Пошук

Документ № 120245882

  • Дата засідання: 10/07/2024
  • Дата винесення рішення: 10/07/2024
  • Справа №: 263/13252/17
  • Провадження №: 42017000000000061
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.

Справа № 263/13252/17

Провадження №11-кп/991/32/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції з власних

технічних засобів), ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_13 про відвід судової колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 від розгляду апеляційних скарг на вирок Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42017000000000061 від 12 січня 2017 року стосовно обвинувачених:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Донецьк, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Армянськ Автономної Республіки Крим, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

Під час судового розгляду захисником ОСОБА_13 заявлено відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, який мотивовано ухваленням судом рішень про продовження дії обвинуваченим запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання та обов`язків, покладених на них за вироком, а також вирішенням питання порядку та обсягу дослідження доказів з процесуальними порушеннями.

Сторона захисту в судовому засіданні заявлений відвід підтримала, прокурор проти задоволення заяви заперечував, вказавши на відсутність об`єктивних підстав для відводу.

Обговоривши доводи заяви про відвід, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких причин.

Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону. Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З метою забезпечення дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід колегії суддів, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.

Заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).

Тобто, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді чи колегії суддів. Водночас, захисником не наведено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості складу суду та не надано жодного доказу, що колегія суддів будь-яким чином своєю поведінкою виразила прихильність чи упередженість до учасників провадження або існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості колегії суддів.

Позиція захисника ОСОБА_13 щодо відводу зводиться до незгоди із ухваленими колегією суддів судовими рішеннями, які, на думку заявника, вказують на сформовану наперед позицією щодо результатів розгляду даного провадження. Однак, вирішуючи питання запобіжного заходу, суд виходив, у тому числі, з об`єктивних обставин, пов`язаних як з особами обвинувачених, так і з їх притягненням до кримінальної відповідальності та ухваленим у кримінальному провадженні вироком, яким останніх засуджено до покарання у вигляді реального позбавлення волі, що у сукупності вказує на наявні у проваджені ризики, передбачені ст.177 КПК України. При цьому обвинуваченим суд апеляційної інстанції не змінював на домашній арешт, як стверджує в своїх поясненнях захисник ОСОБА_13, запобіжний захід, а лише продовжив його дію, тобто дію особистого зобов`язання, та обов`язків, покладених на обвинувачених вироком суду. Це вказує на необґрунтованість заявленого відводу, спрямованого по суті лише на затягування процесуальних строків у кримінальному провадженні. Питання щодо порядку і обсягу доказів, які підлягають дослідженню в кримінальному провадженні вирішується судом апеляційної інстанції за клопотанням учасників, що не перешкоджає суду ухвалювати відповідне рішення і за власною ініціативою. Незгода сторін з судовими рішеннями не свідчить про упередженість суду.

Інших обставин, які б виключали участь судді у кримінальному провадженні, що передбачені статтями 75, 76 КПК України, немає.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_13 про відвід судової колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 від розгляду апеляційних скарг на вирок Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42017000000000061 від 12 січня 2017 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3