- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
Справа № 991/5877/24
Провадження №1-кс/991/5910/24
УХВАЛА
11.07.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника скаржника ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
1.05.07.2024 Дніпровська міська рада (далі - ДМР) в особі міського голови ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку звернулась до Вищого антикорупційного суду (далі - суд, ВАКС) зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки така не внесла відомості про кримінальне правопорушення за заявою ДМР до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
2.09.07.2024 скарга надійшла до ВАКС та згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, була передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.Представник скаржника ОСОБА_3, яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала подану скаргу, просила її задовольнити.
4.Представник НАБУ надіслав письмові заперечення, в яких просив розглядати скаргу без участі представника НАБУ та відмовити у її задоволенні. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу
5.Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла висновку про необхідність задоволення скарги, з огляду на таке.
6.Скарга, з урахуванням доводів представника у судовому засіданні, мотивована тим, що 16.05.2024 ДМР засобами поштового зв`язку направила до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190, 191, 358, 366 КК України, із проханням, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Така заява стосувалась ймовірного вчинення зазначених кримінальних правопорушень посадовими особами архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів ДМР (далі - архівне управління), внаслідок чого із комунальної власності міської територіальної громади безпідставно вибули 32 земельні ділянки, нормативно грошова оцінка яких складає близько 160 млн грн, чим завдано ДМР матеріальну шкоду у відповідному розмірі.
7.Однак, представник скаржника зазначила, що 24.06.2024 засобами електронного зв`язку на адресу ДМР надійшов лист НАБУ від 24.06.2024 № 544-096/17827, у якому зазначається, що за інформацією, викладеною у заяві ДМР від 16.05.2024, проводиться відповідна аналітична перевірка, про результати якої заявника буде повідомлено додатково.
8.На запит слідчої судді представник НАБУ повідомив, що наразі відомості про кримінальне правопорушення за заявою ДМР від 16.05.2024 № 6/11-504 (вх. НАБУ № 133/13212-00 від 22.05.2024) до ЄРДР не вносились. Також у запереченнях НАБУ зазначається, що у заяві не наведено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, у зв`язку з чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
9.Отже, відомості за заявою ДМР у встановлений ст. 214 КПК України строк до ЄРДР внесені не були.
10.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, така бездіяльність підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
11.Окрім того, ухвалою слідчої судді від 11.07.2024, занесеною до журналу судового засідання, постановлено поновити скаржнику строк оскарження відповідної бездіяльності.
12.Згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
13.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
14.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
15.Так, пунктом 2 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову - якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальному правопорушенні, серед інших, передбаченому статтею 191 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою, зокрема, органу місцевого самоврядування.
16.За змістом заяви, розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди складає близько 160 млн грн, що більш ніж в дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, за покликанням скаржника, таке кримінальне правопорушення, ймовірно, вчинене службовим особами архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів ДМР.
17.Отже, скарга, з огляду на повідомлення про вчинення службовими особами органу місцевого самоврядування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 КК України, а також, враховуючи ймовірний розмір завданої таким кримінальним правопорушенням шкоди, підлягає розгляду в цьому суді.
18.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінального правопорушення, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями, 190, 358, 366, КК України, цими ж особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по таких скаргах має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
19.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
20.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
21.З матеріалів скарги встановлено, що 16.05.2024 ДМР в особі міського голови ОСОБА_4 звернулась до НАБУ із заявою, у який зазначено про те, що У січні 2020 року під час виконання службових обов`язків посадовими особами ДМР було виявлено непоодинокі випадки оформлення фізичними особами права приватної власності на земельні ділянки, розташовані у м. Дніпрі, ймовірно, шахрайським шляхом. Майже у всіх виявлених випадках первинне право приватної власності на земельні ділянки виникло на підставі рішень виконавчого комітету міської ради датованих 1998 роком. Після отримання витягів із Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) з`ясовано, що на підставі цих рішень у 1998 році нібито було отримано Державні акти на право приватної власності. У подальшому в 2019 році, з метою отримання чинного та офіційного кадастрового номера земельної ділянки було розроблено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі чого були зареєстровані земельні ділянки у ДЗК. Після державної реєстрації земельних ділянок на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, деякі із земельних ділянок неодноразово змінили власника.
22.Так, у заяві зазначається, що під час здійснення аналізу прийнятих рішень виконавчого комітету ДМР за 1998 рік та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було виявлено неспівпадіння назви (заголовків), дати та номеру рішень, які стали підставою виникнення права власності на земельні ділянки, із заголовками та/або датами рішень виконавчого комітету міської ради, які містяться в модулі «Розпорядча діяльність» програмного забезпечення «Електронне самоврядування» (далі - ЕБ). У подальшому, під час ознайомлення з рішеннями виконавчого комітету міської ради 1998 року, які у паперовому вигляді знаходилися на постійному зберіганні в архівному управлінні, встановлено, що в деяких випадках в архівному управлінні знаходяться саме ті рішення, які зазначені в ЕБ, а інших випадках в архівному управлінні знаходяться саме ті рішення, які і стали підставою державної реєстрації права власності на земельні ділянки.
23.Наведене, на переконання заявника, свідчить, що рішення виконавчого комітету міської ради, які були надано замовниками державної реєстрації права власності на земельні ділянки під час здійснення такої реєстрації, є підробленими, а оригінал справжніх рішень виконавчого комітету досі знаходиться в архівному управлінні, адже наразі ще не здійснено підміну справжніх рішень на підроблені. Про наявність ознак підроблення рішень виконавчого комітету міської ради, як стверджує заявник, свідчить таке: земельне законодавство, яке було чинним станом на 1998 рік та на дати, зазначені у підроблених рішеннях виконавчого комітету міської ради, не передбачало права отримання земельної ділянки у приватну власність для здійснення комерційної діяльності; усі рішення, листи та списки розсипки до цих рішень виготовлено на аркушах жовтого кольору однакової якості, що не співпадає з якістю паперу на якому централізовано виготовлялись бланки рішень виконавчого комітету міської ради на той час; тексти підроблених рішень містять граматичні та стилістичні помилки, зазначені у них найменування посад не відповідають нормам чинного законодавства та Інструкції з діловодства, містять відомості які свідчать про порушення порядку підготовки та візування проектів рішень виконавчого комітету міської ради, визначених Регламентом виконавчого комітету міської ради, які були чинними на той час; підписи, написи дати та номери рішень зроблено невпевнено, що їх суттєво відрізняє від інших рішень прийнятих на відповідних засіданнях виконавчого комітету міської ради; плани земельних ділянок, які додані до відповідних рішень виконано на друкарській машинці з характерними відмінностями; в деяких випадках заголовки рішень, які наявні у паперовому вигляді в архівному управлінні, не збігаються із заголовками рішень, зазначеними у протоколі засідання виконавчого комітету міської ради та в електронній базі; дати деяких рішень, які стали підставою для державної реєстрації права власності на земельні ділянки, не збігаються із датами проведених засідань виконавчого комітету міської ради тощо.
24.У заяві заявник наголошує, що виявлені рішення виконавчого комітету міської ради, що, на його переконання, містять ознаки підроблення, знаходились на постійному зберіганні в архівному управлінні, керівником якого в період з 2009 по 2020 роки був ОСОБА_5, на якого покладалась персональна відповідальність за дотримання архівним управлінням вимог чинного законодавства у сфері архівної справи, а тому заявник вважає, що він може бути причетним до зазначеного у заяві. Так, за результатами службового розслідування в діяльності архівного управління було виявлено низку порушень, які, на переконання заявника, могли сприяти та створювати умови для вчинення протиправних дій з підроблення рішень та подальшого незаконного заволодіння земельними ділянками комунальної власності. У підсумку ОСОБА_5 було звільнено із займаної посади.
25.Окрім того, за змістом заяви, ДМР на адреси Територіального управління Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора України та Прокуратури Дніпропетровської області було направлено заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння шляхом шахрайських дій комунальною власністю, а саме земельними ділянками Дніпровської міської територіальної громади. Поряд з цим, заяву про вчинення злочину від 23.01.2020 стосовно земельних ділянок загальною площею 6,5 га, нормативна грошова оцінка яких складає близько 160 млн грн було направлено для організації розгляду в межах компетенції до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Вищезазначену заяву про вчинення кримінального правопорушення було долучено до матеріалів кримінального провадження 42019041440000062, внесеного до ЄРДР 08.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, у якому ДМР залучено як потерпілого. Наразі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
26.Так, під час досудового розслідування було встановлено, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби вчинили дії щодо проведення державної реєстрації земельних ділянок, розташованих на території міста Дніпра, які в подальшому вибули з комунальної власності. Із названого кримінального провадження матеріали досудового розслідування було виділено в окреме провадження №42019041440000050, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України, зокрема, про те, що він на підстави підробленого паспорту та документів про освіту працевлаштувався на посаду державного кадастрового реєстратора відділу у місті Дніпро та у подальшому виконав 818 реєстраційних дій щодо 487 земельних ділянок, частина з яких вчинена і на підставі підроблених рішень виконавчого комітету міської ради, копії яких видавались архівним управлінням департаменту міської ради.
27.Водночас, вчинення наведених дій, на переконання заявника, було можливим лише в результаті змови службових осіб архівного управління, зокрема його керівника, та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та зловживання ними своїм службовим становищем, спільно з іншими особами, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби, у порушення вимог ч. 8 ст. 9, ч. ч. 2, 5, 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». У результаті чого, як стверджує заявник, вчинено дії щодо проведення державної реєстрації земельних ділянок, розташованих на території міста Дніпра, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам Дніпровської міської територіальної громади, а саме безпідставне вибуття із комунальної власності міської територіальної громади земельних ділянок загальною площею 6,5 га., нормативна грошова оцінка яких складає близько 160 млн грн.
28.Наведене у заяві, на переконання заявника, свідчить про ймовірну причетність до заволодіння земельними ділянками комунальної власності службових осіб архівного управління, зокрема, шляхом підроблення рішень виконавчого комітету міської ради, які стали підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки за приватними особами, водночас, такі обставини не є предметом перевірки під час досудового розслідування у наведених кримінальних провадженнях.
29.Отже, на переконання слідчої судді заява ДМР від 16.05.2024 про вчинення кримінального правопорушення містить обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушення, і такі обставини, на переконання слідчої судді, потребують перевірки засобами кримінального процесу.
30.Водночас, слід зазначити, що встановлення всіх обставин, що можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення та містити ознаки, зазначеного в заяві складу кримінального правопорушення, здійснюється органом досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У разі ж встановлення відсутності події кримінального правопорушення або відсутності у діях осіб ознак складу кримінального правопорушення, КПК України передбачає можливість закриття кримінального провадження (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
31.Положення ч. 2 ст. 307 КПК України передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: (1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; (1-1) скасування повідомлення про підозру; (2) зобов`язання припинити дію; (3) зобов`язання вчинити певну дію; (4) відмову у задоволенні скарги.
32.Отже, необхідно зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою Дніпровської міської ради від 16.05.2024 про кримінальні правопорушення.
33.З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що скаргу належить задовольнити.
Керуючись положеннями ст. 2, 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу задовольнити повністю.
Зобов`язати уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою Дніпровської міської ради про кримінальні правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1