- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
Справа № 991/5583/24
Провадження 1-кс/991/5616/24
У Х В А Л А
03 липня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022100130000251,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 .
2.За змістом клопотання детектив, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, вилучене 26.06.2024 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, а саме на:
- мобільний телефон марки iPhone, сірого кольору, який знаходиться у чохлі чорного кольору, без будь-яких маркувальних позначень;
- записуючий пристрій «OLYMPUS VN-541PC».
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, з огляду на викладені у ньому обставини.
4.Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, направив засобами електронного зв`язку заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні клопотання детектива, посилаючись на те, що вилучений мобільний телефон є особистою власністю ОСОБА_5 та необхідний йому для спілкування.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
9.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
14.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
18.Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про арешт майна підлягає задоволенню.
19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
20.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується
21.Згідно з доданими до клопотання детектива матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62022100130000251 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 410 КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.06.2024 (т. 1 а.с. 8-10).
22. Як зазначає детектив у своєму клопотанні, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5, перебуваючи на посаді начальника Департаменту безпеки Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код 00100227) та знаючи про гостру потребу станом на березень 2022 року в забезпеченні сил оборони України засобами індивідуального захисту, в тому числі, бронежилетами, а також те, що заздалегідь обумовлена із невстановленими особами ціна на бронежилети буде значно вищою від тієї, яку могли запропонувати інші постачальники в цей період часу, не маючи будь-яких запитів від військових, правоохоронних та інших представників державної влади або військових формувань, утворених відповідно до Законодавства України, на поставку/придбання засобів індивідуального захисту, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розробив злочинний план, направлений на зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою, шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби та спричинення тяжких наслідків охоронюваним державним інтересам ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО».
23.Реалізовуючи свій злочинний намір, з метою недопущення викриття своєї протиправної діяльності правоохоронними органами, а також загальними зборами, наглядовою радою та правлінням ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», ОСОБА_5, маючи довірливі відносини із членом правління Товариства ОСОБА_7, та розуміючи про неможливість реалізації своїх протиправних дій одноособово, оскільки, рішення про проведення закупівель у ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» приймається контролюючими органами, зокрема, правлінням, вирішив, повідомити ОСОБА_7 отриману від невстановлених осіб інформацію щодо можливості постачання бронежилетів, водночас, завуальовано запропонував закупити бронежилети в тому числі, для потреб військовослужбовців, однак, не розкрив останній свої злочинні плани.
24.У подальшому, ОСОБА_5, в період часу з 19.03.2022 по 29.04.2022, діючи умисно, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що до кола його службових повноважень, в тому числі, входить перевірка контрагентів, якості товару, ціни, вибір найбільш економічно вигідних пропозицій, попередження завдання збитків товариству, а також контроль у сфері економічної безпеки, фінансовий контроль та контроль витрат товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди від ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН», заздалегідь знаючи, що цінова пропозиція на бронежилети, яка надана останніми у сумі 16 500 гривень за одну одиницю є значно вищою від тієї, яку можуть запропонувати інші постачальники, середня пропозиція яких у вказаний період складала 8 166,67 гривень, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вчинив усі необхідні дії для перерахування на користь ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН» коштів у сумі 20 212 500,00 гривень за 1225 бронежилетів, тим самим, спричинивши, за версією органу досудового розслідування, тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на суму 10 259 375,00 гривень.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
25.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні детектива майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
26. Відповідно до протоколу обшуку від 26.06.2024 детективом проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5, під час якого було вилучено мобільний телефон марки iPhone та записуючий пристрій «OLYMPUS VN-541PC» (т. 1 а.с. 230-237).
27. У подальшому, 26.06.2024 вказані технічні пристрої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 239-243).
28. Як встановлено з протоколу обшуку від 26.06.2024 ОСОБА_5 добровільно надав записуючий пристрій «OLYMPUS VN-541PC», на якому, згідно зі слів останнього, наявна інформація, що матиме значення для встановлення обставин, які досліджуються під час досудового розслідування.
29. Водночас виявлений під час проведення обшуку мобільний телефон марки iPhone захищений паролем, однак ОСОБА_5 відмовився надати можливість оглянути вказаний телефон під час проведення слідчої дії.
30. З огляду на вказане, постановою детектива від 27.06.2024 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу з метою подолання системи логічного захисту та встановлення листування, яке може бути видалено.
31.На переконання слідчого судді, наведені обставини, можуть свідчити про те, що мобільний телефон та записуючий пристрій, що належать ОСОБА_5 можуть містити важливі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, та яке може бути пов`язане з обставинами, які підлягають доказуванню.
32. У зв`язку із цим та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення вказаних речей, слідчий суддя вважає, що наявну на мобільному телефоні та записуючому пристрої інформацію з об`єктивних причин неможливо було виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження.
33. З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення їхнього огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження.
34.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
35. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
36. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
37. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.
38. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес особи, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
39. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо існування ризиків
40.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучені речі може призвести до вжиття ОСОБА_5 заходів щодо їх пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Щодо наслідків арешту майна
41. Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні детектива, його доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його власнику (володільцю) може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.
42. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо мобільного телефону iPhone 14 Pro Мах, IMEI НОМЕР_1 та записуючого пристрою «OLYMPUS VN-541PC».
43. Внаслідок зазначеного власник (володілець) майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого детектив звертається із клопотанням
44. Детектив обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказу для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
45. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022100130000251 - задовольнити.
2. Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на майно, вилучене 26.06.2024 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон iPhone, сірого кольору, який знаходиться у чохлі чорного кольору, буз будь-яких маркувальних позначень;
- записуючий пристрій «OLYMPUS VN-541PC».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1