- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Никифоров А.С.
Справа № 991/6095/24
Провадження №11-сс/991/531/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000210 від 07.02.2024,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024 задоволено клопотання прокурора, накладено арешт на майно, вилучене 10.07.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024, а саме:
-мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, IMEI НОМЕР_1, serial № НОМЕР_2 ;
-планшет iPad pro 12.9, IMEI НОМЕР_3, serial № НОМЕР_4 ;
-мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_5, serial № НОМЕР_6;
-службовий блокнот формату A4;
-документи (роздруківки та аркуші з рукописним текстом) на 5 арк,
який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000210 від 07.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за фактом висловлення народним депутатом ОСОБА_10 прохання про отримання неправомірної вигоди, а також за фактом підбурення народним депутатом України ОСОБА_10 посадової особи до вимагання неправомірної вигоди.
10.07.2024 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1, у рюкзаку, який ОСОБА_9 мав при собі, знайдено, серед іншого: мобільний телефон iPhone 15 Pro Max,; планшет iPad pro 12.9; службовий блокнот формату A4; документи (роздруківки та аркуші з рукописним текстом) на 5 арк, що належать ОСОБА_9 .
У ході обшуку на мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, що належить ОСОБА_8, зателефонувала особа, підписана як « ОСОБА_11 ». На питання детектива ОСОБА_9 пояснив, що це його колега, з якими ОСОБА_8 знайома та може спілкуватися. В той же час ОСОБА_8 повідомила, що цей контакт « ОСОБА_11 » є її знайомим з роботи.
Зважаючи на значні розбіжності у поясненнях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо абонента, що зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_8, та відмовою останньої надати пароль доступу до телефона з метою його огляду, детективом НАБУ було прийнято рішення про його вилучення разом із мобільним телефоном та планшетом ОСОБА_9, у зв`язку з необхідністю подолання систем логічного захисту та проведення з ними експертних досліджень.
11.07.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_12 вилучені мобільні телефони, планшет, службовий блокнот формату А4 та документи (роздруківки та аркуші з рукописним текстом) на 5 арк., вилучені за місцем проживання ОСОБА_9, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідча суддя, вирішуючи питання по арешт мобільного телефону ОСОБА_8, дозвіл на відшукання якого ухвалою слідчого судді про обшук наданий не був, врахувала значні розбіжності між відомостями ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо ідентифікації особи « ОСОБА_11 », яка телефонувала на мобільний телефон під час обшуку, що, на переконання слідчого судді, дає підстави вважати, що мобільний телефон ОСОБА_8 може використовуватись ОСОБА_9 у особистих цілях. А тому з огляду на наявність системи логічного захисту та відмову ОСОБА_8 надати доступу до мобільного телефону, а також ймовірність збереження на ньому важливої для досудового розслідування інформації, слідча суддя прийшла до переконання про необхідність накладення арешту на нього з метою збереження як речового доказу.
Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала
Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, представник третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі із доповненнями та змінами до неї прохає ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_5, serial № НОМЕР_6; постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в цій частині.
Зазначає, що вилучений мобільний телефон належить ОСОБА_8, яка проживає разом із ОСОБА_9 .
ОСОБА_8 не є особою щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Вилучений телефон містить лікарську таємницю, оскільки ОСОБА_8 є лікарем - акушером-гінекологом.
Висновок слідчого судді про можливість використання ОСОБА_9 мобільного телефону ОСОБА_8 у своїх цілях не відповідає дійсності, оскільки відомості про кримінальне правопорушення внесенні до ЄРДР 07.02.2024, а ОСОБА_9 працював в УСР у Сумській області ДСР НП України до березня 2024 року.
Особою, яка телефонувала на мобільний телефон ОСОБА_8 під час обшуку та підписана як « ОСОБА_11 » є ОСОБА_11, який є підлеглим та заступником ОСОБА_9, та намагався з`ясувати причину відсутності ОСОБА_9 на робочому місці через неможливість зв`язатись із ним безпосередньо.
Ухвалою слідчого судді про обшук за місцем мешкання ОСОБА_9 не надавався дозвіл на вилучення майна, що належить ОСОБА_8 .
Вилучений мобільний телефон ОСОБА_8 не має ознак речового доказу та не може забезпечувати досягнення мети арешту у цьому кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження
Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, наполягала на її задоволенні.
Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягав, що ухвала слідчого судді є вмотивованою та законною, прохав відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
ОСОБА_8 належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, у зв`язку із чим, у відповідності до ч.4 ст.405 КПК, апеляційний розгляд здійснено за її відсутності.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).
Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).
Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024000000000210 від 07.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за фактом висловлення народним депутатом ОСОБА_10 прохання про отримання неправомірної вигоди, а також за фактом підбурення народним депутатом України ОСОБА_10 посадової особи до вимагання неправомірної вигоди.
За версією слідства, із метою приховування своєї злочинної діяльності ОСОБА_10 залучив до схеми отримання неправомірної вигоди посередника - працівника УСР в Сумській області ДСР НП України.
08.07.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, який є працівником правоохоронного органу та може бути причетним до цього кримінального правопорушення, з метою відшукання, зокрема, електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, яким користується ОСОБА_9, які містять інформацію про отримання народним депутатом України ОСОБА_10 неправомірної вигоди, про зв`язок народного депутата з представниками ДСР НПУ в Сумській області, зокрема ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та представниками ПП «Торгпостачбудсервіс» (т. 2 а.п. 247-255).
10.07.2024 року на підставі зазначеної ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено, крім іншого, мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, що належить ОСОБА_8, яка проживає разом із ОСОБА_9 .
Підставою для вилучення цього мобільного телефону було те, що під час обшуку на мобільний телефон ОСОБА_8 зателефонувала особа, підписана як « ОСОБА_11 ». На питання детектива ОСОБА_9 пояснив, що це його колега, з якими ОСОБА_8 знайома та може спілкуватися. В той же час ОСОБА_8 повідомила, що цей контакт « ОСОБА_11 » є її знайомим з роботи. Оскільки пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо абонента, що зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_8, різнились, та відмовою останньої надати пароль доступу до телефона з метою його огляду, детективом НАБУ було прийнято рішення про його вилучення.
Постановою детектива НАБУ від 11.07.2024 вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 речі, в тому числі і мобільний телефон iPhone 14 Pro Max ОСОБА_8, визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні (т. 2 а.п. 265-268).
При накладенні арешту на мобільний телефон слідчий суддя погодилась, що вилучений за місцем мешкання ОСОБА_9 мобільний телефон, що належить ОСОБА_8, використовувся ОСОБА_9, а тому міг містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження.
Втім колегія суддів не погоджується із такими висновками слідчого судді та звертає увагу на наступне.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя відповідно до приписів ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: правову підставу для арешту майна та обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією з загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Порядок тимчасового вилучення майна унормований ст. 168 КПК, зокрема у ч.2 даної норми визначено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Частина 2 статті 168 КПК України регламентує, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, огляду.
Виходячи зі змісту ст.ст. 233 - 236 КПК України, вбачається, що ніхто (тобто жодна особа, якій не надано добровільної згоди власника житла або яка не зазначена в ухвалі слідчого судді) не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті; обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. Слідчий суддя, вирішуючи питання про надання дозволу на проведення обшуку, надає дозвіл на проникнення до певного житла або володіння особи з метою відшукання відповідних речей та документів, які безпосередньо зазначені в ухвалі про обшук.
При цьому окремо законодавець передбачив можливість у виключних випадках проведення обшуку житла чи особи без ухвали слідчого судді (невідкладний обшук), який проводиться за правилами проведення обшуку. Однак у такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутись до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу (ч. 3 ст. 233 КПК).
Таке обмеження у повноваженнях слідчого спрямовано на недопущення зловживання органом досудового розслідування наданими ним законодавцем правами під час обшуку, недопустимість проведення обшуку без належних на те підстав та вилучення майна у неосяжної кількості осіб, про яких не вказано в ухвалі про обшук.
Відповідно до обставин даного провадження, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 08.07.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_9, з метою відшукання відповідних речей та документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, перелік яких безпосередньо зазначений в ухвалі про обшук. Дозвіл на відшукання електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, які належать та якими користується ОСОБА_8, цією ухвалою наданий не був.
Колегія суддів звертає увагу, що та обставина, що вищезазначений мобільний телефон належить саме ОСОБА_8, ні сторонами, ні слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не заперечувалась.
Відтак, вилучення мобільного телефону у ОСОБА_8 під час обшуку 10.07.2024 відбулось без відповідного дозволу слідчого судді, що, в свою чергу, вимагало виконання прокурором або слідчим імперативний дій, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК, а саме звернення до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку з метою здійснення судового контролю та перевірки чи дійсно були підстави для вилучення майна ОСОБА_8 без ухвали слідчого судді, тобто вчинення комплексу дій для легалізації результатів такого обшуку.
Прокурором ані слідчому судді, ані суду апеляційної інстанції не було надано відповідних доказів про виконання вимог ч. 3 ст. 233 КПК та отримання органом досудового розслідування ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення 10.07.2024 обшуку з можливістю вилучення мобільного телефону марки iPhone 14 Pro Max, який належить та яким користується ОСОБА_8 . Відтак таке вилучення відбулось із грубим порушенням положень кримінального процесуального закону.
Відтак, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано факт вилучення у ОСОБА_8 мобільного телефону без відповідного дозволу слідчого судді, отже висновки про його відповідність речовому доказу у кримінальному провадженні є передчасними.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024 в цій частині.
Керуючись статтями 131, 170-173, 233, 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024 - скасувати в частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, IMEI НОМЕР_5, serial № НОМЕР_6.
В цій частині у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 про арешт майна - відмовити.
В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4