- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О.
Справа № 991/5477/24
Провадження № 11-сс/991/482/24
Слідчий суддя ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2024 про продовження строку відсторонення від посади в кримінальному провадженні № 62022050030000407 від 10.11.2022,
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_6,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7,
прокурора - ОСОБА_8,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022050030000407 від 10.11.2022 за ч. 1 ст. 366 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
За версією органу досудового розслідування, виконувач обов`язків директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» ОСОБА_6 вчинив розтрату коштів ДП «Маріупольський морський торговельний порт» у сумі 13 921 824,00 грн.
У вказаному кримінальному провадженні 01.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
24.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська своєю ухвалою від 08.05.2024 підозрюваного ОСОБА_6 відсторонив від посади в. о. директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» строком на 2 місяці (до 01.07.2024).
Ураховуючи, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали, прокурор звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади в.о. директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт».
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 01.07.2024 продовжив строк відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади в.о. директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» до 01.09.2024 включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову про залишення без задоволення клопотання.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що висновки слідчого судді є необґрунтованими й такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Об`єктивних та достатніх підстав для задоволення клопотання та продовження строку відсторонення ОСОБА_6 від посади в слідчого судді не було. Зазначає, що в клопотанні не наведено жодного конкретного ризику, який має місце наразі та продовжує існувати. Також відсторонення в.о. директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» ОСОБА_6 створює суттєві перешкоди в діяльності підприємства та може призвести до негативних наслідків. Посилаючись на положення статуту підприємства, стверджує, що відстороняючи підозрюваного від виконання обов`язків в. о. директора підприємства, органи досудового розслідування позбавили його та членів його сім`ї єдиного доходу.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у повному обсязі підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.
За правилами ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Згідно з вимогами ст. 17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
За положеннями ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади як один із заходів забезпечення кримінального провадження може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому ст. 156 КПК України (ч. 1 ст. 158 КПК України).
Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали (ч. 2 ст. 158 КПК України).
Під час розгляду клопотання про відсторонення від посади слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність правової підстави для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб, що передбачено ч. 2 ст. 157 КПК України.
Разом з тим, кримінальний процесуальний закон зазначає, що підставою для відсторонення від посади є наявність достатніх даних вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді може знищити чи підробити речі й документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Надаючи оцінку зазначеним в апеляційній скарзі обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Так, у ході розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022050030000407 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
01.05.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
24.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 08.05.2024 підозрюваного ОСОБА_6 відсторонено від посади в.о. директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» строком на 2 місяці, тобто до 01.07.2024.
На обґрунтування обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, прокурор додав копії матеріалів, які досліджені слідчим суддею.
Колегія суддів погоджується в повному обсязі та вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що надані суду в межах розгляду клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження матеріали свідчать про існування обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
Зазначені у клопотанні обставини підозри особи підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, наведених у матеріалах клопотання. Водночас на цьому етапі провадження слідчий суддя не має право вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не може оцінювати докази з точки зору їх достатності й допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і вмотивованість наведеного висновку слідчого судді та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Разом з тим, слідчий суддя обґрунтовано та відповідно до вимог ст. 157, 158 КПК України, що передбачають підстави та порядок вирішення питання про відсторонення від посади та продовження строку відсторонення, встановив наявність необхідних умов для задоволення клопотання сторони обвинувачення та продовження застосування до підозрюваного такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Так, задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_6 може вплинути на службових осіб, у яких зберігаються документи, які можуть мати значення для встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень, та отримати доступ до вказаних документів задля їх подальшого знищення, спотворення, приховування тощо.
Водночас колегія суддів вважає недоведеними стороною обвинувачення існування ризику впливу підозрюваного ОСОБА_6 на осіб, які мають статус свідка в кримінальному провадженні, оскільки прокурором не надано доказів, що ці особи працюють у ДП «Маріупольський морський торговельний порт», а отже не доведено можливість адміністративного чи іншого впливу на них підозрюваним ОСОБА_9 .
В той же час, колегія суддів приймає до уваги пояснення прокурора про те, що досудове розслідування триває, а отже в якості свідків можуть бути допитані інші особи - працівники ДП «Маріупольський морський торговельний порт».
Не є обґрунтованими доводи захисника щодо відсутності потреби у продовженні строку відсторонення підозрюваного від посади, оскільки під час застосування запобіжного заходу на нього був покладений обов`язок ухилятися від спілкування зі свідками. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя виходив з того, що відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного, а тому правомірно зазначив, що застосування запобіжного заходу не виключає можливість відсторонення особи від посади.
На переконання колегії суддів обмеження спілкування як частина покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків разом із запобіжним заходом не є тотожним за змістом можливості обмеження впливу на осіб, в том числі з використанням службового становища. При цьому, встановлення ризику впливу при вирішенні питання про відсторонення від посади не може бути нівельованим забороною спілкування при встановленні певних обов`язків при застосуванні запобіжного заходу до службової особи.
Настання негативних наслідків відсторонення ОСОБА_6 від посади для інших осіб, ані слідчим суддею, ані колегією суддів не встановлено, адже як вбачається з матеріалів клопотання, за потреби, посадові обов`язки ОСОБА_6 можуть бути покладені на першого заступник директора - головного інженері. У разі відсутності директора та першого заступника директора - головного інженера, обов`язки директора виконує інший заступник директора.
Необґрунтованими є доводи сторони захисту про суттєвий негативний вплив відсторонення від посади ОСОБА_6 на матеріальний стан його родини, оскільки в обґрунтування цього твердження сторона захисту не надала достатніх доказів. Окрім того, у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 повідомив, що має заощадження у розмірі 700 000 грн та 20 000 доларів США. Дружина ОСОБА_6 працевлаштована та отримує заробітну плату, а мати дружини є пенсіонеркою, яка отримує пенсію. Крім того, підозрюваний повідомив, що він та члени його родини мають статуси внутрішньо переміщених осіб, та наділені правом на отримання державної допомоги. Такі матеріальні статки, на думку колегії суддів, є достатнім для задоволення матеріальних і соціальних потреб як підозрюваного, так і членів його родини.
Також відсторонення від посади має тимчасовий характер, тому не тягне з собою звільнення особи з займаної посади та не порушує конституційне право особи на працю.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що сам лише факт зменшення доходу підозрюваного, внаслідок його відсторонення від посади, не може слугувати достатньою підставою для відмови у застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, за наявності підтвердженого ризику щодо можливого впливу на свідків.
Таким чином за наявності підтверджених ризиків щодо можливого впливу на свідків, вказаний захід забезпечення кримінального провадження виправдовує потреби досудового розслідування та відповідає його завданням на даній стадії досудового розслідування, спрямованим на всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
Суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Таким чином, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчий суддя повністю дотримався вимог кримінального процесуального закону. Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено. У зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 309, 392, 404-407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_3