Документ № 120245869

Справа № 991/5687/24

Провадження № 1-кс/991/5720/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3

представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 28.06.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024,

установив:

02.07.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна від 28.06.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024. Клопотання погоджене прокурором відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5

І. Суть клопотання

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024 за фактом можливого зловживання владою та службовим становищем службовими особами Національного антикорупційного бюро України та розголошення ними даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час здійснення підприємницької діяльності та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

Так, детективами Національного бюро під час здійснення досудового розслідування у межах іншого кримінального провадження № 42022000000001543 проведено обшук автомобіля ОСОБА_6, під час якого виявлено та вилучено належні йому мобільні телефони, у пам`яті яких виявлено листування про те, що у період часу з 14.10.2021 до 21.01.2023 ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також окремі службові особи Національного антикорупційного бюро України спілкувались з приводу запланованих слідчих, процесуальних дій та результатів проведених слідчих, процесуальних дій у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України, у тому числі тих, які стосувались розслідування можливих неправомірних дій ОСОБА_6, ОСОБА_7

27-28.06.2024 у ході проведення обшуку легкового автомобіля Mercedes-Benz V 300D, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6, виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 15, номер моделі НОМЕР_2, IMEI: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 (1); мобільний телефон iPhone 15, номер моделі MTP63ZD/A, IMEI: НОМЕР_5, IMEI2: НОМЕР_6 (2); мобільний телефон iPhone 15, номер моделі MTP63ZD/A, IMEI: НОМЕР_7, IMEI2: НОМЕР_8 (3); мобільний телефон марки iPhone у корпусі темного кольору (4); Wi-fi роутер MiFi 8000 inseego, IMEI: НОМЕР_9 (5); Wi-fi роутер НОМЕР_10, IMEI: НОМЕР_11 (6); Wi-fi роутер Huawei E 5573, IMEI: НОМЕР_12 (7).

Доступ до інформації, яка міститься у мобільному телефоні марки iPhone у корпусі темного кольору, потребував використання паролю доступу, який ОСОБА_6 відмовився повідомити детективам Національного бюро на місці проведення обшуку. Тобто, доступ до інформації на цьому електронному носії пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.

Окрім цього, інші мобільні телефони містили відомості про факти видалення інформації у додатках для обміну повідомленнями «Viber», «Telegram», «Signal». Месенджер «WhatsApp», інстальований на одному із мобільних телефонів ОСОБА_8, містив систему логічного захисту інформації (пароль доступу), який він відмовився повідомити детективам Національного бюро.

Вказані вище мобільні термінали систем зв`язку також мали паролі доступу до вмісту інформації, яка в них міститься. Такі паролі є необхідною умовою для здійснення копіювання вмісту мобільних телефонів, проте, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовилися їх повідомити.

Вказані вище технічні пристрої містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, у зв`язку з чим є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Постановою детектива Національного бюро від 28.06.2024 вилучені у автомобілі, яким користується ОСОБА_6, технічні пристрої (мобільні телефони та роутери) визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), старший детектив Національного бюро просить накласти арешт на мобільні телефони та роутери, які були вилучені під час проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz V 300D, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6 .

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

Старший детектив Національного бюро ОСОБА_3 подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив накласти арешт на вилучене у ході проведення обшуку майно з метою забезпечення збереження речових доказів та інформації, яка у них містяться. Зазначив, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є наближеними до ОСОБА_6 особами, оскільки один із них є його водієм, а другий - охоронцем. На момент проведення обшуку вони перебували у автомобілі, яким користується ОСОБА_6 . Вони постійно перебувають із ОСОБА_6, в силу своїх обов`язків, їм можуть бути відомі обставини кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у цьому провадженні. Зазначив, що мобільні телефони були надані для огляду на місці проведення обшуку, без повідомлення паролів до них. У цих мобільних телефонах були зафіксовані ознаки видалення інформації та автотаймери видалення інформації з месенджерів. За таких обставин, не можна стверджувати, що інформація, яка міститься у мобільних телефонах, оглянута у повному обсязі. Детектив також не виключає той факт, що ці мобільні телефони насправді належать ОСОБА_6 . Вилучені у автомобілі Wi-fi роутери, із сім-картами у них, також мають значення для досудового розслідування, оскільки могли використовуватися особами для приховування свого місця знаходження. Додав, що кожен Wi-fi роутер містить власний ІМЕІ код та програмний комплекс, який дає змогу відслідкувати інформацію, яка на ньому міститься, зокрема щодо переміщення осіб, які їх використовували. Із метою їх дослідження детективом Національного бюро призначено відповідну судову експертизу. Паролю до мобільного телефону, вилученого безпосередньо у ОСОБА_6 під час проведення обшуку, останній не надав.

Представник володільців майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив повернути клопотання старшого детектива через його непідсутність слідчим суддям Вищого антикорупційного суду, а у випадку, коли слідчий суддя дійде протилежного висновку, відмовити у задоволенні клопотання, хоча б частково, з врахуванням наданих ним заперечень.

Зазначив, що клопотання детектива Національного бюро про арешт майна подано з порушенням правил підсудності. Висновок експертизи, на який посилається детектив та долучає до матеріалів клопотання, взятий із іншого кримінального провадження, поданий частково, без дослідницької частини, що унеможливлює здійснення достовірної перевірки обставин та підстав, викладених у клопотанні. Клопотання про арешт майна, в порушення вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, подане неналежним суб`єктом, оскільки із ним до слідчого судді звернувся детектив, а не прокурор. Також, із поданого слідчому судді клопотання слідує, що воно не містить обов`язкового реквізита - гербової печатки Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що свідчить про те, що підпис детектива та прокурора не засвідчені належним чином. Відсутність печатки на клопотанні позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитись у ідентичності цього документа.

Мобільні телефони ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не є речовими доказами, оскільки не відповідають жодному із критеріїв, визначених ст. 98 КПК України. Детективом Національного бюро не доведено, що ці особи мають будь-яке відношення до обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження. Щодо посилання детектива на наявність у месенджерах таймерів видалення інформації зазначив, що це є правом особи, метою встановлення якого є захист інформації персонального характеру від третіх осіб. Така функція є частиною технічних налаштувань месенджерів. Додав, що вилучені у автомобілі роутери як фізичні предмети не мають для досудового розслідування будь-якого значення.

Володільці майна ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилися, про поважність причин свого неприбуття не повідомили. Їх неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Подане старшим детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, абз. 4 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України (кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, імовірно вчинено службовою особою Національного антикорупційного бюро України), у зв`язку з чим доводи адвоката про непідсудність кримінального провадження № 52024000000000227 Вищому антикорупційному суду є необґрунтованими.

Твердження адвоката ОСОБА_4 про те, що суб`єктом подання клопотання про арешт майна третіх осіб ( ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ) має бути прокурор, слідчий суддя також не ґрунтуються на законі.

Частиною першою статті 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. Особливих чи виключних випадків звернення прокурора з клопотанням про арешт майна в цій частині, а також загалом у статті, не передбачено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Зазначені вище вимоги старшим детективом Національного бюро дотримані, 29.06.2024 клопотання про арешт майна, яке було погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz V 300D, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6 .

Підстави для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна визначені у ч. 1 ст. 173 КПК України, до яких належать не доведеність необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, звернення старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 до суду з клопотанням про арешт майна, погодженим прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, відповідає положенням ч. 1 ст. 171 КПК України, у зв`язку з чим слідчий суддя відхиляє доводи адвоката в частині порушення процедури подання такого клопотання.

Так само слідчий суддя відхиляє аргумент адвоката ОСОБА_4 про те, що процесуальний документ - клопотання про арешт майна має містити гербову печатку Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Статтею 171 КПК України визначено вичерпний перелік вимог до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, до яких проставлення на ньому гербової печатки не передбачено.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 28.06.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України.

Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: рапорт про вчинення кримінального правопорушення; протоколи огляду з додатками та інші матеріали, здобуті в ході здійснення досудового розслідування, які на початковому етапі досудового розслідування вказують на достатність підстав вважати, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

2) Правові підстави для арешту майна

Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також речі та документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz V 300D, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, vin код НОМЕР_13, який на праві власності належить ТОВ «Програматик медіа груп» та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання, зокрема, документів у паперовому та електронному вигляді щодо фінансово-господарських відносин між замовниками та підрядними (субпідрядними) організаціями щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в межах дії так званої програми «Велике будівництво», листування з представниками Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_10, ОСОБА_7, електронних носіїв вказаної інформації, переносних носіїв інформації, засобів зв`язку (мобільних телефонів) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), на яких зберігаються дані про обставини зазначеного вище кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до листування з іншими особами, записів та файлів, що на них містяться.

Відповідно до протоколу від 27-28.06.2024, на момент проведення обшуку у салоні автомобіля за кермом перебував ОСОБА_8, на передньому пасажирському сидінні праворуч від водія - ОСОБА_9 .

На пропозицію детектива видати усі засоби зв`язку ОСОБА_9 видав мобільний телефон з обліковим записом Vadym Lykhanskyi, марка та модель iPhone 15, номер моделі MTP63ZD/A, IMEI: НОМЕР_5, IMEI2: НОМЕР_6 . У ході огляду цього телефона виявлено контакт «ЮЮ», який використовує номер телефону « НОМЕР_14 », день народження - ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім цього, у мобільних додатках Telegram, WhatsApp, Signal містяться відомості про видалені файли.

На початку обшуку ОСОБА_8 надав два мобільні телефони, які, з його слів, йому належать, а саме: iPhone НОМЕР_15, номер моделі MQ1F3ZD/A, IMEI: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4, а також iPhone НОМЕР_15, номер моделі MTP63ZD/A, IMEI: НОМЕР_7, IMEI2: НОМЕР_8 .

У ході огляду цих терміналів мобільного зв`язку встановлено наявність паролю доступу до месенджера WhatsApp, на прохання детектива повідомити пароль для огляду його вмісту, ОСОБА_8 відмовився повідомити пароль доступу до нього. Крім того, мобільні застосунки Viber, Telegram містять автотаймери видалення повідомлень та інші файли.

Із метою подолання систем логічного захисту інформації та поновлення видалених файлів, детективом Національного бюро прийнято рішення про вилучення зазначених вище мобільних телефонів.

Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 видали розміщені під передньою панеллю в салоні автомобіля роутери Wi-fi зв`язку марки MiFi у кількості двох одиниць у корпусі чорного кольору, а саме: MiFi 8000 inseego, IMEI: НОМЕР_9 із вміщеною до нього сім-картою, зі стилістичним зображенням оператора мобільного зв`язку «Київстар», та MiFi 8000 inseego, IMEI: НОМЕР_11 із вміщеною до нього сім-картою, зі стилістичним зображенням оператора мобільного зв`язку «Лайфселл».

О 22 год. 00 хв. до місця проведення обшуку прибув ОСОБА_6 та його адвокат, які сіли до салону автомобіля, який обшукували. На прохання детектива ОСОБА_6 повідомив, що у нього знаходиться його мобільний телефон та особисті речі, поміщені до рюкзаку.

Наданий ОСОБА_6 мобільний телефон містить пароль доступу, тобто оснащений системою логічного захисту інформації, який ОСОБА_6 категорично відмовився повідомляти. У зв`язку з потребою проведення судових експертиз для подолання паролю захисту інформації та дослідження вмісту даних прийнято рішення про його вилучення.

Окрім того, у шкіряному рюкзаку ОСОБА_6, відшукано Wi-fi роутер марки Huawei E 5573, IMEI: НОМЕР_12 із вміщеною у слот сім-картою, зі стилістичним зображенням оператора мобільного зв`язку «Київстар».

28.06.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 вилучені у автомобілі Mercedes-Benz V 300D, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, речі (мобільні телефони та роутери) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024.

Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільні телефони та роутери на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Доступ до вмісту вилученого у ході проведення обшуку мобільного телефону марки iPhone у корпусі темного кольору обмежений його володільцем - ОСОБА_6 та пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (код-пароля).

Із метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування та міститься у вилученому пристрої, подолання системи логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до мобільного телефону, подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам`яті, 28.06.2024 старшим детективом Національного бюро Управління внутрішнього контролю ОСОБА_11 прийнято постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, на вирішення якої поставлено ряд запитань, визначених у п. 2 прохальної частини постанови (щодо логічного захисту доступу до інформації та можливості скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті), а також надано об`єкт дослідження експерту.

Також, 28.06.2024 старшим детективом Національного бюро Управління внутрішнього контролю ОСОБА_11 прийнято постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, об`єктом дослідження якої є Wi-fi роутери, вилучені у автомобілі, яким користується ОСОБА_6 .

Метою проведення експертизи є з`ясування відомостей, які стосуються наявності на роутерах систем логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на їх вбудованих носіях пам`яті, можливості копіювання інформації, яка зберігається на їх вбудованих носіях, встановлення Мас адрес пристроїв, які підключалися до вилучених роутерів, дати, часу та періоду підключення цих пристроїв до роутерів, а також місця перебування пристроїв, які до них підключались.

Враховуючи той факт, що до вмісту технічних пристроїв відсутній доступ, подолання системи логічного захисту, за таких обставин, можливо здійснити лише із залученням експерта. У такому випадку необхідним є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Отже, мобільний телефон та роутери, які були вилучені у автомобілі ОСОБА_6 та є його власністю, з огляду на обставини кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, однак перевірити це неможливо у зв`язку з обмеженням доступу до них власником технічних пристроїв та через наявність логічного захисту.

Абзацом другим частини третьої статті 170 КПК України передбачено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені у ході проведення обшуку мобільний телефон та роутери відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно було зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, доступ до їх вмісту пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, а їх надання є необхідною умовою проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеною необхідність накладення арешту на мобільні телефони iPhone НОМЕР_15, номер моделі MQ1F3ZD/A, IMEI: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4, який належить ОСОБА_8 (1), iPhone НОМЕР_15, номер моделі MTP63ZD/A, IMEI: НОМЕР_5, IMEI2: НОМЕР_6, який належить ОСОБА_9 (2) та iPhone НОМЕР_15, номер моделі MTP63ZD/A, IMEI: НОМЕР_7, IMEI2: НОМЕР_8, який належить ОСОБА_8 (3).

У протоколі огляду від 28.06.2024 зазначено, що мобільний телефон Apple iPhone 15, IMEI: НОМЕР_7, IMEI2: НОМЕР_8 (3) містить систему логічного захисту у вигляді довільного буквено-цифрованого пароля. Разом з тим, спеціалістом за допомогою програмного забезпечення копіювались доступні (не всі) файли з пам`яті мобільного телефону.

Мобільний телефон iPhone, IMEI: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 (1) під час огляду перебував у ввімкненому та не заблокованому стані. У ході огляду налаштувань мобільного телефона встановлено, що він містить систему логічного захисту у вигляді шестизначного цифрового пароля, який на момент проведення огляду органу досудового розслідування не відомий. Враховуючи зазначені вище обставини, наявними апаратними та програмними засобами у спеціаліста скопіювати внутрішню пам`ять мобільного телефона не представляється можливим.

Із змісту протоколу огляду від 28.06.2024-01.07.2024 слідує, що перед початком огляду мобільного телефону Apple iPhone A3090 (серійний номер: НОМЕР_16 ), який перебував у користуванні ОСОБА_9 (2), спеціалісту надано пароль «5555» для подолання системи логічного захисту, який було встановлено під час проведення слідчої дії (обшуку).

Під час огляду телефон підключався до робочої станції спеціаліста, після чого за допомогою програмного забезпечення проведено копіювання доступної частини даних з телефону (створено часткову копію, до якої не увійшли дані додатку Пошта, Telegram, Signal тощо).

Разом з тим, слідчим суддею у судовому засіданні досліджено надані старшим детективом Національного бюро ОСОБА_3 фрагменти відеозапису проведеного у автомобілі, яким користується ОСОБА_6, обшуку.

Під час перегляду відеозапису обшуку встановлено, що вилучений мобільний телефон iPhone 15, IMEI: НОМЕР_5, IMEI2: НОМЕР_6 (технічні характеристики якого під час проведення слідчої дії озвучив детектив Національного бюро) був наданий детективу у розблокованому стані. Так само, у розблокованому стані надано мобільний телефон iPhone 15, IMEI: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 (технічні характеристики якого під час проведення слідчої дії озвучив детектив Національного бюро).

Також, під час вилучення мобільного телефону iPhone НОМЕР_15, IMEI: НОМЕР_5, IMEI2: НОМЕР_6 (технічні характеристики якого під час проведення слідчої дії озвучив детектив Національного бюро), детектив Національного бюро, який проводив обшук, попросив ОСОБА_9 ввести пароль до нього, що власне той і зробив.

Із наданого у розпорядження слідчого судді відеозапису слідує, що доступ до мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був наданий, власниками пристроїв не обмежувався, логічним захистом пристрої захищені не були. Окрім того, на відеозаписі обшуку зафіксовано, що детективом Національного бюро тривалий час проводився огляд вмісту зазначених вище технічних носіїв. При цьому, ні на запису, ні в протоколі обшуку не зазначено відомості про те, що під час огляду інформації на таких пристроях було виявлено ознаки, про які йшла мова в ухвалі слідчого судді від 19.06.2024 (щодо фінансово-господарських відносин між замовниками та підрядними (субпідрядними) організаціями щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в межах дії так званої програми «Велике будівництво», листування з представниками Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_10, ОСОБА_7 ).

Таким чином, досліджені у ході судового засідання матеріали свідчать про те, що під час проведення обшуку доступ до мобільних телефонів власниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не обмежувався, оскільки надавались вони детективами Національного бюро у розблокованому вигляді, а також інформації, для відшукання якої надавався дозвіл на обшук, під час їх огляду на місці проведення обшуку не було виявлено.

Також, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не були встановлені обставини, які б свідчили про необхідність надання вилучених мобільних телефонів разом із інформацією, яка на них міститься, для проведення експертного дослідження, як необхідної умови для їх подальшого утримання органом досудового розслідування (оскільки з`ясовано, що доступ до вмісту мобільних телефонів не обмежувався системою логічного захисту). Вилучені у ході обшуку мобільні телефони не є об`єктами, отриманими в результаті вчинення кримінального правопорушення, не є засобами чи знаряддями його вчинення у прямому розумінні, що могло би бути підставою для його вилучення та подальшого арешту. Доказів протилежного старшим детективом Національного бюро у ході розгляду клопотання про арешт майна слідчому судді надано не було.

Доданий старшим детективом Національного бюро до клопотання про арешт майна протокол обшуку від 27-28.06.2024 не містить відомостей про відшукання у ході огляду мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 інформації, яка стосується обставин цього кримінального провадження. Наявність у вмісті мобільного телефону ОСОБА_9 контакту «ЮЮ», який використовує номер телефону « НОМЕР_14 », день народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, враховуючи надані детективом пояснення про те, що він працює у ОСОБА_6, без інших належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_9 до предмету досудового розслідування у цьому провадженні, не свідчить про відповідність такого технічного пристрою ознакам речового доказу. Крім того, за ознакою прізвища ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді не визначались пристрої, які мали відшукуватись під час обшуку.

Також, долучені до клопотання про арешт майна матеріали не містять доказів, які б пояснювали неможливість здійснення органом досудового розслідування копіювання інформації, що міститься у вилучених мобільних телефонах, враховуючи той факт, що власниками майна доступ до них під час проведення обшуку не обмежувався. Те, що ОСОБА_8 не надав паролю до месенджера WhatsApp, як і автотаймери видалення повідомлень, при тому, що телефон був наданий розблокованому вигляді та детективом проведено огляд його вмісту на місці проведення обшуку, не свідчить про те, що інформація у цьому месенджері чи телефоні має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, орган досудового розслідування мав можливість забезпечити отримання необхідних, на його переконання, відомостей, які могли б бути використані як докази у кримінальному провадженні, безпосередньо під час проведення обшуку, іншим, менш обтяжливим для власників майна шляхом, без обмеження їх права власності.

За таких обставин, правових підстав для накладення арешту на вилучені у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мобільні телефони слідчий суддя не вбачає, у зв`язку з недоведеністю старшим детективом Національного бюро необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, як і необхідності його подальшого утримання органом досудового розслідування.

3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Старший детектив Національного бюро у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільні телефони та роутери. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.

4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення вилучених у ході проведення обшуку технічних пристроїв та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.

5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_6 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження, зокрема до завершення експертного дослідження.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_6 слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.

Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження вказаним у клопотанні старшого детектива майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення технічних пристроїв, вилучених у ході проведення обшуку автомобіля, який перебуває у користуванні ОСОБА_6, а також інформації, яка в них зберігається.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 27-28.06.2024 в ході проведення обшуку автомобіля марки MERCEDES-BENZ V 300D, державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить ТОВ «Програматик медіа груп» та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024, а саме:

- мобільний телефон марки iPhone у корпусі темного кольору, який належить ОСОБА_6 ;

- Wi-fi роутер MiFi 8000 inseego, IMEI: НОМЕР_9, який належить ОСОБА_6 ;

- Wi-fi роутер MiFi 8000 inseego, IMEI: НОМЕР_11, який належить ОСОБА_6 ;

- Wi-fi роутер Huawei E 5573, IMEI: НОМЕР_12, який належить ОСОБА_6,

який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_12