Документ № 120537944

Справа № 991/5422/24

Провадження 1-кп/991/68/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 обвинуваченої ОСОБА_4 її захисника, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000310 від 21.06.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Зоря Саратського району Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

1.1. 21.06.2024 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане кримінальне провадження.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості (далі - угода), укладена між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

1.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.06.2024 призначено підготовче судове засідання.

II. Формулювання обвинувачення та статті закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується особа

2.1. Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме у пропозиції здійснити вплив за надання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, яке було вчинено за таких обставин.

Наказом Державної податкової служби України № 529 від 30.09.2020 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи, у тому числі й ГУ ДПС у Харківській області.

Наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020 затверджено, зокрема, Положення про ГУ ДПС у Харківській області (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення ГУ ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. ГУ ДПС у Харківській області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Харківської області.

Згідно з пунктом 13 Положення структуру ГУ ДПС затверджує Голова ДПС за погодженням з Міністром фінансів. Організаційну структуру, штатний розпис та кошторис ГУ ДПС затверджує Голова ДПС.

Пунктом 15 Положення передбачено, що ГУ ДПС у Харківській області утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

Так, у структурі ГУ ДПС у Харківській області діє відділ відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, що входить до складу Управління податкового аудиту.

Наказом ГУ ДПС у Харківській області № 229-о/вс від 10.11.2022 начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4 з 10.11.2022 переведено на посаду начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області.

Таким чином, ОСОБА_4 здійснює функцію представника влади та обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а отже, є службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

З огляду на досвід роботи в органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, ОСОБА_4 знала та розуміла, що статтями 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

При цьому, ОСОБА_4, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм,:

- здійснюючи функцію представника влади та обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;

- будучи службовою особою і відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язаною діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- маючи відповідну фахову підготовку та значний досвід роботи,

у період 22.01.2024 по 01.02.2024 запропонувала ОСОБА_6 за надання неправомірної вигоди для себе та третьої особи у сумі 150 000 доларів США здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме винесення в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області чи заступником начальника ГУ ДПС у Харківській області наказів про призначення перевірок ТОВ «Суші продукт плюс», код ЄДРПОУ 41453496, ТОВ «Суші Продукт», код ЄДРПОУ 37656683, ТОВ «Йокатта Фудз», код ЄДРПОУ 40918239, неофіційного погодження результатів таких перевірок та прийняття за їх результатами податкових повідомлень рішень, що міститимуть узгоджені з представником зазначених підприємств суми нарахувань грошових зобов`язань та/або податкових зобов`язань, що повинні сплатити ці платники податків.

19.01.2024, не пізніше 14 год 32 хв, точного часу та місця досудовим розслідування не встановлено, у начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4 виник умисел на протиправне збагачення за рахунок отримання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Суші продукт плюс», код ЄДРПОУ 41453496, ТОВ «Суші Продукт», код ЄДРПОУ 37656683 та ТОВ «Йокатта Фудз», код ЄДРПОУ 40918239 ОСОБА_6, шляхом зловживання впливом в інтересах вказаних підприємств, а саме здійснення впливу на в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області та заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області, які наділені відповідними повноваженнями для призначення податкових перевірок вказаних підприємств та забезпечення результатів таких перевірок, що необхідні цим підприємствам.

19.01.2024 о 14 год 32 хв, перебуваючи у невстановленому на даний час досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp» з використанням належного їй абонентського номеру НОМЕР_1, надіслала повідомлення із запрошенням на зустріч ОСОБА_6, який є службовою особою ТОВ «Суші продукт плюс», код ЄДРПОУ 41453496, а також представником ТОВ «Суші Продукт», код ЄДРПОУ 37656683 та ТОВ «Йокатта Фудз», код ЄДРПОУ 40918239.

Надалі, під час вищезазначеного листування, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 домовилися зустрітися у понеділок, 22.01.2024.

22.01.2024, приблизно о 09 год 35 хв, ОСОБА_6 прибув до будівлі, розміщеної за адресою: АДРЕСА_2, де розташовані приміщення, які використовують у своїй діяльності працівники Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області, у тому числі й ОСОБА_4 та пройшов до кабінету № НОМЕР_5, розміщеному на другому поверсі цієї будівлі, яким користується остання.

Надалі, під час особистого спілкування, яке відбулося у вказаному кабінеті, ОСОБА_4, реалізуючи вказаний умисел, повідомила ОСОБА_6 про те, що вона може здійснити вплив на керівництво ГУ ДПС у Харківській області, з метою проведення у березні 2024 року позапланової виїзної податкової перевірки ТОВ «Суші Продукт Плюс», а також підприємств, пов`язаних з ТОВ «Суші Продукт Плюс», а саме ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта Фудз», інтереси яких представляє ОСОБА_6 .

Крім того, ОСОБА_4 зазначила, що у випадку якщо ОСОБА_6, керівництво вказаних товариств та партнери по бізнесу бажають, щоб під час цих перевірок були виявлені лише узгоджені з ними порушення податкового законодавства, які потягнуть за собою попередньо узгоджені та мінімізовані суми нарахувань грошових зобов`язання та/або податкових зобов`язань, що повинні сплатити вищевказані підприємства, він повинен передати їй неправомірну вигоду у розмірі 150 000 доларів США, вказана сума є орієнтовною та може бути змінена під час проведення вищевказаних перевірок, оскільки рішення, щодо розміру вказаної неправомірної вимоги прийматиме один з керівників ГУ ДПС у Харківській області.

31.01.2024 у період з 12 год 25 хв по 13 год 18 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № НОМЕР_5, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . На цій зустрічі ОСОБА_4, реалізовуючи вказаний умисел, повторно повідомила ОСОБА_6, що з метою організації нею вищевказаної перевірки шляхом впливу на керівництво ГУ ДПС у Харківській області, останній повинен надати неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 150 000 доларів США, зазначивши, що ця сума не є остаточною та може бути змінена, залежно від обороту ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта Фудз». Також ОСОБА_4 зазначила, що остаточне рішення стосовно результатів проведення перевірок вказаних товариства прийматиме керівництво ГУ ДПС у Харківській області, зокрема в.о. начальника вказаного ГУ ДПС та один із його заступників. Також ОСОБА_4 повідомила, що вказана неправомірна вигода може бути передана у доларах США або у еквівалентній сумі у національній валюті, тобто у гривні.

Крім того, ОСОБА_4 зазначила, що перевірка почнеться на початку березня, буде тривати 20 робочих днів, а до початку перевірки підприємства повинні подати фінансову звітність. Відомості про прибуток у фінансовій звітності необхідно занизити за рахунок валових витрат, курсових різниць, або іншим чином, щоб у подальшому вона могла донарахувати 1,5-2 млн грн прибутку підприємству, пояснивши що це буде її показник за результатом перевірки. ОСОБА_4 вказала, що неправомірна вигода у сумі 150 000 доларів США має бути передана їй після складання актів перевірок вказаних товариств та їх затвердження керівництвом ГУ ДПС у Харківській області.

Також, на підтвердження своїх намірів, ОСОБА_4 викликала до службового кабінету підлеглого їй працівника, анкетні дані якого на даний час не встановлені, та надала відповідні вказівки, щодо необхідності надання допомоги бухгалтеру вказаних товариств у підготовці фінансової звітності із заниженими показниками прибутковості.

01.02.2024, у період 12 год 13 хв по 12 год 42 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № НОМЕР_5, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . На цій зустрічі ОСОБА_4, реалізовуючи вказаний умисел, знову підтвердила зазначені нею умови надання неправомірної вигоди, а також повідомила, що із всієї суми неправомірної вигоди, їй лишиться лише 5%, інша частина буде передана нею керівництву ГУ ДПС у Харківській області, які розподілять одержану частину неправомірної вигоди між собою.

Таким чином, у період з 19.01.2024 по 01.02.2024 начальник відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення, запропонувала ОСОБА_6 за надання неправомірної вигоди для себе та третьої особи у сумі 150 000 доларів США здійснити вплив на в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області та одного з його заступників за прийняття ними у майбутньому рішення про призначення позапланових виїзних податкових перевірок ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта Фудз», неофіційного погодження результатів таких вказаних перевірок та прийняття за їх результатами податкових повідомлень рішень, що міститимуть узгоджені з представником зазначених підприємств суми нарахувань грошових зобов`язання та/або податкових зобов`язань, що повинні сплатити ці платники податків.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У п. 86.8 ст. 86 ПК України зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з розподілом обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Харківській області, затвердженим наказом ГУ ДПС у Харківській області від 13.12.2023 № 562, повноваження щодо винесення наказів про призначення податкових перевірок та прийняття податкових повідомлень рішень були покладені на в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБУ 1 та його заступника - ОСОБУ 2.

Окрім того, приміткою до ст. 369-2 КК України визначено, що особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є зокрема особи, визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема державні службовці.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» визначено, що посади керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, відносяться до категорії «Б» посад державної служби.

Наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020 затверджено, зокрема, Положення про ГУ ДПС у Харківській області (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення ГУ ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України. ГУ ДПС у Харківській області забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Харківської області.

Таким чином в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області та заступник начальника ГУ ДПС у Харківській області є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

2.2. Крім того, відповідно до обвинувального акта та угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у підбурюванні до надання неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, який було вчинено за наступних обставин.

18.01.2024 рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Харківській області (далі - Комісії) № 3993 ТОВ «Оушен Фудз» віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вказане рішення прийняте відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019.

22.01.2024 о 09 год 35 хв, перебуваючи у кабінеті № НОМЕР_5, що розміщений в будівлі за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_4, повідомив останній, що він також представляє за довіреністю інтереси ТОВ «Оушен Фудз» та зазначив, що вказане товариство за рішенням Комісії віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому ОСОБА_6 попросив ОСОБА_4 проконсультувати його, яким чином можливо виключити платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки знаходження у цьому переліку, призводить до блокування податкових накладних та фактичного зупинення господарської діяльності ТОВ «Оушен Фудз», на що ОСОБА_4 пообіцяла з`ясувати це питання та надати відповідь пізніше, оскільки воно не відноситься до її компетенції.

Після цього у ОСОБА_4, у невстановлений досудовим розслідуванням час, виник умисел на підбурення ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 1, який відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також й іншим членам Комісії за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища в інтересах ТОВ «Оушен Фудз», зокрема прийняття необхідних для вказаного товариства рішень про його виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.

Надалі ОСОБА_4, усвідомлюючи, що не є членом Комісії та не має можливості самостійно впливати на рішення останньої, у період з 22.01.2024 по 24.01.2024, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, залучила до вчинення злочину свою підлеглу ОСОБУ 3, досудове розслідування щодо якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні (далі - ОСОБА 3).

Водночас ОСОБА 3, погодившись на участь у злочині, діючи умисно, як пособник, за попередньою змовою з ОСОБА_4, та отримавши доручення від останньої дізнатись про можливість вирішення питання із членами Комісії з метою прийняття ними рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку, оскільки не мала особистих можливостей для вирішення цього питання, у період з 22.01.2024 по 24.01.2024, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, також залучила до злочину свого знайомого ОСОБУ 4, досудове розслідування щодо якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні (далі - ОСОБА 4).

Натомість ОСОБА 4, погодившись на участь у злочині, діючи умисно, як пособник, за попередньою змовою із ОСОБОЮ 4, використовуючи особисті зв`язки, у період з 22.01.2024 по 24.01.2024, але не пізніше 13 год 30 хв 24.01.2024, висловила пропозицію надання неправомірної вигоди своєму знайомому - ОСОБІ 5 досудове розслідування щодо якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні (далі - ОСОБА 5), який у тому числі є заступником Голови Комісії, за прийняття рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку.

ОСОБА 5, не пізніше 13 год 30 хв 24.01.2024, прийнявши пропозицію надання йому та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області, у тому числі ОСОБІ 1, неправомірної вигоди, у месенджері «WhatsApp», використовуючи аккаунт прив`язаний до ідентифікатору (номеру) « НОМЕР_2 », надіслав повідомлення своїй підлеглій - заступнику начальника управління - начальнику відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 6, яка також є заступником Голови Комісії, з текстом: «Оушен Фудс 45251195 риск», тим самим, надавши вказівку вчиняти дії з метою підготовки пакету документів/проектів документів, необхідних для подальшого прийняття Комісією рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податків.

Крім того, у період з 24.01.2024 по 26.01.2024, ОСОБА 5 самостійно або ж в інший, невстановлений спосіб, точний час під час досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 10 год 26 хв 26.01.2024, повідомив ОСОБІ 4 умови прийняття вищевказаного рішення Комісією, а саме надання неправомірної вигоди у сумі 5 000 доларів США та у подальшому кожного місяця 0,6 % від суми щомісячного обороту ТОВ «Оушен Фудз».

Надалі, ОСОБА 4 передав отримані ним від ОСОБИ 5 умови ОСОБІ 3, а остання вже передала їх ОСОБА_4

26.01.2024 о 10 год 26 хв, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, ОСОБА_4, реалізовуючи вказаний умисел, у месенджері «WhatsApp» з використанням належного їй абонентського номеру НОМЕР_1, надіслала повідомлення ОСОБА_6, у якому зазначила, що вона має відповідь на його питання.

Надалі, 30.01.2024 о 14 год 44 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № НОМЕР_5, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . На цій зустрічі ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію вказаного умислу, повідомила ОСОБА_6, що вона поспілкувалася із особами, до повноважень яких відносяться питання виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства і для прийняття відповідних рішень, ОСОБА_6 повинен передати ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США, а також щомісячно передавати неправомірну вигоду у розмірі 0,5 % з обороту ТОВ «Оушен Фудз». При цьому ОСОБА_4 зазначила, що до її службових повноважень не віднесене дане питання, вона є лише посередником. Також вона попрохала ОСОБА_7 погодити з керівництвом ТОВ «Оушен Фудз» питання надання неправомірної вигоди працівникам ГУ ДПС у Харківській області та надати їй відповідь.

31.01.2024 у період з 12 год 25 хв по 13 год 18 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № НОМЕР_5, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . На цій зустрічі ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію їх із ОСОБОЮ 3 умислу, зокрема, повідомила, що під час їх попередньої зустрічі вона помилилася та для того, щоб виключити ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, необхідно передати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США, а також щомісячно через довірену особу передавати неправомірну вигоду у розмірі 0,6 % з обороту вказаного товариства.

Також під час цього спілкування, на прохання ОСОБА_6 щодо уточнення суми неправомірної вигоди, зокрема чи необхідно для її розрахунку враховувати періоди 2023 року, ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБІ 3 та після розмови з останньою повідомила ОСОБА_6, що особа, якій вона телефонувала, уточнить розмір неправомірної вигоди у керівника. Крім того, ОСОБА_4 повідомила, що головою Комісії є ОСОБА 1 та що рішення про відповідність/невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку фактично прийматиме саме він, а тому вищевказана неправомірна вигода за прийняття необхідних для ТОВ «Оушен Фудз» рішень Комісією, призначається ОСОБІ 1.

Надалі, у період з 31.01.2024 по 01.02.2024, у невстановлений спосіб, ОСОБА 3, діючи на виконання їх з ОСОБА_4 спільного умислу, спрямованого на підбурювання та пособництво у наданні ОСОБА_6 неправомірної вигоди, зокрема, ОСОБІ 1, за участі іншого пособника ОСОБИ 4 уточнили у ОСОБИ 5 розмір неправомірної вигоди, яка повинна бути надана ОСОБА_6 за прийняття вищеописаного рішення Комісією, водночас, включивши до неї винагороду для себе, тобто для ОСОБА_4, ОСОБИ 3 та ОСОБИ 4. Таким чином загальна сума неправомірної вигоди склала 5 000 доларів США та 1,6 % з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 доларів США.

Надалі, 01.02.2024 у період 12 год 13 хв по 12 год 42 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № НОМЕР_5, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . На цій зустрічі ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію вказаного умислу, повідомила ОСОБА_6, що для виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, необхідно буде їй передати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США та 1,6 % з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, для подальшого її надання в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 1, який забезпечить прийняття необхідних для ТОВ «Оушен Фудз» рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.

Надалі, 02.02.2024 у період з 09 год 20 хв по 09 год 50 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № НОМЕР_5, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . На цій зустрічі ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію вказаного умислу, повідомила ОСОБА_6, що рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, буде прийнято тільки після одержання нею усієї суми неправомірної вигоди для подальшої її передачі ОСОБІ 1 та здійснення такої передачі останньому. Відповідне рішення буде прийняте Комісією після винесення на її розгляд переліку підприємств, до яких буде включене ТОВ «Оушен Фудз». Також ОСОБА_4 запевнила, що у разі щомісячної передачі неправомірної вигоди у розмірі 0,6 % з обороту підприємства, ТОВ «Оушен Фудз» матиме можливість працювати без проблем, тобто у подальшому не буде вноситися до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Надалі, у період з 02.02.2024 по 13.02.2024, ОСОБА_4 спільно із ОСОБОЮ 3, з метою недопущення притягнення їх до відповідальності та викриття їх злочинної діяльності, прийняли рішення про передачу неправомірної вигоди ОСОБА_6 за участі сторонньої особи. З цією метою ОСОБА_4 звернулась до свого знайомого - адвоката ОСОБИ 7, з проханням про зустріч ОСОБА_6 з посередником у офісі його адвокатського об`єднання, на що ОСОБА 7 погодився.

Крім того, ОСОБА 5 у період з 24.01.2024 по 08.02.2024, у невстановлений спосіб, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, діючи умисно та в інтересах ТОВ «Оушен Фудз», забезпечив винесення 08.02.2024 на засідання Комісії питання про невідповідність вказаного підприємства критеріям ризиковості.

Разом з тим, ОСОБА 5 у період з 24.01.2024 по 08.02.2024, у невстановлений спосіб, діючи умисно та відповідно до власної злочинної мети, узгодив з ОСОБОЮ 1, як Головою Комісії та в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області, який наділений владою та службовим становищем, що надають останньому реальні можливості вжиття заходів для забезпечення позитивного голосування іншими членами Комісії, кожен з яких, без виключень, є підлеглим ОСОБИ 1, прийняття Комісією відповідного позитивного рішення по питанню невідповідності ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку, у тому числі й шляхом особистого позитивного голосування ОСОБОЮ 1.

Однак у зв`язку з тим, що станом на 08.02.2024 ОСОБА_6 не передав вищевказану неправомірну вигоду, питання невідповідності ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку не було проголосоване на зазначеному засіданні Комісії та було відкладене до наступного засідання 13.02.2024.

За вжиття таких заходів щодо прийняття Комісією, у тому числі й ОСОБОЮ 1, як її Головою, відповідного рішення в інтересах ТОВ «Оушен Фудз» останній повинен був отримати від ОСОБИ 5 частину неправомірної вигоди, наданої ОСОБА_6

13.02.2024, у період з 08 год 16 хв по 09 год 54 хв, перебуваючи у невстановленому на даний час місці, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію вказаного умислу, у месенджері «WhatsApp» з використанням належного їй абонентського номеру НОМЕР_1, шляхом надіслання ряду повідомлень та здійснення дзвінків у цьому ж месенджері, повідомила ОСОБА_6 про те, що неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, він повинен передати цього ж дня адвокату ОСОБІ 7, у проміжку часу з 12 до 13 години. Надалі ОСОБА_4 повідомила, що необхідне для ТОВ «Оушен Фудз» рішення Комісією прийнято та вказала на місце, де ОСОБА_6 повинен буде передати вказану неправомірну вигоду ОСОБІ 7 шляхом надсилання посилання із застосунку «Google Maps (Гугл Мепс)», а саме у приміщенні НАЗВА 1, за адресою: АДРЕСА 1.

Надалі, 13.02.2024, приблизно о 12 год 52 хв, ОСОБА_6, діючи відповідно до вказівок наданих ОСОБА_4, прийшов до приміщення НАЗВА 1, за адресою: АДРЕСА 1, де зустрівся з адвокатом цього об`єднання ОСОБОЮ 8 та передав останньому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.02.2024 складає 2 084 230,50 грн.

Цього ж дня Комісією, у тому числі за участі ОСОБИ 1 та ОСОБИ 6 прийнято рішення № 10610 про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку.

Надалі, 13.02.2024, близько 17 год 30 хв, ОСОБА 4, діючи на виконання їх із ОСОБОЮ 3 спільного умислу, як пособник, прибув до приміщення НАЗВА 1, де від ОСОБИ 7 отримав вищевказані грошові кошти у сумі 55 000 доларів США.

Після чого о 17 год 54 х. ОСОБА 4, перебуваючи у транспортному засобі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado», р.н.з. НОМЕР_3, зустрівся із ОСОБОЮ 3. Під час цієї зустрічі ОСОБА 3 зателефонувала ОСОБА_4 та підтвердила отримання ними неправомірної вигоди переданої ОСОБА_6, а також ОСОБА 4 передав ОСОБІ 3 частину з цих коштів, у сумі 2 500 доларів США, як винагороду останньої, як пособника.

Наступного дня, тобто 14.02.2024 у період з 11 год 00 хв по 12 год 41 хв, ОСОБА 4, перебуваючи у м. Харкові, діючи умисно, як пособник, на виконання умов встановлених ОСОБА 4, з метою перетворення частини отриманої неправомірної вигоди, двічі зустрівся з ОСОБОЮ 9 та здійснив обмін щонайменше 32 500 доларів США, які були частиною переданої ОСОБА_6 неправомірної вигоди, на інші неідентифіковані грошові кошти відповідної суми, зокрема, у доларах США.

Надалі, цього ж дня о 12 год 53 хв ОСОБА 4, продовжуючи діяти на виконання їх спільного із ОСОБОЮ 3 умислу, виконуючи вказівки ОСОБИ 5 щодо отримання неправомірної вигоди, знаходячись поряд з буд. АДРЕСА_3, у транспортному засобі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado», р.н.з. НОМЕР_3, зустрівся із ОСОБОЮ 5 та іншим працівником ГУ ДПС у Харківській області. Під час цієї зустрічі ОСОБА 4 передав ОСОБІ 5 частину неправомірної вигоди, у тому числі перетвореної, загалом в сумі 43 000 доларів США.

Крім того, 14.02.2024, у невстановлений період часу, проте не пізніше 13 год 10 хв, та спосіб, ОСОБА 4, діючи відповідно до їх спільного із ОСОБОЮ 4 умислу, передав останній частину перетвореної неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у сумі 2 000 доларів США. В свою чергу ОСОБА 3 передала вказані грошові кошти ОСОБА_4, як частину її винагороди за підбурювання ОСОБА_6 до надання ОСОБІ 1 та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області, зокрема ОСОБІ 5 неправомірної вигоди у розмірі 55 000 доларів США.

Також ОСОБА 4, діючи в межах їх спільного із ОСОБОЮ 3 умислу, залишив собі 7 500 доларів США, як винагороду за пособництво у наданні ОСОБА_6 неправомірної вигоди, а саме грошових коштів у розмірі 55 000 доларів США ОСОБІ 1 та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області, зокрема ОСОБІ 5.

Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Пунктом 2 примітки до ст. 368 КК України передбачено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Відповідно до абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про Державну службу» до категорії «Б» посад державної служб відносяться посади керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.

Отже, ОСОБА 1, будучи в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області, та ОСОБА 5, будучи начальником управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області, посади яких відноситься до категорії «Б» посад державної служби, є службовими особами, які займають відповідальне становище.

Таким чином, у період з 22.01.2024 по 14.02.2024 начальник відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, знаходячись у м. Харкові, за попередньою змовою із ОСОБОЮ 3, вчинила підбурювання до надання представником ТОВ «Оушен Фудз» ОСОБА_6 неправомірної вигоди, а саме грошових коштів у сумі 55 000 доларів США в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 1, начальнику управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 5 та іншим, невстановленим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області.

III. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості

3.1. 21.06.2024 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4, за участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

3.2. За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.

3.3. В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та наведено перелік її обов`язків щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, а саме:

- співпрацювати (під час досудового розслідування та під час судового розгляду) з прокурором у кримінальному провадженні № 52024000000000046 від 25.01.2024 та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні з цього провадження за фактами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час досудового розслідування та судового розгляду.

Крім того, в угоді підозрювана ОСОБА_4 зобов`язується:

- протягом 10 днів після її затвердження Вищим антикорупційним судом, перерахувати 500 000 гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24 «Армія Дронів»): Банк: Національний банк України; МФО: 300001; Рахунок № НОМЕР_4 ; Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: допомога ЗСУ для проєкту Армія Дронів.

3.4. Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченій ОСОБА_4 у разі затвердження угоди.

Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують її покарання, а саме: щире каяття; активне сприяння у розкритті злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України та ч. 3 ст. 369 КК України, досудове розслідування яких здійснюється у кримінальному провадженні № 52024000000000046 від 25.01.2024; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

Також, сторони угоди пропонують суду визнати обставинами, які відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 - наявність у чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_8 тяжкого захворювання, інвалідності II групи, а також утримання та догляд за батьком обвинуваченої - ОСОБА_9, який має поведінкові розлади, пов`язані з психічним захворюванням.

Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання, сторонами не встановлено.

З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 470 КПК України сторони угоди узгодили покарання, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, а саме:

- за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони просили суд призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

При цьому, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України таких обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3.5. Окрім зазначеного, угодою передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання викладені у ст. 476 КПК України.

3.6. Вказана угода містить підписи сторін та захисника, належність яких підтверджено ними у судовому засіданні.

IV. Позиції учасників судового провадження

4.1. Прокурор ОСОБА_3 подану угоду про визнання винуватості підтримав у повному обсязі, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Вважав, що існують фактичні підстави для визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Повідомив, що укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченої, а також у притягненні інших винних осіб до кримінальної відповідальності. З огляду на наведені в угоді та повідомлені у судовому засіданні обставини, прокурор просив суд призначити узгоджене сторонами покарання.

Також прокурор повідомив, що арешти в межах цього кримінального провадження накладені не були.

4.2. Обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що угода укладена нею добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Повідомила, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях та щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, готова понести узгоджене покарання.

На запитання суду повідомила, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також обмеження, передбачені ст. 394 КПК України, щодо оскарження вироку.

4.3. Захисник ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, підтримав угоду про визнання винуватості. Наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисник підтвердив, що був залучений до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання та роз`яснив обвинуваченій істотні умови угоди та наслідки її укладання.

VІ. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України

При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника, адвоката ОСОБА_5, суд дійшов таких висновків.

5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України, в тому числі чи можливе укладання угоди у провадженні щодо інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

У цьому кримінальному провадженні угода між прокурором та ОСОБА_4 складена та підписана 21.06.2024 у присутності захисника, адвоката - ОСОБА_5, про що свідчать підписи останніх у тексті угоди (т. 1 а.с. 32-49). Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні та пояснили, що угоду про визнання винуватості укладено за ініціативою обвинуваченої, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України.

У п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжких та тяжких злочинів відповідно, що свідчить про дотримання вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України.

Згідно з положеннями абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до змісту обвинувального акта, у цьому кримінальному провадженні потерпілі відсутні, також інкримінованими ОСОБА_4 кримінальними правопорушеннями, передбаченим ч. 2 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, не було завдано матеріальної шкоди. Тому вимоги абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України дотримані.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні складові елементи, передбачені зазначеною нормою.

Укладена між прокурором та обвинуваченою угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 .

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила кожну із обставин інкримінованих їй кримінальних правопорушень, які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Таким чином, судом встановлено відповідність умов угоди вимогам КПК України та КК України.

5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.

Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу.

В цьому кримінальному провадженні суд встановив наявність інтересу для суспільства в затвердженні угоди про визнання винуватості, який полягає у своєчасному розкритті кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що затвердження угоди у цьому провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних затратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури та судові органи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що отримання показань обвинуваченої щодо обставин, про які зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, сприятиме викриттю інших причетних до кримінальних правопорушень службових осіб, які займають відповідальне становище та надасть можливість розкрити такі кримінально-протиправні дії і притягнути винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Суд вважає, що наявність суспільного інтересу також полягає в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами та у сприянні формуванню у суспільства антикорупційної правосвідомості та невідворотності покарання за вчинене правопорушення.

Отже, укладена угода відповідає та узгоджується з інтересами суспільства.

5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Такий висновок суду ґрунтується на такому.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, при укладенні угоди про визнання винуватості, забезпечено участь захисника. При цьому, умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Суд враховує, що вчиненими ОСОБА_4 кримінальними правопорушеннями не було завдано майнової шкоди, а також відсутність потерпілих у кримінальному провадженні.

Крім того, з дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченої у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

5.4. Щодо добровільності укладення угоди.

Відповідно до положень п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 № 13, суд шляхом вивчення витребуваних документів, проведення опитування сторін, інших учасників судового провадження зобов`язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Якщо суд матиме обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, він відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України зобов`язаний відмовити в затвердженні угоди.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник, адвокат - ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і обов`язки в частині співпраці з органом досудового розслідування є для обвинуваченої зрозумілими та посильними для виконання.

Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, вказала на той факт, що нею були надані викривальні показання ще на етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Крім того вона зобов`язується співпрацювати з прокурором під час досудового та судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 52024000000000046 від 25.01.2024.

Також ОСОБА_4 підтвердила можливість та бажання виконати зобов`язання щодо перерахування 500 000 грн на підтримку Збройних сил України, і що це не становитиме для неї надмірного тягаря.

Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.

5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.

Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченою у присутності захисника обґрунтовано свідчить про існування підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України

5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України.

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.

Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання ОСОБА_4 були враховані і дотримані:

1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винної; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують;

2) положення ст. 70 КК України щодо необхідності призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;

3) положення ч. 2 ст. 75 КК України, яка передбачає можливість звільнення обвинуваченої від відбування основного покарання з випробуванням, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України обидва інкриміновані обвинуваченій кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 369-2 та ч. 3 ст. 369 КК України, віднесені до корупційних кримінальних правопорушень. Зміст ч. 1 ст. 75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Зміни, які передбачають таке обмеження були внесені лише у частину першу цієї статті Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» в редакції № 1698-VII від 14.10.2014. Водночас, частина друга цієї статті такого обмеження не містить, та діє до тепер в редакції, чинній на момент внесення таких змін.

Варто наголосити, що внесення у кримінальний закон обмеження «крім корупційних злочинів» в розділи, які регулюють питання звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання та його відбування (ст.ст. 45, 46, 47, 48, 74, 75, 79, 81 КК України) має чітко виражений характер, який очевидно свідчить про цілеспрямованість та конкретність таких обмежень саме в тих випадках, які мав на меті законодавець.

Враховуючи вибіркову позицію щодо внесення обмежень, які пов`язані з засудженням за корупційні кримінальні правопорушення, суд дійшов висновку, що мети поширення таких обмежень на випадки затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, законодавець не переслідував. Також варто зазначити, що кримінальний закон не допускає розширеного тлумачення чи аналогії.

У наукових колах існує думка, що норми, передбачені в ч. 1 ст. 75 КК України та ч. 2 ст. 75 КК України, співвідносяться між собою як загальна та спеціальна. Тобто в ч. 1 ст. 75 КК України законодавець описує загальні положення застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а в ч. 2 цієї ж статті описується спеціальний випадок такого звільнення - наявність угоди про визнання винуватості, а тому, відповідно, не мають дублюватися обмеження, викладені в ч. 1 цієї статті.

Суд не погоджується з цією позицією з огляду на наступне.

Загальна норма права співвідноситься зі спеціальною у взаємозв`язку як «рід - вид». Спеціальна норма характеризується похідним характером по відношенню до загальної, яка регулює конкретну сферу правовідносин.

Кримінальний процес розрізняє загальний порядок розгляду кримінального провадження та особливі порядки, серед яких, зокрема, кримінальне провадження на підставі угод, порядок здійснення якого регламентований Главою 35 КПК України.

Частина 2 ст. 75 КК України застосовується виключно до цього особливого порядку, про що свідчить її безпосередній зміст та зазначення у ній умов, за яких суд має прийняти це рішення.

Ознак, співвідношення як загальної та спеціальної норми між ч. 1 та ч. 2 вказаної статті кримінального закону немає, оскільки вони регулюють різні порядки розгляду кримінального провадження. На користь такого висновку свідчить дублювання однієї з умов ч. 1, зокрема «сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років» в ч. 2 зазначеної статті. Якби діяла умова, що всі вимоги ч. 1 поширюються на випадки, передбачені ч. 2, то не було б потреби у частковому повторенні умов, за яких застосовується звільнення від відбування покарання.

З цього слідує, що ч. 1 ст. 75 КК України поширюється на загальний порядок розгляду кримінальних проваджень, а ч. 2 ст. 75 КК України застосовується до особливого порядку, та зазначені норми не співвідносяться одна з одною за характером «рід - вид».

Таким чином, суд дійшов переконання про можливість застосування ч. 2 ст. 75 КК України у цьому кримінальному провадженні;

4) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на обвинувачену обов`язків у зв`язку із її звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;

5) відсутність судимостей у обвинуваченої, стан здоров`я її чоловіка та батька обвинуваченої, які перебувають на її утриманні та інші обставини;

6) не призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у лише виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Отже, при застосуванні положень ст. 75 КК України конфіскація майна як додаткове покарання призначенню не підлягає.

Із урахуванням цього суд вважає, що узгоджене сторонами остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 5 років позбавлення волі із одночасним звільненням від його відбування з випробуванням відповідає загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Згідно з ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

При визначені іспитового строку ОСОБА_4, суд враховує тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочином, характеризуючі дані обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою злочинну поведінку. Також суд враховує активне сприяння ОСОБА_4 у розкритті кримінальних правопорушень, як вчинених нею, так і іншими особами.

Обставинами, що відповідності до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченої, наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю три роки.

Також, відповідно до ст. 76 КК України суд ухвалив зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

??. Висновки суду

З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

???. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід

Згідно з вимогами п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжними заходами.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.02.2024 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 7 000 000,00 грн та покладенням на неї таких обов`язків: 1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись з міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими працівниками ГУ ДПС у Харківській області; з власниками, кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками, представниками ТОВ «Оушен Фудз», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт», ТОВ «Йокатта Фудз», а також інших юридичних осіб, які є пов`язаними зі вказаними (спільні власники, кінцеві бенефіціарні власники, керівники або ж представники); з будь-якими особами, включаючи вищевказаних, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді (суду); 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю (т. 1 а.с. 59-67).

На виконання вказаної ухвали за ОСОБА_4 була внесена застава:

- 20.02.2024 ОСОБА_16 у розмірі 2 800 000 грн;

- 20.02.2024 ОСОБА_17 у розмірі 2 400 000 грн;

- 21.02.2024 ОСОБА_18 у розмірі 900 000 грн;

- 21.02.2024 ОСОБА_19 у розмірі 900 000 грн, у зв`язку з чим її було звільнено з-під варти і застосовано до неї альтеративний запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище.

Суд вважає за необхідне скасувати застосований до обвинуваченої запобіжний захід у виді застави та повернути заставодавцям внесені за ОСОБА_4 кошти.

Зарахування попереднього ув`язнення до строку призначеного покарання

Оскільки ОСОБА_4 перебувала під вартою під час досудового розслідування, то відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати їй у строк відбування покарання строк її попереднього ув`язнення у період з 14.02.2024 по 21.02.2024 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.

Процесуальні витрати

Доказів на підтвердження існування процесуальних витрат суду не надано.

Арешт

У цьому кримінальному провадженні арешти не накладались.

Керуючись статтями 12, 65-67, 74-76 КК України, статтями 314, 373-376, 468-470, 472-476, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21.06.2024 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000310 від 21.06.2024.

2. Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

3. Призначити ОСОБА_4 покарання:

- за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна.

4. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна.

5. Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 в період з 14.02.2024 по 21.02.2024 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

6. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, якщо вона протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

7. Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

8. Запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.02.2024 (справа № 991/1262/24) скасувати. Повернути після набрання вироком законної сили внесену за ОСОБА_4 заставу:

- у розмірі 2 800 000,00 (два мільйони вісімсот тисяч) грн, заставодавцю - ОСОБА_16 ;

- у розмірі 2 400 000,00 (два мільйони чотириста тисяч) грн, заставодавцю - ОСОБА_17 ;

- у розмірі 900 000 (дев`ятсот тисяч) грн, заставодавцю - ОСОБА_18 ;

- у розмірі 900 000 (дев`ятсот тисяч) грн, заставодавцю - ОСОБА_19 .

9. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

10. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

11. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

СуддяОСОБА_1