Документ № 120296137

Справа № 991/4364/24

Провадження №11-сс/991/415/24

слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

підозрюваний ОСОБА_8 в судове засідання не з?явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2024 року у кримінальному провадженні №52017000000000802 від 17 листопада 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

за ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом України №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2024 року клопотання детектива НАБУ задоволено, обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; у разі затримання ОСОБА_8, не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчому судді, суду за його участю розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом України №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.3 ст.212 КК України, існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи характеристику злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8, майновий стан підозрюваного у контексті наявності ризику його переховування від органу досудового розслідування та/або суду, оголошення його в міжнародний розшук та доведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим ризикам.

05 червня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорпційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_9, яка надіслана засобами поштового зв?язку 03 червня 2024 року. В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді від 28 травня 2024 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку сторони захисту ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 апеляційну скаргу захисника підозрюваного - ОСОБА_9 підтримав, просив її задовольнити. Вважав, що орган досудового розслідування був обізнаний про те, що він представляє інтереси підозюваного ОСОБА_8 на підставі договору №42/20 від 07 січня 2022 року, про що зазначено у клопотанні в томі 1 на 51 сторінці, але розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу було здійснено за його відсутності, що прирівнюється, на його думку, до розгляду клопотання за відсутності захисника, чим порушено право на захист підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_8 залишив територію України ще 22 лютого 2022 року, відповідно до ч.7 ст.136 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представницта. Вважає, що його підзахисний не набув статусу підозрюваного з врахуванням вище викладеного. Де саме проживає ОСОБА_8 за кордоном, йому невідомо. Договір про надання ним правової допомоги ОСОБА_8 органу досудового розслідування не подавав.

Підозрюваний ОСОБА_8 у судове засідання не з?явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений за місцем реєстрції, за останнім відомим місцем проживання на території України, а також повістка про виклик до суду в кримінальному провадженні надіслана на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_3». Станом на 08 липня 2024 року поштове відправлення підозрюваному не вручено у зв?язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (т.6 а.с.83).

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вважав, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін. Про те, що інтереси підозрюваного ОСОБА_8 на підставі договору про надання правової допомоги №42/20 від 07 січня 2022 року представляє захисник ОСОБА_7 орган досудового розслідування обізнаний не був, у зв`язку з чим постановою детектива НАБУ від 23 травня 2024 року підозрюваному ОСОБА_8 . Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги призначено захисника ОСОБА_9 .

Захисник ОСОБА_9 у судове засідання не з?явився, 04 липня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надіслав повідомлення про те, що у підозрюваного ОСОБА_8 є захисник за договором, у зв?язку з чим ним подано до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги правовий висновок про припинення дії доручення від 23 травня 2024 року №004-260006128 про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_8 .

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч.6 ст.193 КПК України.

Відповідно до ч.6 ст.193 ПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.

Згідно положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000802 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України. У цьому ж кримінальному провадженні також про підозру повідомлено ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 .

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактами діяльності злочинної організації, учасниками якої створено та впроваджено механізм ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю з метою особистого протиправного збагачення шляхом незаконного зменшення розміру належних до сплати до Державного бюджету митних платежів: податку на додану вартість та ввізного мита.

За версією слідства, у період 2017-2019 існувала злочинна організація, у межах якої функціонували організовані групи №1, 2, 3, очолювані ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 . відповідно.

Дії ОСОБА_8 сторона обвинувачення згідно повідомлення про підозру від 16 квітня 2024 року кваліфікує як участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжкого злочину та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України (в редакції до внесення змін Законом №671-IX від 04 червня 2020 року); в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов?язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом поряду, вчиненого будь-якою іншою особою, яка зобов?язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_13, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 не пізніше 08.12.2016 вступили між собою у злочинну змову для створення, впровадження та налагодження механізму ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю з метою особистого протиправного збагачення шляхом незаконного зменшення розміру належних до сплати до Державного бюджету митних платежів. Для реалізації злочинного плану ОСОБА_13 та ОСОБА_18 створили злочинну організацію, до якої увійшли три організовані групи (далі - ОГ), ОСОБА_8 перебував у складі ОГ №2 під керівництвом ОСОБА_18 .

Підозрюваний ОСОБА_8 у складі злочинної організації за дорученням ОСОБА_18 організовував та контролював злочинну діяльність інших учасників ОГ №2, координував їх дії з учасниками ОГ №3, а також безпосередньо вчиняв дії, спрямовані на досягнення спільного злочинного результату. У період часу із 02 березня 2017 року по 08 березня 2019 року для прикриття злочинної діяльності ОГ №2 ОСОБА_18 особисто та через ОСОБА_8 забезпечив використання десяти підприємств-імпортерів: ТОВ «Лотфорт», ТОВ «Тайрон Груп», ТОВ «Гілдфорд», ТОВ «Роксленд», ТОВ «Кернел Трейдвел», ТОВ «Тобакко Трейдінг», ТОВ «Лайтфор», ТОВ «Лідер Едванс», ТОВ «Раус Центр», ТОВ «Гіперіон Захід» та ФОП « ОСОБА_20 ». ОСОБА_8 організовував, забезпечував та контролював надходження на рахунки залучених ним та ОСОБА_18 підприємств коштів, перерахунок ними передплати на рахунок Чернівецької митниці з метою забезпечення своєчасної сплати митних платежів у занижених розмірах з розмитнення товарів «групи прикриття» та випуску реально ввезених товарі у вільний обіг; здійснював пошук вантажних автомобілів та водії для переміщення товарів на митну територію України; організовував декларування водіями товарів під час їх транспортування через митну територію ЄС; надавав водіям вказівки про перетин кордону у конкретний час; контролював здійснення на території Туреччини завантаження товарів та отримання водіями товаросупровідних документів; організовував через митного брокера ОСОБА_19 позачерговий пропуск транспортних засобів на територію МП «Вадул-Сірет» та проходження митного контролю та митного оформлення задекларованих товарів «групи прикриття», а також вантажних автомобілів, які заявлялись як порожні; у випадку, коли перезавантаження заздалегідь не здійснювалось, у разі спрацювання АСАУР під час митного оформлення товарів та необхідності здійснення їх митного огляду, забезпечував їх прибуття з визначеними у поданих до митного оформлення документах товарами «групи прикриття» у зону митного контролю на СТЗ ТОВ «С.К.-Інтер» чи ТОВ «БАТ-Центр», де надавав їх для огляду державним інспекторам МП «Чернівці» (за таких обставин для огляду надавались одні і ті самі вантажні транспортні засоби з одними і тими самими заздалегідь підшуканими товарами «групи прикриття», але кожного разу змінювались номерні знаки кабін та причепів); за дорученням ОСОБА_18 проводив розрахунок витрат і доходів від здійснення злочинної діяльності ОГ №2 по кожному випадку ввезення товарів; виконував інші функції, згідно відведеної йому ролі у складі злочинної організації. ОГ №2, до складу якої входив ОСОБА_8, використовувались три злочинні схеми ухилення від сплати митних платежів під час незаконного ввезення на територію України комерційних товарів з приховуванням від митного контролю.

В результаті вчинених дій, у період часу із 02 березня 2017 року по 26 травня 2019 року за версією сторони обвинувачення ОСОБА_8 у складі злочинної організації разом з іншими учасниками ОГ №2 за пособництва учасників ОГ №3, здійснював незаконне ввезення на територію України комерційних товарів з приховуванням від митного контролю, що призвело до ухилення ними від сплати ввізного мита на загальну суму 60 335 026,90 грн та ПДВ - 145 984 579,92 грн, всього - 206 319 606,82 грн, що у 214 804 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2019). Водночас, згідно повідомленої підозри, діями учасників злочинної організації здійснено ухилення ними від сплати ввізного мита на загальну суму 93 167 168,47 грн та ПДВ - 151 370 270,4 грн., всього - 244 537 438,87 грн, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що у 254 593 рази перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2019), чим спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Сторона захисту фактично оспорює законність проведення судового розгляду за участі призначеного захисника та порядок вручення письмового повідомлення про підозру.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.

Зміст повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 16 квітня 2024 року відповідає фактичним обставинам його причетності до вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України, на підтвердження чого до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені слідчим суддею в судовому засіданні. Слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до матеріалів справи підозрюваний ОСОБА_8 залишив територію України 22 лютого 2022 року. Повідомлення про підозру було здійснено відповідно до ст.135 КПК України, а саме: 16 квітня 2024 року на території автомийки самообслуговування та дилерського центру «Seven Auto» детективом вжито заходи з метою вручення дорослому члену сім`ї ОСОБА_8 - дружині ОСОБА_21, проте, відповідно до показань свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які були понятими під час процесуальної дії, ОСОБА_21 після телефонного дзвінка ОСОБА_8, який вказав їй нічого не отримувати, у присутності адвоката відмовилась отримати повідомлення про підозру та пам?ятку про процесуальні права та обов?язки підозрюваного (т.2 а.с.63-68); 16 квітня 2024 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 та пам?ятку про процесуальні права та обов?язки підозрюваного вручено за місцем реєстрації ОСОБА_8 - працівнику Лівинецької сільської ради, яка є центром Лівинецької сільської територіальної громади, до якої входить село Зелена (т.2 а.с.72) та за останнім відомим місцем фактичного проживання ОСОБА_8 - голові ОСББ « ЕСКо », яке обслуговує будинок АДРЕСА_3 (т.2 а.с.73), для вручення ОСОБА_8 ; окрім того, на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка перебуває у кристуванні ОСОБА_8, 16 квітня 2024 року надіслано скановані повідомлення про підозру ОСОБА_8 та пам?ятку про процесуальні права та обов?язки підозрюваного (т.2 а.с.81); на мобільні номери телефонів, якими користується ОСОБА_8 за допомогою застосунку «WhatsApp» направлено повідомлення щодо інформування ОСОБА_8 про здійснення повідомлення про підозру та інформацію про те, що на електронну пошту направлено скановані повідомлення про підозру та пам?ятку про процесуальні права та обов?язки підозрюваного (т.2 а.с.82-87); 17 квітня 2024 року повідомлення про підозру ОСОБА_8 та пам?ятку про процесуальні права та обов?язки підозрюваного надіслано шляхом здійснення поштових відправлень за місцем реєстрації ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 та за відомою ардесою фактичного проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_2 (т.2 а.с.88-91). Отже, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, та ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного.

Враховуючи ступінь тяжкості злочинів, які інкриміновані ОСОБА_8, та відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочинів, а також те, що підозрюваний має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, дійсні до 11 листопада 2025 року, 23 жовтня 2025 року, 29 травня 2027 року (т.5 а.с.210); 22 лютого 2022 року відповідно до матеріалів провадження залишив територію України та перебуває поза її межами (т.2 а.с.115, т.5 а.с.238, т.6 а.с.28); оголошення 20 травня 2024 року підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук (т.2 а.с.116-119); а також те, що підозрюваний має достатні фінансові ресурси: відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, у період із 2016 року по 2022 рік ОСОБА_8 отримав дохід у сумі понад 9,5 млн грн; незважаючи на те, що фактично з початку 2022 року ОСОБА_8 перебуває поза межами території України, його задекларований дохід у 2022 році складає понад 3 млн грн (т.5 а.с.243, 244); відомості про майновий стан підозрюваного та його дружини свідчать на наявність в них достатніх фінансових ресурсів для тривалого життя в умовах розшуку; на праві власності підозрюваному та його дружині належить ряд об`єктів нерухомого майна (т.5 а.с.217-226, 228-235), тобто існує ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Також даний ризик підтверджується й тим, що з метою переховування ОСОБА_8 може скористатися зв`язками інших підозрюваних, а також власними зв`язками серед службових осіб Чернівецької митниці та прикордонної служби у ПП «Порубне-Сірет», набутими за час багаторічного здійснення діяльності із ввезення на митну територію України товарів з приховуванням від митного контролю; усвідомлюючи правові наслідки повідомлення його про підозру у вчиненні злочинів, передбачаючи ймовірність застосування стосовно нього запобіжного заходу, а також усвідомлюючи наявність обмежень щодо нього для перетину державного кордону у разі повернення на територію України, може і надалі перебувати за кордоном з метою переховування від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Колегія суддів дійшла висновку, що встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують існування ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, який було встановлено слідчим суддею.

При встановленні наявності іншого ризику - впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином пітверджується тим, що з огляду на тривалий період діяльності злочинної організації, кількість епізодів незаконного ввезення товарів на митну територію України, склад учасників злочинної організації, зміст зафіксованих протоколами НСРД розмов між ними, свідчить про те, що члени злочинної організації набули зв`язків у правоохоронних органах, серед службових осіб інших державних та контролюючих органів, які можуть використовуватись ними з метою перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема, шляхом здійснення, як безпосереднього, так і опосередкованого тиску на представників сторони обвинувачення та суду з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про правильність та обґрунтованість висновків слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який здатен запобіганню ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_8 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_8 вказаного запобіжного заходу, колегією суддів також не встановлено.

Щодо доводу про порушення права на захист підозрюваного під час розгляду клопотання за участі захисника за призначенням, а не за договором, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки орган досудового розслідування не був належним чином повідомлений про наявність договору на захист інтересів підозрюваного із захисником ОСОБА_7, а у клопотанні (т.1 а.с.51) мова йде про захисника свідка ОСОБА_21, а не підозрюваного ОСОБА_8 .

Інших доводів незаконності рішення слідчого судді захисником за договором не наводились та апеляційна скарга захисника за призначенням не містила, колегією суддів порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б стали підставою для його зміни чи скасування, не встановлено.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, залишити ухвалу без змін.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_9 слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.

Керуючись ст.131, 132, 135, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2024 року залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2024 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4