ймовірними свідками вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються, є працівники Рівненської митниці, а також представники суб?єктів господарювання, яким ОСОБА_3 сприяв у митному оформленні товарів при їх ввезенні на митну територію України.

3.51.Отож, підозрюваний, у силу займаної ним наразі посади начальника одного з управлінь Рівненської митниці, може впливати на відповідних осіб.

3.52.На наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні вказує зафіксована під час ОТЗ інформація, зокрема, розмови ОСОБА_3 з іншими співрозмовниками у яких останній обговорює можливість впливу на працівників митних органів, свої зв?язки з працівниками правоохоронних органів.

3.53.Зокрема, 06.07.2023 ОСОБА_3 обговорював із ОСОБА_7 розподіл неправомірної вигоди між службовими особами митних органів та працівниками правоохоронних органів, де саме підозрюваний мав забезпечити її передачу співробітникам Державного бюро розслідувань та органів Національної поліції, а також працівникам департаментів Державної митної служби /а.с. 109, 110 т. 1/.

3.54.Окрім того, детективами здобуто дані, що підозрюваний має гарні відносини із завідувачем сектору внутрішньої безпеки Рівненської митниці, що висновується із висловлювання його співрозмовника 19.06.2024, зокрема, твердження про те, що начальник «ВБ» не буде лаяти його за певні порушення /а.с. 171 т. 1/, а також розмови із ОСОБА_23, який обіймає цю посаду, що відбулась 24.05.2024, з якої слідує, що такі мають довірливі відносини /а.с. 165-167 т. 1/.

3.55.Оскільки фактичні обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення вказують, що підозрюваний має зв`язки із працівниками правоохоронних органів, зокрема, органів Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, які згідно зі здобутими детективами даними можуть мати відношення до вчинення злочинів, що розслідуються, зокрема, унаслідок приховування неправомірних дій ОСОБА_3 щодо сприяння суб?єктам господарювання у митному оформленні товарів, використовуючи такі знайомства підозрюваний може протиправно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Поряд з цим, названі працівники правоохоронних органів, будучи імовірно причетними до вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, можуть вчиняти такі дії з метою власного невикриття.

3.56.Окрім того, слідча суддя бере до уваги, що такі особи безпосередньо обізнані зі способами і методами роботи силових структур, мають доступ до значно ширших ресурсів збору інформації щодо осіб, аніж пересічні громадяни, отож можуть чинити вплив на свідків непомітним для сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні чином.

3.57.Також слідча суддя враховує, що згідно із зібраними органом досудового розслідування відомостями, частина одержаної ОСОБА_3 неправомірної вигоди призначалась для працівників Державної митної служби України. За таких обставин, відповідні особи з метою унеможливлення виявлення їхнього відношення до вчинення кримінального правопорушення на прохання ОСОБА_3 можуть впливати на підлеглих працівників, у т.ч. Рівненської митниці, щодо надання ними неправдивих показань щодо важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.

3.58.Такий же вплив може вчинятись і щодо свідків - представників суб?єктів господарювання, яким ОСОБА_3 вірогідно сприяв у порушенні ними митних правил, як працівниками названих правоохоронних органів, так і Державної митної служби України із використанням їх службових повноважень, зокрема, шляхом перешкоджання у митному оформленні ввезення товарів на митну територію України.

3.59.Поряд з цим, слідча суддя виходить також з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання слідчого, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа, може вчиняти дії, покликані на примушення свідків, до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.60.Також, відповідно до наданих слідчій судді матеріалів кримінального провадження до вчинення кримінальних правопорушень причетні інші особи, яким наразі не повідомлено про підозру. Водночас, з огляду на вищевикладені обставини, підозрюваний з метою узгодження позиції та уникнення кримінальної відповідальності може впливати й на них з метою отримання необхідних показань.

3.61.Слідча суддя, з огляду на зв?язки підозрюваного у правоохоронних органах вважає доведеним і ризик впливу підозрюваного на експертів у цьому кримінальному провадженні, особливо експертних служб Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України. І хоча наразі слідчій судді не надано відомостей щодо призначення будь-яких експертиз, однак такі у силу специфіки цього кримінального провадження можуть бути необхідними.

3.62.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що існує ризик впливу на свідків, екпертів у цьому ж кримінальному провадженні.

3.63.Слідча суддя звертає увагу на те, що п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України визначає такий ризик як незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Зважаючи на те, що у цьому кримінальному провадженні окрім ОСОБА_3 більше нікому не повідомлено про підозру, однак встановлено обставини можливого впливу на інших ймовірних співучасників, то слідча суддя вказане включає в ризик впливу на свідків.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.64.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.

3.65.Адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_3 .

3.66.З огляду на те, що лише 03.07.2024 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим йому стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, останній може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.

3.67.До того ж, під час розгляду цього клопотання слідча суддя вже встановила, що ОСОБА_3 має сталі зв`язки працівниками правоохоронних органів, зокрема, Національної поліції України, Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань, а також зі службовими особами центрального апарату Державної митної служби України, отож може, використовувати як власний вплив, так і можливості зазначених осіб, які також можуть бути співучасниками кримінальних правопорушень, інкримінованих підозрюваному, з метою знищення, приховання чи спотворення документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

3.68.Вирішуючи щодо існування такого ризику, слідча суддя бере до уваги відомості, що свідчать про схильність підозрюваного до вчинення дій щодо спотворення фактичних даних.

3.69.Зокрема, 06.07.2023 підозрюваний із особою на ім?я ОСОБА_7 обговорювали можливості реалізації схеми, яка пов?язана із декларуванням реально ввезеного на митну територію України товару під виглядом товару «групи прикриття», а саме нитки.

3.70.Так, ОСОБА_7 запитав підозрюваного: « Скажи мені, будь ласка, якщо приїду до тебе із ниткою?» та останній відповів: «Приїжджайте, тут їздять такі з нитками». Поряд з цим, ОСОБА_7 уточнив, що ниток у нього фактично немає та запитав, чи не будуть підлеглі працівники підозрюваного здійснювати митні процедури щодо додаткового огляду вантажних транспортних засобів та у такому разі запропонував знайти декілька коробок ниток і сфотографувати їх, на що ОСОБА_3 відповів: «Ну декілька коробок. Треба ж щоб він заповнений був, раптом що… Ти знаєш що? Ти знайди, можливо, декілька фотографій якихось контейнерів із нитками, сфотографуй», а пізніше узагалі запропонував надати вказівку підлеглим працівникам, щоб сфотографували декілька ящиків із нитками /а.с. 111, 112 т. 1/.

3.71.Окрім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 обговорювали можливість реалізації схеми пов?язаної зі значним заниженням ваги товару у товаросупровідних документах та митних деклараціях, від того який в дійсності розмитнювався /а.с. 113, 114 т. 1/.

3.72.Звідси висновується, що ОСОБА_3 не лише не перешкоджав своєму співрозмовнику у спотворенні дійсних даних щодо характеристик товару, що ввозився на митну територію України, а й вірогідно сприяв йому в цьому.

3.73.Зазначене вказує на схильність підозрюваного до приховування фактичних даних.

3.74.Отже, на переконання слідчої судді ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення доведений прокурором.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

3.75.Слідчою суддею встановлено, що із повідомленням ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень це кримінальне провадження здійснюється гласно та вочевидь потребує встановлення багатьох обставин події злочину.

3.76.Зокрема, викладені у повідомлені про підозру обставини у сукупності із зібраними органом досудового розслідування фактичними даними вказують на те, що нині стороною обвинувачення викрито не усіх співучасників ОСОБА_3 .

3.77.Отже, ОСОБА_3, ознайомившись із повідомленням про підозру, доказами, долученими до цього клопотання детектива, може повідомити нині невстановленим спільникам про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали йому відомі під час досудового розслідування, узгоджувати свої дії та процесуальну поведінку з цими особами, що може ускладнити притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

3.78.До того ж, обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_3, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню.

3.79.Зокрема, з матеріалів клопотання встановлено, що підозрюваний використовував технічні засоби передачі інформації для комунікації з іншими можливими співучасниками з приводу ймовірно вчинюваного злочину. Детективами здобуто відомості, що підозрюваний міг використовувати декілька терміналів мобільного зв?язку з метою унеможливлення його викриття /а.с. 159, 166 т. 1/.

3.80.Окрім того, під час спілкування з іншими особами з питань одержання неправомірної вигоди підозрюваний підвищував гучність аудіопристрою /а.с. 132, 147 т. 1/, що об?єктивно перешкоджало фіксуванню відповідних протиправних дій

3.81.Зазначене вказує на те, що підозрюваний обізнаний із методами роботи правоохоронних органів, у т.ч. щодо способів конспірації своїх неправомірних дій.

3.82.До того ж, як досліджувалось у цій ухвалі, за час професійної діяльності на керівній посаді у митних органах ОСОБА_3 набув широке коло зв`язків серед службових осіб правоохоронних органів, які безпосередньо та детально ознайомлені із методами їх роботи, отже, обізнані щодо способів конспірації неправомірних дій з метою їх невикриття, а також володіють знаннями та навичками щодо зберігання, відтворення та знищення інформації на різноманітних носіях інформації.

3.83.Таким чином, підозрюваний володіє знаннями, а також широким коло зв`язків, що дає йому можливість вдаватись до різних способів перешкоджання кримінальному провадженню.

3.84.Отже, слідча суддя вважає доведеним ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, в якому підозрюється

3.85.На переконання сторони обвинувачення про ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення останнього вказує зокрема системний характер вчинення ним дій направлених на одержання неправомірної вигоди.

3.86.Слідча суддя вважає такі покликання слушними, з огляду на те, що наразі детективами здобуто дані щодо шести епізодів ймовірного прохання надати та одержання неправомірної вигоди підозрюваним протягом одного року.

3.87.Отже, наявні достатні підстави вважати, щодо схильності ОСОБА_3 до свідомого вчинення корупційних протиправних дій.

3.88.За таких обставин, з огляду на те, що підозрюваний продовжує обіймати керівну посаду у Рівненській митниці, вказаний ризик доведено стороною обвинувачення.

3.89.Водночас, у клопотанні детектива стверджується, що з огляду на тяжкість злочину, вчиненого ОСОБА_3, наявні достатні підстави вважати, що він може вдатись до спроб незаконного перетину кордонів України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто, до вчинення злочину, кримінальна відповідальність за який передбачена ст. 332-2 КК України.

3.90.Стосовно таких покликань, слідча суддя відзначає, що склад такого злочину може бути наявний у разі реалізації підозрюваним ризику переховування від органу досудового розслідування чи суду, який був встановлений у цій ухвалі. Однак, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, на переконання слідчої судді, не можна обґрунтовувати одними і тими ж обставинами.

3.91.Отож, відповідні доводи сторони обвинувачення слідча суддя відхиляє.

3.92.Окрім того, слідча суддя зауважує, що оцінка наявності цього ризику надається виключно щодо можливості вчинити інше або продовжити правопорушення, відповідальність за яке встановлена виключно кримінальним законом. За таких обставин, покликання на ризик вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 КУпАП слідча суддя вважає безпідставними.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам

3.93.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 та 4 ст. 368 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

3.94.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі та конфіскацією усього належного йому майна.

3.95.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні не притягувався.

3.96.Поряд з цим, слідча суддя зважає, що сукупний розмір предмета кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 складає 10 945 021 грн.

3.97.Також слідча суддя бере до уваги відомості про міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його майновий стан, про що зазначалось в цій ухвалі, а також відомості про стан здоров`я, у т.ч. наявність у нього інвалідності 2 групи /а.с. 40-46, 64 т. 2/.

3.98.Водночас, встановлені ризики не нівелюються зазначеними обставинами.

3.99.З огляду на викладені у цій ухвалі обставини, на переконання слідчої судді, запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з моменту його фактичного затримання, тобто, до 31.08.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування.

3.100.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

3.101.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

3.102.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.

3.103.Порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу.

3.104.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.

3.105.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.

3.106.Слідча суддя вважає за необхідне окремо надати оцінку доводам захисника щодо захворювання підозрюваного на цукровий діабет ІІ типу із вторинною потребою в інсуліні. Зокрема, захисник зазначив, що введення ін`єкцій інсуліну в умовах перебування у слідчому ізоляторі неможливе.

3.107.З цього приводу слідча суддя зауважує на положеннях Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від14 червня 2019 року № 1769/5, згідно з якими у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров`я ув`язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров`я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством. Окрім того, лікарські засоби ув`язнені та засуджені приймають відповідно до медичних призначень під контролем медичного працівника. За потреби цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів їх видають на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікуючого лікаря.

3.108.Отже, наразі відсутні підстави для тверджень, що перебування у слідчому ізоляторі негативно вплине на доступ підозрюваного до медичної допомоги з огляду на наявне у нього захворювання.

Щодо розміру застави

3.109.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.110.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

3.111.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

3.112.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

3.113.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого її ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

3.114.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваної.

3.115.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого корупційних злочинів.

3.116.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, що було предметом оцінки слідчої судді у цій ухвалі.

3.117.При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення та розмір ймовірно одержаних від вчинення злочинів доходів, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваної, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

3.118.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

3.119.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.120.За таких обставин, майновий стан підозрюваного у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 14 991 684 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) гривні, про що й просив прокурор.

3.121.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.122.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.123.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з: працівниками та колишніми працівниками правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України), працівниками Державної митної служби України зокрема, Рівненської митниці та Центрального апарату Державної митної служби України, в тому числі: працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Департаменту адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД; працівниками та представниками ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН»; (5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; (6) носити електронний засіб контролю.

3.124.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені у повідомленні про підозру, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.125.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання у повному обсязі.

3.126.Водночас, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторони захситу, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (03.07.2024), тобто, до 31.08.2024 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 14 991 684 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з: працівниками та колишніми працівниками правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України), працівниками Державної митної служби України зокрема, Рівненської митниці та Центрального апарату Державної митної служби України, в тому числі: працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Департаменту адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД; працівниками та представниками ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН»;

-здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

-носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Строк дії обов`язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1