- Головуючий суддя (ВАКС) : Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/4368/24
Провадження № 1-кп/991/54/24
УХВАЛА
24 липня 2024 року місто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25.04.2016
клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7,
в с т а н о в и в:
Вищим антикорупційним судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12016220000000460 від 25.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
22.07.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Обґрунтування клопотання
У своєму клопотанні прокурор прохав продовжити строком на два місяці обов`язки, що покладені на обвинуваченого ОСОБА_7 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі ? САП);
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до САП свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Мотивуючи клопотання, прокурор зазначив про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення та продовження існування ризиків, передбачених п. 1?3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: (1) переховуватися від суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор зазначив про те, що:
(1) у власності дружини обвинуваченого - ОСОБА_15 наявне майно на тимчасово окупованій з 2014 року території Луганської області, що свідчить про наявність у ОСОБА_7 реальної можливості переховуватися на непідконтрольній Україні території з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
(2) у 2015 році обвинувачений відвідував територію російської федерації, а також виїжджав за кордон у 2020 році;
(3) наявна інформація про отримання ОСОБА_7 неофіційного доходу у розмірі 550 000,00 грн на місяць, що вказує на належний майновий стан обвинуваченого, який дозволить йому проживати за кордоном;
(4) ОСОБА_7 досяг 64?річного віку і тому у нього відсутні перешкоди для виїзду за межі України під час дії воєнного стану.
Також прокурор вважає, що продовжує існувати ризик знищення, переховування або спотворення ОСОБА_7 будь?якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. З даного приводу зауважив, що протягом досудового розслідування, яке розпочалося у 2016 році, ОСОБА_7 та іншими причетними до вчинених злочинів особами вживались узгоджені заходи протидії розслідуванню. Незважаючи на значний обсяг проведених слідчих та процесуальних дій, зокрема обшуків, так і не було знайдено комп`ютерної техніки, за допомогою якої виготовлений договір № 12/11?1 від 12.11.2015, додаткові угоди і додатки до нього, про які йде мова в обвинувальному акті. На переконання прокурора, місце знаходження означених документів відоме ОСОБА_7 .
До того ж, особи, які сприяли ОСОБА_7 в отриманні відомостей про розслідування цього кримінального провадження, на даний час не встановлені. Проте, на думку прокурора, очевидною є наявність у цих невстановлених осіб доступу до службової інформації Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», можливість впливу на них з боку ОСОБА_7, який тривалий час займав керівні посади на державному підприємстві та дотепер зберігає адміністративний вплив, з метою знищення, переховування чи спотворення документів та інформації, які мають важливе значення для кримінального провадження.
Стосовно актуальності ризику незаконно впливу обвинуваченим на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, вказав, що сам по собі спосіб скоєння злочинів передбачав здійснення тиску ОСОБА_7 на осіб, які були залучені до виконання згаданого раніше договору № 12/11?1 від 12.11.2015. Тому обвинувачений може здійснювати вплив на свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14 з метою зміни ними своїх показань у суді, тим самим перешкодити об`єктивному з`ясуванню обставин кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, підтримав з мотивів, що у ньому наведені.
Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечили. Уважали, що прокурор не довів того, що на даний час продовжують існувати зазначені ним в клопотанні ризики переховування ОСОБА_7 від суду, знищення, переховування чи спотворення важливих для цього кримінального провадження речей або документів та незаконного впливу на свідків. Наполягали на тому, що клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, є безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях обвинувача.
Захисник ОСОБА_16 та представник потерпілого ОСОБА_17 у судове засідання не з`явилися, завчасно повідомили суд про поважні причини свого неприбуття, не заперечували проти проведення судового засідання у їх відсутність. Захист обвинуваченого у цьому судовому засіданні здійснювався трьома іншими захисниками.
За таких обставин, не прийняття участі одним із захисників ОСОБА_7 та представником потерпілого не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування (абз. 1 ч. 3 ст. 331 КПК України).
В силу ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема й у вигляді застави.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.
На підставі реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) та матеріалів судового провадження судом установлено таке.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.06.2023 до підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (п. 64 розділу ІІІ Реєстру).
На підставі ухвали слідчого судді від 01.08.2023 строк дії цього запобіжного заходу продовжено (п. 66 розділу ІІІ Реєстру).
Ухвалою слідчого судді від 22.08.2023 ОСОБА_18 знову продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одночасно із цим визначена можливість внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000,00 грн, та у разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено такі обов`язки:
- прибути за кожною вимогою до суду, детективів, прокурорів САП;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі ? НАБУ), прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні та суду;
- повідомляти детективу НАБУ, прокурору САП у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України (п. 66 розділу ІІІ Реєстру).
25.08.2023 ОСОБА_15 внесла визначену слідчим суддею заставу за ОСОБА_7 . У зв`язку із цим ОСОБА_7 звільнено з?під варти і застосовано до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище.
Ухвалою слідчого судді від 18.10.2023 продовжено строк дії обов`язків, що були визначені ухвалою від 22.08.2023 за виключенням обов`язку не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів НАБУ, прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні та суду. Цей обов`язок замінений на обов`язок ОСОБА_7 завчасно повідомляти детективів НАБУ або прокурорів САП у кримінальному провадженні про кожен виїзд із міста Києва (п. 68 розділу ІІІ Реєстру).
Надалі, ухвалами слідчого судді від 12.12.2023, 06.02.2024 та 04.04.2024 ОСОБА_7 продовжено строк дії обов`язків, визначених ухвалою від 18.10.2023, на два місяці кожен раз (п. 69, 71, 72 розділу ІІІ Реєстру, т. 2 а.с. 53).
Ухвалою суду від 27.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання. Водночас, частково задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 на два місяці строк дії таких обов`язків:
- прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора САП;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до САП свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 10 а.с. 192).
До закінчення дії зазначених вище обов`язків прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку їх дії в порядку ст. 199 КПК України
Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, наразі досліджуються в порядку § 3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.
У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню продовженню існування заявлених прокурором ризиків.
Щодо ризику переховування ОСОБА_7 від суду
Надаючи оцінку продовженню існування ризику переховування ОСОБА_7 від суду, суд оцінює відомості, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на порушення відповідних процесуальних обов`язків.
Так, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7, ст. 12 та Приміткою до ст. 45 КК України віднесені до тяжких і корупційних. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
З долучених прокурором матеріалів слідує, що станом на 18.04.2023 дружина обвинуваченого - ОСОБА_15 була власником майна на тимчасово окупованій (з 2014 року) території України, а саме квартири у місті Луганськ та житлового будинку у АДРЕСА_1 (т. 6 а.с. 111, 123, 136).
Водночас, згідно з відомостями із системи Державної прикордонної служби «Аркан» у 2015 році ОСОБА_7 тричі перетинав державний кордон з російською федерацією (т. 6 а.с. 195), а також виїздив за кордон у 2020 році (т. 6 а.с. 197, 211).
У цьому контексті суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_7 досяг 64?х років, а тому, з огляду на визначений ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі, на обвинуваченого не поширюються обмеження на перетин державного кордону в умовах діючого воєнного стану, що регламентовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Суд не приймає до уваги посилання прокурора про неофіційні доходи ОСОБА_7, що, на його думку, ґрунтуються на відомостях з протоколу огляду предметів від 20.09.2016 у кримінальному провадженні № 52016000000000222 від 05.07.2016 (т. 6 а.с. 85) та з протоколу огляду документів від 24.07.2023 у цьому кримінальному провадженні (т. 9 а.с. 1). На даній стадії судового провадження суд не може оцінювати зазначені докази, а відтак й перевірити законність процесуального походження та достовірність наведеної у них інформації.
Попри це, на переконання суду, співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у обвинуваченого можливістю легально покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_7 від суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що натепер ризик переховування ОСОБА_7 не зменшився, не втратив свою актуальність та продовжує існувати. Тому доцільним є продовження релевантних цьому ризику обов`язків, що передбачені п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:
(1) прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора САП;
(2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
(3) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
В ухвалі від 27.05.2024 суд виснував, що цей ризик фактично перестав існувати з моменту завершення досудового розслідування, тобто зібрання стороною обвинувачення достатніх, на її думку, доказів для пред`явлення ОСОБА_7 обвинувачення.
Тому, усупереч посиланням прокурора, не здійснення органом досудового розслідування певних слідчих чи процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні або в інших дотичних кримінальних провадженнях, не встановлення осіб, які, за твердженням обвинувачення, сприяли ОСОБА_7 в отриманні відомостей про досудове розслідування, та в інтересах останнього чи під його впливом можуть знищити, сховати або спотворити документи та / або інформацію, яка має важливе значення для цього кримінального провадження, не може бути безумовною підставою для обтяження обвинуваченого у суді зазначеним ризиком.
Жодних переконливих відомостей про те, що наразі існує означений ризик, який може зашкодити конкретно цьому кримінальному провадженню, прокурором не наведено.
Щодо ризику впливу на свідків
Аналізуючи доводи прокурора, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.
Зазначене у сукупності із можливістю впливу ОСОБА_7 на інших осіб шляхом використання свого становища, обумовленого зайняттям керівних посад у державних підприємствах (т. 6 а.с. 111, 168), та набутих зв`язків, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань, а відтак - і спотворення доказів у справі.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані безпосередньо судом, залишається високим. Тому, необхідним є продовження ОСОБА_7 обов`язку, регламентованого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, утримуватися від спілкування з особами, які визначені прокурором та які є свідками у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов`язків, передбачених п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Посилання захисників на належну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні, зокрема й на стадії судового розгляду, саме по собі не є безумовною підставою не продовжувати строк дії відповідних обов`язків. Навпаки, належне виконання обов`язків свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, а визначений розмір застави стимулює до відповідної процесуальної поведінки.
Суд не погоджується з твердженнями захисту про недоцільність продовження обов`язків ОСОБА_7 з тих підстав, що він в силу процесуального статусу обвинуваченого обтяжений передбаченими, ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язками, зокрема прибувати за викликом суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - повідомити про це суд. Ураховуючи наведені раніше ризики, що продовжують існувати, суд не вважає, що вказаний обов`язок сам по собі є достатнім, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. До того ж, порушення чи не виконання обов`язку, передбаченого п. 1 ст. 7 ст. 42 КПК України, та тих, що покладені на ОСОБА_7 ухвалою, мають різні правові наслідки, що визначені ч. 1 ст. 323 КПК України та ч. 8, 10 ст. 182 КПК України відповідно.
Отже, клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Красний Луч Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, до 24.09.2024 включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1