Документ № 120894488

Справа № 991/6158/24

Провадження №11-сс/991/535/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Цвіткове, Городищенського району, Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

ВСТАНОВИЛА :

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті гривень).

Покладено строком на два місяці на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу;

2) не відлучатися за межі міста Черкаси без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

6) носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя за наслідком дослідження матеріалів провадження прийшла до переконання, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та можливу причетність ОСОБА_6 до цих кримінальних правопорушень, що є достатнім для виправдання подальшого розслідування.

За наслідком судового розгляду слідчий суддя встановила наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_6 спроб переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Водночас, під час розгляду клопотання прокурором не було доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановленим ризикам.

Слідчий суддя зазначила, що із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона обвинувачення звернулась після спливу майже місяця після повідомлення про підозру, не навівши при цьому жодного факту невиконання покладених на ОСОБА_6, як на підозрюваного, процесуальних обов`язків. Також не наведено жодних обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_6, після отримання підозри, вчиняв дії, спрямовані на переховування чи ухилення від досудового розслідування, або на знищення чи приховання речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, або намагався вплинути на свідків та інших осіб.

Оцінюючи в сукупності обставини кримінального провадження та особу підозрюваного, його стан здоров`я, стан здоров`я вагітної дружини та доньки, а також матеріальний стан, слідчий суддя прийшла до висновку, що запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливо шляхом застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у 1 211 200 грн, яка розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінальних правопорушень та не є завідомо непомірним для нього.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 скасувати в частині застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зазначає, що орган досудового розслідування невірно кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК, що ставить під сумнів обґрунтованість повідомленої йому підозри та включає потребу у триманні під вартою та застосуванні застави.

ОСОБА_6 не мав повноважень на розпорядження грошовими коштами АТ «Укрзалізниця», а виконував свої повноваження на посаді начальника ВСП на підставі довіреності, яка не уповноважувала його на розпорядження коштами. До повноважень ОСОБА_6 не входило прийняття рішень про публічні закупівлі. Договори ОСОБА_6 підписував виключно після рішень за результатами проведення процедури публічних закупівель, які були обов`язковими до укладання із визначеними підприємствами.

Матеріали клопотання та висновки слідчого судді не підтверджують наявність жодного із встановлених ризиків.

ОСОБА_6 має зареєстроване місце проживання, офіційне місце роботи в Черкаському виробничо-заготівельному цеху АТ «Інтерпайп Дніпропетровський втормет», за межі України на постійне проживання не виїжджав.

Предметом досудового розслідування є встановлення обставин укладання і виконання господарських договорів, учасники яких вже встановлені, що виключає ризик зміни чи спотворення доказів, які перебувають у розпорядження слідства.

На ВСП ОСОБА_6 не працює з 09.01.2024, що виключає можливість впливу на свідків, як є працівниками АТ «Укрзалізниця».

Застосований розмір застави є непомірним для ОСОБА_6, а майно, яке перебуває в його власності, набуте ним ще до подій, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_8, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді обставинам кримінального провадження, прохає ухвалу скасувати та постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити.

Вважає, що слідчий суддя вірно встановила всі три ризики, про які зазначав прокурор, але неналежно їх врахувала при застосуванні запобіжного заходу.

Ризик переховування підсилюється тяжкістю інкримінованого ОСОБА_6 злочину, а також фактом перетину ним державного кордону за останні 5 років.

Учасники організованої групи застосовували засоби конспірації для спілкування, зокрема використовували додаток Threema, що також свідчить про актуальність цього ризику.

Хоча в ході досудового розслідування здійснено низку процесуальних та слідчих дій, але дотепер слідство триває та докази збираються.

Крім того, в ході слідства одержано низку доказів, зокрема за наслідком проведення НСРД, які підтверджують, що ОСОБА_6 вчиняв дії, спрямовані на знищення доказів, а також незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею не було взято до уваги розмір майнової шкоди, заподіяної державі, а розмір застави не відповідає майновому стану ОСОБА_6 та не здатний забезпечити належну дієвість цього кримінального провадження.

3.Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту, наполягали на її задоволенні. Пояснення надали аналогічні її змісту, вважаючи застосований до підозрюваного запобіжний захід суворим, а обраний розмір застави - непомірним. Заперечували проти апеляційної скарги прокурора як безпідставної.

Прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, що передбачені ст.178 КПК.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині обґрунтованості підозри.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022100060001389 від 14.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст, 209, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України (а.п. 37-44).

25.06.2024 ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, а саме: в заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою та службовому підробленні, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки (т. 1 а.п. 43-71).

За версією слідства, ОСОБА_10, який з 01.02.2018 по 17.06.2020 займав посаду начальника виробничого структурного підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» Філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» (далі - ВСП), не пізніше вересня 2021 року, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності, утворив стійке об`єднання - організовану групу, до якої увійшли службові особи Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») та інші невстановлені особи.

Реалізуючи злочинний план, ОСОБА_10 залучив свого племінника ОСОБА_6, який на той час виконував обов`язки начальника ВСП, ОСОБА_11, який виконував обов`язки заступника начальника ВСП, ОСОБА_13, яка працювала на посаді економіста з матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_1, а також ОСОБА_12 - старшого майстра дільниці ремонту колійних машин № 1 І групи.

За змістом повідомленої підозри, організовану групу створено з метою протиправного, безоплатного заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час організації та проведення Філією публічних закупівель робіт та/або послуг, а також подальшого укладання на підставі цих закупівель ВСП договорів про проведення ремонтних робіт вузлів та деталей до колійних машин із підконтрольними ОСОБА_10 та іншим особам суб`єктами господарської діяльності - ТОВ «АЛПІ ГРУП», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД», ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ».

Здійснення злочину забезпечувалось шляхом реалізації єдиного плану з розподілом функцій між залученими учасниками, який, зокрема, передбачав: а) ініціювання ВСП необхідності проведення Філією публічних закупівель; б) подання контрольованими організованою групою підприємствами цінових пропозицій до публічних закупівель, що оголошувалися Філією; в) спільну участь контрольованих організованою групою підприємств у відповідних публічних закупівлях; г) укладення у межах реалізації єдиного злочинного плану службовими особами ВСП договорів із контрольованими ОСОБА_10 та іншими особами суб`єктами господарської діяльності; д) вчинення службовими особами ВСП службового підроблення офіційних документів щодо нібито виконання договорів та забезпечення таким чином проведення безтоварних операцій щодо організації начебто ремонтних робіт.

ОСОБА_6 з 17.09.2020 призначено начальником ВСП, який на підставі довіреності, виданої керівником Філії, мав право на вчинення правочинів, укладання, зміну та розірвання будь-яких договорів.

З метою реалізації спільного умислу ОСОБА_6 мав: створити умови для проведення філією «ЦРЕКМ» закупівель робіт та/або послуг на проведення ремонтних робіт; безпосередньо укласти як один із керівників ВСП договори про проведення ремонтних робіт із підконтрольними ОСОБА_10 та іншим особам суб`єктами господарської діяльності; вчинити службове підроблення документів, які стосувалися нібито виконання укладених договорів шляхом зловживання своїм службовим становищем, проведення безтоварних операцій щодо організації ймовірного проведення ремонтних робіт вузлів та деталей до колійних машин; звітувати та погоджувати свої дії з ОСОБА_10 щодо здійснення безтоварних операцій про нібито проведені ремонтні роботи з ТОВ «АЛПІ ГРУП», «ВЕСТЕР ЛТД», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ, ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ».

За версією органу досудового розслідування, в результаті укладення договорів між ВСП та ТОВ «АЛПІ ГРУП» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21152 від 06.12.2021), ТОВ «Автоматик ЕКО» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21121 від 09.11.2021), ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21120 від 09.11.2021), ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21122 від 09.11.2021) та безпідставного перерахування коштів цим підприємствам Державі в особі АТ «Укрзалізниця» завдано збитки на загальну суму 17 116 118,48 грн.

На думку слідства, передумовою для залучення ОСОБА_10 до злочинного плану ОСОБА_6 з метою заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» була наявність службового становища останнього та його зв`язків як начальника ВСП.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, прийшла до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за викладених у клопотанні обставин.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника, дослідивши наявні матеріали апеляційного провадження, зокрема ті, які можуть свідчити про ймовірність існування події кримінального правопорушення та залученість до нього ОСОБА_6, погоджується із висновками слідчого судді та вважає, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними матеріалами, в тому числі за наслідком проведених негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, свідок ОСОБА_29, яка є директором ТОВ «Алпі Груп», повідомила, що державну реєстрацію вказаного суб`єкта господарювання вона не здійснювала, в травні 2021 року втратила паспорт громадянина України. Про факт створення ТОВ «Алпі Груп» їй нічого не відомо, жодних угод з АТ «Укрзалізниця» та її структурними підрозділами не укладала (протокол допиту від 16.02.2024, т. 8 а.с. 90-106).

Показання щодо здійснення державної реєстрації за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності надали свідки ОСОБА_34 (засновник ТОВ «Алпі Груп»), ОСОБА_35 (засновник та директор ТОВ «Автоматик ЕКО»), ОСОБА_36 (засновник та директор ТОВ «Вестер ЛТД»), ОСОБА_37 (засновник та директор ТОВ «Інкам Стайл»).

Свідок ОСОБА_16, який є водієм, пояснив, що здійснював перевезення двох піддонів з м. Черкаси до м. Дніпра, однак що саме перевозив не пам`ятає, а директор ТОВ «Вестер ЛТД» йому не відомий. З ОСОБА_6 та ОСОБА_17 не знайомий, номер водійського посвідчення НОМЕР_2, який вказаний у ТТН, йому не належить, директору ТОВ «Вестер ЛТД» вантаж не передавав та не отримував, що свідчить про фіктивність угод (протокол допиту від 21.01.2024, т. 8 а.п. 201-207).

Свідок ОСОБА_18, який також є водієм, повідомив, що не здійснював жодних перевезень, зазначених у відповідних ТТН, автомобіль, що вказаний у ТТН, йому не належить та ніколи не використовувався. Підписи у ТТН йому також не належать, за цими ТТН жодних перевезень не здійснював, що свідчить про фіктивність укладених угод (протокол допиту від 16.01.2024, т. 8 а.п. 192-200).

Показання цих свідків можуть підтверджувати факти реєстрації учасниками організованої групи господарських підприємств без мети здійснення ними реальної господарської діяльності з метою подальшого укладанням між ВСП та ТОВ «Алпі Груп», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «Вестер ЛТД» та ТОВ «Інкам Стайл» договорів про надання неіснуючих послуг та документального оформлення із ними безтоварних операцій.

Крім того, досліджені матеріали НСРД доволі однозначно вказують на те, що ОСОБА_6 був обізнаний про мету створення злочинної організації та свою роль у ній як начальника ВСП за викладених у письмовому повідомленні про підозру обставин.

Зокрема, в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.03.2023 щодо ОСОБА_6 зафіксоване спілкування 30.01.2023 із ОСОБА_11, в якому абоненти узгоджують між собою версію для надання пояснень співробітникам служби безпеки АТ «Укрзалізниця» під час перевірки на ВСП, де ОСОБА_11 каже «ну щоб в одну дудку вже дудіть». Згодом ОСОБА_11 телефонує ОСОБА_6 : «Чуєш, тут ще одна проблема. В нас тут якісь пуско-налагоджувальні роботи вказані. А вони виконувались?»… ОСОБА_6 : «тіпа вони повинні виконуватись?», ОСОБА_11 : «Так по договору ми не самі проводимо. Ми тіпа їх заказуєм», ОСОБА_6 : «Так давай скажемо що не проводили. Ми саме це проводимо, відмовились від цієї послуги…», ОСОБА_11 : «ну набери спитай», ОСОБА_6 : «Консультанта? (ймовірно мова йде про ОСОБА_10 ) Щас, хорошо».

В цей же день ОСОБА_6 спілкується із абонентським номером НОМЕР_3 «ОСОБА_46» (співробітник ВСП), якому телефонує ОСОБА_6 :

«Да, ОСОБА_46, доброго дня! Підкажіть, будь ласка, у нас зараз перевірка з ЦБ приїхала і вони питають про порядок пропуску автомобілів на територію. В нас є якийсь порядок, інструкція чи наказ?»

«ОСОБА_46»: «ні, немає»;

ОСОБА_6 : «Про автомобілі немає нічого. Ну. Тобто сторонні автомобілі, ще там якісь… Перепустки, запис в журнал… Немає, да?;

«ОСОБА_46»: «Немає. Про машини немає нічого. Про людей щось там у ОСОБА_38 було, у кадровички, а про машини ніколи нічого не писали», «надо то напишемо» (т. 5 а.п. 59-64)

Наведене може свідчити про обізнаність ОСОБА_6 про надання неіснуючих послуг за договорами та безпідставність перерахування коштів за ними на рахунки ТОВ «Алпі Груп», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «Вестер ЛТД» та ТОВ «Інкам Стайл».

Крім того, свідок ОСОБА_17, який працював майстром на ВСП, у протоколі допиту від 31.05.2024 повідомив, що ТТН №00001 від 04.01.2022 він підписував за вказівкою ОСОБА_39, факт надання послуг підтвердити не може. Із представниками ТОВ «Алпі Груп» він не знайомий (т. 8 а.п. 171-177).

В свою чергу свідок ОСОБА_15 (ФОП ОСОБА_40 ) у протоколі допиту від 12.06.2024 повідомила, що перебуває із ОСОБА_41 у дружніх стосунках, на ТТН №00001 від 04.01.2022, № 00007 від 31.01.2022 та № 00011 віл 03.02.2022 проставила печатки та підпис ФОП на прохання ОСОБА_39, який пообіцяв, що перевезення відбудуться згодом (т. 8 а.п 187-191).

Проаналізувавши наведене, колегія суддів зауважує, що наведені докази можуть свідчити про саму подію кримінального правопорушення та залученість до нього ОСОБА_6 .

В свою чергу сторона захисту не погоджується із такими висновками слідчого судді, вважаючи підозру необґрунтованою, а надані детективом документи такими, що не відповідають дійсності. Захисник посилається на неправильну кваліфікацію його дій за ч. 5 ст. 191 КК, оскільки ОСОБА_6 не був наділений повноваженнями на розпорядження коштами АТ «Укрзалізниця», що унеможливлює і вчинення ним заволодіння майном цього підприємства. Водночас, як стверджує захисник, особи, які дійсно мали повноваження щодо коштів та їх оплати на Філії, у цьому кримінальному провадженні не фігурують.

Не вдаючись в оцінку питання правильності кваліфікації дій підозрюваного в цій частині, як і наявності чи відсутності в його діях складу злочину, що має вирішуватись судом під час судового розгляду, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до матеріалів провадження, що і не заперечується стороною захисту, ОСОБА_6 був уповноважений на укладання правочинів в інтересах ВСП довіреністю від директора Філії ОСОБА_42 від 13.09.2021 в інтересах та від імені Довірителя, підписувати фінансові-господарські документи, пов`язані з укладанням та виконанням договорів (пункти 6, 11, 12 довіреності) (т. 9 а.п. 168-171). Отже, з огляду на зазначений обсяг, ОСОБА_6 був уповноважений на здійснення дій щодо розпорядженням майном, яке перебувало в його законному віданні, що цілком узгоджується із об`єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 191 КК, вчиненому у формі розтрати майна шляхом його незаконного безоплатного відчуження, що на законних підставах було ввірено особі чи перебувало в її віданні (продаж, дарування, передача іншим особам тощо). Отже у колегії суддів на цьому етапі відсутні підстави вважати, що правова кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК є неправильною, а підозра в цій частині, про яку повідомлено ОСОБА_6, необґрунтована.

Крім цього, на цьому етапі слідчий суддя, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Роль ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині під час реалізації спільного умислу із заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в наслідок укладання із підконтрольними юридичними особами договорів із подальшим безпідставним перерахуванням грошових коштів, та зокрема, встановлення самого факту реальності укладених договорів та дійсності виконання ремонтних робіт з вузлів колійних машин, доцільності надання таких послуг тощо - все це має бути предметом оцінки судом під час розгляду обвинувального акта по суті. Втім на даному етапі досудового розслідування доводи захисника, наведені в апеляційній скарзі, не свідчать про очевидну необґрунтованість підозри ОСОБА_6, а надані детективом матеріали щодо узгодженості дій останнього із іншим учасниками організованої групи були враховані як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції з точки зору ймовірності існування самої події злочину, так і причетності до нього певних осіб.

Прокурором висновки слідчого судді щодо обґрунтованості підозри в апеляційній скарзі під сумнів не ставились.

Відтак доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_6 відхиляються судом апеляційної інстанції.

Щодо встановлених слідчим суддею ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі встановила наявність трьох ризиків, наведених детективом у клопотанні, що передбачені п.п 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в своїй апеляційній скарзі не погоджується з висновками слідчого судді в частині оцінки ризиків з точки зору їх впливу на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що наявність трьох ризиків обумовлює необхідність обрання саме найсуворішого запобіжного заходу. Отже сам факт існування встановлених слідчим суддею ризиків прокурором не оспорюється.

В свою чергу сторона захисту не погоджуються з існуванням жодного із них.

При вирішенні питання про існування ризику переховування колегія суддів вважає, що він існує у тій мірі, щоб зважити на його наявність. Суд враховує, що міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винним, може бути тим визначальним фактором при врахуванні наявності такого ризику.

Посилання на відсутність у ОСОБА_6 майна за кордоном та факту виїзду на постійне проживання за кордон, не набуття громадянства інших країн, наявність постійного місця роботи, що на думку захисника, виключає його зв`язки з іншими країнами та нівелює ризик втечі, сприймаються судом апеляційної через призму загальної характеристики його особи. Водночас, більше вагомим є те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, за яке передбачене покарання у вигляді реального позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна без можливості застосування заохочувальних заходів кримінально-правового впливу, що може бути вагомим аргументом для підозрюваної особи для втечі. А тому колегія судів вважає цей ризик актуальним та доведеним на даному етапі кримінального провадження.

Оцінюючи ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, колегія суддів враховує, що вплив може полягати у здатності особи завдяки її авторитету, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам, вносити певні суттєві корективи у показання таких осіб. Колегія суддів приймає до уваги характер взаємовідносин між підозрюваним та свідками у цьому провадженні, що вбачається із матеріалів НСРД, які можна віднести до робочих, а із деякими із них - до довірливо-дружніх. Відтак цілком ймовірним є можливість спонукання підозрюваним таких осіб та, відповідно, можливість таких осіб допомогти ОСОБА_43 уникнути кримінальної відповідальності.

Факт звільнення ОСОБА_6 із посади начальника ВСП «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» з січня 2024 року також не є переконливим в світлі спростування самої можливості впливати на свідків, прізвища яких йому частково стали відомими після ознайомлення із матеріалами клопотання детектива про обрання запобіжного заходу, а також змістом самих показань.

Більше того, ризик впливу на свідків з метою викривлення їх показань зберігається до моменту безпосереднього їх сприйняття у судовому засіданні під час судового розгляду або в порядку ст. 225 КПК.

Відтак, керуючись своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що вірогідність такого ризику існує у тій мірі, щоб бути підставою для застосування запобіжного заходу.

Ризик знищення, приховування, спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, обґрунтовується наявними матеріалами клопотання, зокрема, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.03.2023 щодо ОСОБА_6 (т. 5 а.п. 59-64).

Крім того актуальність зазначеного ризику є нагальною із врахуванням стадії досудового розслідування, зокрема з огляду на відносно недавнє повідомлення ОСОБА_6 про підозру (25.06.2024), що також може спонукати підозрюваного на вчинення дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема на знищення наявних у нього доказів, або тих, про існування яких він обізнаний.

Оцінюючи вид запобіжного заходу, що застосований до ОСОБА_6, із яким не погоджуються ані сторона захисту, ані прокурор, колегія суддів приходить до такого.

Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені у ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, про який прохає прокурор, є домашній арешт, застава, особиста порука та особисте зобов`язання.

Втім за наслідком розгляду клопотання перед слідчим суддею прокурор не довів, що лише найсуворіший запобіжний захід - тримання під вартою на цьому етапі кримінального провадження здатний запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів враховує, що дійсно, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за наслідком якого, ймовірно, завдано збитків державі особі АТ «Укрзалізниця» на суму понад 17 млн. грн.

В той же час, інкримінований ОСОБА_6 злочин, за версією слідства, був вчинений організованою групою осіб, щонайменше п`ятьом із яких повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні, що виключає ймовірність заволодіння цими коштами одноособово ОСОБА_6 .

Стороною захисту на підтвердження необхідності застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із ізоляцією підозрюваного від суспільства, надала медичні довідки про стан здоров`я ОСОБА_6 та членів його родини (т. 1 а.п.139-140). Подружжя ОСОБА_6 мають малолітню доньку ОСОБА_44, 2015 року народження. Вагітна дружина та дитина потребують сторонньої допомоги та догляду з боку ОСОБА_6 . Також слідчий суддя прийняла до уваги, із чим погоджується колегія суддів, що від дня повідомлення ОСОБА_6 про підозру та до моменту звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу ОСОБА_45 не чинив негативних дій, спрямованих на перешкоджання слідству.

Відтак колегія суддів не погоджується із доводами прокурора, що слідчим суддею не вірно враховані встановлені нею ризики, наявність яких обґрунтовує застосування до підозрюваного виключеного запобіжного заходу - тримання під вартою. Водночас, позитивні характеристики ОСОБА_6 та наведені сімейні обставини не є настільки переконливими, щоб вважати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання достатнім для запобігання наявним ризикам із врахуванням наявності обґрунтованої підозри.

Отже суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що застава буде достатнім та належим запобіжним заходом, який слід застосувати до ОСОБА_6, з огляду на встановлені обставини у цьому кримінальному провадженні.

Щодо розміру застави

За наслідком судового розгляду слідчий суддя оцінила майновий стан підозрюваного та прийшла до висновків, що застава у розмірі 1 211 200 грн пропорційно співвідноситься із обставинами кримінального правопорушення та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Сторона захисту та прокурор не погоджуються із такими висновками.

Доводи захисника відносно непомірності розміру застави, визначеної для ОСОБА_39, зводяться до відсутності майна, яке було придбано під час або після інкримінованих йому дій, а розмір його доходів не дозволяє внести суму у 1 211 200 грн.

На противагу цьому прокурор посилається на наявність у власності ОСОБА_6 частини квартири та автомобіля, що, за його переконанням, свідчить про наявність фінансової можливості внести заставу у 3 42223,60 грн, про яку прохав детектив у клопотанні. При цьому обґрунтовуючи саме такий розмір, детектив посилався на пропорційність завданих збитків із розрахунку 1/5 частини від загальної шкоди у 17 116 118,48 грн.

Оцінюючи доводи апеляційний скарг в цій частині, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває існування демократичних інститутів та фінансову стабільність держави, безпосередньо впливає на підтримку України з боку країн - партнерів. Відповідно, до осіб, які підозрюються у вчинені корупційних кримінальних правопорушень мають застосовуватись заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжні заходи, які максимально гарантують належну процесуальну поведінку особи, що в свою чергу має сприяти досягненню завдань кримінального провадження. А тому безумовно, сума застави, що застосовується в даному випадку до підозрюваного ОСОБА_6, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза її втрати утримувала підозрюваного від будь-яких намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави. Водночас, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду, а орієнтирами можуть бути майновий стан підозрюваного та розмір завданих державі збитків.

Як зазначалось вище, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. Сума ймовірно завданих збитків внаслідок злочинних дій складає 17 116 118,48 грн.

З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційного злочину, а також враховуючи ступінь втручання, здійснення якого допускається законодавцем під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження в кримінальних провадженнях за підозрою осіб у скоєнні корупційних кримінальних правопорушень, розмір застави може і має бути визначеним на рівні, необхідному для забезпечення дієвості такого заходу.

Враховуючи матеріальний стан ОСОБА_6, який можна оцінити як достатній, наявність постійного місця роботи, а також перебування на утриманні підозрюваного вагітної дружини та доньки, колегія суддів доходить переконання, що визначений слідчим суддею розмір застави у 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 1 211 200 гривень, на даному етапі кримінального провадження, з одного боку не буде явно непомірним для ОСОБА_6, а з іншого - здатен запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під загрозою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання таких обов`язків.

Таким чином, доводи апеляційний скарг в цій частині колегія суддів вважає непереконливими.

Висновки суду

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співрозмірність застосованого запобіжного заходу, покладених процесуальних обов`язків особі підозрюваного та обставинам провадження, констатує, що слідчий суддя дійшла обґрунтованих висновків та постановила ухвалу, яка відповідає вимогам законності та вмотивованості. Водночас, доводи апеляційних скарг адвоката ОСОБА_9 та прокурора ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому їх слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2024 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4