Документ № 120839181

справа № 991/3846/24

провадження № 11-сс/991/378/24

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5,

за участі представника власників майна - адвоката ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 08.05.2024 р., -

ВСТАНОВИЛА:

20.05.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 08.05.2024 р. (а.с. 147-163).

Ухвалою судді-доповідача від 27.05.2024 р. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 165).

Ухвалою колегії суддів від 05.06.2024 р. вказане клопотання задоволено та поновлено адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали від 08.05.2024 р. (а.с. 220-221).

1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10, погоджене з прокурором САП ОСОБА_7, та накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на вилучені в ході обшуку мобільні телефони iPhone 12, iPhone 15 Pro Max, які належать ОСОБА_8, та мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, який належить ОСОБА_9 .

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Зокрема, згідно з витягом з ЄРДР, у провадженні розслідуються обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання службовими особами Державної прикордонної служби України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України, в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, за вчинення дій з використанням службового становища. Втім, фактично слідство щодо працівників ДПС України за фактом отримання неправомірної вигоди не здійснюється, а матеріали клопотання не містять жодних відомостей про надання неправомірної вигоди ОСОБА_9. Повідомлені в ЗМІ обставини затримання на території Угорщини автомобіля, в якому перебувала ОСОБА_9, не можуть свідчити про факт отримання службовими особами ДПС України неправомірної вигоди. Крім того, ОСОБА_9 не може бути причетною до отримання ними неправомірної вигоди, оскільки відомості про такий злочин внесено до ЄРДР 28.12.2023 року, а кордон вона перетинала після цих подій. Відтак, немає жодних доказів того, що у момент перетину нею кордону службові особи прикордонної служби отримали неправомірну вигоду. Не містять таких відомостей і вилучені у вказаних осіб мобільні телефони. В оскаржуваній ухвалі підставою для арешту майна зазначено, що ОСОБА_8 як чоловік ОСОБА_9, статусом якого вона користувалася під час перетину кордону, міг бути обізнаний з обставинами перетину нею кордону, що підтверджується, на думку слідчого судді, наявністю у вилучених у ОСОБА_8 телефонах листування з особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, а також обмін повідомленнями з приводу митного контролю. Втім, наявність контактів певних осіб не є доказом вчинення злочину. Відтак, слідчий суддя дійшов хибного висновку про відповідність вилучених телефонів критеріям речових доказів, оскільки вони не містять відомостей про обставини злочину. Крім того, після вилучення телефонів, детектив їх огляд не провів, тому слідчим суддею взято до уваги лише відомості, зафіксовані у протоколі обшуку. Додатковою підставою для арешту майна в оскаржуваній ухвалі зазначено наявність у вилучених телефонах автоматичного видалення повідомлень, що вказує на потребу повного їх дослідження. Однак, такої підстави, як потреба повного дослідження телефону, КПК України не передбачено, тому детективом не доведено потребу призначення експертного дослідження. Крім того, слідчим суддею безпідставно взято до уваги надані детективом відомості про затримання 22.02.2024 року на території Угорщини автомобіля з тютюновими виробами, пасажиром якого була ОСОБА_9, зокрема протокол огляду від 26.02.2024 р. телеграм-каналів, на яких розміщено відомості стосовно затримання вантажу, тим самим використано не перевірену інформацію. Вважає, що вищенаведені обставини у їх сукупності є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначив, що у даному провадженні перевіряється інформація про те, що невідома група осіб вчиняє невідомі злочини у невідомий період, відтак, незрозуміло, яке відношення до цього мають ОСОБА_8. Зокрема, ОСОБА_8 працює першим заступником секретаря Посольства України в Угорщині, відповідно, його дружина ОСОБА_9 має дипломатичний імунітет. Детективом не доведено, яким чином вони причетні до надання неправомірної вигоди. Єдиною прив`язкою, на яку посилається сторона обвинувачення, є те, що ОСОБА_9 декілька разів перетинала державний кордон України, проте, як це пов`язано із провадженням, не зрозуміло. Інформації про затримання ОСОБА_9 на території іноземної держави немає і сторона обвинувачення це нічим не підтверджує, окрім як наданням виписок із телеграм-каналів. Відтак, у вилучених телефонах відсутня інформація, яка може бути використана як доказ у даному провадженні. Крім того, окремо наголосив, що вилучення телефонів є незаконним, оскільки власники майна надали паролі доступу до них, відтак детективи мали можливість скопіювати всю необхідну їм інформацію, однак цього не зробили.

Прокурор САП ОСОБА_7 заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність. Вважає, що вона не містить належних доводів, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Зазначив, що органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів, щоб стверджувати про можливу причетність ОСОБА_8 та ОСОБА_11 до обставин, які розслідуються, оскільки протоколом огляду від 26.02.2024 р. встановлено, що 22.02.2024 року прикордонними органами Угорщини затримано автомобіль, в якому перебувала ОСОБА_9 і ОСОБА_12, та в якому незаконно перевозились цигарки. Наголосив, що у вилучених у ОСОБА_8 телефонах міститься інформація, яка може мати значення для досудового розслідування, оскільки наявне листування з особами, причетність яких до обставин провадження також перевіряється. Крім того, в месенджерах містяться видалені повідомлення та фото. Відтак, є всі підстави вважати, що вилучені телефони відповідають ознакам речового доказу та можуть містити інформацію, яка має значення для провадження. Тим більше, наразі призначено відповідну експертизу, оскільки не вдалося зробити повну копію всіх даних.

Власники майна - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не зверталися. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.

За змістом клопотання про арешт майна, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28.12.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема за фактом отримання працівниками Державної прикордонної служби України (надалі - ДПС України) неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України.

За версією органу досудового розслідування, до складу організованої групи входять, зокрема: 1) ОСОБА_13, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідає за розподіл неправомірної вигоди серед членів групи та доведення окремих вказівок, а також організацію виконання безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів (товарів) без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, зокрема, пункті пропуску «Чоп (Тиса)»; 2) ОСОБА_14, заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з оперативно-розшукової діяльності, який забезпечує прикриття злочинної діяльності; 3) ОСОБА_15, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5, який відповідає за безперешкодне переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, а саме пункті пропуску «Дякове» («Халмеу»).

Зокрема, ОСОБА_16 на підконтрольному йому пункті пропуску передавав частину неправомірної вигоди своєму підлеглому ОСОБА_17 (обіймає посаду начальника відділення інспекторів 2 прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за призначення підконтрольної зміни на пункті пропуску м. Чоп «Тиса» та безперешкодне переміщення автомобілів та товарів (тютюнових виробів) «зеленим» та «червоним» коридорами на ньому, а також ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (обіймають посаду інспекторів відділення), які безпосередньо здійснювали цей пропуск.

Окрім того, перевезення тютюнових виробів здійснювалось водіями дипломатичної установи ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 на мікроавтобусах з дипломатичними номерами. Пасажирами цих транспортних засобів були особи, на яких поширюється дипломатичний імунітет, зокрема, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_26 - ОСОБА_27, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_8 - ОСОБА_9, дружина працівника МЗС України ОСОБА_28 - ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 . Водіями мікроавтобусів з підставами перетину «Водій дипломатичної установи» були: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 .

За твердженням детектива, за період з 01.01.2023 року по 23.01.2024 року вказані особи на транспортних засобах з дипломатичними номерами 225 разів перетнули державний кордон України в ПП «Чоп (Тиса)» у напрямку «виїзд».

02.05.2024 року детективами проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в результаті якого вилучено мобільні телефони iPhone 12, iPhone 15 Pro Max, iPhone 15 Pro Max.

Обґрунтовуючи у клопотанні про арешт майна підстави для звернення до слідчого судді, детектив послався на те, що у ході обшуку у ОСОБА_8 виявлено два мобільні телефони iPhone 12, iPhone 15 Pro Ma. Зокрема, під час огляду телефону iPhone 12 у додатку «Threema» виявлено листування з абонентом ОСОБА_38, в якому наявний обмін посилань з інтернету щодо прикордонних новин, а також листування з абонентом « ОСОБА_33 » щодо доручення, яке потрібно митникам. Також, у вказаному додатку ввімкнено автовидалення повідомлень впродовж 24 годин, що свідчить про необхідність подальшого дослідження листування за участі спеціаліста. Окрім того, у зазначеному телефоні наявні контакти ОСОБА_34, ОСОБА_17, ОСОБА_14, діяльність та причетність яких перевіряється в рамках даного провадження. Відтак, прийнято рішення про вилучення мобільного телефону iPhone 12. Після чого, детективом оглянуто інший телефон ОСОБА_8 - iPhone 15 Pro Max, у ході якого виявлено у додатку «WhatsАpp» листування з абонентом « ОСОБА_35 » та обмін фотографіями з сумами валюти євро та розшифруванням, за що ці ціни. Крім того, виявлено листування зі ОСОБА_9, в якому остання надіслала фото чеку з « Нової пошти » про відправлення посилки ОСОБА_36, причетність якого також перевіряється у даному провадженні. У вказаному листуванні виявлено документ, в якому остання розповідає про її затримання в Угорщині, а також встановлено ознаки видалення повідомлень, що потребує повного дослідження спеціалістом. Таким чином, прийнято рішення про вилучення мобільного телефону iPhone 15 Pro Max. У ході огляду мобільного телефону iPhone 15 Pro Max, який належить ОСОБА_9, у додатку «WhatsАpp» виявлено листування з абонентами «ОСОБА_39», який є водієм ОСОБА_34, та « ОСОБА_37 », який, як встановлено у подальшому, належить ОСОБА_8 . У зазначених чатах налаштовано автовидалення повідомлень через 24 години, що потребує подальшого дослідження за участі спеціаліста. Відтак, мобільний телефон iPhone 15 Pro Max, який належить ОСОБА_9, також вилучено.

За наведених обставин, детектив стверджує, що вилучені телефони можуть містити відомості, які підлягають доказуванню у провадженні, у вигляді листування між можливими співучасниками, а отже, відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим було прийнято рішення про їх вилучення з метою подальшого проведення детального огляду та призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

Як на правову підставу для застосування арешту майна, детектив у клопотанні посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

3.2. Мотиви слідчого судді.

Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами, формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.

За твердженням слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільні телефони заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_9 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, зокрема, вона перетинала кордон в мікроавтобусах, які перевозили тютюнові вироби. ОСОБА_8 як її чоловік, статусом якого вона користувалася під час перетину кордону, міг бути обізнаний з обставинами та метою перетину нею державного кордону та, відповідно, обговорювати їх з нею. На користь цього висновку свідчить також наявність у вилучених у ОСОБА_8 телефонах листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також обмін повідомленнями з приводу митного контролю. Окрім того, як вбачається з протоколу обшуку від 02.05.2024 р., зазначені телефони містять ознаки системного видалення листування з більшістю абонентів у месенджерах, що обумовлює потребу органу досудового розслідування у проведенні його детального огляду, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка у них міститься, у тому числі відновити видалену інформацію. За таких обставин, надання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 паролів від телефонів не свідчить про відсутність підстав для вилучення цих терміналів мобільного зв`язку, позаяк не виключає наявності інших підстав, передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України. Відтак, вилучені у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 телефони відповідають критеріям речового доказу та можуть бути використані для встановлення обставин, які підлягають доказуванню згідно з ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, кола осіб, причетних до його вчинення, послідовності їх дій, тощо.

4. Мотиви суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власників майна та прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із витягом з ЄРДР, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання працівниками ДПС України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України за обставин, наведених у розділі 3.1 цієї ухвали. Окрім того, з наданої прокурором копії постанови від 13.05.2024 р. про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження вбачається, що дане кримінальне провадження об`єднано з провадженням № 52024000000000229 від 10.05.2024 р. щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України, а саме за фактом переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів - контрабанду, вчинену у великому розмірі, організованою групою (а.с. 208-209).

Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: службових записках детективів від 22.02.2024 р. щодо надання копій протоколів огляду, проведеного в межах провадження № 52022000000000325 від 20.10 2022 р., для долучення до матеріалів даного провадження № 52023000000000636 (а.с. 27-29); ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 р. про надання дозволу використання у провадженні № 52023000000000636 інформації, зафіксованої у матеріальних носіях інформації, отриманих в результаті проведення НСРД у рамках провадження № 52022000000000325 (а.с. 25-26); протоколах огляду від 23.01.-15.02.2024 р., від 30.04.2024 р. та від 26.02.2024 р., об`єктами огляду яких є протоколи НСРД - аудіоконтроль особи від 08.01.2024 р. № 19/168т, від 08.01.2024 р. № 19/167т, від 08.01.2024 р. № 19/169т, від 23.01.2024 р. № 19/563т, від 08.01.2024 р. № 19/165т (а.с. 30-83); протоколу обшуку від 02.05.2024 р. (а.с. 96-102), та інших матеріалах провадження.

Так, зі змісту протоколу огляду від 30.04.3024 р. вбачається, що детективами оглянуто чотири протоколи НСРД - аудіоконтролю особи від 08.01.2024 р., якими зафіксовано розмови ОСОБА_16 з невстановленою особою чоловічої статі, ОСОБА_16 з невстановленою особою жіночої статі, ОСОБА_16 з ОСОБА_17, ОСОБА_16 з ОСОБА_15, які мали місце у період з 04 серпня по 13 грудня 2023 року, зміст яких може свідчити про причетність окремих осіб, в тому числі ОСОБА_9, до переміщення тютюнових виробів у складі організованої групи через державний кордон України, а також отримання нею та іншими особами неправомірної вигоди. Зокрема, у цих розмовах йдеться про суми ймовірно отриманої неправомірної вигоди, розподіл коштів між учасниками групи, організаційні питання пропуску через кордон транспортних засобів, в тому числі дипломатичних, із зазначенням номерів транспортних засобів, марок автомобілів, дат перетину ними кордону, тощо (а.с. 61-68).

Зокрема, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 - перший секретар Посольства України в Угорщині, в 2021-2023 р.р. отримує доходи у вигляді заробітної плати у Міністерстві закордонних справ України. ОСОБА_8 з 06.07.2023 року перебуває у шлюбі зі ОСОБА_9, яка з 2020 року доходи не отримує, перетинала кордон в ПП Чоп (Тиса) 46 разів як пасажир автомобілями з номерними знаками: НОМЕР_4, НОМЕР_5 . ОСОБА_9 має дипломатичний паспорт та в підставах перетину зазначається «Дипломат». Крім того, в січні 2024 року ОСОБА_9 4 рази перетинала кордон на виїзд через ПП «Чоп-Тиса» на автомобілі з номерним знаком НОМЕР_4 (а.с. 39-49). У ході досудового розслідування встановлено, що зазначені транспортні засоби використовувалися для переміщення тютюнових виробів через державний кордон України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що ОСОБА_8 як чоловік ОСОБА_9, статусом якого вона користувалася під час перетину кордону, міг бути обізнаний з обставинами та метою перетину нею державного кордону та, відповідно, обговорювати їх з нею, оскільки на користь цього висновку свідчить наявність у вилучених у ОСОБА_8 телефонах листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також обмін повідомленнями з приводу митного контролю.

Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя наклав арешт на майно осіб, які не мають жодного відношення до обставин провадження, які розслідуються, є необґрунтованими. Натомість, встановлені ним обставини дають підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів, як його арешт.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що мобільні телефони iPhone 12, iPhone 15 Pro Max, iPhone 15 Pro Max, вилучені у ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються під час даного провадження. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини, зокрема: 02.05.2024 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку квартири, в якій проживають ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання, зокрема, мобільних пристроїв, які перебувають у їх користуванні (а.с. 90-95); 02.05.2024 року під час проведення обшуку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 добровільно надали детективам свої мобільні телефони iPhone 12, iPhone 15 Pro Max, iPhone 15 Pro Max. Під час їх огляду телефонів, які належать ОСОБА_8, у додатку «Threema» виявлено листування з абонентом ОСОБА_38, в якому пересилаються посилання з інтернету щодо прикордонних новин, а також листування з абонентом « ОСОБА_33 » щодо доручення для митників. Також, у вказаному додатку налаштовано автовидалення повідомлень впродовж 24 годин, що свідчить про необхідність подальшого повного дослідження листування за участі спеціаліста. Окрім того, наявні контакти ОСОБА_34, ОСОБА_17, ОСОБА_14, причетність яких до вчинення злочину перевіряється в рамках даного провадження. Крім того, у додатку «WhatsАpp» виявлено листування з абонентом « ОСОБА_35 » та обмін між ними фотографіями з сумами у валюті євро та розшифруванням, за що ці ціни. Крім того, виявлено листування зі ОСОБА_9, в якому остання надіслала фото чеку з «Нової пошти» про відправлення посилки ОСОБА_36, причетність якого також перевіряється у даному провадженні. У листуванні зі ОСОБА_9 виявлено лист, в якому остання розповідає про її затримання в Угорщині, а також встановлено ознаки видалення повідомлень, що потребує повного дослідження спеціалістом. Також, у ході огляду мобільного телефону iPhone 15 Pro Max, який належить ОСОБА_9, у додатку «WhatsАpp» виявлено листування з абонентами «ОСОБА_39», який є водієм ОСОБА_34, та « ОСОБА_37 », який, як було встановлено у подальшому, належить ОСОБА_8, з налаштуванням у вказаних чатах автовидалення повідомлень через 24 години, що потребує подальшого дослідження за участі спеціаліста (а.с. 96-102). 03.05.2024 року постановою детектива вилучені телефони визнано речовими доказами (а.с. 103-109).

Під час апеляційного розгляду прокурором на підтвердження підстав для накладення арешту надано протокол огляду вилучених мобільних телефонів від 09.05.2024-14.05.2024 р. та постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 16.05.2024 р., які були відсутні на час розгляду клопотання слідчим суддею. Проти долучення цих документів до матеріалів справи представник власників майна не заперечував.

Як вбачається зі змісту протоколу огляду від 09.05.2024-14.05.2024 р., детективом за участі спеціаліста проведено копіювання доступної частини даних з вищевказаних мобільних телефонів, втім з технічних причин скопіювати інформацію з них у повному обсязі виявилося неможливим, в тому числі відновити видалені дані (а.с. 190-203).

Після чого, 16.05.2024 року детективом призначено комплексну комп`ютерно-технічну експертизу щодо вилучених у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мобільних телефонів iPhone 12, iPhone 15 Pro Max, iPhone 15 Pro Max. В обґрунтування призначення експертизи зазначено, що у ході проведення огляду з технічних причин неможливо скопіювати дані з вказаних телефонів у повному обсязі. Відтак, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, та встановлення наявності видалених файлів, виникла необхідність у проведенні експертизи, що потребує застосування спеціальних знань експертів та фахівців з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в їх пам`яті.

На вирішення експерту поставлено наступні питання: чи містяться в пам`яті об`єктах, що надані на дослідження, листування (в тому числі видалені) через програми для миттєвого обміну повідомленнями («Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Messenger», «Threema», «gmail», «Signal», додатку «Пошта») та/або текстові документи (форматів «doc», «docx», «xls», «txt»); чи містяться у наданому на дослідження об`єкті явні та видалені файли з текстовими документами (форматів «doc», «docx», «xls», «txt»); чи є у наданому на дослідження об`єкті графічні файли формату «pdf» та формату «jpg» (в тому числі серед видалених файлів), які містять скан-копії документів (а.с. 205-206).

Дослідивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час обшуку, можуть містити відомості, які можуть буті використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, пропуску певних транспортних засобів через державний кордон, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефонів, на які накладено арешт, ознакам речового доказу.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для вилучення мобільних телефонів, оскільки в ході обшуку власники надали детективам доступ до них, однак останні не забезпечили участі спеціаліста, внаслідок чого не змогли скопіювати необхідну інформацію, колегія суддів наголошує, що у відповідності до абз. 2 ч. 6 ст. 236 КПК України, залучати спеціаліста до обшуку є правом детектива, а не його обов`язком.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Наведена норма не означає, що у разі неможливості з технічних причин здійснити копіювання інформації, такий носій має бути повернутий володільцю. Натомість, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.

У подальшому, детективом проведено огляд вилучених телефонів та у зв`язку з неможливістю повного копіювання даних призначено відповідну експертизу (а.с. 205-206).

На даному етапі досудового розслідування колегія суддів враховує, що інформація, яка ймовірно міститься на вилучених телефонах, може мати значення для досудового розслідування у даному провадженні, а також існує необхідність у відновленні інформації, яку можливо було видалено. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження.

Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливість повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів, а будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.

5. Висновки суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4