- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/5259/24
Провадження №11-сс/991/500/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
23 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника- адвоката ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023000000000406.
ВСТАНОВИЛА:
У судовому засіданні до початку розгляду апеляційної скарги захисників на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023000000000406 захисником ОСОБА_7 було заявлено відвід колегії суддів, яка розглядає зазначену апеляційну скаргу, а саме: головуючому судді ОСОБА_2, суддям ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Підставою для відводу, за переконанням захисника, є те, що зазначена колегія суддів за наслідком апеляційного розгляду апеляційної скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 у справі № 991/5171/24 про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою відмовила у її задоволенні, не врахувавши при цьому висновки Конституційного Суду України, викладені в Рішенні від 18.06.2020 у справі № 5-рп(ІІ) щодо обов`язкового застосування ієрархії нормативно-правових актів за принципом переваги спеціального закону над загальним. Неврахування зазначених висновків Конституційного Суду України, на думку адвоката, може свідчити про упереджене ставлення колегії суддів до розгляду його апеляційної скарги у цій справі та порушення принципу верховенства права. А тому наявність у нього сумнівів у неупередженості суду є підставою для заявленого відводу, відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав заяву про відвід.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви захисника, вважаючи її безпідставною.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та обговоривши наведені захисником доводи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Так, обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначені статтею 75 КПК України.
Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Оцінюючи можливість застосування наведеної норми кримінального процесуального законодавства до обставин даного апеляційного провадження, колегія суддів зауважує наступне.
23.07.2024 колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_7, поданої в інтересах підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000000406 ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 у справі №991/5171/24 про продовження строку тримання під вартою останнього, про що судом було постановлено відповідне рішення та проголошено його резолютивну частину у відповідності до положень ч.2 ст.376 КПК України. Проголошення повного тексту ухвали у справі №991/5171/24 було призначено на 26 липня2024 року.
Пізніше, в цей же день, колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого - судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювався апеляційний розгляд у справі № 991/5259/24 за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 про відмову у задоволенні їх скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у цьому ж кримінальному провадженні. Після оголошення складу суду та роз`яснення головуючим учасникам судового провадження права на відвід, з підстав, визначених ст.ст.75 - 79 КПК України, захисником ОСОБА_7 був заявлений відвід колегії суддів з мотивів відмови у задоволенні його апеляційної скарги у справі №991/5171/24 та ймовірного ігнорування при постановленні такого рішення висновків Конституційного Суду України, викладених в Рішенні від 18.06.2020 у справі № 5-рп(ІІ) При цьому до таких висновків захисник ОСОБА_7 прийшов спираючись лише на резолютивну частину ухвали від 23.07.2024 у справі № 991/5171/24, оскільки виготовлення та проголошення повного тексту, в якому мають бути викладені мотиви прийнятого рішення, було призначено лише на 26.07.2024. Відтак заявлений відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду фактично зводиться до незгоди адвоката із рішенням цієї колегії суддів про відмову у задоволенні його апеляційної скарги у іншій справі, що не є обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні. Такі висновки ґрунтуються як на чинному кримінальному процесуальному законодавстві, так і на усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були висвітлені у справі "Мироненко і Мартенко проти України".
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на явність безсторонності має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
У даному випадку основною та єдиною підставою для відводу складу суду стала суб`єктивна думка захисника щодо ймовірної упередженості колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді його апеляційної скарги у даному кримінальному провадженні внаслідок відмови у задоволенні його апеляційної скарги у іншій справі (№991/5171/24). Тобто фактично через незгоду захисника із раніше прийнятим рішенням.
Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав, які б могли піддати сумніву неупередженість суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 при розгляді даного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4