- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/5688/24
Провадження № 1-кс/991/5721/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3
представників володільця майна - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 28.06.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024,
УСТАНОВИВ:
02.07.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна від 28.06.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024. Клопотання погоджене прокурором відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024 за фактом можливого зловживання владою та службовим становищем службовими особами Національного антикорупційного бюро України та розголошення ними даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час здійснення підприємницької діяльності та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Так, детективами Національного бюро під час здійснення досудового розслідування у межах іншого кримінального провадження № 42022000000001543 проведено обшук автомобіля ОСОБА_7, під час якого виявлено та вилучено належні йому мобільні телефони, у пам`яті яких виявлено листування про те, що у період часу з 14.10.2021 до 21.01.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також окремі службові особи Національного антикорупційного бюро України спілкувались з приводу запланованих слідчих, процесуальних дій та результатів проведених слідчих, процесуальних дій у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України, у тому числі тих, які стосувались розслідування можливих неправомірних дій ОСОБА_7, ОСОБА_8
27.06.2024 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено ноутбук Apple MacBook, s/n: CO2VHOAPHV2R, доступ до інформації якого потребував використання паролю, який ОСОБА_9 відмовився повідомити детективу Національного бюро на місці проведення обшуку. Тобто, доступ до інформації на цьому електронному носії пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
Вказаний вище технічний пристрій містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, у зв`язку з чим є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Постановою детектива Національного бюро від 28.06.2024 вилучений за місцем проживання ОСОБА_9 технічний пристрій (ноутбук) визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), старший детектив Національного бюро просить накласти арешт на ноутбук, вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_3 подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив накласти арешт на вилучений у ході проведення обшуку ноутбук з метою забезпечення збереження речових доказів та інформації, яка у ньому міститься. Зазначив, що ноутбук має систему логічного захисту. Подальше утримання органом досудового розслідування технічного пристрою обумовлено необхідністю детального вивчення інформації, яка у ньому міститься та була скопійована спеціалістом.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що детективом не доведено, що у ноутбуці наявна інформація, яка може мати значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Додав, що у розпорядженні органу досудового розслідування наявна повна копію вмісту ноутбуку, належного ОСОБА_9, з огляду на що його подальше утримування є безпідставним.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у повному обсязі. Зазначив, що первинною метою проведення обшуку було віднайдення документів, які б свідчили про факти розголошення детективом Національного бюро відомостей досудового розслідування, яка у цьому випадку досягнута не була. Маючи у своєму розпорядженні повну побітову копію інформації, вилученої із вмісту ноутбуку ОСОБА_9, орган досудового розслідування лише через тиждень після обшуку провів її огляд, про що свідчить доданий до клопотання протокол огляду від 04.07.2024. Жодне із пошукових слів, зазначених у ньому, не вказує на те, що детективами Національного бюро вживаються дії, спрямовані на встановлення особи, яка розголошувала дані досудового розслідування. Вважає, що такі дії свідчать про те, що детективи та прокурори мають іншу мету, утримуючи та вивчаючи вміст ноутбука.
Володілець майна ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин свого неприбуття не повідомив. Його неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане старшим детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, абз. 4 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України (кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, імовірно вчинено службовою особою Національного антикорупційного бюро України).
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги старшим детективом Національного бюро дотримані, 29.06.2024 клопотання про арешт майна було направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 28.06.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: рапорт про вчинення кримінального правопорушення; протоколи огляду з додатками та інші матеріали, здобуті в ході здійснення досудового розслідування, які на початковому етапі досудового розслідування вказують на достатність підстав вважати, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
2) Правові підстави для арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також речі та документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 надано дозвіл на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1, який перебуває у власності ОСОБА_10 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_9, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання, зокрема: документів у паперовому та електронному вигляді щодо фінансово-господарських відносин між замовниками та підрядними (субпідрядними) організаціями щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в межах дії так званої програми «Велике будівництво», листування з представниками Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_7, ОСОБА_8, електронних носіїв вказаної інформації, комп`ютерної техніки, ноутбуків, на яких зберігаються дані про обставини зазначеного вище кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до листування з іншими особами, записів та файлів, що на них містяться.
Відповідно до протоколу обшуку від 27.06.2024, у житловому будинку на території домоволодіння за вказаною вище адресою, ОСОБА_9 видано, зокрема, ноутбук Apple MacBook, s/n: CO2VHOAPHV2R.
Ноутбук обладнано системою логічного захисту, ОСОБА_9 відмовився надати пароль. Враховуючи викладене, детективом Національного бюро прийнято рішення про вилучення ноутбуку.
Оцінюючи вилучений під час обшуку ноутбук на предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Доступ до вмісту вилученого у ході проведення обшуку технічного пристрою (ноутбуку) обмежений його володільцем - ОСОБА_9 та пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (код-пароля).
28.06.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 ноутбук, вилучений за місцем проживання ОСОБА_9, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024.
Зі змісту протоколу огляду речей від 28.06.2024 слідує, що у ході огляду ноутбуку MacBook А1706, s/n: НОМЕР_1, встановлено, що він перебував у ввімкненому стані. Приблизно по центру екрана було зображення іконки користувача та його ім`я « ОСОБА_11 ». Під іменем користувача було поле для введення пароля та напис «для ввімкнення Touch ID необхідно ввести пароль». Пароль до облікового запису не був відомим.
Разом з тим, у ході проведення огляду на переносному носії створено повну побітову копію носія інформації з зазначеного вище ноутбуку. Дані верифіковано. Ті самі відомості відображені у поясненні спеціаліста до протоколу огляду речей від 28.06.2024, к/п № 52024000000000227.
Оглядом переносного носія, на якому містилась повна копія інформації з зазначеного вище ноутбуку, виявлені дані з календаря, що містять записи щодо можливих зустрічей користувача у період часу з травня 2019 року по теперішній час і можуть мати значення для кримінального провадження. Зазначені відомості відшукані під час прямого пошуку за наступними словами «біркадзе», «беркадзе», «кубраков», «голік», «голик» серед наявної текстової інформації, дані про що відображені у протоколі огляду речей від 04.07.2024.
Із метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування та міститься на вилученому пристрої, подолання системи логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до ноутбуку, подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам`яті, 28.06.2024 старшим детективом Національного бюро Управління внутрішнього контролю ОСОБА_12 прийнято постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено ряд запитань, визначених у п. 2 прохальної частини постанови (щодо логічного захисту доступу до інформації та можливості скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті), а також надано об`єкт дослідження експерту.
03.07.2024 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_3 внесені зміни до постанови про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено ряд запитань, визначених у п. 2 прохальної частини постанови (щодо логічного захисту доступу до інформації та можливості скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті, а також питання, які стосуються технічних властивостей месенджерів Viber, WhatsApp, Telegam, Messenger, Signal та наявних у них відомостей про контакти, журнали сеансів зв`язку, повідомлення, конфігурацію обладнання, встановленого на наданому для дослідження пристрої).
У судовому засіданні (05.07.2024) спеціаліст ОСОБА_13 повідомив, що він не брав участі у слідчій дії (обшуку) за місцем проживання ОСОБА_9 . Зазначив, що під час огляду ноутбуку була створена повна побітова копія цього носія інформації (в тому числі й видалені файли). Ноутбук містив систему логічного захисту, оскільки потребував введення паролю до нього, який органу досудового розслідування не був відомий. У цьому випадку копіювання інформації, яка містилась на ноутбуці, на зовнішній носій, за відсутності паролю, виявилось можливим через технічні властивості ноутбуку Apple. У визначених випадках сам пристрій, на якому зберігалась інформація, може бути необхідним, навіть при наявності повної копії інформації, яка в ньому містилась, задля отримання безперешкодного доступу до неї (наприклад, інформації, яка містилась у месенджерах). Сам по собі ноутбук є технічним пристроєм, який необхідний для відображення інформації, яка була з нього скопійована.
Враховуючи той факт, що до вмісту ноутбуку відсутній доступ, подолання системи логічного захисту, за таких обставин, можливо здійснити лише із залученням експерта. У такому випадку необхідним є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Отже, ноутбук, який належить ОСОБА_9, з огляду на обставини кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, може містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речового доказу.
Абзацом другим частини третьої статті 170 КПК України передбачено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ході проведення обшуку ноутбук відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно було зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, доступ до його вмісту пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, а його надання, враховуючи надані у судовому засіданні пояснення спеціаліста, є необхідною умовою проведення експертного дослідження та детального дослідження здобутого органом досудового розслідування об`єму інформації, скопійованої з ноутбуку, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.
3) Річ є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Старший детектив Національного бюро у своєму клопотанні просить накласти арешт на ноутбук. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення вилученого у ході проведення обшуку ноутбуку та інформації, яка в ньому міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_9 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження, зокрема до завершення експертного дослідження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_9 слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження вказаним у клопотанні старшого детектива майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення ноутбуку, вилученого у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, а також інформації, яка в ньому зберігається.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 27.06.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024, а саме:
- ноутбук Apple MacBook, s/n: НОМЕР_1, належний ОСОБА_9,
який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_14