- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/5872/24
Провадження 1-кс/991/6130/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява, у якій захисник просить відвести слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 у справі № 991/5872/24.
Заяву обґрунтовує тим, що оскільки слідчий суддя ОСОБА_5 здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 ще з 2020 року, тому у сторони захисту наявні підстави вважати, що у слідчого судді наявні ознаки упередженості та зацікавленості.
Так, слідчий суддя ОСОБА_5 до розгляду клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою розглянув клопотання детектива про арешт майна ОСОБА_4 з метою забезпечення конфіскації як виду покарання та дійшов особистого переконання, що останній набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, тобто, що органом досудового розслідування дотримано процедуру вручення повідомлення про підозру, та про обґрунтованість повідомленої підозри.
Також слідчий суддя ОСОБА_5, розглянув клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України без його належного виклику, тобто без дотримання вимог ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України.
У той же час, стороною захисту неодноразово заявлялись слідчому судді клопотання про виклик ОСОБА_4 у судове засідання як особи, яка постійно проживає за кордоном, а саме у Португальській Республіці.
Після відмови у задоволенні таких клопотань, а саме 05.06.2024, 17.06.2024 захисником заявлялись відводи слідчому судді.
Окрім цього, ОСОБА_4 звертався до слідчого судді з клопотаннями про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. За результатами розгляду яких, слідчим суддею ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні такого клопотання при розгляді клопотання детектива про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, однак задоволено при розгляді клопотання про продовження строку досудового розслідування.
Також слідчий суддя при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 залишив без уваги порушення стороною обвинувачення презумпції невинуватості, та що останньому не вручено у належний спосіб повідомлення про підозру.
Отже, за викладених обставин у сторони захисту в даному випадку склалось стійке, обґрунтоване та підтверджене доказами, враження щодо упередженості та необ`єктивності слідчого судді ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_4 під час розгляду судової справи № 991/5872/24 за клопотанням детектива про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримав з викладених у ній підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що слідчим суддею ОСОБА_5 відмовлено у задоволені його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді клопотання детектива про обрання йому запобіжного заходу, під час якого, як стверджує ОСОБА_4, він є освіченим у питаннях регулювання земельних відносин, і міг би надати обґрунтовані пояснення щодо цього. Та задоволено клопотання про участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції при розгляді клопотання про продовження строку досудового розслідування. Однак, він ( ОСОБА_4 ) не розуміється на цих питаннях.
Детектив ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про дату та час розгляду заяви повідомлений належним чином.
Слідчий суддя ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, правом надання пояснень щодо заявленого відводу не скористався.
Заслухавши пояснення сторони захисту, дослідивши заяву про відвід слідчого судді з додатками, суддя дійшов такого висновку.
У статті 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.
Пунктом 4 цієї статті передбачено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про наявність обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні та бути підтверджені відповідними доказами.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що у провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 перебуває клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_6 про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.
Підставами для заявлення захисником відводу стало те, що слідчий суддя (1) до розгляду клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою розглянув клопотання детектива про арешт майна останнього, під час якого визнав, що органом досудового розслідування вжито всіх заходів для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, а також про обґрунтованість такої підозри; (2) клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України розглянуто без належного виклику останнього; (3) слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про його участі у судовому засіданні з розгляду клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у режимі відеоконференції, водночас задоволено при розгляді клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, проте заявник таких доказів не наводить.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.
Наведені захисником ОСОБА_3 доводи про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 зводяться до незгоди з постановленими ним у межах кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019 рішеннями та організацією ведення судового процесу, зокрема, щодо вирішення питання участі підозрюваного у судове засідання.
Однак, слід зазначити, що учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із прийнятими процесуальними рішеннями слідчого судді, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості слідчого судді під час досудового розслідування.
Жодних фактів, які можуть ставити під сумнів безсторонність слідчого судді як з точки зору об`єктивного критерію, так і суб`єктивного, сторона захисту ОСОБА_4 не навела. Тобто, їх побоювання щодо упередженості слідчого судді не можна вважати об`єктивно виправданими.
Окрім цього суддя звертає увагу, що відповідно до п. 5, 10 ч. 1 ст. 3 КПК України складовою терміну «кримінальне провадження» є термін «досудове розслідування», що включає в себе всю стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Тобто, положення Кримінального процесуального кодексу України не передбачають можливості відведення слідчого судді від розгляду конкретного клопотання, яке розглядається на стадії досудового розслідування, натомість, передбачає можливість заявити відвід слідчому судді у кримінальному провадженні.
Отже, відвід слідчому судді має розглядатись як такий, що спрямований на відведення останнього від участі у всьому кримінальному провадженні (досудовому розслідуванні), а не від розгляду конкретного клопотання, що узгоджується з ст. 75 КПК України, яка визначає обставини, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні.
Такий підхід обумовлений необхідністю забезпечення гарантій здійснення незалежного та неупередженого досудового розслідування упродовж усієї відповідної стадії кримінального провадження, а не окремої його частини, а також для оцінки повторно заявлених відводів слідчому судді під час розгляду ним низки клопотань у межах одного кримінального провадження.
Окрім цього, захисник у заяві про відвід та в судовому засіданні посилався на те, що ним вже неодноразово заявлялись відводи слідчому судді ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019.
Так, суддя вважає за необхідним зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).
У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).
Оскільки, як стверджує захисник, у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 сторона захисту вже заявляла відводи слідчому судді ОСОБА_5, то у подальшому, після аналізу підстав та обставин чи доказів щодо упередженості судді, які вже розглядалися суддями, такі дії можуть розцінюватись як ті, що мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1