- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
УХВАЛА
08 липня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києвіклопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202 за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою Суду від 05.03.2024 у провадженні призначено підготовче судове засідання, в ході проведення якого обвинуваченим ОСОБА_8 порушено перед Судом питання про скасування арешту на банківський рахунок в АТ КБ «ПриватБанк», накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2023 у справі № 991/4919/23 у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
2. Доводи клопотання
На переконання обвинуваченого, арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1, накладено необґрунтовано, а тому він підлягає скасуванню. Доводячи необґрунтованість накладеного арешту, ОСОБА_8 зазначив, що наведений у клопотанні рахунок є рахунком зі спеціальним статусом, оскільки на нього нараховується його заробітна плата з Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Таким чином накладення арешту на відповідний рахунок спричинило арешт заробітної плати, виплата якої гарантується законодавством України та міжнародно-правовими актами.
Крім цього обвинувачений послався на те, що заробітна плата, яка знаходиться на банківському рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», є його спільною сумісною власністю з дружиною ОСОБА_9 та складає сімейний бюджет. Походження грошових коштів на рахунку є законним. Арешт цього рахунку позбавляє засобів для існування як самого ОСОБА_8, так і його дружини, яка тимчасово не працює, та двох їх дітей.
Також обвинувачений, посилаючись на практику Верховного Суду, наголошував на недопустимості арешту та зверненні будь-якого стягнення на заробітну плату. Так само зазначив про неможливість конфіскації майна як виду покарання засудженого щодо спільної сумісної власності, адже частина такого майна не належить засудженому.
3. Позиція учасників судового засідання
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні. Наголосив на тому, що грошові кошти, які перебувають на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», є його заробітною платою за викладацьку діяльність в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова.Додатково повідомив, що арешт з рахунку, на який нараховувалася його заробітна плата як судді, скасовано з аналогічних підстав. Просив клопотання задовільнити.
Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання та повідомив, що це спільна позиція сторони захисту.
Прокурор ОСОБА_5 в цілому проти скасування арешту з грошових коштів, які є заробітною платою, не заперечував. Разом з тим, наполягав на тому, що заробітною платою є лише кошти, які надійшли на рахунок після 12.06.2023. Всі інші кошти, що перебували на рахунку ОСОБА_10 до 12.06.2023, є заощадженнями, а не заробітною платою, а тому відсутні підстави для скасування арешту з таких коштів.
4. Оцінка та висновки Суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла такого.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Порядок скасування арешту майна унормований ст. 174 КПК України. Абзац 2 ч. 1 згаданої норми закріплює, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як на правову підставу для скасування арешту з безготівкових коштів, що знаходяться на банківському рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1, обвинувачений посилається на те, що арешт на такий рахунок накладено необґрунтовано. Необґрунтованість накладення арешту останній пов`язує із забороною арештовувати грошові кошти, які є заробітною платою працівника.
У судовому засіданні встановлено, що згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 08.07.2024 банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у названій банківській установі на ім`я ОСОБА_8 .
Цим доказом також підтверджується, що у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на вищевказаний рахунок зараховувались грошові кошти, які є заробітною платою ОСОБА_8 у Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова.При цьому заробітна плата обвинуваченого є єдиним джерелом надходження коштів на цей рахунок.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що грошові кошти, які перебувають на зазначеному вище арештованому банківському рахунку, отримані ОСОБА_8 як заробітна плата.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата є винагородою, обчисленою, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. При цьому контекст ст. 9 Закону України «Про оплату праці» свідчить, що вона визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Таким чином основна функція заробітної плати полягає у забезпеченні потреб працівників та їх сімей, їх достатнього рівня життя, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Колегія суддів не погоджується з позицією обвинуваченого в частині твердження про заборону накладення арешту та звернення стягнення на грошові кошти, які є заробітною платою, адже чинне законодавство такої заборони не містить. Вказане підтверджується положеннями п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», яка прямо передбачає звернення стягнення на заробітну плату серед заходів примусового виконання рішень.
Про те, що заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі, зазначено і в Конвенції про захист заробітної плати (ч. 1 ст. 10 Конвенції). Водночас ч. 2 ст. 10 Конвенції містить застереження про те, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Наведені вище міркування дають підстави для висновку, що заробітна плата може стати предметом арешту та стягнення лише в тій частині, яка не використовується на забезпечення потреб працівника та його сім`ї, їх достатнього рівня життя, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
При вирішенні питання про скасування арешту з коштів, які перебувають на банківському рахунку обвинуваченого № НОМЕР_1, Судом враховується, що на майно обвинуваченого накладено арешт у межах кримінального провадження, ОСОБА_8 на даний час не працює, має на утриманні малолітнього сина та дружину, які перебувають за межами України.
Разом з цим, прокурором не було надано до Суду відомості щодо акумулювання на відповідному банківському рахунку грошових коштів, що набуті обвинуваченим внаслідок вчинення злочину або не є заробітною платою, а також відомостей про наявність у ОСОБА_8 інших доходів, які можливо було б використати для належного утримання дитини. Ба більше прокурор не заперечував проти скасування арешту із грошових коштів, які є заробітною платою обвинуваченого.
З огляду на викладене, оскільки за загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливо лише тільки коли потреби досудового розслідування (судового провадження) виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а накладений арешт є надмірним тягарем, який перешкоджає реалізації обвинуваченим гарантованого Конституцією України права на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, та на достатній рівень життя, Суд доходить висновку, що арешт на грошові кошти, які є заробітною платою обвинуваченого, що перебуває на банківському рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», належить скасувати.
Водночас Суд погоджується з прокурором, що правовий статус заробітної плати мають виключно ті кошти, що були зараховані на банківський рахунок ОСОБА_8 після накладення на них арешту, тобто після 12.06.2023. Адже інша частина грошових кошів, яка не була використана обвинуваченим на своє утримання та утримання сім`ї, фактично перетворилася у різницю між грошовим доходом ОСОБА_8 і коштами, які реально були спожиті, тобто заощадження.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 08.07.2024 після 12.06.2023 на банківський рахунок ОСОБА_8 здійснено два зарахування на суму 1 753 грн (15.06.2023) та 12 009, 16 грн (29.06.2023). Обидва платежі є заробітною платою обвинуваченого. За наведених обставини поверненню підлягають грошові кошти у сумі 13 762,16 грн (1 753 + 12 009, 16), а клопотання про скасування арешту має бути задоволено частково.
Керуючись ст. 131, 170, 174, 315, 369-372 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202.
Скасувати арешт на безготівкові кошти у сумі 13 762,16 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн 16 коп на банківському рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім`я ОСОБА_8 в АТ КБ «ПриватБанк», накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2023 у справі № 991/4919/23 у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_11
Судді
ОСОБА_12