- Головуючий суддя (ВАКС): Кравчук О.О.
Справа № 991/1918/23
Провадження 1-кп/991/32/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
У Х В А Л А
01 серпня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
його захисників адвокатів: ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_7, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 09.12.2022 за № 52022000000000411 щодо обвинувачення:
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Прилісне Маневицького району Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК.
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Тернопіль, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, директора ТОВ «Будівельна компанія «Карпати» та «Вестбудінвест», адвоката, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК,
УСТАНОВИВ:
1. Зміст поданого клопотання та узагальнені позиції учасників кримінального провадження
31.07.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_7 (зареєстроване у канцелярії за № 29078/24-Вх).
У клопотанні захисник посилається на зменшення ризиків та втрату ними актуальності через перебування цього кримінального провадження на стадії судового розгляду та на дослідження судом наразі частини письмових доказів сторони обвинувачення. Окрім того, захисник зазначає, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 під час досудового розслідування та нині, під час судового розгляду, є належною, указані обставини, на переконання захисника, свідчать про доцільність зменшення суми застави до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 233 600,00 (двісті тридцять три тисячі шістсот) гривень та про можливість повернення решти суми застави заставодавцям, пропорційно до внесених ними сум. До клопотання захисник долучив копії відповідних ухвал щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 та копії квитанцій про внесення суми застави.
Захисник ОСОБА_2 коротко оголосив доводи клопотання та просив його задовольнити. Посилався на сплив тривалого часу із моменту обрання вказаного запобіжного заходу, на суттєве зменшення ризиків, на неспіввідносний до вимог КПК розмір застави. Уважав, що цей випадок не відноситься до виключних, коли дозволяється визначення розміру застави понад передбачений КПК максимальний розмір. Стверджував, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_7 діяння не є корупцією та не є злочином, а є збитками за наслідками здійснення господарської діяльності. Щодо можливого впливу обвинуваченого на свідків зазначив, що під час допитів на досудовому розслідуванні ніхто зі свідків сторони обвинувачення не згадував ОСОБА_7, окрім того, прокурором ще не заявлено про свідків, яких він планує допитувати під час судового розгляду, що у своїй сукупності, на думку захисника, дає підстави для зменшення розміру застави.
Захисник ОСОБА_10 вимоги клопотання підтримав. Зазначив, що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 за весь час із дня обрання цього запобіжного заходу була бездоганною, що свідчить про відсутність ризиків. Також стверджував про неможливість розгляду цього клопотання без участі сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_11, оскільки кримінальне провадження стосується обох обвинувачених.
Захисник ОСОБА_8 доводи клопотання підтримав, вказавши, що жодного наміру переховуватись обвинувачений ОСОБА_7 не мав, він сумлінно виконав свій обов`язок та здав паспорт для поїздок закордон, після закінчення строку дії обов`язків паспорт не забрав та за кордон не виїжджав. Наголошував, що застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_7, який згідно висунутого прокурором обвинувачення є пособником, запобіжний захід є суворіший, аніж запобіжний захід, який було застосовано до виконавця цього злочину. При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 не є власником підприємств, господарська діяльність яких прокурором уважається злочинною, а є їх директором, що також додатково свідчить про неспівмірний розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку своїх захисників. Повідомив, що заставодавці є його знайомими, які надали йому грошові кошти як позику та внесли за нього заставу, а сам він має двох дочок, онуків та дружину на утриманні.
Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував. Зазначив, що застава у визначеному розмірі є дієвим запобіжним заходом, що забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Застава була сплачена різними особами, а не особисто обвинуваченим ОСОБА_7, а сторона захисту не посилається на термінову потребу заставодавців у поверненні вказаних грошових коштів. Окрім того, на думку прокурора, ризики не зменшились, а із переходом зі статусу підозрюваного у статус обвинуваченого, та із урахуванням стадії судового розгляду, навпаки збільшились. Щодо надання обвинуваченому позики, зауважив, що це не секрет, що часто обвинувачені самі не вносять застави.
Представник потерпілого віднесла вирішення клопотання на розсуд суду.
2. Право
Одним із запобіжних заходів є застава (п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК).
Відповідно до положень ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі змістом ст. 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд установить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. Мотиви суду
Вирішуючи питання щодо існування підстав для зміни запобіжного заходу, суд виходить із такого.
Щодо доводів захисника ОСОБА_10 щодо неможливості розглядати вказане клопотання за відсутності сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_11, суд зазначає, що суб`єктний склад учасників розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу визначений у ч. 1 ст. 193 КПК, серед яких вказано, зокрема, обвинуваченого, його захисників та прокурора. Водночас, ч. 4 ст. 201 КПК ставить перед судом вимоги розглянути таке клопотання протягом трьох днів. Ураховуючи вказані вимоги закону, та із урахуванням інтересів правосуддя, на виконання завдань кримінального провадження, розгляд цього клопотання проводиться в присутності визначених законом учасників.
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 16.11.2022 щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 200 (двох тисяч двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 5 458 200 (п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят вісім тисяч двісті) гривень, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; (2) не відлучатися із м. Львів без дозволу слідчого (детектива), прокурора; (3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю, та визначено строк їх дії до 28.12.2022.
У подальшому ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.01.2023 залишено без задоволення апеляційні скарги сторони захисту ОСОБА_7 на вказану ухвалу, а застосований щодо нього запобіжний захід залишено без змін. Тож законність визначення розміру слідчим суддею застави понад передбачений КПК максимальний розмір не може бути предметом перегляду при розгляду клопотання сторони захисту.
Ухвалою від 31.10.2023, якою призначеного судовий розгляд цього кримінального провадження, судом уже вирішувалось питання щодо можливості зміни розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7, та у задоволенні відповідного клопотання захисника ОСОБА_2 було відмовлено.
Як установлено судом, сума застави за ОСОБА_7 була сплачена частинами кількома заставодавцями у такі дати - ОСОБА_12 21.11.2022; ОСОБА_13 21.11.2022; ОСОБА_14 25.11.2022; ОСОБА_15 25.11.2022; ОСОБА_16 22.11.2022.
Кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7, згідно зі ст. 12 КК, належить до категорії тяжких злочинів.
Строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, які були покладені на обвинуваченого ОСОБА_7 при обранні йому запобіжного заходу у виді застави, закінчився 28.12.2022 та у подальшому не продовжувався.
Суд уважає, що незважаючи на закінчення строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, ураховуючи тяжкість та характер інкримінованого злочину, який є корупційним та має високий ступінь суспільної небезпеки, такий запобіжний захід як застава не втратив свою сутність, оскільки, як випливає зі змісту обвинувального акта (т. 1, а.п. 103), розмір спричиненої шкоди у цьому кримінальному провадженні є значним (10 682 598,19 (десять мільйонів шістсот вісімдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень дев`ятнадцять копійок), окрім того, характер та обсяг висунутого прокурором ОСОБА_7 обвинувачення не зменшився, його захисником в обґрунтування поданого клопотання не було надано документів, які б свідчили про доцільність зміни запобіжного заходу, а тому ризики, установлені слідчим суддею ВАКС при застосуванні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, нині, на стадії судового розгляду, навіть із урахуванням дослідження судом частини письмових доказів сторони обвинувачення, хоча і зменшились, однак, із урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, не зникли та продовжують існувати.
Щодо доводів захисника про те, що під час досудового розслідування після застосування щодо ОСОБА_7 вказаного запобіжного заходу його поведінка була належною, суд уважає, що вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього слідчим суддею та визначених у ч. 7 ст. 42 КПК обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, а тому не є підставою для зміни запобіжного заходу.
Також суд зазначає, що доводи захисника ОСОБА_8 про передачу обвинуваченим ОСОБА_7 свого паспорту для виїзду за кордон міграційній службі як обґрунтування відсутності ризику переховування, суд відхиляє, адже законодавство України, по-перше, не забороняє звернення до компетентних органів для отримання ще одного паспорту для виїзду за кордон (пункт 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 07 травня 2014 року), а по-друге, дозволяє перетин кордону також за іншими документами (стаття 2 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну»).
Щодо майнового стану обвинуваченого ОСОБА_7, то стороною захисту не надано з цього приводу жодних документів, окрім того, застава була внесена не обвинуваченим, не членами його сім`ї, а його знайомими. У клопотанні не наведено обґрунтування підстав, які б обумовлювали термінову потребу заставодавців у поверненні їм раніше сплачених у якості застави за ОСОБА_7 грошових коштів. А оскільки заставодавці внесли заставу добровільно, це свідчить про співмірність визначеного розміру застави.
Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_7, та приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 182, 201, 369, 372, КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, шляхом зменшення суми застави, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3