- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/5852/24
Провадження 1-кс/991/5884/24
У Х В А Л А
18.07.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, у закритому судовому засіданні, у кримінальному провадженні № 52024000000000178, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 статті 368 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, за участі детектива ОСОБА_5, представника власника майна ОСОБА_6,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.04.07.2024 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 (далі - САП, прокурор), звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме:
1.1.вилученого під час проведення 03.07.2024 обшуку у житлі за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 :
-мобільного телефона IPhone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;
-мобільного телефона IPhone 15 Pro, IMEI: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4 ;
-ноутбука MacBook Pro з серійним номером C02D1D44MD6M, сірого кольору;
-коштів у сумі 37 283 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят три) доларів США та 96 140 (дев`яносто шість тисяч сто сорок) гривень.
1.2.вилученого під час проведення 03.07.2024 обшуку автомобіля SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_5 :
-коштів у сумі 69 650 (шістдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят) доларів США;
-флеш-носія синього з жовто-білим кольором «Canyon» USB 2.0.
2.Необхідність арешту обґрунтовано потребою у забезпеченні збереження відповідного майна як речових доказів, спеціальної конфіскації.
3.Прокурор просив накласти арешт на це майно шляхом встановлення заборони його відчуження, користування та розпорядження ним.
4.Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 08.07.2024 та було передано до провадження слідчої судді ОСОБА_1
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
5.Детектив, якому прокурор доручив прийняти участь у розгляді цього клопотання, зазначив, що потреба у арешті флеш-носія синього з жовто-білим кольором «Canyon» USB 2.0. відпала, а щодо решти майна підтримав клопотання.
6.Представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання.
7.Представник зазначив, що вилучені під час обшуку кошти належать ОСОБА_8, його дружині та синові та були отримані ними від продажу майна та здійснення господарської діяльності, а також частина коштів були раніше вилучені на підставі ухвали слідчого судді та натепер були повернуті.
8.Окрім того, за словами представника, клопотання прокурора не містить відомостей щодо причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується. До того ж, підозрюваний ОСОБА_4 йому, як директору Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Державної митної служби України, не підпорядковувався.
9.Також представник вважає, що оскільки ОСОБА_8 не є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, то на його майно не може бути накладено арешт. З цього приводу представник звернув увагу на положення п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, відповідно до яких слідчий суддя не вправі накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваною, обвинуваченою або такою, що в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
10.До того ж, детективами під час проведення обшуку було порушено порядок фіксації вилучених коштів, зокрема, їх серії та номери не зафіксовані у протоколі обшуку. Поряд з цим, дані про те, що передача неправомірної вигоди була контрольована, тобто відповідні кошти були ідентифіковані органом досудового розслідування у клопотанні відсутні.
ІІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
11.Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
12.Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.
13.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (ч. 1 ст. 170 КПК України).
14.Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
15.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
16.Арешт майна допускається також з метою забезпечення спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України).
17.У випадку накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 170 КПК України).
18.Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 96-1 КК України).
19.Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: (1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; (4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (ч. 1 ст. 96-2 КК України).
20.Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається (частини 10-12 ст. 170 КПК України).
21.У силу частин 1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, якщо арешт накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання; (3) можливість спеціальної конфіскації майна, якщо з цією метою накладається арешт; (4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (5) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
22.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
"Справу розглянуто в закритому судовому засіданні з метою збереження таємниці досудового розслідування (п. 4 ч. 2 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України).
Інформація, що міститься в пунктах 23-112 судового рішення, є відомостями досудового розслідування і підлягає подальшому захисту від розголошення, відтак належить до відомостей, які не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»)."
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування ним, вилучене під час проведення 03.07.2024 обшуку:
1) за адресою: АДРЕСА_1, а саме на:
-мобільний телефон IPhone 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон IPhone 15 Pro, IMEI: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4 ;
-ноутбук MacBook Pro з серійним номером C02D1D44MD6M, сірого кольору;
-грошові кошти у сумі 37 283 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят три) доларів США та 96 140 (дев`яносто шість тисяч сто сорок) гривень.
2) автомобіля SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_5 :
-грошові кошти у сумі 69 650 (шістдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят) доларів США.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 52024000000000178 детективами.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати прокурору, ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_1