- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/6728/24
Провадження 1-кс/991/6757/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 (далі - Кримінальне провадження), на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді від 17.08.2023 застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2023, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 000 000 грн., яка була внесена за підозрюваного 18.08.2023, у зв`язку з чим останнього було звільнено з-під варти і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у вказаному розмірі та на якого покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, строк дії яких наразі визначений до 25.09.2024. На думку сторони захисту запобіжний захід у вигляді застави підлягає зміні на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків з огляду на належну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність у нього судимості, скрутне матеріальне становище (відсутнє офіційне місце роботи та постійний дохід, усі його матеріальні активи арештовані, грошові кошти для застави взято ним у борг, який потрібно повернути), перебування у нього на утриманні двоє неповнолітніх дітей, цивільної дружина, яка є домогосподаркою, та мати-інвалід, яка потребує постійного догляду, а також враховуючи репутацію підозрюваного, а саме з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_4 одразу вступив до лав територіальної оборони і у подальшому постійно допомагав і допомагає ЗСУ, про що свідчать подяки та нагороди.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 підтримали Клопотання та просили Клопотання задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти доводів Клопотання, просила у задоволенні Клопотання відмовити з огляду на продовження існування двох ризиків - ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а також ризику впливу на свідків та підозрюваних. Зазначила, що наведені у Клопотанні обставини вже були предметом розгляду під час продовження строку дії обов`язків.
Заслухавши думку сторін Кримінального провадження, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Так, дана стаття надає підозрюваному можливість подати клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу на інший, більш м`який запобіжний захід, або про скасування чи зміну процесуальних обов`язків, які на нього покладені ухвалою слідчого судді, суду у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, або про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
15.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК, у кримінальному провадженні № 42019110350000029.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2023 (справа № 991/7238/23) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 2 000 000 грн. та покладанням додаткових процесуальних обов`язків.
18.08.2023 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Отже, ОСОБА_4 вважається таким, відносно якого застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 000 000 грн. та діють покладені ухвалою додаткові процесуальні обов`язки.
27.03.2024 кримінальне провадження № 42019110350000029 приєднано до матеріалів досудового розслідування № 52017000000000841 від 29.11.2024.
28.03.2024 ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні № 52017000000000841 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК.
28.03.2024 року детективом НАБУ адвокату ОСОБА_3 та підозрюваному ОСОБА_4 було оголошено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків неодноразово продовжувався, останній раз було продовжено до 25.09.2024.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та обґрунтованість підозри.
З матеріалів Клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах;
-ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, тобто в пособництві у заволодінні та у підбуренні іншого співучасника до заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно організованою групою, в особливо великих розмірах;
-ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК, тобто в підбуренні іншого співучасника до вчинення правочину з майном, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також у пособництві до вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження такого майна, джерела їх походження, а так само набуття та використання коштів та майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених за попередньою змовою, в особливо великому розмірі.
Суть вказаних кримінальних правопорушень полягає у заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га вартість яких складає 714 769 489,25 гривень, що належали вказаному державному підприємству на праві постійного користування згідно державного акту серії КВ № 0002 від 13.12.1995, та землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали вказаному державному підприємству на праві постійного користування згідно державних актів серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 гривень, а також в укладенні договорів купівлі-продажу на користь осіб, дії яких контролювалися та координувалися учасниками організованої групи, з метою приховання фактів набуття останніми земельних ділянок державного підприємства та незаконного походження такого майна.
За версією слідства, ОСОБА_6, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», організував схему протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області, з подальшим заволодінням такими земельними ділянками. Для реалізації вказаної схеми ОСОБА_6 були залучені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, за даними слідства, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників. Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам.
Задля реалізації злочинного плану було використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.
Так, на думку сторони обвинувачення, саме ОСОБА_4 здійснював пошук осіб, які відповідали зазначеним вище умовам та мали отримати у власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, після чого забезпечував оформлення від їх імені довіреностей на підконтрольних ОСОБА_6 осіб щодо представлення їх інтересів під час оформлення у власність земельних ділянок з можливістю розпорядження ними.
Зокрема, з отриманих під час досудового розслідування даних вбачається, що у період 2018 - 2019 років, ОСОБА_4 здійснив пошук біля 400 осіб на яких у подальшому оформлювалися земельні ділянки та організував видачу ними довіреностей (у тому числі у порядку передоручення одних представників на інших) щодо представлення інтересів цих осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час укладення правочинів щодо розпорядження земельними ділянками.
Окрім того, за версією органу досудового розслідування, у період з 09 по 31.08.2019 учасниками організованої групи було укладено договори купівлі-продажу на користь ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (осіб, дії яких контролювалися та координувалися учасниками організованої групи), предметом яких були 162 земельні ділянки, вартістю 1 099 292 240 грн, з метою приховання фактів набуття земельних ділянок державного підприємства та незаконного походження такого майна. Зокрема, 22.08.2019 ОСОБА_4 організував укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3222486200:03:002:5223) між ОСОБА_17 та набувачем ОСОБА_12 .
Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення неодноразово перевірялася слідчим суддею під час вирішення питання про застосування відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою / продовження строку дії покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, що відображено у відповідних судових рішеннях, та за результатом такої перевірки встановлено, що встановлені органом досудового розслідування обставини у сукупності з наявними у матеріалах Кримінального провадження доказами свідчать про обґрунтованість версії органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Разом з цим, сторона захисту не посилалася на наявність нових обставин, які б спростовували версію органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Щодо встановлених ризиків у відповідності до ч.1 ст. 177 КПК України.
У ході неодноразового розгляду клопотань про продовження строку дії процесуальних обов`язків стосовно ОСОБА_4 . слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості можливого покарання, особистих обставин підозрюваного, встановлену законом процедуру допиту свідків, вагомість показань учасників провадження, встановив доведеність продовження існування двох ризиків - ризику переховування від органу слідства та суду, а також ризику впливу на свідків.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжкими, корупційними, санкція яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно підозрюваного у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні вказаних злочинів особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
На час розгляду Клопотання підозрюваному виповнилося 47 років. Так, у справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 входить до переліку осіб, які мають право виїжджати закордон в умовах воєнного стану. Разом з цим, встановлено, що підозрюваний неодноразово, у тому числі, під час дії воєнного стану в Україні, виїжджав за кордон на тривалий час.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
З огляду на положення ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст.224 КПК України, ч.4 ст. 95 КПК України ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Вказаний ризик продовжує існувати та обумовлений тим, що інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення можливо вчинені ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку. Крім цього, ОСОБА_4, враховуючи особливості інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі наявність знайомих осіб серед службових осіб Держгеокадастру, а також її структурних підрозділів, може незаконно впливати на свідків та інших осіб, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
За такого, ризик незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати.
Сторона захисту не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків, не надала доказів на підтвердження суттєвого зменшення встановлених ризиків.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Відносно підозрюваного наразі діє запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 грн. з покладанням додаткових процесуальних обов`язків строком до 25.09.2024.
Так, слідчим суддею встановлено обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у Кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу у виді застави у розмірі 2 000 000 грн. є саме забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків у відповідності до положень ст. 42 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
У даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні, - підозрюваного ОСОБА_4 .
У Клопотанні сторона захисту просить змінити визначений ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 грн. на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, посилаючись на належну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність у нього судимості, скрутне матеріальне становище (відсутнє офіційне місце роботи та постійний дохід, усі його матеріальні активи арештовані, грошові кошти для застави взято ним у борг, який потрібно повернути), перебування у нього на утриманні двоє неповнолітніх дітей, цивільної дружина, яка є домогосподаркою, та мати-інвалід, яка потребує постійного догляду, а також враховуючи репутацію підозрюваного, а саме з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України ОСОБА_4 одразу вступив до лав територіальної оборони і у подальшому постійно допомагав і допомагає ЗСУ, про що свідчать подяки та нагороди.
Проте, такі обставини не є підставою для зміни запобіжного заходу з урахуванням положень ч.4 ст. 201, ч. 1 ст. 194 КПК України, у відповідності до яких сторона захисту має довести існування обставин, які свідчать, що підозра не є обґрунтованою, ризики відсутні, а застосування більш м`якого запобіжного заходу є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
При цьому, вищевказані обставини не є новими, оскільки про їх існування зазначалося стороною захисту ще під час вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що свідчить зміст Ухвали від 17.08.2023, та відповідні обставини вже були враховані слідчим суддею під час постановлення вказаної Ухвали, а також під час неодноразового розгляду клопотань про продовження строку дії процесуальних обов`язків стосовно ОСОБА_4 .
Разом з тим, у матеріалах Клопотання відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 було відмовлено у працевлаштуванні з певних причин, як і не надано стороною захисту доказів на підтвердження того, що незадовільний стан здоров`я або інші причини перешкоджають підозрюваному працювати, а тому відповідні доводи щодо відсутності роботи та постійного доходу є необґрунтованими.
Слідчий суддя враховує факт перебування у підозрюваного на утриманні двох неповнолітніх дітей, цивільної дружини, яка є домогосподаркою, та мати-інваліда, яка потребує постійного догляду, а також враховує здійснений ним вклад в обороноздатність країни. Проте, такі обставини вже враховувалися слідчим суддею, у тому числі, під час неодноразового розгляду клопотань про продовження строку дії процесуальних обов`язків стосовно ОСОБА_4, за результатом якого ОСОБА_4 скасовувалися певні обов`язки.
При цьому, відповідні обставини не свідчать про наявність підстав для зміни запобіжного заходу з урахуванням того, що для зміни запобіжного заходу вирішальним є наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, який за встановлених обставин наразі продовжує існувати.
Разом з цим, належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
Посилання наразі на існування потреби у поверненні грошових коштів, взятих у борг підозрюваним у третіх осіб задля внесення застави, відповідним особам через сплив значного часу як на обставину, яка обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу, не береться слідчим суддею до уваги, оскільки у відповідності до положень КПК України при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, та саме наявність/відсутність цих обставин впливає на те, чи будуть існувати підстави для зміни запобіжного заходу. Необхідність повернення третім особам грошових коштів, взятих у борг для внесення у якості застави, не є підставою для зміни запобіжного заходу.
Враховуючи обставини Кримінального провадження, специфіку кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4, роль підозрюваного у їх вчиненні, продовження існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`які запобіжні заходи, ніж застава, не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні. При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано суттєвих доказів на спростування відповідного висновку.
За встановлених обставин наразі застава саме у такому розмірі (2 000 000 грн.) забезпечує виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та зменшує до мінімуму вищевказані ризики, що не буде забезпечено у випадку зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення Клопотання.
Керуючись статтями 177, 178, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_18