Документ № 120428902

Справа № 991/5723/24

Провадження 1-кс/991/5758/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.

Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018. В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_4 затримано 08.11.2023 у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. 10.11.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.01.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 520 000,00грн, за умови внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. У подальшому строк дії такого запобіжного заходу неодноразово продовжувався. Так, 18.06.2024 ухвалою слідчого судді вчергове продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на строк 60 днів, до 16.08.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування та визначено заставу у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ряд обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання захисника застава у розмірі 20 мільйонів гривень є надмірною та не відповідає майновому стану ОСОБА_4 та його родини.

Водночас, захисником не ставляться під сумнів встановленні слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, за його доводами, такі ризики суттєво знизились. Обставинами, які свідчать про зниження таких ризиків є внесення певною юридичною особою благодійної допомоги за ОСОБА_4 на підтримку ЗСУ у сумі 5 мільйонів гривень. Захисником наголошено, що ані ОСОБА_4, ані його близькі особи не є засновниками чи учасниками цієї юридичної особи, проте власники юридичної особи, внаслідок дружніх стосунків, виявили бажання сприяти у зміні запобіжного заходу ОСОБА_4, взявши зобов`язання щодо внесення за нього благодійної допомоги на користь ЗСУ та подальшого внесення за ОСОБА_4 застави в сумі до 5 млн грн. Зазначені обставини, а також обов`язки, які покладені слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_4, на переконання сторони захисту, повною мірою забезпечать його належну процесуальну поведінку та суттєво знижують ризики щодо переховування від органів правопорядку, впливу на свідків та/чи інших учасників провадження.

З огляду на викладене, захисник у клопотанні просив: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у кримінальному провадженні №52018000000001172 до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити в частині визначення застави в розмірі 5 мільйонів гривень; обов`язок, покладений на ОСОБА_4 у частині «не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» змінити на обов`язок «не відлучатися із АДРЕСА_1 (місце проживання матері) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду».

У судовому засіданні присутні прокурор ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 .

Прокурор ОСОБА_3 завив клопотання про здійснення розгляду клопотання захисника у закритому судовому засіданні, з метою забезпечення безпеки осіб.

Частиною 2 статті 27 КПК України встановлено, що cлідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Прокурором у судовому засіданні було обґрунтовано необхідність здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні з метою забезпечення безпеки осіб, які здійснили переказ коштів на рахунки військової частини.

Сторона захисту підтримала подане клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання у закритому судовому засіданні без оприлюднення судового рішення в електронній формі, з огляду на необхідність забезпечення безпеки осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а саме в частині альтернативного запобіжного заходу - застави, зокрема просили визначити заставу в розмірі 5 мільйонів гривень. Додали, що визначений розмір застави 20 млн грн є надмірним та підозрюваний не має можливості внести такі кошти. Просили врахувати, що підозрюваний, починаючи з 08.11.2023 перебуває під вартою, отже якби в нього була можливість внести такі кошти, вони були б вже внесені. Додали, що сім`я ОСОБА_4 проживає за кордоном, у соціальному житлі, за кошти грошової допомоги, що надаються урядом Німеччини. Поряд з цим зауважили, що наразі, зазначена у клопотанні юридична особа має можливість внести заставу за ОСОБА_4 в розмірі до 5 млн грн та така юридична особа зобов`язується внести кошти у разі зміни ОСОБА_4 розміру застави. До того ж, вказана юридична особа внесла на рахунок військової частини 5 млн грн для забезпечення ЗСУ в якості благодійної допомоги за ОСОБА_4 . Тому просили змінити ОСОБА_4 розмір застави та визначити заставу у розмірі 5 млн грн, оскільки саме такий розмір застави може бути внесений за ОСОБА_4 вказаною юридичною особою.

Окрім того сторона захисту просила змінити покладений на ОСОБА_4 обов`язок: «не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» на обов`язок: «не відлучатися із АДРЕСА_1 без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду». Своє прохання обґрунтували тим, що на час покладення на підозрюваного такого обов`язку він проживав у м. Києві на орендованій квартирі. Зараз у ОСОБА_4 немає можливості вносити орендну плату за таку квартиру, іншого житла в межах міста Києва у нього немає. Тому просили змінити обов`язок та зобов`язати ОСОБА_4 не відлучатися без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду із АДРЕСА_1, де проживає матір ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що дійсно продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, водночас поведінка підозрюваного ОСОБА_4, внесення на користь військової частини благодійної допомоги у розмірі 5 млн грн, громадянська позиція підозрюваного, на думку сторони обвинувачення свідчать про зменшення існуючись ризиків. За наведених обставин прокурор просив змінити запобіжний захід ОСОБА_4, зменшивши заставу, встановивши її в розмірі 5 млн грн, та змінити покладений на ОСОБА_4 обов`язок, з огляду на те, що підозрюваному немає де проживати в м Києві.

Заслухавши доводи та пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 створено злочинну організацію, яка надавала послуги з придбання та переміщення товарів (техніки) з-за кордону поза митним контролем для подальшого їх перепродажу замовниками на території України. Внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4, Державному бюджету України, як стверджує слідство, завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 475 093 200,87 гривень.

08.11.2023 ОСОБА_4 затримано в рамках даного кримінального провадження у порядку ст. 208 КПК України. В цей же день (08.11.2023) ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в ред. до 04.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 2, 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування: 1) у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів, керівництві такою організацією й участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; 2) в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації; 3) в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки; 4) в організації складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

10.11.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/9837/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 06 січня 2024 року включно. Одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80 520 000,00грн, за умови внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.11.2023, ухвалу слідчого судді від 10.11.2023, залишено без змін.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2024 (справа №991/10914/23) до 7 місяців, тобто до 08.06.2024 включно.

10.05.2024 на виконання доручення прокурора від 10.05.2024, детективом Національного антикорупційного бюро України повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.

У той же час, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді від 10.11.2023, неодноразово продовжувався в межах встановлених законом строків, а саме: ухвалою від 02.01.2024 (справа №991/11221/23 провадження 1-кс/991/11310/23) із визначенням підозрюваному застави у розмірі 20 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 460 000, 00 грн; ухвалою від 29.02.2024 (справа №991/1450/24 провадження №1-кс/991/1463/24) із визначенням підозрюваному застави у розмірі 14 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 42 392 000, 00 грн; ухвалою від 24.04.2024 (справа №991/3426/24 провадження №1-кс/991/3461/24) із визначенням підозрюваному застави у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 36 336 000 грн (ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.06.2024 зазначену ухвалу слідчого судді змінено в частині розміру застави та визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 000 000 грн).

18.06.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/5221/24) продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 на строк 60 днів, до 16.08.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування та визначено підозрюваному заставу у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень. У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_4, наступні обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження 52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду; 2) не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено до 16.08.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування. Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 20 000 000.00 грн та за умови її внесення покладення на підозрюваного ряду процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час його продовження.

Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п.175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Водночас, слідчий суддя зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_4 складів інкримінованих йому злочинів, а також доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч. 1 ст. 255 (в ред. до 04.06.2020), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч.ч. 2, 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України знаходиться поза межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на даній стадії кримінального провадження.

Одночасно сторона захисту посилається на суттєве зменшення встановлених ризиків.

Так, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя визнає такий ризик ймовірним, зважаючи на можливість притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні для нього наслідки (обмеження), зокрема, суворість передбаченого покарання. Так, інкриміновані ОСОБА_4 злочини, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є тяжкими та особливо тяжкими злочинами та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі.

Варте уваги і те, що, як було встановлено судом в ухвалі від 18.06.2024, підозрюваний ОСОБА_4 має право на постійне проживання у Республіці Польща, стоїть на постійному консульському обліку у Словацькій Республіці, при цьому, ОСОБА_4 не є податковим агентом держави Україна, офіційного місця роботи в Україні не має, знятий із військового обліку в Україні, отже він може безперешкодно покинути територію України навіть в умовах воєнного стану. До того ж, дружина підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_33 та діти: ОСОБА_34, ОСОБА_34, ОСОБА_35 покинули територію України у серпні 2023 року та назад не повертались. Вказане не заперечувалось стороною захисту під час судового розгляду. Водночас наведене свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із державою Україна. Тож, беручи до уваги зазначені обставини та враховуючи, що досудове розслідування наразі завершене та стороною обвинувачення вже зібрані усі докази, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначений ризик продовжує існувати.

На думку слідчого судді, продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. До того ж ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тож не виключається можливість здійснення впливу ОСОБА_4, як на свідків, так і на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, діями яких він керував. Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_4, використовуючи неформальні зв`язки з працівниками правоохоронних органів, зокрема Служби безпеки України, особами, що мають можливість впливати на викривлення даних, які мають значення для кримінального провадження, має можливість прямо або опосередковано вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню. Таким чином ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжує існувати.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного: одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, займається волонтерською діяльністю.

Водночас, судом враховується поведінка підозрюваного ОСОБА_4, внесення на користь військової частини за ОСОБА_4 благодійної допомоги у розмірі 5 млн грн, громадянська позиція підозрюваного, що можуть вказувати на зменшення існуючись ризиків.

Варто враховувати і позицію прокурора, який за наведених обставин вважав, що ризики, встановлені слідчим суддею в ухвалі від 18.06.2024 на даний час зменшились, що робить можливим зміну запобіжного заходу підозрюваному в частині, що просить сторона захисту, а саме в частині визначення застави ОСОБА_4 в розмірі 5 мільйонів гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку. Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим варто враховувати, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 000,00грн.

Проте на даний час застава у визначеному слідчим суддею розмірі за підозрюваного не внесена.

У клопотанні захисник просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 5 000 000,00грн. Додав, що саме такий розмір застави може бути внесений за ОСОБА_4 зазначеною у клопотанні юридичною особою.

Прокурор не заперечував проти зміни розміру застави підозрюваному ОСОБА_4, вважав що застава у розмірі 5 млн грн буде достатнім стримуючим фактором для виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений ухвалою від 18.06.2024, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 .

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 із 08.11.2023, тобто з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України. З того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі.

Окрім того, нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

Оскільки більш вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано, отже застосування цього запобіжного заходу в частині визначення розміру альтернативної застави має бути менш суворим.

Тож з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що застава у розмірі 5 000 000,00 грн (п`ять мільйонів) зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4, отже вбачаються підстави вважати такий розмір помірним для підозрюваного, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Водночас слідчий суддя визнав доцільним залишити без зміни покладені на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 18.06.2024 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, за винятком обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України. З огляду на відсутність місця проживання ОСОБА_4 в м. Києві, слід змінити покладений на нього обов`язок «не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» на обов`язок «не відлучатися із с. Вишнів Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду», де проживає матір підозрюваного.

Таким чином, клопотання захисника підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись статтями 177-183, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід в частині визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення його розміру із 20 000 000 грн (двадцять мільйонів гривень) на 5 000 000 грн (п`ять мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .

Змінити покладений на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язок «не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» на обов`язок «не відлучатися із с. Вишнів Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду».

Роз`яснити, що за умови внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 покладено також інші обов`язки, визначені ухвалою від 18.06.2024 провадження №1-кс/991/5252/24.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

В решті застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1