- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
У Х В А Л А
17 липня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202 за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Під час підготовчого судового засідання 17.07.2024 прокурором ОСОБА_5 заявлене клопотання про продовження строку дії та часткову зміну обов`язків, раніше покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .
2. Доводи клопотання
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 до ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався. Одночасно з цим визначено альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
31.01.2024 за ОСОБА_8 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків.
Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.05.2024 ОСОБА_8 продовжено строком на два місяці, тобто до 27.07.2024, такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні), продовжують існувати, прокурор зазначив про необхідність продовження строком на два місяці обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 . Водночас, зважаючи на обставини перебування обвинуваченого 10.07.2027 у прикордонній зоні, прокурор просив продовжити обов`язок не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України змінивши його на не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду.
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав. Зауважив, що тривалість підготовчого судового засідання напряму залежить від процесуальної поведінки сторони захисту, яка змінює захисників та звертається до суду з великою кількістю скарг та клопотань. У зв`язку з цим, для забезпечення належної процесуальної поведінки необхідно продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 Пояснив, що попереднім рішенням суду встановлено наявність двох категорій ризиків, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні. Наполягав на тому, що ці ризики продовжують існувати дотепер.
В обґрунтування актуальності ризику переховування прокурор послався на тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, суворість можливого покарання та неможливість застосувати до останнього пільгові інститути кримінального права. Додатково наголосив на імовірності та можливості ОСОБА_8 покинути територію України у непередбачений законом спосіб, адже за час професійної діяльності на посаді судді останній безумовно налагодив зв`язки із службовими особами правоохоронних і державних органів. Зауважив, що родина ОСОБА_8 має високе матеріальне становище. Крім цього переховування обвинуваченого може бути профінансовано особами, щодо яких останній може надати викривальні показання.
Щодо зміни обов`язку не відлучатися за межі з м. Києва та Київської прокурор пояснив, що 10.07.2027 ОСОБА_8 перебував у прикордонній зоні. Формально він мав на це право. Водночас, на переконання прокурора, такий факт дає підстави для висновку, що ризик переховування збільшився. За наведених обставин з метою нівелювання ризику переховування прокурор просив продовжити обов`язок не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду (змінивши його з обов`язку не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України).
Твердження про наявність ризику впливу на свідків прокурор обґрунтував тим, що свідками у даному провадженні, в тому числі є судді Верховного суду та адвокати. Їх показання мають суттєве значення для встановлення істини у цьому кримінальному провадженні. Посилаючись на те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, прокурор наголошував на необхідності нівелювати вплив обвинуваченого на свідків з метою зміни ними показань, або відмови від дачі показань.
Посилаючись на викладене у сукупності, прокурор просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії обов`язків на два місяці.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні долучив письмові заперечення проти клопотання прокурора. Додатково пояснив, що сторона захисту не заперечує проти продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8, в редакції ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.05.2024. Водночас в частині продовження обов`язку не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду замінивши ним обов`язок «не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України» захист категорично заперечує.
Наведену позицію захисник обґрунтував тим, що прокурором не дотримано процесуальний порядок зміни покладеного на обвинуваченого процесуального обов`язку, адже фактично у клопотанні прокурор поєднав дві процесуальні дії, врегульовані різними процесуальними нормами. Крім цього, за твердженням адвоката, відсутні і фактичні підстави для зміни обов`язку, оскільки у попередньому судовому засіданні ОСОБА_8 попереджав, що буде їхати на оздоровлення. Цю поїздку він спланував перебуваючи в офіційній відпустці. Посадочні квитки в обидва боки придбав завчасно. Так само завчасно був заброньований номер у оздоровчому комплексі. Додатково захисник звернув увагу на те, що ОСОБА_8 не мав при собі документів, які надають право на виїзд з України та в`їзд до України. Працівниками Державної прикордонної служби України не встановлено підстав для затримання ОСОБА_8 та притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України. Акцентував увагу на тому, що відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.05.2024 ОСОБА_8 мав право вільно пересуватися територією України без дозволу прокурора або суду, а тому покладені на нього рішенням суду обов`язки не порушив. За наведених обставин захисник стверджував, що ризики жодним чином не збільшилися. У зв`язку з чим відсутні підстави для зміни обов`язку не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України на не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду.
З-поміж іншого захисник наголосив, що ознаки того, що сторона захисту затягує підготовче судове засідання відсутні. Всі скарги та клопотання, з якими адвокати зверталися до суду, ґрунтуються на нормах КПК України та узгоджуються з положеннями ст. 314 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію адвоката ОСОБА_7 в частині заперечень на твердження прокурора, що сторона захисту затягує підготовче судове засідання. Пояснив, що наявність скарг та клопотань обумовлена процесуальними порушеннями сторони обвинувачення.
Щодо наявності підстав для зміни обов`язку ОСОБА_8 пояснив, що останній їхав при наявності офіційних документів, пересувався по території України із товаришем, який є лікарем, пройшов перевірку на декількох блокпостах. Державна прикордонна служба України не затримувала ОСОБА_8, оскільки жодних правопорушень ним не вчинено. Наголосив, що ситуація із спробою втечі ОСОБА_8 є штучною, інакше прокурор би звертався із клопотанням про зміну запобіжного заходу або накладення на нього штрафу.
Підсумував, що ОСОБА_8 не порушував свої процесуальні обов`язки, а тому відсутні підстави для зміни обов`язку не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України на не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду.
Обвинувачений ОСОБА_8 зауважив, що відповідно до вимог КПК України для зміни обов`язків в сторону їх збільшення потрібні відповідні підстави. Жодних юридичних фактів, які б свідчити про необхідність зміни обов`язку, прокурором названо не було. Наголосив на тому, що керувався законодавством України та ухвалою суду від 27.05.2024. Зазначив, що оздоровчий комплекс бронював не він, а його товариш-лікар. Критерієм вибору комплексу був профіль необхідного лікування. Зауважив, що наразі у сезон літніх відпусток відсутні квитки на прямий потяг до Солотвино, а тому вимушений був їхати з товаришем на автомобілі з Ужгорода. Акцентував увагу на тому, що не допустив жодних порушень своїх процесуальних обов`язків. Переховуватися не збирався, мав посадкові квитки у зворотному напрямку. Звернув увагу на лист Державної прикордонної служби України, в якому зазначено, що він не затримувався та не притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України. Наголосив на тому, що не можна змінювати запобіжний захід виключно з огляду на суспільний резонанс справи. Зауважив, що якщо суд дійде висновку про збільшення ризику, то замість встановлення обов`язку не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду або прокурора, встановити обов`язок не відвідувати прикордонні смуги.
4. Оцінка та висновки суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів встановила таке.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2024 ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до нього ухвалою слідчого судді від 18.05.2023. Водночас цією ухвалою ОСОБА_8 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 18 168 000 грн. У разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього покладалися такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
31.01.2024 за ОСОБА_8 внесено заставу, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.
Надалі строк обов`язків, покладених на ОСОБА_8, неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.05.2024 ОСОБА_8 продовжено до 27.07.2024 такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. Частина 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на вищевикладені законодавчі положення, зважаючи на особливості порядку продовження строку дії обов`язків, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені слідчим суддею ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Щодо обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 скерований до суду, та на теперішній час здійснюється підготовче судове провадження, повідомлена ОСОБА_30 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою. При цьому Суд також враховує, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та його продовження. Також встановлені слідчими суддями обставини щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення переглядалися колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних (обвинувачених) у кримінальному провадженні.
Дослідивши клопотання та наявні в суду матеріали судового провадження, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що ризик переховування ОСОБА_8 від суду не втратив своєї актуальності.
Існування такого ризику ґрунтується, перш за все, на висунутому ОСОБА_8 обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Так згаданий злочин у відповідності до приписів кримінального законодавства України є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. При цьому згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин належить до числа корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються.
На переконання Суду, тяжкість можливого покарання може спонукати обвинуваченого переховуватися від суду. Так суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Водночас вказана обставина не є вирішальною для Суду, та оцінюється в сукупності з іншими даними провадження.
Разом з тяжкістю можливого покарання та неможливістю застосування «пільгових» інститутів кримінального права Суд бере до уваги проживання дружини обвинуваченого та його сина за кордоном. Вказана обставина, на переконання суду, свідчить про зменшення соціальних зв`язків у ОСОБА_8 на території України та їх збільшення за її межами.
В контексті ризику переховування Суд також враховує, що обвинувачений має дійсні паспорти для виїзду за кордон, а також значний досвід перетину державного кордону. Повернення таких паспортів обвинуваченому, у сукупності з тягарем можливого покарання, міцними соціальними зв`язками за межами України, а також наявністю знайомих серед службових осіб правоохоронних і державних органів, значно підвищить ризик можливого його переховування від суду.
Суд не погоджується з позицією прокурора про те, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_8 істотно збільшився, що вплинуло б на збільшення існуючих обов`язків та потребує додаткового обмеження прав, пов`язаних із відлученням за межі м. Києва та Київської області за наявності спеціального дозволу. У зв`язку з цим не вбачається підстав для зміни обов`язку не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України на не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду. Водночас Суд вважає, що перебування обвинуваченого або відвідування прикордонних смуг, можуть породити обґрунтовані сумніви у відповідальному дотриманні обвинуваченим покладеного обов`язку не відлучатися за межі території України без дозволу суду та спробі перетнути державний кордон України, оминаючи визначені пункти офіційного перетину. Тому Суд погоджується із стороною захисту, що для врівноваження ймовірного ризику доцільно встановити додатковий обов`язок - не відвідувати обвинуваченому прикордонні смуги. Сам по собі цей обов`язок, з урахуванням місця проживання та реєстрації обвинувачення, центру його життєвих інтересів, не буде обтяжливим, проте створить достатні попереджувальні заходи для стримування ризику переховування.
Позиція Суду обґрунтовується таким.
Частиною 1 ст. 200 КПК України передбачено право, в тому числі прокурора звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу є наявність нових обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які прокурор на той час не знав і не міг знати (ч. 2 ст. 201 КПК України).
Як на обставину для зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 прокурор посилався на факт перебування обвинуваченого 10.07.2027 у прикордонній зоні. Водночас, як було встановлено у судовому засіданні на підставі наданих сторонами доказів, обвинувачений ОСОБА_8 прямував до оздоровчого комплексу, у якому був завчасно (05.07.2024) заброньований номер. Обвинувачений мав посадковий квиток у зворотному напрямку, придбаний заздалегідь (04.07.2024). Період запланованого перебування обвинуваченого в оздоровчому комплексі співпадає із проміжком часу між запланованими судовими засіданнями у Вищому антикорупційному суді та офіційною відпусткою, наданою ОСОБА_8 на підставі наказу № 174-к від 22.05.2024.
При цьому як свідчить зміст листа Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 не затримувався та не притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України. Вказане дає підстави для висновку, що обвинувачений не намагався у даному випадку перетнути державний кордон у пункті пропуску через державний кордон, або поза такі пункти, а рухався вздовж кордону дорогою Ужгород - Солотвино.
Суд враховує, що позиція обвинуваченого щодо прямування до оздоровчого комплексу є послідовною та такою, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами. Доказів на спростування версії обвинуваченого та підтвердження намірів останнього перетнути державний кордон України прокурором колегії суддів надано не було. У зв`язку з чим, твердження прокурора про збільшення ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_8 настільки, щоб істотно зменшити територію, якою обвинувачений мав би вільно пересуватися Суд визнає безпідставними.
З урахуванням встановлення актуальності ризику переховування обвинуваченого від суду, рівень якого істотно не збільшився, на думку Суду, виправданим є продовження строку дії обов`язків, спрямованих контролювати поведінку обвинуваченого у контексті встановлення його місцезнаходження. До таких обов`язків належать: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Водночас Суд звертає увагу на перебування обвинуваченого у прикордонній смузі та позицію сторони захисту про можливість покладання обов`язку не відвідувати прикордонні смуги замість зменшення території, за межі якої обвинувачений не має права виїжджати. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язок не відвідувати місця, визначені судом є самостійним обов`язком. Встановлення нового обов`язку здійснюється в порядку ст. 194 КПК України та 200 КПК України за клопотанням прокурора. Норми КПК України не передбачають у цьому випадку при продовженні строку дії обов`язків, Суду самостійно покладати новий обов`язок, без відповідних клопотань. Тому позиція сторони захисту з приводу покладання обов`язку не відвідувати певні місця розцінюється, як їх незгода із можливим звуженням існуючих обов`язків.
При оцінці ризику впливу на свідків Суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ба більше, на переконання Суду, із направленням обвинувального акта до суду ризик незаконного впливу на свідків актуалізується, оскільки за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачена особа стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також із змістом наданих ними показань. За наведених обставин Суд погоджується із прокурором, що ОСОБА_8, будучі обізнаним про перелік свідків, за відсутності обмеження у спілкуванні із ними, може здійснити на свідків вплив з метою спонукання їх до ненадання або зміни вже наданих показань, перекручування або спростування обставин, які їм можуть бути відомі.
У зв`язку з цим, з метою мінімізації такого ризику, Суд вважає за необхідне продовжити покладений на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язок утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202.
Підсумовуючи викладене, оскільки покладені на ОСОБА_8 обов`язки в поєднані з внесеною сумою застави забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, Суд вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити строк дії обов`язків, продовжених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.05.2024.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити частково клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі території України;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з приводу обставин, зазначених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52023000000000202;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Строк дії ухвали встановити до 17 вересня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3