- Головуючий суддя (ВАКС): Строгий І.Л.
Справа № 991/5700/24
Провадження 1-кс/991/5733/24
У Х В А Л А
10 липня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурорів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (далі - НАБУ, детектив), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 (далі - САП, прокурор) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06.09.2023 (далі - кп № 52023000000000460) за підозрою:
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у рф, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52023000000000460 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК.
2.Матеріали цього кримінального провадження виділені з матеріалів кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 (далі - кп № 52023000000000202).
3.Детектив стверджував, що ОСОБА_8 є бенефіціарним власником юридичної особи - компанії «The Minco Trust», зареєстрованої в Сінгапурі. Ця компанія володіє 100% статутного капіталу компанії «Fevamotinico S.a.r.l.», яка володіє частками в компанії «Ferrexpo plc».
4.Безпосередньо компанія «Ferrexpo plc» володіє 100% акцій (крім однієї акції) компанії «Ferrexpo AG», якій належать 100% акцій Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «Полтавський ГЗК»).
5.З огляду на це, детектив стверджував, що ОСОБА_8 є бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК».
6.Органом досудового розслідування установлено, що 23.11.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 910/15551/20 за позовом компанії «Trimcroft Services Limited» до компанії «Eastcoast United Inc.», компанії «Statex Corp.», компанії «Newport Inc.», компанії «Sayers Holdings Limited», Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, компанії «Ferrexpo AG», Товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Дніпро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-цінні папери», Акціонерного товариства «Інг Банк Україна», Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.
7.У подальшому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - компаній «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investmens Limited» та «Calefort Developments Limited», прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження.
8.За результатами розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у позовах компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investmens Limited» та «Calefort Developments Limited» відмовлено повністю.
9.Однак, 12.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги зазначених компаній на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/15551/20 задоволено частково, зазначене рішення Господарського суду міста Києва скасовано та позови компаній «Trimcroft Services Limited», «Emsworth Assets Limited», «Gilson Investmens Limited» та «Calefort Developments Limited» задоволено частково.
10.Зазначеним судовим рішенням постановлено, зокрема витребувати із незаконного володіння компанії «Ferrexpo AG»: (1) прості іменні акції в кількості 28 897 580 штук номінальною вартістю 9,96 грн, що становить 9,3218% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Trimcroft Services Limited»; (2) прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 грн, що становить 12,1378% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Calefort Developments Limited»; (3) прості іменні акції в кількості 37 627 180 штук номінальною вартістю 9,96 грн, що становить 12,1378% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Emsworth Assets Limited»; (4) прості іменні акції в кількості 20 443 260 штук номінальною вартістю 9,96 грн, що становить 6,5946% від загальної кількості акцій у статутному капіталі ПрАТ «Полтавський ГЗК», на користь компанії «Gilson Investmens Limited».
11.Згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 ОСОБА_8, будучи бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» через компанії: «The Minco Trust», «Fevamotinico S.a.r.l.», «Ferrexpo plc», внаслідок витребування акцій у компанії «Ferrexpo AG» втрачав право володіння акціями ПрАТ «Полтавський ГЗК» та оперативного контролю господарської діяльності товариства.
12.На зазначену постанову Північного апеляційного господарського суду були подані касаційні скарги. Ухвалою від 11.10.2022 Касаційний господарський суд Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Ділові партнери», а ухвалою від 21.10.2022 - за касаційною скаргою компанії «Ferrexpo AG».
13.Детективом установлено, що 01.12.2022 Касаційний господарський суд задовольнив клопотання компаній «Trimcroft Services Limited» і «Ferrexpo AG» та передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення низки виключних правових проблем.
14.19.01.2023 ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами ПрАТ «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022, а також компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2022, від 23.06.2022, від 29.06.2022, від 29.08.2022, від 30.08.2022 та від 08.09.2022.
15.Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15.03.2023.
16.На переконання детектива, розуміючи можливість втрати права володіння акціями та оперативного контролю господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК», у період з 19.01.2023 по 06.03.2023, більш точний час досудовим слідством не встановлено, у бенефіціарного власника компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на надання суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
17.Водночас, керуючий партнер адвокатського бюро «Горецький і партнери» ОСОБА_9, довідавшись про наявність на розгляді Великої Палати Верховного Суду судової справи № 910/15551/20, вирішив запропонувати ОСОБА_8 свої юридичні послуги у цій справі, про що у січні-лютому 2023 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, спочатку повідомив начальнику служби безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_10, а у подальшому адвокату адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» ОСОБА_11, яким розповів про своє особисте знайомство та дружні відносини з головою Верховного Суду ОСОБА_12 .
18.Розуміючи, що самостійно, без сприяння інших осіб, ОСОБА_8 не зможе надати суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду, він вирішив залучити до скоєння злочину, у тому числі ОСОБА_9 .
19.Досудовим розслідуванням установлено, що наприкінці лютого - початку березня 2023 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, усвідомлюючи, що ОСОБА_12 як голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 доручив ОСОБА_11 з`ясувати через ОСОБА_9 можливість надання голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
20.Діючи на виконання доручення ОСОБА_8, наприкінці лютого - початку березня 2023 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, перебуваючи в приміщенні адвокатського об`єднання «Юридична фірма « ІНФОРМАЦІЯ_2 », при особистій зустрічі з ОСОБА_9, ОСОБА_11 повідомив про наміри ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду суддям Великої Палати Верховного Суду та безпосередньо голові Верховного Суду ОСОБА_12 .
21.Після розмови з ОСОБА_11 і до 06.03.2023 ОСОБА_9, усвідомлюючи, що ОСОБА_12 як голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, достеменно знаючи про тривалі дружні відносини Голови Верховного Суду ОСОБА_12 та ОСОБА_13, попросив останнього довести до відома ОСОБА_12 бажання ОСОБА_8 отримати на свою користь і користь компанії «Ferrexpo AG» судове рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022, а також про готовність надати за ухвалення такого рішення неправомірну вигоду.
22.На переконання детектива, довідавшись від ОСОБА_9 та ОСОБА_13 про готовність ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду за ухвалення судового рішення, у голови Верховного Суду ОСОБА_12, який входив до складу Великої Палати, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди.
23.За версією органу досудового розслідування, усвідомлюючи, що перегляд судових рішень у Верховному Суді здійснюється колегіально, що унеможливлює одноособове ухвалення рішення на користь особи, яка пропонує надати неправомірну вигоду, ОСОБА_12 вступив у попередню змову з іншими суддями Великої Палати Верховного суду, які погодились за неправомірну вигоду ухвалити рішення в інтересах ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
24.Погоджуючись на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_13 та ОСОБА_9, що він та інші, на цей час невстановлені, судді Великої Палати Верховного Суду готові за неправомірну вигоду в розмірі 3 000 000 доларів США ухвалити рішення про задоволення касаційних скарг та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.
25.У подальшому, але до 06.03.2023, більш точний час досудовим слідством не встановлено, отриману від ОСОБА_12 інформацію ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_11 для її передачі ОСОБА_8 .
26.Детектив стверджував, що ОСОБА_8 доручив своїй довіреній особі - директору з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_10 зустрітись з ОСОБА_9 для обговорення остаточного розміру неправомірної вигоди.
27.06.03.2023, близько 12 години, діючи на виконання вказівок ОСОБА_8, директор з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_10 прибув до офісу ОСОБА_9, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, та у присутності ОСОБА_13, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 про готовність ОСОБА_8 надати голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду у розмірі 2 700 000 доларів США за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022. Водночас, ОСОБА_9, бажаючи посприяти ОСОБА_8 у скоєнні злочину, погодився передати ОСОБА_12 цю пропозицію ОСОБА_8 надати йому та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірну вигоду.
28.У свою чергу, ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_13 повідомити ОСОБА_12, що ОСОБА_8 згоден надати в якості неправомірної вигоди лише 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_13, що і було зроблено. Також ОСОБА_9 і ОСОБА_13 домовились, що інша частина неправомірної вигоди у розмірі 700 000 доларів США також буде розподілена між ними особисто, однак цю інформацію ОСОБА_9 приховав від ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .
29.Детективом установлено, що у період з 06.03.2023 по 08.03.2023, ОСОБА_9 довів до відома ОСОБА_12 пропозицію ОСОБА_8 неправомірної вигоди.
30.ОСОБА_12, у свою чергу прийняв таку пропозицію ОСОБА_8 отримати неправомірну вигоду, про що повідомив ОСОБА_9 та запевнив його у своїй готовності ухвалити необхідне ОСОБА_8 судове рішення.
31.За версією детектива, 08.03.2023, знаходячись у приміщенні адвокатського об`єднання «Фінанси та кредит лекс», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, у режимі відеоконференції між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, у присутності адвоката ОСОБА_14, відбулась розмова, під час якої ОСОБА_8 підтвердив свої злочинні наміри надати голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, за участі ОСОБА_9, неправомірну вигоду.
32.Далі, 10.03.2023 ОСОБА_9, враховуючи позицію ОСОБА_12, повідомив ОСОБА_8, що до призначеного на 15.03.2023 судового засідання у справі № 910/15551/20 останньому необхідно зібрати та передати частину неправомірної вигоди.
33.На вимогу ОСОБА_12 кошти, які є предметом неправомірної вигоди, після їх фактичного надходження ОСОБА_9, повинні були утримуватися (переховуватися) у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами до подальших інструкцій ОСОБА_12 щодо способу їх передачі йому та іншим, на цей час невстановленим, суддям Великої Палати Верховного Суду.
34.У свою чергу ОСОБА_12, діючи спільно з іншими, на цей час невстановленими, суддями Великої Палати Верховного Суду, забезпечив перенесення судового розгляду справи № 910/15551/20 на 19.04.2023.
35.17.03.2023 ОСОБА_9, попередньо отримавши 14.03.2023 інформацію від ОСОБА_12, повідомив ОСОБА_8, що судове засідання у справі № 910/15551/20, призначене на 15.03.2023, перенесено на іншу дату - 19.04.2023 для надання останньому можливості зібрати та передати всю суму неправомірної вигоди.
36.У період з 13.03.2023 по 07.04.2023, ОСОБА_8, діючи через ОСОБА_14 та інших осіб, частинами передав ОСОБА_9 кошти в загальній сумі 2 700 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 13.03.2023-07.04.2023 складало 98 735 220 грн, для їхнього подальшого надання голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду як неправомірну вигоду за ухвалення на користь ОСОБА_8 та на користь компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № 910/15551/20 про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022. Про отримання від ОСОБА_8 коштів, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_12 .
37.У подальшому, отримані від ОСОБА_8 кошти ОСОБА_9 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: АДРЕСА_2, а потім перемістив частину для зберігання до індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_9 у відділенні № НОМЕР_1 АТ «УкрСиббанк» за адресою: місто Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.
38.Детектив стверджував, що 19.04.2023 судді Великої Палати Верховного Суду, у тому числі ОСОБА_12, ухвалили постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема: (1) касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та Компанії «Ferrexpo AG» задоволені частково; (2) постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі № 910/15551/20 скасована; (3) рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині; (4) в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/15551/20 залишено в силі.
39.Водночас, детектив переконаний, що ОСОБА_12, будучи впевненим у достатній кількості голосів для ухвалення такого рішення Великою Палатою Верховного Суду, розуміючи, що кошти, які є предметом неправомірної вигоди, вже надані ОСОБА_8 і зберігаються у ОСОБА_9, діючи з метою приховування протиправності своїх дій, висловився про приєднання до окремої думки іншого судді Великої Палати Верховного Суду, таким чином створюючи враження про свою незацікавленість в ухваленні судового рішення на користь ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG».
40.01.05.2023 ОСОБА_12, діючи спільно з іншими, на цей час невстановленими, суддями Великої Палати Верховного Суду, надіслав ОСОБА_13 повідомлення, в якому надав вказівку поділити отриману від ОСОБА_8 суму неправомірної вигоди наступним чином: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Водночас, за вказівкою ОСОБА_12 передати неправомірну вигоду повинен був ОСОБА_13 .
41.02.05.2023, близько 16-17 години, у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк», розташованого за адресою: місто Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, діючи на виконання вказівок ОСОБА_12, забрали з орендованого ОСОБА_9 індивідуального сейфу частину коштів, наданих ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди для голови та суддів Великої Палати Верховного Суду, а частину - перемістили до індивідуального сейфу, орендованого ОСОБА_13 у цьому ж відділенні № 963.
42.Цього ж дня, знаходячись у власному офісі за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_13 на виконання вказівок ОСОБА_12 сформував 13 пакетів з неправомірною вигодою у загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США внаслідок помилки при підрахунку), де і продовжив зберігати у зазначеному офісі.
43.03.05.2023, близько 21 години, ОСОБА_13, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_12, забрав з офісу ці кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4, де передав їх особисто ОСОБА_12 .
44.З огляду на це, ОСОБА_8, за пособництва ОСОБА_9 та інших осіб, надав 03.05.2023 ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 03.05.2023 складало 49 323 727 грн 68 коп.
45.08.05.2023 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_13 про передачу частини неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_8, іншим суддям Великої Палати Верховного Суду та надав вказівку передати йому другу частину неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США 15.05.2023.
46.15.05.2023 ОСОБА_13 забрав у відділенні № НОМЕР_1 АТ «УкрСиббанк», розташованому за адресою: АДРЕСА_5, з орендованого ним індивідуального сейфу в спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше одержаної від ОСОБА_8 .
47.У цей же день, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_13, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_12, доставив другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4, де передав їх особисто ОСОБА_12 .
48.За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_8, за пособництва ОСОБА_9 та інших осіб, надав 15.05.2023 ОСОБА_12 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 15.05.2023 складало 16 455 870 грн.
49.З огляду на викладене, ОСОБА_8 підозрюється в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, та третім особам неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК.
50.06.06.2023 у межах кп № 52023000000000202 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8, а 28.07.2023 в межах виконання компетентними органами Французької Республіки запиту НАБУ про міжнародну правову допомогу було вручено ОСОБА_8 .
51.11.06.2024 компетентними органами Французької Республіки на виконання запиту про міжнародно-правову допомогу ОСОБА_8 було вручено повістки про виклик про явку 24.06.2024, 26.06.2024 та 28.06.2024 до НАБУ для проведення слідчих та процесуальних дій.
52.Разом з цим, виклики про явку підозрюваного ОСОБА_8 у зазначені дати було опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур`єр», на сайті НАБУ, а також надіслані повістки про виклик на електронну пошту, яка перебуває у користуванні останнього.
53.У зазначені дати підозрюваний ОСОБА_8 на виклики до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій не з`явився без поважних причин. Водночас, листом на електронну пошту НАБУ від останнього отримано повідомлення, в якому не наведено поважних причин неприбуття, які б відповідали кримінально-процесуальному закону.
54.Детектив зазначав, що 02.07.2024 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук. Ураховуючи це, керуючись ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), детектив просив розглянути клопотання за відсутності підозрюваного.
55.Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як: переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, детектив просив обрати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників у судовому засіданні.
56.У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, здебільшого покликаючись на викладені у ньому обставини. Окрім того, зазначав, що на переконання сторони обвинувачення, наразі існує чотири ризики, передбачені ст. 177 КПК, які слідчий суддя проаналізує у відповідному розділі цієї ухвали.
57.Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання, з огляду на його безпідставність. Захист зазначав, що: (1) ОСОБА_8 було безпідставно оголошено у міжнародний розшук; (2) відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК; (3) підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою.
58.Щодо безпідставного оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук, захисник зазначав, що ОСОБА_8 не переховується від слідства та суду, його місце перебування у Французькій Республіці відоме стороні обвинувачення, позаяк: (1) ОСОБА_8 виїхав до Французької Республіки задовго до повідомлення йому про підозру разом зі своєю сім`єю, там він займається бізнесом та благодійною діяльністю, завдяки якій він активно допомагає розвитку економіки України та Збройним Силам України; (2) досудове розслідування здійснюється за активної участі ОСОБА_8, кримінальне провадження з самого початку ініційовано у порядку міжнародного співробітництва, ОСОБА_8 систематично бере участь у слідчих, процесуальних діях, йому вручаються процесуальні документи. Окрім цього, органом досудового розслідування було скеровано запит про міжнародно-правову допомогу до Французької Республіки про проведення допиту ОСОБА_8, проведення якого заплановано на 11.07.2024. На переконання сторони захисту, це свідчить про те, що слідчі дії можуть здійснюватися за участі ОСОБА_8 . Захисник стверджував, що ОСОБА_8 вчасно з`являється на виклики для участі у процесуальних діях. Підсумовуючи зазначене, адвокат стверджував, що обвинуваченню відома точна адреса місця перебування ОСОБА_8 у Французькій Республіці та орган досудового розслідування активно комунікує, активно здійснює слідчі та процесуальні дії щодо останнього. На переконання сторони захисту, такі факти не узгоджуються з такими підставами оголошення у розшук, як: (1) під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме або (2) він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик. Окрім цього, захисник зазначав, що оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_8 є надуманим, безпідставним та не відповідає меті здійснення розшуку, оскільки така мета - забезпечення безпосередньої участі підозрюваного у провадженні і так досягається, позаяк ОСОБА_8 вчасно з`являється на виклики до французьких правоохоронців, отримує усі документи, систематично повідомляє слідство про актуальну адресу місця перебування, активно комунікує зі слідством, проявляє зацікавленість та бажання співпрацювати зі слідством та ініціює проведення слідчих та процесуальних дій та бере у них участь. Водночас, адвокат зазначав, що ОСОБА_8 не з`явився за повістками про виклик з поважних причин - тривалий час (з 2019 року) не перебуває в Україні за місцем проживання, що відповідає ст. 138 КПК, якою визначено перелік поважних причин. Сторона захисту також стверджувала, що органом досудового розслідування було порушено процедуру оголошення у міжнародний розшук. В обґрунтування зазначеного, адвокат покликався на те, що: оскільки стороні обвинувачення відоме місце проживання ОСОБА_8, то вжиття заходів - встановлення місцезнаходження особи, яке є обов`язковою умовою для оголошення у розшук, органом досудового розслідування не здійснювалось; міжнародний розшук за своєю суттю є моментом набуття особою статусу такої, яка дійсно розшукується компетентними органами інших держав, а не дати прийняття постанови про оголошення у міжнародний розшук; орган досудового розслідування не звертався із запитами та постановою про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук ні до Генерального секретаріату Інтерполу, ні до Національного центрального бюро Інтерполу; українські правоохоронні органи не мають повноважень розшукувати когось на території інших держав. З огляду на це, сторона захисту стверджувала, що постанова є лише підставою для ініціювання міжнародного розшуку та не є доказом самого оголошення особи у розшук.
59.Щодо відсутності ризиків, адвокат стверджував, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду відсутній, позаяк: (1) ОСОБА_8 не переховується; досудове розслідування здійснюється у рамках міжнародного співробітництва з Французькою Республікою; органу досудового розслідування відоме місце проживання ОСОБА_8 ; (2) ОСОБА_8 разом із сім`єю на законних підставах перебуває у Французькій Республіці, куди виїхав задовго (у 2019 році) до повідомлення йому про підозру; там він перебуває у зв`язку із веденням бізнесу та благодійної діяльності на користь України, оскільки, зокрема компанія Ferrexpo PLC, бенефіціарним власником якої є ОСОБА_8, сплатило податків та роялті до бюджету України у 2022 році - 171,237 млн доларів США, у 2023 році - 32,059 млн доларів США; ОСОБА_8 проводить зустрічі з іншими акціонерами та інвесторами, які спрямовані на ухвалення стратегічних рішень щодо розвитку українського бізнесу та реабілітації економіки України, вкладення коштів у після воєнну відбудову України та допомогу Збройним Силам України. ОСОБА_8 не планує розривати свої зв`язки з Україною та продавати свої активи. Водночас, в умовах, що склались на території України, ОСОБА_8 позбавлений можливості ефективно продовжувати роботу бізнесу та сприяння економічному розвитку країни; (3) неприбуття ОСОБА_8 за повістками про виклик зумовлено поважними причинами; (4) зазначені у клопотання детективом відомості про інше кримінальне провадження не є предметом розгляду цього кримінального провадження. Окрім цього, захист стверджував, що ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої з інших речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення нічим не підтверджений, оскільки ОСОБА_8 не має стосунку до цього кримінального правопорушення та до коштів, які нібито надавались як неправомірна вигода; йому не відоме джерело походження коштів, кому вони належать, їх розмір та способи передання. Адвокат також стверджував, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у межах цього кримінального провадження також відсутній, оскільки ОСОБА_8 не спілкується з цими особами, не здійснює та не може здійснювати на них тиск, йому навіть не відомо, що це за особи. З ОСОБА_12, ОСОБА_11 він взагалі не знайомий, з ОСОБА_9 - не спілкується, а вплив чи тиск на ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_10, ОСОБА_8 не здійснював та не надавав вказівок щодо передання неправомірної вигоди. В обґрунтування відсутності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, адвокат стверджував, що покликання органу досудового розслідування на запис розмови ОСОБА_9 про імовірне вчинення аналогічних кримінальних правопорушень нічим не підтверджено, як і не підтверджено, що у цій розмові брав участь сам ОСОБА_8 .
60.Щодо обґрунтування підозри, то на переконання сторони захисту вона є необґрунтованою та не підтвердженою жодними доказами. Адвокат зазначав, що ОСОБА_8 не має стосунку до подій цього кримінального правопорушення та не вчиняв інкримінованих йому протиправних дій. Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_8 не є одноособовим акціонером компанії Ferrexpo PLC, що свідчить про його зацікавленість у розгляді справи не більше, ніж як інших акціонерів; ОСОБА_8 не надавав ніяких вказівок щодо передачі неправомірної вигоди; твердження щодо доручення ОСОБА_8 . ОСОБА_11 з`ясувати через адвоката ОСОБА_9 можливість надання ОСОБА_12 та іншим суддям неправомірної вигоди є надуманими, позаяк ОСОБА_8 не знайомий з ОСОБА_11 ; зафіксовані під час проведення ОРЗ та НС(Р)Д розмови, на переконання адвоката, не підтверджують версію органу досудового розслідування. Окрім цього, адвокат покликався на ряд розбіжностей у версії органу досудового розслідування, а саме на те, що виклад обставин у повідомленні про підозру не відповідає викладу обставин, зазначеному у клопотанні про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 . Також, адвокат стверджував, що стороною обвинувачення визнано відсутність доказів для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, позаяк детективом у клопотанні зазначено, що ОСОБА_8 не міг надати неправомірну вигоду, оскільки перебуває у Французькій Республіці та підтвердив відсутність інформації про джерело походження коштів.
61.Окрім цього, сторона захисту зазначала, що у ОСОБА_8 відсутня мета вчинення інкримінованих йому дій, оскільки, на переконання акціонерів та юристів ПрАТ «Полтавський ГЗК», суд першої інстанції ухвалив законне рішення, яке було скасовано апеляційним судом та яке задля більш об`єктивного розгляду справи було передано до Великої Палати Верховного Суду України на розгляд 21 суддею, що явно ускладнювало її вирішення шляхом надання неправомірної вигоди.
62.Також, захисники зазначали про недопустимість зібраних органом досудового розслідування доказів, оскільки після зафіксованих перших відомостей про готування ймовірного злочину під час розмов та зустрічей 06.03., 13.03. та 17.03.2023 оперативні співробітники повинні були звернутись до НАБУ для реєстрації кримінального провадження, однак відомості до ЄРДР було внесено лише 01.05.2023, що, на переконання сторони захисту, свідчить про незаконність здійснення подальших оперативно-розшукових дій та про недопустимість доказів, отриманих в результаті здійснення таких дій.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя.
63.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
64.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
65.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
66.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
67.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
68.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
69.Згідно з частинами 1, 6 ст. 193 КПК розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
70.Відповідно до частин 1, 2 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
71.Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
72.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
73.Статтею 278 КПК передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК).
74.Відповідно до частин 1, 3 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
75.Згідно з ч. 7 ст. 135 КПК (Глава 11) повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
76.Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.
77.Отже, з огляду на наведені положення закону, ст. 278 КПК покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК) - у тому числі, шляхом вручення згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
78.Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
79.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
80.Згідно з ч. 5 ст. 183 КПК при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.
81.Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
(1) Щодо вручення повідомлення про підозру та оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
82.06.06.2023 у межах кп № 52023000000000202 детектив НАБУ, за погодженням з прокурором САП, склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК.
83.28.07.2023 в межах виконання компетентними органами Французької Республіки запиту НАБУ про міжнародну правову допомогу це письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_8 (т. 2 а.п. 24-32).
84.З огляду на це, слідчий суддя переконаний, що ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного, позаяк детективом було вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, а саме - у межах виконання компетентними органами Французької Республіки запиту НАБУ про міжнародну правову допомогу письмове повідомлення про підозру 28.07.2023 було вручено ОСОБА_8 .
85.06.09.2023 постановою прокурора САП ОСОБА_3 про виділення матеріалів досудового розслідування з матеріалів кп № 52023000000000202 було виділено матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК та виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52023000000000460 (т. 2 а.п. 33-35).
86.11.06.2024 компетентними органами Французької Республіки на виконання запиту про міжнародно-правову допомогу ОСОБА_8 було вручено повістки про виклик про явку 24.06.2024, 26.06.2024 та 28.06.2024 до НАБУ для проведення слідчих та процесуальних дій (т. 2 а.п. 60-71)
87.Виклики про явку підозрюваного ОСОБА_8 у зазначені дати було опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур`єр», на сайті НАБУ, а також було надіслано повістки про виклик на електронну пошту, яка перебуває у користуванні останнього (т. 2 а.п 72-77).
88.27.06.2024 від захисника підозрюваного ОСОБА_8 до НАБУ було надіслано повідомлення, відповідно до змісту якого ОСОБА_8 перебуває на території Французької Республіки та готовий брати участь в усіх слідчих та процесуальних діях, надавати пояснення, показання у порядку міжнародного співробітництва або на території посольства України у Французькій Республіці (т. 2 а.п. 81-83).
89.У цей же день, 27.06.2024 ОСОБА_8 на електронну адресу детектива НАБУ ОСОБА_7 надіслав повідомлення, в якому зазначав, що він отримав повістки детектива та готовий сприяти у здійсненні досудового розслідування у порядку міжнародного співробітництва на території Франції (т. 2 а.п. 85, 86).
90.У зазначені дати підозрюваний ОСОБА_8 на виклики до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій не з`явився без поважних причин. Водночас, у надісланих повідомленнях захисника та підозрюваного, не наведено поважних причин неприбуття ОСОБА_8, які б відповідали кримінально-процесуальному закону.
91.Постановою детектива НАБУ від 02.07.2024 ОСОБА_8 було оголошено у міжнародний розшук (т. 2 а.п. 89-90).
92.Зазначена постанова була прийнята детективом у зв`язку з тим, що ОСОБА_8 на виклики до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій не з`явився без поважних причин, також не повідомив про причини свого неприбуття, які відповідно до кримінально-процесуального закону є поважними, водночас, підтвердивши своє фактичне місцезнаходження поза межами території України на території Французької Республіки.
93.На переконання слідчого судді, прийняття такого процесуального рішення детектива відповідає положенням ч. 1 ст. 281 КПК.
94.Отже, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу можливо за відсутності підозрюваного, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 перебуває у міжнародному розшуку.
(2) Щодо обґрунтованості підозри.
95.Частина 4 ст. 369 КК встановлює відповідальність за надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, та третім особам неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
96.Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 ), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
97.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, які полягали у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, та третім особам неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
98.Слід однак зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
99.Для визначення причетності ОСОБА_8 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться:
(1)у протоколі огляду від 16.05.2023 Єдиного державного реєстру судових рішень, у якому зафіксовано стан розгляду судової справи № 910/15551/20 (т. 3 а.п. 1-85);
(2)у протоколі від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи (далі - ОРЗ) щодо ОСОБА_13, у якому зафіксовано обговорення останнім з ОСОБА_9 . обставин передачі ОСОБА_9 та одержання ОСОБА_12 неправомірної вигоди (т. 3 а.п. 86-101);
(3)у протоколі від 01.05.2023 за результатами проведення ОРЗ щодо ОСОБА_9, за результатами якого зафіксовано: (1) обговорення 17.03.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного Суду в ухваленні ними судових рішень; (2) обговорення 01.04.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кількості наданих останнім через довірених осіб коштів ОСОБА_9 для подальшої передачі голові Верховного Суду ОСОБА_12 та іншим суддям Верховного Суду за ухвалення у справі № 910/15551/20 рішення на користь ОСОБА_8 ; (3) обговорення 24.04.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 позитивного рішення, ухваленого на користь останнього у справі № 910/15551/20; (4) обговорення 01.05.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_12 (т. 3 а.п. 102-158);
(4)у протоколі від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину (далі - НС(Р)Д) у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_12 (т. 3 а.п 159 - 188);
(5)у протоколі від 16.05.2023 за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи щодо ОСОБА_12 (т. 3 а.п. 205 - 212);
(6)у протоколі від 16.05.2023 за результатами проведення НС(Р)Д - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_12 (т. 3 а.п. 189 - 204);
(7)у протоколі від 16.05.2023 обшуку робочого кабінету голови Верховного Суду ОСОБА_12, що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: АДРЕСА_6, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 1 653 700 доларів США, з яких 548 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода, одержаної ОСОБА_12 03.05.2023 (т. 3 а.п 233-266);
(8)у протоколі від 16.05.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4, під час якого зафіксовано виявлення та вилучення коштів в загальній сумі 700 000 доларів США, з яких 692 000 доларів США ідентифіковані як неправомірна вигода (т. 3 а.п 221-232);
(9)в інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
100.Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
101.На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_8 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
(1) Щодо існування ризиків.
102.Прокурор, наполягаючи на обранні підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
103.На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
104.Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
105.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, що є тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
106.Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено.
107.Також, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_8 проживає на території Французької Республіки та будучи належним чином повідомленим (11.06.2024 компетентними органами Французької Республіки на виконання запиту про міжнародно-правову допомогу ОСОБА_8 вручено повістки про виклик про явку 24.06.2024, 26.06.2024 та 28.06.2024 до НАБУ для проведення слідчих та процесуальних дій), систематично не з`являється на виклики до НАБУ для проведення для участі у слідчих та процесуальних діях у статусі підозрюваного, у зв`язку з чим 02.07.2024 останнього оголошено у міжнародний розшук (т. 2 а.п. 89, 90).
108.Прокурор покликався на те, що ОСОБА_8 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 62019000000000890 від 14.06.2019, досудове розслідування у якому здійснюють слідчі Центрального апарату Державного бюро розслідувань, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК.
109.Слідчим суддею було установлено, що в межах цього кримінального провадження постановою слідчого у від 04.11.2019 ОСОБА_8 також оголошено у міжнародний розшук та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.06.2020 клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено (т. 4 а.п. 50-157).
110.На підставі даних порталу МВС України щодо осіб, які переховуються від органів влади, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_8 продовжує перебувати у розшуку як особа, яка переховується від органу досудового розслідування (т. 4 а.п. 158).
111.На переконання слідчого судді, такі обставини свідчать про наявність достатньо обґрунтованого ризику подальшого переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
112.Водночас, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_8 тривалий час проживає на території Французької Республіки, що дає підстави вважати про відсутність наміру підозрюваного повертатись до України (т. 2 а.п. 86)
113.Вищевикладені обставини, а також фактичне перебування ОСОБА_8 за межами України свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування за кордоном з метою уникнення кримінальної відповідальності.
114.Окрім цього, прокурор зазначав, що за період з 01.01.1998 по 31.12.2019 дохід ОСОБА_8 склав 33 885 066 грн.
115.Прокурор також зазначав, що ОСОБА_8 є бенефіціарним власником компанії «The Minco Trust», якій належить 100% статутного капіталу компанії «Fevamotinico S.a.r.l.», яка є найбільшим акціонером та їй належить 294 993 686 акцій компанії «Ferrexpo plc», що відповідає 49,3% від загального розміру.
116.На підставі декларацій ОСОБА_8 за період 01.01. - 28.08.2019, слідчим суддею установлено, що в розділі «Цінні папери» останнім зазначено про володіння набутими 19.04.2007 акціями кількістю 231400000 штук номінальною вартістю 7 230 000 грн юридичної особи, зареєстрованої за кордоном - найменування англійською Minco Trust indirectly Ferrexpo plc, найменування українською - Мінко Траст опосередковано Феррекспо з місцем знаходження Singapore United Kingdom (Сінгапур Великобританія) (т. 4 а.п. 79-88).
117.Окрім цього, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_8 є абсолютним бенефіціарним власником компанії «Fevamotinico S.a.r.l.» (т. 4 а.п. 116-141).
118.Водночас, слідчим суддею установлено, що до групи Ferrexpo у зв`язку з наявністю в них акцій або часток в статутному капіталі компанії «Ferrexpo plc» або через пов`язані з нею компанії входять компанії: (1) «Ferrexpo AG» (Швейцарська Конфедерація) у розмірі 100% акцій (окрім однієї акції); (2) «Ferrexpo Finance plc», код 04914716 (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) у розмірі 100% статутного капіталу; (3) «Ferrexpo Middle East FZE», код НОМЕР_2, (ОАЕ) у розмірі 100% статутного капіталу; (4) «Ferrexpo Singapore PTE Ltd», код 201107492R (Республіка Сінгапур) у розмірі 100% статутного капіталу; (5) «Ferrexpo Shipping International Ltd.» (Маршаллові Острови) у розмірі 100% статутного капіталу; (6) «Iron Destiny Ltd» (Маршаллові Острови) у розмірі 100% статутного капіталу; (7) «First-DDSG Logistics Holding GmbH», код 293420 a; REID: AT.293420-59 (Республіка Австрія) у розмірі 100% статутного капіталу; (8) «Erste Donau-Dampfschiffahrt Gesellschaft GmbH in Liqu», код 297475 p; REID: AT.297475-23 (Республіка Австрія) у розмірі 100% статутного капіталу; (9) «DDSG Tankschiffahrt GmbH in Liqu», код НОМЕР_3 ; REID:AT.229155-90 (Республіка Австрія) у розмірі 100% статутного капіталу; (10) «DDSG Services GmbH», код НОМЕР_4 ; REID: AT.350505-14 (Республіка Австрія) у розмірі 100% статутного капіталу; (11) «DDSG Mahart Kft», реєстраційний номер НОМЕР_5 (Угорщина) у розмірі 100% статутного капіталу; (12) «Pancar Kft», реєстраційний номер НОМЕР_6 (Угорщина) у розмірі 100% статутного капіталу; (13) «Ferrexpo Port Services GmbH», код 362873 m; REID: AT.362873-66 (Республіка Австрія) у розмірі 100% статутного капіталу; (14) «Transcanal SRL», код J13/4173/1993, VAT: RO4664842 (Румунія) у розмірі 77,6% статутного капіталу; (15) «Helogistics Asset Leasing Kft», реєстраційний номер НОМЕР_7 (Угорщина) у розмірі 100% статутного капіталу (т. 4 а.п. 116-141).
119.Окрім цього, до групи Ferrexpo входять юридичні особи, зареєстровані в Україні: (1) ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00191282), в якій компанія «Ferrexpo AG» володіє 100% акцій; (2) ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 36601298), в якій компанія «Ferrexpo AG» володіє 99,99986 статутного капіталу та ще 0,00014% статутного капіталу належить ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786); (3) ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00191282), в якій компанія «Ferrexpo AG» володіє 99,9990000001% статутного капіталу та ще 0,00099% статутного капіталу належить ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786); (4) ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786), в якій компанія «Ferrexpo AG» володіє 100% статутного капіталу; (5) ТОВ «Юніверсал Сервіс Груп» (код за ЄДРПОУ 38490721), в якій ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786) володіє 100% статутного капіталу; (6) Дочірнє підприємство «Ферротранс» (код за ЄДРПОУ 25642707), в якій ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00191282) володіє 100% статутного капіталу; (7) ТОВ «Ферролокотранс» (код за ЄДРПОУ 43529687), в якій 99,9% статутного капіталу належить ДП «Ферротранс» (код за ЄДРПОУ 25642707) та 0,1% статутного капіталу належить ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786); (8) ТОВ «Нова-Логістика» (код за ЄДРПОУ 35713388), в якій 51% статутного капіталу належить ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00191282); (9) ТОВ «Об`єднана енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 31712422), в якій 100% статутного капіталу належить ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00191282); (10) ТОВ «ДДСГ УКРАЇНА ХОЛДІНГС» (код за ЄДРПОУ 38605967), в якій 99,999% статутного капіталу належить компанії «First-DDSG Logistics Holding GmbH» (Республіка Австрія) та 0,001% статутного капіталу належить ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786); (11) ТОВ «ДДСГ ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38605954), в якій 99,999% статутного капіталу належить компанії «First- DDSG Logistics Holding GmbH» (Республіка Австрія) та 0,001% статутного капіталу належить ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786); (12) ТОВ «ДДСГ УКРАЇНА ШИППІНГ МЕНЕДЖМЕНТ» (код за ЄДРПОУ 38649771), в якій 100 % статутного капіталу належить ТОВ «ДДСГ УКРАЇНА ХОЛДІНГС» (код за ЄДРПОУ 38605967); (13) ТОВ «ДДСГ УКРАЇНА ШИППІНГ» (код за ЄДРПОУ 38575270), в якій 99,999% статутного капіталу належить ТОВ «ДДСГ УКРАЇНА ХОЛДІНГС» (код за ЄДРПОУ 38605967) та 0,001% статутного капіталу належить ТОВ «Феррекспо Сервіс» (код за ЄДРПОУ 33638786).
120.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, позаяк ОСОБА_8 тривалий час проживає за кордоном, ігнорує виклики до органу досудового розслідування, а його фінансовий стан надає йому змогу безперешкодно проживати на території Французької Республіки.
(2) Щодо ризику незаконного впливу на свідків та обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.
121.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
122.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрювану як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.
123.Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
124.На підставі доказів, наданих детективом, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_8 ймовірно здійснював надання ОСОБА_12 як голові Верховного Суду та одночасно судді Великої Палати Верховного Суду та іншим суддям Великої палати Верховного Суду неправомірної вигоди не особисто, а за участі посередників, зокрема адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_14 .
125.Слідчий суддя переконаний, що перебування ОСОБА_8 поза межами України на території Французької Республіки, не позбавляє його можливості контактувати, зокрема через засоби електронного зв`язку, та здійснювати вплив з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які можуть бути відомі свідкам або ж іншому обвинуваченому щодо можливої участі ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.
126.За таких умов, слідчий суддя дійшов висновку про достатню ймовірність ризику незаконного впливу ОСОБА_8 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
127.Водночас, слідчий суддя відхиляє як безпідставні доводи сторони захисту щодо неможливості ОСОБА_8 впливати на свідків, адже підозрюваний не повинен безпосередньо впливати на свідків, для цього достатньо мати відповідні ресурси та бажання (мотивацію) вчинити це. У такому разі незаконний вплив здійснюється за допомогою інших людей.
128.Така позиція слідчого судді пояснюється, зокрема тим, що згідно з повідомленою підозрою, ОСОБА_8 ймовірно передавав неправомірну вигоду суддям Верховного Суду не безпосередньо сам, а задіяв для цього інших осіб. Тож з огляду на це, слідчий суддя не виключає, що такі ж заходи підозрюваний може вжити і для незаконного впливу на свідків.
(3) Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
129.Покликаючись на обґрунтування цього ризику, прокурор стверджував, що одним із предметів здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні є встановлення походження коштів, які надавалися ОСОБА_8 через посередників ОСОБА_12 як неправомірна вигода.
130.Зіставленням змісту повідомленої ОСОБА_8 підозри та долучених до клопотання документів, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_8 ймовірно зобов`язувався, відповідно до досягнутих домовленостей, надати ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди 2 700 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_12 та іншим суддям Верховного Суду, а 900 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 .
131.Водночас, установлено, що ймовірно за вказівками ОСОБА_12 ні сам ОСОБА_9, ні його юридична компанія не повинні були брати участь у судовій справі № 910/15551/20, з метою приховування злочинної змови ОСОБА_12 та інших суддів Великої Палати Верховного Суду з ОСОБА_8, а кошти в якості неправомірної вигоди повинні бути підготовлені та надані до 19.04.2023, коли повинен був відбутися судовий розгляд у справі № 910/15551/20. У період часу з 10.03. по 19.04.2023 ОСОБА_8 частинами передав ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди 2 700 000 доларів США.
132.На підставі протоколу НС(Р)Д від 01.05.2023 слідчим суддею установлено, що під час розмови, яка відбулася 01.04.2023 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ймовірно обговорювали суму коштів, переданих останньому, для подальшої передачі ОСОБА_12 . Згідно з цією розмовою кошти, приблизно у сумі 2 100 000 доларів США, передавалися через ОСОБА_15, зокрема з використанням пов`язаних з ним юридичних компаній. Окрім цього, ОСОБА_9 у розмові з ОСОБА_13, яка відбулася 09.03.2023, стверджував, що гроші повинні заходити через компанії, пов`язані з адвокатом ОСОБА_15 (т. 3 а.п. 102-158).
133.З огляду на це, твердження прокурора про імовірну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя визнає спроможними.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
134.Прокурор стверджував, що під час розмов, які відбулися між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, останні обговорювали можливість позапроцесуального вирішення питань, пов`язаних з кримінальними провадженнями та судовими справами.
135.На підставі протоколу НС(Р)Д від 01.05.2023, слідчим суддею установлено, що під час розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яка відбулася 10.03.2023, останні обговорювали вирішення питань, пов`язаних з кримінальними проводженнями, досудове розслідування у яких здійснювалося слідчими Державного бюро розслідувань та Національної поліції (т. 3 а.п. 102-158).
136.Так, відповідно до цього протоколу ОСОБА_9 зазначав «Ну, нічого страшного, там ми це зможемо допрацювати. Тобто. А це ж справа, така сама, так, по цьому камінню. Так? Тільки розслідує, ДБР розслідує. Так? А там у чому, у чому складність. Поліція - це один зам генерального. ДБР - це інший зам генерального. У мене там, якби, і одне, і друге нормально. Єдине, що це різні напрямки. Він може взяти три. Об`єднати зараз. Так? І взяти під контроль свій. А ми четверте зможемо потім ще до нього приєднати. Якщо ви готові у цьому напрямку рухатись, то ми можемо дуже, поки є така можливість. І, зрештою, ніякого там сильного на нього тиску, як він сказав, нема, по цьому питанню». Зміст цієї розмови, на переконання слідчого судді, у тому, що ОСОБА_8 не заперечував та ймовірно сприймав як позитивну можливість вирішення для нього питань позапроцесуальним шляхом щодо цих кримінальних проваджень.
137.Окрім цього, під час розмови 06.04.2023, ОСОБА_8 ініціював перед ОСОБА_9 вирішення окремих питань позапроцесуальним шляхом.
138.У протоколі НС(Р)Д від 01.05.2023, зафіксовано розмову такого змісту:
ОСОБА_8 - Друге питання, дивись, я тебе просив з приводу ОСОБА_16 .
ОСОБА_9 - Так.
ОСОБА_8 - Хотів тебе спитати. Вдалось тобі поговорити чи ні? І чи можливо зняти цю історію? Я тобі поясню чому. Тому що до нас прийшов якийсь діяч і каже «Ось, він вже виписав на вашу користь все. Ось вже він все зробив. Дайте нам там по 40 листків документів. Тому що, якщо ні, він на вас сильно образиться.». І я просто хочу задати тобі питання. Тобі вдалось?
ОСОБА_8 - І не знаю, скажи мені, про які цифри ми говоримо? Тому що ми з тобою погодили там, якби, 40-50 рублів.
ОСОБА_9 - Ну, 40-50, так. Ну.
ОСОБА_8 - Але він. Так.
ОСОБА_9 - Я зрозумів. Давайте, я там зараз з ним зв`яжусь. Так? Спитаю там, який там статус. Так? І, ну, будемо орієнтуватися на 40 поки, я не знаю.
ОСОБА_8 - Давай . Тоді, просто я що, я попрошу тебе, ти з ним якось врегулюй.
ОСОБА_9 - Так.
ОСОБА_8 - І скажи, якби, зробіть, як треба, щоб. Тому що люди ходять з другої сторони, вони теж хороші. Вони теж, з ними треба нам у майбутньому якось там не псувати стосунки».
139.Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ці розмови свідчать про ймовірне вчинення ОСОБА_8 інших кримінальних корупційних правопорушень, пов`язаних із наданням неправомірної вигоди, зокрема суддям.
140.З огляду на це, слідчий суддя дійшов переконання, що твердження прокурора є обґрунтованими, а існування цього ризику доведеним.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
141.Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК дає підстави дійти висновку, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, за відсутності підозрюваного, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
142.Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов`язання).
Мотиви слідчого судді щодо доводів захисту.
143.Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, заперечуючи щодо клопотання, покликались на те, що: (1) ОСОБА_8 було безпідставно оголошено у міжнародний розшук; (2) відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК; (3) підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою.
144.Так, безпідставність оголошення у міжнародний розшук, сторона захисту здебільшого обґрунтовувала тим, що ОСОБА_8 виїхав до Французької Республіки задовго до повідомлення йому про підозру разом зі своєю сім`єю, там він займається бізнесом та благодійною діяльністю, завдяки якій він активно допомагає розвитку економіки України та Збройним Силам України та тим, що досудове розслідування здійснюється за активної участі ОСОБА_8, кримінальне провадження з самого початку ініційовано у порядку міжнародного співробітництва, ОСОБА_8 систематично бере участь у слідчих, процесуальних діях, йому вручаються процесуальні документи.
145.Однак, слідчий суддя не може погодитись з такими доводами сторони захисту, позаяк під час розгляду цього клопотання було установлено, що детективом НАБУ підозрюваного було оголошено у міжнародний розшук у зв`язку з його систематичними неявками за викликами до органу досудового розслідування, які він отримував у порядку міжнародного співробітництва.
146.Окрім цього, слідчий суддя переконаний, що з моменту набуття статусу підозрюваного, ОСОБА_8 був зобов`язаний, прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб (п.1 ч. 7 ст. 42 КПК).
147.Аналіз положень ст. 138 КПК переконує слідчого суддю у тому, що поважними причинами не прибуття на виклик є лише ті обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
148.Водночас, на переконання слідчого судді, перебування підозрюваного ОСОБА_8 тривалий час за кордоном, жодним чином не перешкоджає йому виконати процесуальний обов`язок та прибути за викликом до органу досудового розслідування. Отже, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_8 не прибув на виклики детектива для проведення слідчих та процесуальних дій 24.06.2024, 26.06.2024 та 28.06.2024 без поважних причин. Це, на думку слідчого судді, може вказувати на переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
149.Також слідчий суддя зауважує, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється детективами НАБУ, а тому, на підставі п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК ОСОБА_8 має прибувати за викликом саме до цього органу, а не до органів державної влади інших країн, на що покликався захисник.
150.Окрім того, слідчий суддя зауважує, що господарська діяльність компанії «Ferrexpo», її фінансові показники, не мають жодного значення для вирішення цього клопотання, адже в межах кримінального провадження не досліджується діяльність цієї компанії. Тим більше, як пояснив захисник, ОСОБА_8 неєдиний акціонер компанії «Ferrexpo».
151.На переконання слідчого судді, покликання захисників на те, що ОСОБА_8 не може прибути в Україну, оскільки це зробить неможливим здійснення ним управління його бізнесом, є не переконливими, адже будь-яких розумних пояснень цьому, підтверджених належними доказами сторона захисту не надала.
152.Підсумовуючи це, слідчий суддя зазначає, що, оскільки ОСОБА_8, ймовірно перебуваючи у Франції не обмежений рішенням компетентного органу у праві вільно пересуватись, то будучи підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, він зобов`язаний був прибути на виклик до НАБУ. Проте він неприбув на виклик, покликаючись водночас на обставини, котрі орган досудового розслідування обґрунтовано визнав неповажними, позаяк вони не перешкоджали йому прибути за викликом.
153.Поряд із цим, покликання захисників на те, що досудове розслідування здійснюється за активної участі ОСОБА_8, кримінальне провадження з самого початку ініційовано у порядку міжнародного співробітництва, ОСОБА_8 систематично бере участь у слідчих, процесуальних діях, йому вручаються процесуальні документи, слідчий суддя також відхиляє, з огляду на таке.
154.Статтею 2 КПК, зокрема визначено, що до завдань кримінального провадження належить забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Окрім цього, КПК передбачено одну з обов`язкових до додержання засад кримінального провадження - розумні строки, яка визначає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняту у розумні строки.
155.Дієвість кримінального провадження повинна забезпечувати виконання завдань кримінального процесуального закону, однак слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний своїми діями перешкоджає цьому.
156.Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_8 має на меті затягнути досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, позаяк, на переконання сторони захисту, він начебто бере участь у слідчих, процесуальних діях, йому вручаються процесуальні документи, однак виконання таких дій потребує значної витрати часу, що є не допустимим під час досудового розслідування. Окрім цього, вбачається, що підозрюваний своїми діями не сприяє розслідуванню цього кримінального провадження, оскільки умисно уникає виконання свого обов`язку з`явитись за викликом, наслідком чого є його оголошення у міжнародний розшук.
157.З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук не є безпідставним, оскільки відповідає ч. 1 ст. 281 КПК.
158.Сторона захисту також покликалась на те, що органом досудового розслідування було порушено процедуру оголошення у міжнародний розшук. З цього приводу слідчий суддя зазначає таке.
159.КПК не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена постанова (ч. 2 ст. 281 КПК). Питання оголошення особи в розшук регулює виключно ст. 281 КПК.
160.Винесена детективом або прокурором на підставі ст. 281 КПК постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів у межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міжнародному розшуку. Тобто, оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
161.Слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею, до прикладу в порядку міжнародного співробітництва.
162.Поряд із цим, КПК також передбачає процедуру видачі особи у рамках міжнародної правової допомоги (глава 44), а порядок здійснення оперативно-розшукової діяльності врегульовано Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». За його положеннями, підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду; у сфері такої діяльності також застосовується міжнародне співробітництво із правоохоронними і спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями.
163.Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає ряд процедур виконання постанови про розшук особи. Однак, відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК умовою обрання тримання під вартою визначає саме: «оголошений у міжнародний розшук».
164.Відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
165.З огляду на викладене, особа вважається оголошеною в розшук з моменту прийняття відповідної постанови та цього достатньо для досягнення цілей забезпечення дієвості кримінального провадження.
166.Що ж стосується використання для розшуку особи каналів Інтерполу, то з аналізу положень Правил Інтерполу з обробки даних встановлено, що ними не врегульовано питання оголошення особи в розшук, а встановлені принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу. Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу, серед іншого, оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування.
167.Відповідно до ст. 73 Правил Інтерполу система сповіщень Інтерполу складається з сукупності повідомлень, що видаються під різними кольорами, та спеціальних сповіщень, які публікуються в рамках спеціальної взаємодії. Серед них, червона картка, що передбачає можливість затримання та екстрадиції розшукуваної особи та синя картка, яка передбачає можливість знайти підозрюваного, отримати інформацію стосовно нього.
168.Необхідними умовами для публікації червоної картки визначено також і наявність чинного судового рішення про арешт (тримання під вартою) (пп. «v» п. «b» ст. 83 Правил Інтерполу). Так, ще перед скеруванням запиту до Генерального Секретаріату Інтерполу, національне центральне бюро повинно перевірити факт наявності серед представлених документів судового рішення про арешт чи тримання під вартою щодо особи, з приводу якої здійснюється запит.
169.Отже, передумовою опублікування червоної картки є скерування запиту до НЦБ Інтерполу в Україні із відповідною постановою про оголошення особи у міжнародний розшук та рішенням суду про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
170.За таких обставин, слідчий суддя переконаний, що органом досудового розслідування не було порушено процедуру оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_8 .
171.Заперечуючи проти клопотання, сторона захисту також стверджувала, що заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК, відсутні, однак досліджені фактичні дані, котрі містяться у документах, доданих до клопотання, спростовують ці твердження захисників, позаяк в цій ухвалі слідчим суддею установлено існування таких.
172.Слідчий суддя також відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, оскільки у своїй сукупності досліджені під час розгляду клопотання документи, про які йшлося в ухвалі, дають достатні підстави вважати цілком обґрунтованими твердження органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_8 до подій імовірного кримінального правопорушення, за обставин, описаних у повідомленні про підозру та у клопотанні, яке є предметом цього розгляду.
173.Окрім цього, досліджуючи матеріали клопотання, слідчий суддя переконаний, що у своїй сукупності стороною обвинувачення обґрунтовано наведено факти та інформацію, які можуть переконати і об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення, що відповідає конструкції «обґрунтована підозра», про яку зазначалось у п. 96 цієї ухвали.
174.Водночас, на цьому етапі кримінального переслідування, під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, на підставі наданих йому сторонами кримінального провадження доказів, лише припускає, що кримінальне правопорушення могло бути вчинено, за викладених обставин.
175.З огляду на це, слідчий суддя відхиляє покликання сторони захисту не доведеність факту ймовірно вчинених кримінального правопорушення.
176.Щодо розбіжностей між фактичними даними, котрі містяться у повідомленні ОСОБА_8 про підозру та у клопотанні про обрання запобіжного заходу, про що у судовому засіданні зазначав захисник, то такі розбіжності пояснюються тим, що письмове повідомлення про підозру було складене 06.06.2023 (т. 2 а.п. 24-32), натомість клопотання про обрання запобіжного заходу подано більш ніж через рік, тобто після того як орган досудового розслідування були здобути нові (додаткові) докази, у т.ч. показання ОСОБА_9 . Отже, очевидним є те, що обізнаність (поінформованість) органу досудового розслідування в обставинах ймовірного вчинення кримінального правопорушення на час складання підозри була меншою в порівнянні із тим, про що дізналися детективи на час подання клопотання про обрання запобіжного заходу.
177.Разом із тим, у разі необхідності, на підставі ст. 279 КПК детектив або прокурор, уповноважені змінити раніше повідомлену ОСОБА_8 підозру (уточнивши фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, що будуть встановлені досудовим слідством). Водночас, існування певних розбіжностей між повідомленням про підозру та клопотанням про обрання запобіжного заходу, не перешкоджає його розгляду та задоволенню.
178.Також захисник покликався на відсутність повноважень у слідчого судді на надання дозволу на проведення ОРЗ.
179.Ці твердження захисника є помилковими, адже ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», серед іншого передбачено, що прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб`єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення.
180.Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором.
181.Статтею 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено, що оперативно-розшукові заходи, пов`язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення.
182.Отже, зазначене спростовує твердження захисника про відсутність у слідчих суддів компетенції на розгляд клопотань про проведення ОРЗ. Разом із тим, слід зауважити, що ОРЗ застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, їх виявлення та припинення.
183.Власне метою проведення ОРЗ у цьому кримінальному провадженні і було виявлення та припинення особливо тяжкого злочину, адже зрештою, зокрема завдяки проведенню ОРЗ, було встановлено усіх ймовірних співучасників злочину, у тому числі і ОСОБА_8 .
184.Водночас, без попереднього проведення ОРЗ, виявлення цього кримінального правопорушення могло і не відбутися, через високу конспірацію його співучасників, їх обізнаність із методами та тактикою розслідування таких злочинів.
185.Тому, проведення ОРЗ у цьому кримінальному провадженні було виправданим та здійснювалось відповідно до вимог закону.
186.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, захисники наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання ОСОБА_8, не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за його участю має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляється ухвала.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_18