- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/6341/24
Провадження 1-кс/991/6374/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
24 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000251 від 02.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2024 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування своїх вимог детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 62022100130000251 від 02.06.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за обставинами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 410 КК України.
За твердженням детектива, слідством встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді начальника Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою, а саме: ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН», у період з 19.03.2022 по 29.04.2022 забезпечив придбання у вказаного товариства 1225 бронежилетів за ціною 16 500 гривень за одиницю, яка є значно вищою від тієї, яку можуть запропонувати інші постачальники, середня пропозиція яких у вказаний період складала 8 166,67 гривень, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, в особі ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на суму 10 259 375,00 гривень.
Детектив зазначає, що 26.06.2024 ОСОБА_4, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Надалі, у ході здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження проведено обшук у автомобілі марки TESLA MODEL S, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, який перебуває у власності та фактичному користуванні ОСОБА_4, за результатами якого виявлено та вилучено мобільні телефони, які перебували у власності та користуванні останнього, а саме:
- мобільний телефон iPhone 13 Pro imei: НОМЕР_3, imei 2: НОМЕР_4 із сім-карткою;
- мобільний телефон iPhone 6 imei: НОМЕР_5 із сім-карткою.
Як зазначає детектив, рішення про вилучення мобільних телефонів було прийнято у зв`язку із обмеженням доступу до встановлених на iPhone 13 Pro мобільних додатків (програм обміну повідомленнями) Telegram та Threema, доступ до яких пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, тобто захищений паролем, який ОСОБА_4 відмовився надати, а також у зв`язку з виявленням на слідів видалення частини інформації з вказаних телефонів.
Отже, з метою подальшого проведення відповідних експертиз та відшукання інформації, яка може мати доказове значення для встановлення обставин кримінального правопорушення було прийнято рішення про вилучення мобільних телефонів iPhone 13 Pro imei: НОМЕР_3, imei 2: НОМЕР_4 із сім-карткою, а також iPhone 6 imei: НОМЕР_5 із сім-карткою.
На переконання детектива, є достатні підстави вважати, що вказані вище мобільні телефон можуть містити відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини вчинення кримінального правопорушення та осіб, причетних до його скоєння, і таким чином, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а тому постановою детектива від 19.07.2024, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №62022100130000251.
Крім цього, детектив зауважує, що з метою подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення паролів доступу до мобільних телефонів, а також подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в їх пам`яті, що мають значення для досудового розслідування та знаходяться на них, 19.07.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
З огляду на зазначене, детектив наголошує на необхідності забезпечити збереження вказаних мобільних телефонів, як речових доказів, з метою встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, шляхом проведення необхідних судових експертиз та інших досліджень, а також проведення слідчих (процесуальних) дій з використанням цих доказів.
За твердженням детектива, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезазначеного майна, неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, які підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України. Отже, метою арешту вилучених у ході обшуку мобільних телефонів є збереження речових доказів.
У зв`язку із зазначеним, детектив просить накласти арешт на вищезазначені мобільні телефони, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідні для забезпечення проведення експертиз, а також з огляд на те, що існує реальна загроза їх знищення або приховання.
2.Режим розгляду поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просив здійснювати його розгляд без повідомлення власника майна, оскільки, на його думку, обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, яке набуло суспільного резонансу свідчать про наявність підстав вважати, що існує реальна загроза знищення або відчуження у подальшому на користь третіх осіб вказаного майна, яке має значення речових доказів. Водночас, слідчий суддя у відповідній частині вимог клопотання відмовляє, оскільки детективом не доведено, що розгляд такого клопотання без виклику особи є необхідним для забезпечення арешту майна, як того вимагає ч. 2 ст.172 КПК України. Так, слідчим суддею встановлено, що відповідне майно попередньо вилучене під час обшуку за участю його власника і з того часу перебуває у повному розпорядженні органу досудового розслідування, що нівелює ризик його знищення чи спотворення внаслідок виклику власника на розгляд відповідного клопотання.
3.Позиція сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, додатково обґрунтувавши відповідність вилученого майна ознакам речового доказу.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що правових підстав для вилучення мобільних телефонів не було. Зокрема, за твердженням адвоката, мобільний телефон Apple Iphone 13 Pro був відібраний у ОСОБА_4 під час перевірки його документів на блокпосту, тобто до початку проведення слідчої дії - обшуку, що є прямими порушеннями вимог КПК України, отже, такий телефон не може вважатися річчю, яка була вилучена під час проведення обшуку. Щодо мобільного телефону Apple Iphone 6, адвокат зазначив, що ОСОБА_4 було добровільно надано доступ до вказаного пристрою, а отже, у детектива була реальна можливість дослідити його зміст та здійснити копіювання інформації, яка може становити інтерес для слідства, після чого повернути власнику.
Крім цього, за твердженням адвоката, обшук автомобіля ОСОБА_4 був проведений незаконно, оскільки під час проведення 26.06.2024 обшуку домоволодіння останнього, детективами вже був здійснений обшук цього ж автомобіля. Тобто, на переконання адвоката, проведений 19.07.2024 обшук автомобіля Tesla Model S (д.н. НОМЕР_6 ) має ознаки повторності, що прямо заборонено положеннями ч. 1 ст. 235 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи висловлені його захисником та просив відмовити в задоволенні клопотання.
4.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
При цьому, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя має встановити:
1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2) таке майно, відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати арешт;
3) таке майно відповідає ознакам речовим доказом;
4) за допомогою арешту можливо досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
5) наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
4.1.Існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості
З матеріалів долучених до клопотання та пояснень детектива встановлено, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини ймовірної злочинної діяльності службових осіб ПАТ «НЕК «Укренерго» при здійсненні закупівлі за бюджетні кошти засобів захисту протягом березня-квітня 2022 року.
Так, із матеріалів клопотання вбачається, що у березні-квітні 2022 року ПрАТ «НЕК «Укренерго» було придбано у ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН» товарно-матеріальні цінності, у вигляді «Бронежилети модульних тактичних В2 4-го класу» на суму 20 212 500 грн.
При цьому, як встановлено слідчим суддею, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 26.06.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя виходить з того, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з вказаної практики вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Так, за версією слідства ОСОБА_4, перебуваючи на посаді начальника Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», в порушення положень Постанови КМУ №169 від 28.02.2022 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану, шляхом сприяння в проведенні протягом березня - квітня 2022 року п`яти публічних закупівель (UA-2022-04-29-001863-а, UA-2022-04-29-001809-а, UA-2022-04-29-000285-с, UA-2022-04-29-000917-с, UA-2022-05-03-000382-b), забезпечив придбання у ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН» 1225 бронежилетів за ціною 16 500 гривень за одиницю.
Водночас, як вбачається з висновку експерта №21/7 від 15.02.2023 за результатом проведення судово-товарознавчої експертизи у квітні 2022 року ринкова вартість аналогічних бронежилетів модульних тактичних 4 класу захисту складала 8 166,67 гривень, тобто була вдвічі меншою від ціни за якою вони були придбані у ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН».
З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН» на підставі договорів поставки бронежилетів та їх ринковою вартістю становить 10 259 375,00 гривень.
При цьому, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 використовуючи наявні в нього повноваження, здійснював контроль співробітників ПрАТ НЕК «Укренерго» відповідальних за підготовку відповідних документів для оплати за бронежилети, погоджував їх, безпосередньо контролював строки оплати, а також своїми умисними, активними діями, усував перешкоди, які виникали на шляху до здійснення оплати за бронежилети на користь зазначеного товариства, шляхом здійснення впливу на службових осіб ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО».
Викладені обставини, у сукупності з наданими детективом поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що могло мати місце вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та з огляду на посаду та обумовлені нею повноваження, такий злочин міг бути вчинений ОСОБА_4 .
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали у вигляді завищених витрат держави на закупівлю бронежилетів. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій матеріалів кримінального провадження, зокрема, лист ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» від 23.06.2022 01/25421, лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.03.2022, рахунок на оплату №5 від 29.03.2022, видаткова накладна №13 від 03.04.2022, платіжне доручення №25 від 30.03.2022, товарно-транспортна накладна №Р13 від 03.04.2022, накладна №7 від 03.04.2022, рахунок на оплату №9 від 29.03.2022, товарно-транспортна накладна №Р28 від 09.04.2022, платіжне доручення №24 від 30.03.2022, видаткова накладна №28 від 09.04.2022, лист ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» від 29.03.2022 №24559, лист МВС України про надання благодійної допомоги від 06.04.2022 №8932/7/25-2022, лист про надання допомоги від ГУ НГУ від 08.04.2022 №27/10/2/3-2012, рахунок на оплату №23 від 08.04.2022, видаткова накладна №31 від 16.04.2022, платіжне доручення №36 від 14.04.2022, товарно-транспортна накладна №31 від 16.04.2022, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей №8/13 від 16.04.2022, лист від 31.03.2022 №400д9/15-2022/58633, рахунок на оплату №30 від 18.04.2022, видаткова накладна №33 від 28.04.2022, платіжне доручення №140 від 26.04.2022, товарно-транспортна накладна №Р33 від 28.04.2022, рахунок на оплату №8 від 29.03.2022, видаткова накладна №13 від 03.04.2022, платіжне доручення №27 від 30.03.2022, товарно-транспортна накладна №Р13 від 03.04.2022, прибутковий ордер №00252, комерційна пропозиція ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН» від 25.03.2022, лист від 31.03.2022, протокол випробувань №27/2022/1 з додатками, протокол випробувань №17/2022 з додатками, лист ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» від 30.06.2022 №01/26791, лист від 31.03.2022 №400д9/15-2022/58633, рахунок на оплату №30 від 18.04.2022, видаткова накладна №33 від 28.04.2022, товарно-транспортна накладна №Р33 від 28.04.2022, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей №9/33 від 28.04.2022, платіжне доручення №140 від 26.04.2022, протокол засідання правління ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» №13/2022 від 29.03.2022 з додатком, протокол засідання правління ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» №14/2022 від 11.04.2022 з додатком, трудовий договір №5 від 01.10.2019 з додатками та додатковою угодою, Положення про Департамент безпеки ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», протоколи огляду від 16.01.2024 та 12.06.2024, висновок експертів за результатом проведення комплексної судової комісійної товарознавчої експертизи військового майна та експертизи зброї та слідів і обставин її використання №25859/22-54/54/25860/22-54/13012/23-31/18450/23-57/18451/18452/23-53 від 06.06.2023, висновок експерта за результатом проведення судово-товарознавчої експертизи № 21/7 від 15.02.2023, висновок експерта за результатом проведення судово-економічної експертизи № 89/7 від 01.03.2023, а також інших матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та поясненнями детектива, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слід відзначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
4.2.Відповідне майно відноситься до виду майна, на яке можна накладати арешт та перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати
Як зазначалося вище, арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що майно, відносно якого вирішується питання про його арешт, вилучене в ході обшуку, проведеного 19.07.2024 в автомобілі підозрюваного ОСОБА_4 .
При цьому, детектив просить накласти на майно, яким він користується, а саме:
- мобільний телефон iPhone 13 Pro imei: НОМЕР_3, imei 2: НОМЕР_4 із сім-карткою;
- мобільний телефон iPhone 6 imei: НОМЕР_5 із сім-карткою.
Відповідне майно є рухомим, оскільки відповідає вимогам встановленим ч.2 ст. 182 ЦК України, а обмежень чи заборон щодо накладення на таке майно арешту слідчим суддею не встановлено.
З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.
4.3.Вилучене майно відповідає ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалу вбачається, що детектив просить накласти арешт на мобільні телефони iPhone 13 Pro imei: НОМЕР_3, imei 2: НОМЕР_4 із сім-карткою та iPhone 6 imei: НОМЕР_5 із сім-карткою з метою збереження його як речового доказу.
Як встановлено слідчим суддею, вказані пристрої було вилучено в ході обшуку автомобіля марки TESLA MODEL S, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, який перебуває у власності та фактичному користуванні ОСОБА_4, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2024 (справа №991/5349/24, провадження №1-кс/991/5385/24). Вказаною ухвалою прямо надано дозвіл на відшукання, зокрема, матеріальних носіїв інформації, персональних комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, комп`ютерної техніки, SD-карт, оптичних дисків, електронних та магнітних носіїв інформації, флеш-накопичувачів, дисків, мобільних терміналів систем зв`язку тощо, за допомогою яких можливе створення, копіювання та/або зберігання інформації, на яких знаходяться (знаходилися раніше) документи та інформація в електронному вигляді, що містять відомості, пов`язані із фінансово-господарськими взаємовідносинами між ТОВ «ТОП ТРЕЙДИНГ ЛАЙН» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період 2022 року, в частині проведення ПрАТ «НЕК «Укренерго» закупівель предметом яких виступало придбання «Бронежилетів модульних тактичних 4-го класу» у ТОВ «ТОП ТРЕЙДИНГ ЛАЙН», у тому числі, в яких містяться відомості про вчинений злочин, які використовувались для обміну інформацією між причетними до вказаного кримінального правопорушення особами та містять переписку вказаних осіб здійснену за допомогою різноманітного програмного забезпечення - «Skype», «Viber», «WhatsApp», «Line», «Telegram», «Signal» тощо, а також ті, які містять текстові, аудіо- та відео-файли, що можуть бути використані під час проведення відповідних експертиз, інші речі та документи, які мають значення для встановлення фактичних обставин у кримінальному провадженні.
Як встановлено з протоколу обшуку від 19.07.2024 під час проведення вказаної слідчої дії було виявлено два мобільні телефони, які належать ОСОБА_4, а саме iPhone 13 Pro imei: НОМЕР_3, imei 2: НОМЕР_4 із сім-карткою та iPhone 6 imei: НОМЕР_5 із сім-карткою.
Так, в ході огляду мобільного телефону марки iPhone 13 Pro imei: НОМЕР_3, imei 2: НОМЕР_4, частково було отримано доступ до інформації, що міститься на ньому. Водночас, детективу не вдалось отримати доступ до мобільних додатків (програм обміну повідомленнями) Telegram та Threema, оскільки доступ до них пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, тобто захищений паролем, який ОСОБА_4 відмовився повідомляти. Тобто, отримати повний доступ до відомостей, які містяться на вказаному мобільному телефоні і, як наслідок, здійснити їх огляд та копіювання, під час проведення слідчої дії, не вдалось.
Тому, з огляду на наявність на вказаному мобільному телефоні системи логічного захисту, детективом прийнято рішення про його вилучення, що цілком узгоджується із положеннями абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, відповідно до якої забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає законними дії детектива щодо вилучення вказаного мобільного телефону, оскільки під час проведення обшуку була відсутня об`єктивна можливість виявлення, детального вивчення та аналізу наявних на ньому відомостей, а також копіювання його вмісту.
Під час огляду мобільного телефону iPhone 6 imei: НОМЕР_5 було встановлено, що серед наявних у телефоні мобільних додатків, встановлені програми обміну повідомленнями у яких містяться діалоги із абонентами у період з 2017 року по 2023 рік, тобто період, що охоплюється вчиненням злочину, який інкримінується ОСОБА_4 . Однак, оскільки між діалогами із різними абонентами наявний великий проміжок часу, детектив вважаючи, що абонентом було видалено їх частину, з метою приховання інформації, яка може мати значення для встановлення важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення, прийняв рішення про вилучення вказаного мобільного телефону, з метою подальшого проведення відповідних експертиз та відшукання інформації, яка може мати доказове значення в кримінальному провадженні.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вилученого технічного засобу, в тому числі шляхом проведення експертного дослідження, яке дозволить у повному обсязі скопіювати наявні на такому пристрої файли та перевірити на предмет наявності видалених.
У такому випадку суттєвим для отримання такої інформації є наявність самого пристрою, який становитиме предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що постановами від 19.07.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій та експерту передано вилучені мобільні пристрої з метою подолання логічного захисту та копіювання їх вмісту.
З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв для розкриття змісту інформації та відомостей, що у них містяться, що може бути реалізовано шляхом проведення експертного дослідження.
Отже, враховуючи обставини розслідуваних злочинів, умови відшукання і вилучення вказаних мобільних телефонів, відсутність технічної можливості оглянути та скопіювати їх вміст без вилучення, слідчий суддя вважає виправданою необхідність утримання телефонів в розпорядженні органу досудового розслідування з метою подолання системи логічного захисту для уможливлення подальшого огляду на предмет наявності у них інформації, що може мати значення для досудового розслідування, в тому числі видаленої, та повного копіювання такої інформації.
Крім того, враховуючи встановлені слідством обставини, умови та джерело відшукання відповідних пристроїв, ймовірну причетність до вчинення розслідуваних злочинів підозрюваного, у володінні та користуванні якого такі пристрої знаходилися, беручи до уваги, що такі пристрої могли використовуватися в тому числі для комунікації з ймовірними співучасниками з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що вони можуть містити відповідне листування, фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема, можуть підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами і з його допомогою можуть бути встановлені додаткові важливі обставини для цього кримінального провадження, зокрема, детальний механізм злочину, коло причетних осіб, ступінь їх залучення до реалізації злочинного плану, зв`язки та схему контактів між ними, номери їхніх телефонів, встановлення місця розташування тощо.
За таких обставин, відомості, які містяться на пристрої, можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно пристрої, як матеріальні носії цих відомостей, також мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення відповідних пристроїв до часу прийняття рішення стосовно арешту майна минув досить незначний проміжок часу, а оскільки однин із пристроїв містить систему логічного захисту, що об`єктивно не давало органу досудового розслідування можливості провести огляд та повне копіювання його вмісту та здійснити його огляд на предмет наявності файлів (в т.ч. видалених).
Крім цього, слідчий суддя також враховує, що постановою детектива від 19.07.2024 вилучені мобільні телефони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Водночас, слідчий суддя вважає, що твердження адвоката про незаконність проведення обшуку автомобіля ОСОБА_4 з огляду на те, що 26.06.2024 під час обшуку домоволодіння останнього, детективами вже був здійснений обшук цього ж автомобіля марки TESLA MODEL S, не відповідають тим фактичним обставинам, які, як встановлено в ході судового розгляду, мали місце під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .
Так, слідчим суддею встановлено, що 26.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2024 (справа №991/5350/24, провадження №1-кс/991/5386/24) дійсно був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_4 у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з протоколу обшуку, перебуваючи у гаражному приміщенні, що знаходиться на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_4 надав записувальний пристрій «OLYMPUS» VN-541PC та повідомив, що на ньому міститься інформація, яка буде мати значення для слідства.
За твердженням адвоката, у вказаному гаражному приміщенні фактично був проведений обшук автомобіля марки TESLA MODEL S без надання ОСОБА_4 ухвали слідчого судді про надання відповідного дозволу, попри те, що станом на 26.06.2024 така ухвала вже перебувала у розпорядженні органу досудового розслідування. На думку адвоката, детектив 26.06.2024 умисно приховав факт наявності в нього ухвали на проведення обшуку в автомобілі марки TESLA MODEL S, який належить ОСОБА_4 з метою здійснення такої слідчої (розшукової) дії повторно в інший час, що свідчить про порушення вимог ст. 235 КПК України.
Водночас, слідчий суддя вважає такі доводи адвоката безпідставними, оскільки як встановлено в ході судового розгляду та не оспорювалось сторонами, ОСОБА_4 під час проведення 26.06.2024 обшуку за місцем його проживання надав добровільну згоду на огляд його автомобіля, самостійно видав детективу записувальний пристрій «OLYMPUS» VN-541PC та не заперечував проти його вилучення.
Положеннями ч. 1 ст. 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_4 була надана добровільна згода на доступ до його автомобіля, слідчий суддя доходить висновку, що детектив діяв у відповідності до вимог кримінального процесуального закону та у межах наявних в нього повноважень.
При цьому, відсутність в протоколі обшуку від 26.06.2024 будь-яких заперечень чи зауважень щодо допущених працівниками Національного антикорупційного бюро України процесуальних або процедурних порушень при проведенні слідчої (розшукової) дії, на думку слідчого судді, є додатковим підтвердженням того, що ні ОСОБА_4, ні адвокат ОСОБА_5 не вбачали дії детектива, щодо огляду автомобіля незаконними.
З цих же підстав, слідчий суддя вважає, що адвокат помилково розцінює проведений 17.09.2024 обшук автомобіля марки TESLA MODEL S, як повторний, оскільки реалізація наданого детективу права на проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2024 (справа №991/5350/24, провадження №1-кс/991/5386/24) відбулась один раз - 17.09.2024, як того і вимагає ч. 1 ст. 235 КПК України.
4.4.За допомогою арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, характер діяльності ймовірно причетних осіб, зафіксовані випадки видалення інформації, а також обізнаність ймовірно причетних осіб із ходом проведення досудового розслідування, обґрунтованим є твердження про наявність ризику знищення, спотворення, приховування чи зміни відомостей, наявних на вилучених мобільних телефонах. Враховуючи можливість виявлення на таких технічних засобах відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самих телефонів.
4.5.Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до їх вчинення особи, яка є власником вилученого майна, а також виявлення на відповідному майні відомостей, що мають істотне значення для розслідування відповідних злочинів. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника такого майна.
При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами, а також необхідність його використання для проведення в т.ч. експертних досліджень, огляду, копіювання вмісту, тощо.
Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні мобільні телефони не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не сам по собі матеріальний носій інформації, а наявні на цьому електронні файли і відомості.
Слідчий суддя зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
Водночас, з метою повного та всебічного проведення розслідування, існує необхідність у проведенні повного огляду, ряду досліджень щодо вилученого майна, у тому числі на предмет наявності на ньому конкретної (в т.ч. видаленої) інформації, що є процесом досить тривалим та складним, потребує залучення спеціалістів, експертів та за певних обставин особливого програмного забезпечення. При цьому, вказаний процес очевидно ускладняються у випадках наявності на відповідних пристроях систем логічного захисту та необхідності пошуку видаленої інформації, а тому потребує значного часу. З огляду на вказане та беручи до уваги значення вилученого майна для кримінального провадження слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування, є виправданою необхідність утримання відповідного планшету у розпорядженні слідства.
Водночас, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв`язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 131,98, 235, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000251 від 02.06.2022, - задовольнити.
2.Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку в автомобілі марки TESLA MODEL S, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, який перебуває у власності та фактичному користуванні ОСОБА_4 з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, а саме на:
- мобільний телефон iPhone 13 Pro imei: НОМЕР_3, imei 2: НОМЕР_4 із сім-картою;
- мобільний телефон iPhone 6 imei: НОМЕР_5 із сім-картою.
3. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
4. Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу, власнику майна та його представнику.
5. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
6. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
7. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1