Документ № 120659308

Справа № 991/5761/24

Провадження № 1-кп/991/76/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

23 липня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

їх захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001896 від 03.08.2018, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цекинівка Ямпільського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Черемушки Можгінського району Удмуртської Республіки російської федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні 23.07.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного, а саме застави у розмірі 214 720 грн, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обґрунтування клопотання

Захисник ОСОБА_7 мотивував подане клопотання тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000001896 від 03.08.2018 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 19.10.2023 у справі № 991/9182/23 застосував до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави в розмірі 214 720 грн та поклав на нього ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Станом на 24.10.2023 заставодавці внесли за ОСОБА_5 заставу у вказаному розмірі.

Надалі сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.

З огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 як під час досудового розслідування, так і в ході судового провадження, відсутність доказів невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків або вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування, суду або здійснення впливу на свідків, відповідно відсутність ризиків кримінального провадження, враховуючи стадію кримінального провадження, тривалість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, захисник вважає, що існують підстави для зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м`який.

На переконання захисника, застосування до його підзахисного особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки.

Разом з тим захисник просить суд повернути заставодавцям внесені суми коштів як заставу за ОСОБА_5 .

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання та просив суд змінити запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_7 зазначив, що наразі до обвинуваченого ОСОБА_4, який, за версією сторони обвинувачення, був майже організатором вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та залучив до виконання свого злочинного плану ОСОБА_5, не застосовано будь-якого запобіжного заходу, що свідчить про нерівне процесуальне становище обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_5 додатково пояснив, що, з огляду на матеріальне становище, не мав можливості самостійно внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі, тому звернувся до своїх друзів, колег з КП «Вінницяоблводоканал», які внесли помірні для них суми. Запевнив, що не має наміру переховуватись від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання захисника. Вказав, що встановлені ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та саме такий запобіжний захід як застава здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти втіленню цих ризиків.

Під час застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував майновий стан ОСОБА_5 та визначив заставу в мінімальному розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Зважаючи на викладене, прокурор вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_5 та просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Мотиви та висновки суду

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України застава є одними із видів запобіжних заходів та полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах кримінального провадження, встановив, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 19.10.2023 у справі № 991/9182/23 в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000001896 від 03.08.2018 застосував до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 214 720 грн та поклав на нього ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зі змісту ухвали вбачається, що підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення та спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків. Строк дії обов`язків - до 16.12.2023.

Відповідно до наданих суду квитанцій та платіжних інструкцій станом на 24.10.2023 заставодавці внесли за ОСОБА_5 заставу в загальному розмірі 214 720 грн, а саме: ОСОБА_8 - 49 900 грн, ОСОБА_9 - 30 000 грн, ОСОБА_10 - 1 000 грн, ОСОБА_11 - 500 грн, ОСОБА_12 - 500 грн, ОСОБА_13 - 10 000 грн, ОСОБА_14 - 5 000 грн, ОСОБА_15 - 15 000 грн, ОСОБА_16 - 14 820 грн, ОСОБА_17 - 1 000 грн, ОСОБА_18 - 3 000 грн, ОСОБА_19 - 2 000 грн, ОСОБА_20 - 5 000 грн, ОСОБА_21 - 3 000 грн, ОСОБА_22 - 5 000 грн, ОСОБА_23 - 5 000 грн, ОСОБА_24 - 25 000 грн, ОСОБА_25 - 8 000 грн, ОСОБА_26 - 2 000 грн, ОСОБА_27 - 28 000 грн, ОСОБА_28 - 1 000 грн.

Надалі сторона обвинувачення не зверталась із клопотанням про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5 .

Зважаючи на викладене, наразі до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 214 720 грн, а додаткові процесуальні обов`язки, покладені в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000001896 від 03.08.2018, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.10.2023 у справі № 991/9182/23 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про зміну запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Суд вважає, що наразі ризик переховування обвинуваченого від суду є актуальним.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. Зазначене покарання, в разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Суд відхиляє доводи захисника про відсутність такого ризику з огляду на те, що ОСОБА_5 не має діючого паспорта громадянина України для виїзду за кордон (у судовому засіданні обвинувачений пояснив, що строк дії його закордонного паспорту закінчився і він його здав на зберігання на виконання ухвали суду).

Існування ризику переховування не залежить виключно від наявності такого документа, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування на території країни, або ж незаконного перетину державного кордону. Водночас обвинувачений не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу державної влади та отримати новий закордонний паспорт.

Враховуючи зазначене вище, є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.

Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Наразі свідки не допитані, триває підготовче судове провадження. Суд враховує, що обвинуваченому вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби позапроцесуального впливу на свідків.

Зі змісту обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що частина свідків є працівниками КП «Вінницяоблводоканал». З огляду на те, що обвинувачений із 2018 року працює начальником відділу капітального будівництва КП «Вінницяоблводоканал», суд вважає, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 може впливати на свідків, які є його колегами, з метою ненадання ними правдивих та/або повних показань про відомі їм обставини кримінального провадження.

Так, з досліджених судом документів вбачається, що ОСОБА_18 та ОСОБА_20 (відомості про допит яких як свідків містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування) внесли за ОСОБА_5 частину застави в розмірі 3 000 грн та 5 000 грн відповідно.

Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя встановив наявність ризику знищення та спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, у контексті існування ймовірності перешкоджання ОСОБА_5 стороні обвинувачення під час збирання доказів.

Так, слідчий суддя зокрема взяв до уваги наведені прокурором обставини можливого втілення такого ризику під час здійснення досудового розслідування, а саме: 1) ненадання КП «Вінницяоблводоканал» документів на запити органу досудового розслідування, направлені в порядку ст. 93 КПК України, та отримання таких доказів лише шляхом здійснення тимчасового доступу до речей і документів; 2) після звернення до виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів ТОВ «Еко-консултинг», директор цього товариства звернулась до правоохоронних органів із заявою щодо викрадення запитуваних документів.

Проте, враховуючи, що наразі сторона обвинувачення вже зібрала докази, визнала їх достатніми, закінчила досудове розслідування та висунула обвинувачення ОСОБА_5, суд вважає, що такий ризик перестав існувати.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження, а також недопущення ним спроб переховування та впливу на свідків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Застосування застави у розмірі 214 720 грн є суттєвим для ОСОБА_5 чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки.

Твердження захисту про те, що при вирішенні питання зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слід брати до уваги, що наразі до іншого обвинуваченого не застосовано запобіжний захід, суперечить положенням кримінального процесуального законодавства. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ст. 178, 194, 201, питання застосування до особи того чи іншого виду запобіжного заходу або ж зміни запобіжного заходу має індивідуальний характер та його вирішення не залежить від того, які види запобіжних заходів застосовані до інших обвинувачених у кримінальному провадженні та чи застосовані взагалі.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає, що під час визначення розміру застави має враховуватись роль особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Разом з тим, відповідно до висунутого обвинувачення обидва обвинувачених є виконавцями злочину. Тому суд критично ставиться до доводів захисника в цій частині.

Встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави стверджувати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Суд вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов`язання, не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд враховує тривалість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу без зміни визначеного розміру застави, а також нівелювання ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим суд звертає увагу, що слідчий суддя визначив ОСОБА_5 мінімальний розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, як особі, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 214 720 грн.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, наразі трансформувалась в обвинувачення за цією ж правовою кваліфікацією. Відповідно, станом на дату вирішення клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, мінімальний розмір застави у цьому випадку становить 242 240 грн (згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн). У зв`язку з чим суд констатує застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 застави у розмірі, що на даний час став меншим за мінімальний.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720 грн, застосованої до ОСОБА_5,слугує необхідною гарантією для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов`язків під ризиком втрати цих коштів, тому клопотання захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 182, 201, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1