- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/5724/24
Провадження 1-кс/991/5759/24
У Х В А Л А
25.07.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засіданні ОСОБА_2, скаржника ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
1.03.07.2024 шеф-редактор газети «Вибір-правозахисник Львівщини» ОСОБА_3 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки така, окрім іншого, не внесла відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), не розпочала досудове розслідування та не надала йому витяг з ЄРДР.
2.У цей же день, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити.
4.НАБУ свого представника у судове засідання не направило. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
5.Дослідивши матеріали скарги, заслухавши скаржника, слідча суддя дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
6.Скарга мотивована тим, що 26.06.2024 шеф-редактор газети «Вибір-правозахисник Львівщини» ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою № BVYH-20240625-06 від 25.06.2024, про вчинення міським головою Львова кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Однак відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були, досудове розслідування не розпочато, а заявнику не вручено витяг з ЄРДР.
7.На запит слідчої судді представник НАБУ у своїх запереченнях повідомив, що заява ОСОБА_3 № BVYH-20240625-06 від 25.06.2024 надійшла до НАБУ 26.06.2024 та зареєстрована за вх. № 289/15837-01. За результатами розгляду заяви встановлено, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140350000942 від 21.07.2015, предметом якого, серед іншого, були факти, тотожні тим, які наведені у заяві ОСОБА_3 . У зазначеному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_5, водночас, 03.03.2022 за наслідками досудового розслідування процесуальним керівником у кримінальному провадженні ОСОБА_6 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України. З огляду на зазначене, за заявою ОСОБА_3 від 25.06.2024 відомості до ЄРДР не вносились.
8.Отже, наразі відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені. Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк, та така бездіяльність підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
9.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
10.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
11.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
12.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
13.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
14.Згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
15.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
16.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
17.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення вищенаведених кримінальних правопорушень, окрім інших, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорії посад місцевого самоврядування. До таких згідно із ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», належать, зокрема посади міських (міст - обласних центрів) голів.
18.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення міським головою Львова кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, підлягає розгляду в цьому суді.
19.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК України, цією ж особою, а тому з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
20.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
21.З матеріалів скарги встановлено, що 26.06.2024 ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій зазначено, що 31.05.2024 вийшов номер газети «Вибір-правозахисник Львівщини», в якому опублікована стаття «Президентські амбіції Садового», де описано конкретні факти зловживань, корупційних схем, а також діянь, які межують із держаною зрадою міського голови Львова ОСОБА_4 . Зокрема, у заяві стверджується, що спочатку посадовими особами Львівської міської ради (далі - ЛМР) погоджено передачу в оренду на 30 років ТзОВ «Сіті Парк Львів», яке є керуючою компанією індустріального парку « Рясне-2 », земельної ділянки, площею 23,4913 га на території с. Рясне Руське, Яворівського району Львівської області, а далі міський голова Львова ОСОБА_4 продав таку земельну ділянку ТзОВ «Сіті Парк Львів», особисто підписавши відповідний договір купівлі-продажу.
22.Так, заявник переконаний, що на момент продажу названа земельна ділянка не належала ЛМР, а тому, у результаті підписання міським головою Львова ОСОБА_4 договору купівлі-продажу з державної власності незаконно вилучено земельну ділянку, яка фактично розташована на території Рясне-Руської сільської ради. За таких обставин, на переконання заявника, ОСОБА_4 свідомо підписав завідомо неправдивий документ - договір купівлі продажу від 28.12.2015, у п. 9 якого зазначено неправдиві відомості щодо того, що земельна ділянка не являється предметом спору, що претензії третіх осіб щодо неї відсутні. Адже між ЛМР та Рясне-Руської сільською радою з 2008 року існує спір щодо зазначеної земельної ділянки.
23.Окрім того, заявник стверджує, що під час продажу даної земельної ділянки було втричі занижено її ринкову вартість, а саме: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 140 млн грн, водночас ціна її продажу складала - 52 млн грн.
24.Отже, заявник переконаний, що в діях міського голови Львова ОСОБА_4 наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України: зловживання владою або службовим становищем та службове підроблення.
25.Поряд з цим, слідчою суддею встановлено, що зазначені у заяві № BVYH-20240625-06 від 25.06.2024 обставини були предметом перевірки засобами кримінального процесу.
26.Так, з копії постанови про закриття кримінального провадження від 03.03.2022, слідчою суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015140350000942 від 21.07.2015, за фактами, окрім інших, безпідставного відчуження службовими особами ЛМР, зловживаючи службовим становищем, в порушення чинного законодавства, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 23,4913 га за заниженою ціною, та можливої підробки службовими особами ЛМР документів про приналежність земельної ділянки до земель м. Львова.
27.Зі змісту зазначеної постанови та копії договору купівлі-продажу від 28.12.2015, доданої ОСОБА_3 до скарги, слідчою суддею встановлено, що, і у постанові, і у скарзі мова йде про одну і ту ж земельну ділянку, та про одні і ті ж обставини її відчуження.
28.Окрім того, за змістом постанови, за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015140350000942, у тому числі за результатами проведених експертиз, окрім іншого встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах м. Львова, а також підтверджено висновки спеціаліста щодо спричинення матеріальної шкоди місцевому бюджету м. Львова в результаті продажу земельної ділянки за заниженою оцінкою в розмірі 39 610 339,02 грн. У той же час, органом досудового розслідування отримано ряд документів, згідно з якими порушень вимог чинного законодавства при оцінці та продажу земельної ділянки не всатвнолено.
29.Разом з цим, органом досудового розслідування не здобуто належних доказів, які б вказували на наявність у службових осіб ЛМР прямого умислу та корисливого мотиву, в результаті яких занижена вартість спірної земельної ділянки і відповідно її продаж ТОВ «Сітіпарк Львів», зокрема, причетності до зазначеного ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким у цьому провадженні повідомлялось про підозру. З огляду на зазначене, прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
30.Отож, слідча суддя переконана, що звернувшись із аналогічною заявою про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 у такий спосіб використовує інструменти судового захисту із тим, щоб ініціювати чергове кримінальне провадження в НАБУ за тими ж самими обставинами.
31.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
32.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
33.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
34.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
35.Так, як уже встановлено слідчою суддею, обставини, на які покликається ОСОБА_3 у заяві № BVYH-20240625-06 від 25.06.2024 як на такі, що можуть вказувати на ймовірне вчинення міським головою Львова кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, були предметом перевірки засобами кримінального процесу в рамках кримінального провадження № 12015140350000942.
36.За результатами повної та всебічної перевірки таких обставин прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
37.За наведеного, слідча суддя доходить висновку, що, оскільки, засобами кримінального процесу встановлено, що обставини, про які зазначає у заяві ОСОБА_3, а також зібрані під час досудового розслідування докази, що стосуються таких обставин, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, то і відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
38.До того ж, відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у випадку, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав встановлення, зокрема, відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності, кримінальне провадження закривається.
39.Отже, є очевидним, що у випадку, якщо за заявою № BVYH-20240625-06 від 25.06.2024 щодо тих же обставин будуть внесені відомості до ЄРДР та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні, воно підлягатиме закриттю. Водночас таке призведе до неефективного використання ресурсів органу досудового розслідування, як людських, так і матеріальних.
40.Таким чином, оскільки викладене в заяві не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, що уже перевірено у рамках кримінального провадження, то відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР, початку досудового розслідування та надання заявнику витягу з ЄРДР.
41.Більше того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у справі № 991/5627/24 від 09.07.2024 зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за тією ж заявою ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 25.06.2024 (вх. № 289/15837-01 від 26.06.2024).
42.За таких обставин, слідча суддя переконання, що у разі повторного задоволення скарги ОСОБА_3 та внесення відомостей до ЄРДР щодо одних і тих же обставин, не буде досягнуто завдань кримінального провадження, натомість таке спричинить безпідставне та неефективне використання ресурсів органу досудового розслідування, як людських, так і матеріальних, адже зумовить необхідність здійснення одних і тих же дій та встановлення уже встановлених обставин.
43.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарги.
Керуючись положеннями ст. 2, 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,
п о с т а н о в и л а:
Відмовити у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідча суддя ОСОБА_1