Документ № 120968208

Дата засідання: 07/08/2024
Дата винесення рішення: 07/08/2024
Справа №: 991/10619/23
Провадження №: 52023000000000423
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Ухвала про скасування арешту майна

Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.

Справа № 991/10619/23

Провадження № 1-кп/991/127/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 серпня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

їх захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13,

ОСОБА_14,

власників майна ОСОБА_15, ОСОБА_16,

їх представників ОСОБА_11, ОСОБА_17,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_11, ОСОБА_10, захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14, представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11, представника ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про скасування арешту майна та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна та повернення такого майна, подані в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.

Під час підготовчого провадження до суду надійшли клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме:

1) захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 від 12.02.2024 про скасування арешту майна, накладеного на:

- транспортний засіб марки Toyota Camry, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 ;

2) захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 від 01.04.2024 про скасування арешту майна, накладеного на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «АБ «РАДАБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

3) захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 від 11.04.2024 про скасування арешту майна, накладеного на:

- мобільний телефон Apple iPhone, model A2483, IMEІ: НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3 ;

4) захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 07.02.2024 про часткове скасування арешту майна, накладеного на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»;

5) захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 28.03.2024 про скасування арешту майна, накладеного на ноутбук Lenovo ideaPad 330-151KB, S/N: PFIJYMMQ MTM 81D00QQRA;

6) захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 18.06.2024 про скасування арешту майна, накладеного на частку у статутному капіталі ТОВ «Ясунь Транс 27»;

7) представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11 від 31.01.2024 про скасування арешту майна, накладеного на:

- квартиру АДРЕСА_6 ;

- квартиру АДРЕСА_7, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 ;

- машиномісце (гараж) № НОМЕР_4, розташоване за адресою: АДРЕСА_9 ;

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0014, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 ;

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0031, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 ;

- земельну ділянку площею 0,2499 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0015, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 ;

- транспортний засіб Toyota Land Cruiser, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6 ;

- кошти у розмірі 30 000 доларів США, 2 721 долар США;

8) представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11 від 05.02.2024 про скасування арешту майна, накладеного на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в АТ «АБ «РАДАБАНК», АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

9) представника ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 від 15.02.2024 про скасування арешту майна, накладеного на транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та два ключі від вказаного автомобіля;

10) захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 від 12.06.2024 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна та повернення такого майна.

Під час вирішення клопотань про скасування арешту майна, суд враховує таке.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесено арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ч. 4 ст. 170 КПК України).

Частиною 1 ст. 96-1 КК України унормовано, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Водночас ст. 96-2 КК України визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто суд має право скасувати арешт майна лише з двох підстав, а саме у разі доведення існування обставин, які підтверджують, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми свідчить, що, перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Така підстава як необґрунтованість накладеного арешту не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого судового рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».

Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно з урахуванням обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту.

При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України) суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту, покладається обов`язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Щодо клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 від 12.02.2024 про скасування арешту майна

Захисник мотивує подані клопотання тим, що на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23 та від 02.06.2023 у справі № 991/4506/23 накладено арешт на транспортний засіб марки Toyota Camry, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 .

Водночас слідчий суддя ухвалою від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23 наклав арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 .

Захисник стверджує про те, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

Так, обвинувачений придбав означені авто та квартиру за кошти, які він отримав у позику від ОСОБА_18, що підтверджується відповідним договором позики від 29.07.2021.

Згідно з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 752/14073/23 сума боргу за вказаним договором у розмірі 10 001 050,00 грн стягнута із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_18 .

Тобто ОСОБА_7 набув транспортний засіб та квартиру за кошти, що мають законне походження та не пов`язані із кримінальними правопорушеннями, які наразі є предметом судового провадження.

Тому адвокат вважає, що вказане майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, а сторона обвинувачення під час досудового розслідування не встановила причетність такого майна до будь-яких протиправних дій.

Разом з тим захисник зазначив, що обшук, під час якого був вилучений автомобіль Toyota Camry, проведений неуповноваженими особами, а саме детективами Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які не входили до складу слідчої групи, не мали повноважень здійснювати досудове розслідування кримінального провадження, у тому числі проводити слідчі (розшукові) дії.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_10 підтримали клопотання та просили скасувати арешт майна.

Прокурори ОСОБА_6, ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотань, зазначили, що арешт накладено обґрунтовано, у застосуванні такого заходу забезпечення потреба не відпала, а вказаний обшук проведено уповноваженими особами.

Інші учасники судового провадження підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_7 та просили суд задовольнити клопотання.

Суд встановив, що ОСОБА_7 належать:

- транспортний засіб марки Toyota Camry, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8, що підтверджується договором купівлі-продажу від 02.03.2023 № ДП-0000200 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 ;

- квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується інформаційною довідкою від 20.05.2023 № 332968000.

23.05.2023 старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_22 у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 та у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України провів обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 . Під час проведення обшуку детектив відшукав зокрема транспортний засіб марки Toyota Camry, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8, та прийняв рішення про вилучення цього автомобіля, оскільки він є предметом неправомірної вигоди.

Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_23 постановою від 23.05.2023 визнав речовим доказом означений автомобіль.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4505/23 задоволено клопотання детектива та надано дозвіл на проведення обшуку:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_12 за місцем проживання ОСОБА_24 та ОСОБА_8, земельної ділянки з кадастровим номером 4623685500:03:002:0184 та 4623685500:03:002:0190, з метою відшукання транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8, а також свідоцтва про право власності на вказане авто;

- транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8, зареєстрованого за ОСОБА_7, з метою відшукання свідоцтва про право власності на вказане авто.

Доводи сторони захисту про те, що 23.05.20232 обшук проведено неуповноваженою особою не мають значення для розгляду клопотання про скасування арешту майна, проте за умов, передбачених ст. 87 КПК України, можуть впливати на допустимість отриманих доказів, оцінка яким надається на відповідній стадії судового провадження.

Надалі на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації накладено арешт зокрема на транспортний засіб марки Toyota Camry, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 та на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 із забороною розпоряджатись таким майном.

Ухвалою від 03.07.2023 у справі № 991/4677/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 31.05.2023 у частині накладення арешту на означене майно.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 02.06.2023 у справі № 991/4506/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації наклав арешт на транспортний засіб марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 із забороною користування, розпорядження та відчуження такого майна.

Ухвалою від 19.06.2023 у справі № 991/4506/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 02.06.2023.

15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_25 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвали у справах № 991/4677/23 та № 991/4506/23 виділені з матеріалів досудового розслідування в оригіналах.

Мотивуючи подане клопотання, захисник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, однак суд не погоджується із цим твердженням з огляду на таке.

Під час вирішення клопотань сторони обвинувачення про арешт майна, слідчими суддями враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, які зокрема передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні означених кримінальних правопорушень, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

Разом з тим, з огляду на те, що за версією сторони обвинувачення предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, - неправомірною вигодою був транспортний засіб марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8 (який є речовим доказом у кримінальному провадженні), а квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5, придбана ОСОБА_7 з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, слідчі судді дійшли висновку, що вказане майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Тому слідчі судді застосували такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації.

Вказані рішення слідчих суддів були предметом оцінки суду апеляційної інстанції та відповідними ухвалами залишені без змін в частині накладення арешту на означене майно.

Суд звертає увагу, що доводи сторони захисту щодо придбання ОСОБА_7 авто та квартири за легальні кошти вже були предметом оцінки суду апеляційної інстанції та ухвалами від 19.06.2023 та від 03.07.2023 визнані необґрунтованими.

Доводи сторони захисту про те, що таке майно придбане за кошти, які ОСОБА_7 отримав у позику від ОСОБА_18, не приймаються судом, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Так, договір позики датований 29.07.2021 та відповідно до укладеної додаткової угоди від 26.01.2022 строк позики встановлений до 31.12.2022.

Водночас обвинувачений придбав квартиру 13.02.2023 року (тобто майже через півтори року після отримання позики), а транспортний засіб - 08.03.2023 року (тобто більш ніж через півтора року після отримання позики та вже після закінчення її строку).

Захист не навів інших обставин, які б вказували на необґрунтованість накладення арешту, зокрема на те, що арештоване майно не відповідає критеріям речових доказів, до нього не може бути застосована спеціальна конфіскація та обвинуваченому не може бути призначене покарання у виді конфіскації майна.

Наразі підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, трансформувалась в обвинувачення, а тому зберігається ймовірність того, що суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_7 інкриміновано зокрема 1) надання службовій особі неправомірної вигоди - транспортного засобу марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_8, та 2) розпорядження грошовими коштами щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, на придбання квартири АДРЕСА_13 .

Тобто за версією обвинувачення вказаний транспортний засіб (визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні) є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а придбання квартири є способом легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, тому наявні підстави стверджувати, що до такого майна може бути застосована спеціальна конфіскація.

Доводи захисника про те, що означена квартира не є речовим доказом у кримінальному провадженні, не мають значення для вирішення клопотання, оскільки арешт на таку квартиру накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, а не з метою збереження речових доказів.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що 1) арешт накладено обґрунтовано, 2) обставини, які слугували підставою для арешту майна, не відпали, продовжують існувати та 3) застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідним для досягнення дієвості останнього. Тому відсутні законодавчо визначені підстави для задоволення клопотань захисника про скасування арешту майна.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 від 01.04.2024 про скасування арешту майна

Захисник мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_7 та його дітей ОСОБА_26, ОСОБА_27, відкритих в АТ «АБ «РАДАБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Вважає, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

Так, слідчий суддя під час вирішення клопотання про арешт майна не врахував, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою.

ОСОБА_10 стверджує, що матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

ОСОБА_7 має скрутне матеріальне становище, на його утриманні перебувають троє дітей та матір похилого віку, яка хворіє і потребує постійного медикаментозного лікування.

Однак, з огляду на перебування у статусі обвинуваченого, покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків, зокрема явки на судові виклики, та на застосовані до нього обмеження щодо вільного виїзду за межі міста Києва, наразі ОСОБА_7 не має можливості працевлаштуватись, забезпечувати себе і сім`ю, здійснювати виплати по борговим зобов`язанням.

Разом з тим у межах кримінального провадження арештовано кошти, які перебувають не лише на рахунках обвинуваченого, але і його дітей, що порушує права останніх.

На переконання захисника, скасування арешту з коштів забезпечить баланс між інтересами суспільства та правом на власність.

Тому захисник просить скасувати арешт, накладений на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих:

- у АТ «АБ «РАДАБАНК», МФО 306500, а саме:

НОМЕР_10, НОМЕР_11, IBAN НОМЕР_12,

IBAN НОМЕР_13, НОМЕР_14,

- у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, а саме: IBAN НОМЕР_15,IBAN НОМЕР_16, IBAN НОМЕР_17, IBAN НОМЕР_18, IBAN НОМЕР_19, IBAN НОМЕР_20, IBAN НОМЕР_21, IBAN НОМЕР_22, IBAN НОМЕР_23, IBAN НОМЕР_24, IBAN НОМЕР_25, IBAN НОМЕР_26, IBAN НОМЕР_27, IBAN НОМЕР_28, IBAN НОМЕР_29 .

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_11 підтримали клопотання та просили скасувати арешт майна.

ОСОБА_7 додатково пояснив, що певний час працював водієм у сервісах Uber, Bolt, однак не мав можливості отримувати кошти за надані послуги в безготівковій формі, оскільки всі його рахунки арештовані, а відкрити нові він не має можливості. Наразі в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 йому повідомлено про підозру та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано та в застосуванні такого заходу забезпечення потреба не відпала.

Інші учасники судового провадження підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_7, просили суд задовольнити клопотання.

Суд встановив, що на ім`я ОСОБА_7 відкриті такі рахунки:

- у АТ «АБ «РАДАБАНК», МФО 306500:

НОМЕР_10, залишок - 13 306,83 доларів США,

НОМЕР_11, залишок - 1 345,98 грн,

IBAN НОМЕР_13, залишок - 2 673,79 доларів США,

НОМЕР_14, залишок - 0 євро,

- у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001:

IBAN НОМЕР_15 - рахунок фізичної особи-підприємця, залишок - 10 000 грн;

IBAN НОМЕР_27 - дитяча картка, залишок - 2 134,81 грн. Для користуванням рахунком банком емітовано електронний платіжний засіб, тримачем якого є ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_4, та додатково відкрито дитячу банку (депозит) - IBAN НОМЕР_16, залишок - 5 006,93 грн;

IBAN НОМЕР_19 - доларовий депозит, залишок - 2 671,66 доларів США;

IBAN НОМЕР_20 - гривневий депозит, залишок - 7,95 грн;

IBAN НОМЕР_23 - доларовий депозит, залишок - 2 671,45 доларів США;

IBAN НОМЕР_24 - доларовий депозит, залишок - 2 671,83 доларів США;

IBAN НОМЕР_26 - дитяча картка, залишок - 249,74 грн. Для користуванням рахунком банком емітовано електронний платіжний засіб, тримачем якого є ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_5, та додатково відкрито дитячу банку (депозит) - IBAN НОМЕР_25, залишок - 16 998,52 грн.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації наклав арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_7, відкритих в:

- АТ «АБ «РАДАБАНК», МФО 306500, а саме: IBAN НОМЕР_30, IBAN НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33,

- АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, а саме: IBAN НОМЕР_15, IBAN НОМЕР_16, IBAN НОМЕР_17, IBAN НОМЕР_18, IBAN НОМЕР_19, IBAN НОМЕР_20, IBAN НОМЕР_21, IBAN НОМЕР_22, IBAN НОМЕР_23, IBAN НОМЕР_24, IBAN НОМЕР_25, IBAN НОМЕР_26, IBAN НОМЕР_27, IBAN НОМЕР_28, IBAN НОМЕР_29,

шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цими грошовими коштами, а також здійснення будь-яких видаткових операцій по рахунках та зобов`язав надати відомості про залишок грошових коштів на рахунках на запит детектива та/або прокурора, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвалою від 23.10.2023 у справі № 991/5743/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 05.07.2023 у частині накладення арешту на вказані рахунки ОСОБА_7 .

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвала у справі № 991/5743/23 виділена з матеріалів досудового розслідування в оригіналі.

Мотивуючи подане клопотання, захисник ОСОБА_10 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба.

Під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, які зокрема передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні означених кримінальних правопорушень, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

Водночас слідчий суддя дійшов висновку, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_7, відкритих в АТ «АБ «РАДАБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ймовірно є коштами, одержаними злочинним шляхом та надалі легалізовані ним, шляхом зарахування через невстановлених осіб на його рахунки, а тому такі кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

Тому слідчий суддя застосував такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації.

Судом встановлені наступні обставини:

1) арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_7, накладено зокрема у зв`язку з тим, що існують достатні підстави стверджувати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майном, у яке їх було повністю або частково перетворено;

2) за версією сторони обвинувачення вказані кошти пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, досудове розслідування щодо якого здійснюється в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022,

3) матеріали досудового розслідування щодо вчинення такого кримінального правопорушення не виділялись із кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 у кримінальне провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023,

4) висунуте в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 обвинувачення не охоплює вчинення означеного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, та не містить відомостей щодо легалізації таких коштів, шляхом зарахування на банківські рахунки ОСОБА_7 .

Враховуючи, що арешт майна накладений з метою забезпечення дієвості обох кримінальних проваджень: № 52022000000000169 від 07.07.2022 - з метою забезпечення спеціальної конфіскації; № 52023000000000423 від 15.08.2023 - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, - суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для вирішення в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 клопотання адвоката ОСОБА_10 у частині скасування арешту, накладеного з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_10 щодо необґрунтованості накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, рішення слідчого судді було предметом оцінки суду апеляційної інстанції та відповідною ухвалою залишено без змін в частині накладення арешту на означене майно зокрема з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Під час розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна суд позбавлений можливості вирішити питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення в діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, оскільки таке питання підлягає вирішенню у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Твердження захисту про те, що в межах кримінального провадження арештовано кошти, які належать дітям обвинуваченого - ОСОБА_26 та ОСОБА_27 - та знаходяться на рахунках останніх суперечать матеріалам справи.

З наданих стороною захисту документів вбачається, що рахунки в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме: IBAN НОМЕР_27, IBAN НОМЕР_16, IBANUAНОМЕР_26, IBAN НОМЕР_25, відкриті на ім`я ОСОБА_7, який є клієнтом банку. Водночас для користування частиною із цих рахунків банк емітував електронні платіжні засоби, тримачами яких є ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Тобто кошти, розміщені на таких рахунках, належать ОСОБА_7, а його діти можуть лише користуватись ними.

Захист не навів інших обставин, які б вказували на необґрунтованість накладення арешту.

Інші доводи сторони захисту не свідчать про те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення відпала.

Під час підготовчого провадження суд встановив, що ОСОБА_7 працевлаштувався водієм у сервіси Uber, Bolt, що стало підставою для зміни додаткового процесуального обов`язку не відлучатись із міста Києва без дозволу суду, покладеного на обвинуваченого в порядку ст. 194 КПК України, а саме суд розширив територію, якою обвинувачений має право пересуватись без дозволу суду, до меж Київської області.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосований наразі до ОСОБА_7 у межах іншого кримінального провадження, має тимчасовий характер.

Твердження захисту про те, що всі рахунки обвинуваченого арештовані, а тому він не має можливості здійснювати у тому числі підприємницьку діяльність та отримувати кошти в безготівковій формі - не відповідає дійсності, оскільки слідчий суддя, постановляючи ухвалу від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23, не приймав рішення про арешт коштів, розміщених на рахунку НОМЕР_14, відкритому в АТ «АБ «РАДАБАНК», на ім`я ОСОБА_7 .

Разом з тим матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_7 наразі зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює таку діяльність.

Надані захистом копії рішень суду щодо стягнення із ОСОБА_7 заборгованості за договорами позик на користь інших фізичних осіб, а також виконавчого листа самі по собі не свідчать про майновий стан обвинуваченого. Водночас суд звертає увагу на надані ОСОБА_7 пояснення щодо походження таких грошей та характеру цивільних правовідносин між ним та його товаришами - власниками коштів. Обвинувачений зазначив, що його підприємницька діяльність була пов`язана зокрема із залученням коштів (у тому числі від його друзів), у результаті використання яких він отримував дохід. Заборгованість ОСОБА_7 тягнеться щонайменше із 2005 року, а тому його товариші, лише задля юридичного фіксування факту заборгованості, вимушені звертатись до суду із відповідними позовними заявами в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене суд вважає, що 1) арешт накладено обґрунтовано, 2) обставини, які слугували підставою для арешту майна, не відпали, продовжують існувати та 3) застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідним для досягнення дієвості останнього. Тому відсутні законодавчо визначені підстави для задоволення клопотання захисника про скасування арешту майна.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 від 11.04.2024 про скасування арешту майна

Захисник мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2023 у справі № 991/4836/23 з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання накладено арешт на: мобільний телефон Apple iPhone, model A2483, IMEІ: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3 .

Так, слідчий суддя під час вирішення клопотання про арешт майна не врахував, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою. Матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

ОСОБА_10 стверджує, що вказані мобільні телефони вилучені під час затримання ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України. Однак сторона обвинувачення незаконно здійснила затримання його підзахисного, оскільки останній не мав наміру втікати з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Водночас прокурор, звертаючись із клопотанням про арешт означеного майна, пропустив строк, встановлений кримінальним процесуальним законодавством, та ввів слідчого суддю в оману, зазначивши, що вилучення такого майна мало місце під час обшуку житла на підставі ухвали слідчого судді, а не під час затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України.

Вважає, що потреба в арешті мобільних телефонів відпала, оскільки вони вилучені ще в травні 2023 року.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_11 підтримали клопотання та просили скасувати арешт майна.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано та в застосуванні такого заходу забезпечення потреба не відпала.

Суд встановив, що 22.05.2023 о 15 год 25 хв у приміщенні аптеки оптових цін, розташованому за адресою: АДРЕСА_14, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України (якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України) затримано підозрюваного за ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 22.05.2023.

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що під час затримання старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28, з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК України, та за участю двох понятих, здійснив особистий обшук ОСОБА_7, під час якого виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_34, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_35, свідоцтво серії НОМЕР_36, видане на ім`я ОСОБА_15 ; електронний ключ до автомобіля Hyundai Ioniq чорно-сріблястого кольору.

Означений протокол не містить відомостей про виявлення та вилучення інших речей, у тому числі мобільних телефонів Apple iPhone, model A2483, IMEІ: НОМЕР_2 та Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3 .

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази вилучення телефонів під час затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, то суд не надає оцінку доводам сторони захисту щодо можливих процесуальних порушень в ході такого затримання.

Відповідно до протоколу обшуку від 22.05.2023, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_29 22.05.2023 у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.04.2023 у справі № 991/3699/23 провів обшук у квартирі АДРЕСА_15 . Під час проведення обшуку детектив відшукав зокрема мобільні телефони Apple iPhone, model A2483, IMEІ: НОМЕР_2, Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3 та прийняв рішення про їх вилучення, оскільки на них міститься або може міститись інформація про обставини вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються в межах вказаного кримінального провадження, а також з метою проведення експертного дослідження.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 06.06.2023 у справі № 991/4836/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання наклав арешт зокрема на мобільні телефони Apple iPhone, model A2483, IMEІ: НОМЕР_2 та Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3 .

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження вказаної ухвали в апеляційному порядку.

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвала у справі № 991/4836/23 виділена з матеріалів досудового розслідування в копії.

Разом з тим слідчий суддя встановив, що мобільні телефони Apple iPhone, model A2483, IMEІ: НОМЕР_2 та Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3, якими, згідно з отриманими в ході обшуку відомостями, користувався ОСОБА_7, можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, зокрема щодо передачі, зберігання, обліку коштів, одержаних злочинним шляхом, а також щодо комунікації причетних осіб з цього приводу. У зв`язку з чим необхідним є проведення детального огляду мобільних телефонів, у тому числі із залученням спеціаліста та використання спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка мітиться в них. Водночас слідчий суддя встановив, що телефони вилучено з метою проведення експертного дослідження, оскільки вони мали систему логічного захисту, у зв`язку з чим сторона обвинувачення призначила проведення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи.

Вказані обставини стали підставою для висновку про необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Судом встановлені наступні обставини:

1) вказані мобільні телефони є речовими доказами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, досудове розслідування якого здійснюється в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022;

2) матеріали досудового розслідування щодо вчинення такого кримінального правопорушення не виділялись із кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 у кримінальне провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023,

3) висунуте в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 обвинувачення не охоплює вчинення означеного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України,

4) під час розгляду клопотання прокурор пояснив, що мобільні телефони Apple iPhone, model A2483, IMEІ: НОМЕР_2, Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_3 не є речовими доказами в межах виділеного кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 та сторона обвинувачення має намір використовувати лише інформацію, скопійовану з них 18.05.2023 в ході проведення іншого обшуку, під час доведення висунутого обвинувачення.

Враховуючи, що арешт майна (мобільних телефонів) накладений з метою забезпечення дієвості обох кримінальних проваджень: № 52022000000000169 від 07.07.2022 - з метою забезпечення збереження речових доказів; № 52023000000000423 від 15.08.2023 - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, -

суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для вирішення в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 клопотання адвоката ОСОБА_10 у частині скасування арешту, накладеного з метою забезпечення збереження речових доказів.

Суд не погоджується із твердженням захисника ОСОБА_10 щодо необґрунтованості накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Захисники ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_10 брали участь в розгляді відповідного клопотання про арешт майна, слідчий суддя надав оцінку та відхилив їх доводи, зокрема щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_7 та порушення стороною обвинувачення строку для звернення до слідчого судді із цим клопотанням.

Захист не навів інших обставин, які б вказували на необґрунтованість накладення арешту.

Посилання захисту на те, що вказані мобільні телефони вилучені в ОСОБА_7 у травні 2023 року, а тому потреба в їх арешті відпала, є безпідставними, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження застосований зокрема з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а тому залишається актуальним до вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за яке передбачено призначення такого виду покарання.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 07.02.2024 про часткове скасування арешту майна

Захисник мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5745/23 накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках обвинуваченого ОСОБА_9, відкритих в АТ «ПУМБ», а саме на: IBAN НОМЕР_37, IBAN НОМЕР_38, IBAN НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41 . Розгляд відповідного клопотання проведено у закритому судовому засіданні без повідомлення ОСОБА_9 .

Так, під час розгляду клопотання про арешт майна сторона обвинувачення не надала слідчому судді інформацію про те, що рахунок IBAN НОМЕР_42 використовується для зарахування заробітної плати ОСОБА_9, а рахунок IBAN НОМЕР_38 відкритий обвинуваченим як фізичною особою-підприємцем та відповідно використовується ним у підприємницькій діяльності.

Водночас кошти, розміщені на цих рахунках не є речовими доказами, оскільки їх не було отримано кримінально-протиправним шляхом та вони не мають значення для кримінального провадження.

Наразі ОСОБА_9 звільнений з-під варти, продовжує працювати директором ТОВ «Ясунь Транс 27», отримувати заробітну плату, а також здійснювати підприємницьку діяльність, що зумовлює необхідність у користуванні ним означеними банківськими рахунками.

Накладення арешту на кошти, які розміщенні на таких рахунках, позбавляє ОСОБА_9 можливості сплачувати податки як фізична особа-підприємець, отримувати дохід від підприємницької діяльності в безготівковій формі, а також заробітну плату від ТОВ «Ясунь Транс 27» та забезпечувати за такі кошти свої поточні/побутові витрати, у тому числі на придбання медикаментів.

Зважаючи на викладене захисник просить суд скасувати арешт, накладений на кошти, розміщені на рахунках IBAN НОМЕР_38 та IBAN НОМЕР_43, відкритих на ім`я ОСОБА_9 в АТ «ПУМБ».

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання та просив скасувати арешт, накладений на вказані рахунки.

Інші учасники судового провадження підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_9, просили суд задовольнити клопотання.

Суд встановив, що ОСОБА_9 є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ «Ясунь Транс 27», ідентифікаційний код юридичної особи 40440397, а також зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2024 та копією наказу директора ТОВ «Ясунь Транс 27» від 11.08.2016 № 28/к.

У АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_9 відкриті зокрема такі рахунки:

- IBAN НОМЕР_38 - рахунок фізичної особи-підприємця;

- IBAN НОМЕР_42 - рахунок, відкритий відповідно до Договору про надання комплексу послуг з відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб, зарахування та виплати заробітної плати та інших платежів від 24.05.2016 № 262418849, укладеного між банком та ТОВ «Ясунь Транс 27»,

що підтверджується копіями довідок, виданих заступником керуючого відділенням з контрольно-операційної діяльності Відділення № 5 ПУМБ в м. Київ та начальником відділу планування та відвантаження ТОВ «Ясунь Транс 27», а також відповідного договору від 24.05.2016 № 262418849.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.07.2023 у справі № 991/5745/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації наклав арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_9, відкритих в АТ «ПУМБ», а саме IBAN НОМЕР_37, IBAN НОМЕР_38, IBAN НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цими грошовими коштами, а також здійснення будь-яких видаткових операцій по рахунках та зобов`язав надати відомості про залишок грошових коштів на рахунках на запит детектива та/або прокурора, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвалою від 23.10.2023 у справі № 991/5745/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 05.07.2023 у частині накладення арешту на вказані рахунки ОСОБА_9 .

Відповідно до повідомлення АТ «ПУМБ» від 06.07.2023 № 116/8435/07БТ щодо виконання ухвали слідчого суддів від 05.07.2023 у справі № 991/5745/23 залишок коштів на рахунках на момент накладення арешту складав: IBAN НОМЕР_42 - 22 918,10 грн; IBAN НОМЕР_38 - 2 639,50 грн.

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвала слідчого судді від 05.07.2023 у справі № 991/5745/23 виділена з матеріалів досудового розслідування в оригіналі.

Мотивуючи подане клопотання, захисник ОСОБА_14 зазначає, що арешт на рахунки IBAN НОМЕР_42, IBAN НОМЕР_38 накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба.

Під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_16 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, які зокрема передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому, у разі визнання ОСОБА_16 винуватим у вчиненні означених кримінальних правопорушень, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

Водночас слідчий суддя дійшов висновку, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_9, відкритих в АТ «ПУМБ», можуть підлягати спеціальній конфіскації в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

Рішення слідчого судді було предметом оцінки суду апеляційної інстанції та відповідною ухвалою залишено без змін в частині накладення арешту на означене майно.

Твердження захисника про те, що вказані кошти не є речовими доказами в кримінальному провадженні, не мають значення для вирішення цього клопотання, оскільки арешт на кошти накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, а не з метою збереження речових доказів.

Наразі підозра ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, трансформувалась в обвинувачення, а тому зберігається ймовірність того, що суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

З огляду на викладене суд вважає, що арешт накладено обґрунтовано, а обставини, які слугували підставою для арешту майна, не відпали та продовжують існувати.

Разом з тим суд бере до уваги, що ОСОБА_9 отримує заробітну плату як директор ТОВ «Ясунь Транс 27» на банківський рахунок IBAN НОМЕР_42, а рахунок IBAN НОМЕР_38 використовується ним в підприємницькій діяльності.

У судовому засіданні ОСОБА_9 пояснив, що як фізична особа-підприємець надає консультаційні послуги у сфері перевезень залізничним транспортом, навчає інших осіб тонкощам такої діяльності. Підприємницький рахунок потрібен йому для отримання оплати у безготівковій формі за надані ним послуги, а також для сплати податків.

Законодавство не передбачає віднесення зарплатних рахунків або рахунків фізичних осіб-підприємців до рахунків зі спеціальним режимом використання, який би унеможливлював арешт коштів, розміщених на них.

Так, відповідно до змісту ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

Водночас згідно з ч. 1, 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Це положення Основного Закону відтворює вимоги ст. 25 Загальної декларації прав людини щодо забезпечення високої якості життя на засадах соціальної справедливості, досягнення гідного життєвого рівня.

За загальним правилом, визначеним ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливе лише тільки коли його потреби виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося в клопотанні сторони обвинувачення.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що 1) рахунок IBAN НОМЕР_42 використовується для отримання ОСОБА_9 цільових виплат - заробітної плати, 2) рахунок IBAN НОМЕР_38 використовується ОСОБА_9 під час здійснення господарської діяльності як фізичною особою-підприємцем, 3) з метою недопущення обмеження реалізації обвинуваченим гарантованих Конституцією України прав на підприємницьку діяльність та на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, та на достатній рівень життя, а також з тим, аби 4) накладений арешт не був для обвинуваченого надмірним тягарем, 5) зважаючи на незначну суму коштів, розміщених на вказаних рахунках, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника.

Суд переконаний, що скасування арешту із коштів у загальній сумі 25 557,6 грн не завдасть шкоди кримінальному провадженню та враховуючи необхідність ОСОБА_9 працювати та отримувати дохід, відповідатиме принципу дотримання балансу між суспільними та приватними інтересами.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 28.03.2024 про скасування арешту майна

Захисник мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2023 у справі № 991/4833/23 з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на ноутбук Lenovo ideaPad 330-151KB, S/N: PFIJYMMQ MTM 81D00QQRA.

Вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба, оскільки сторона обвинувачення провела огляд вказаного ноутбука та не виявила інформації, яка стосується обставин, що мають значення для кримінальних проваджень.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання та просив скасувати арешт майна.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що ухвала про арешт означеного майна не виділялась із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022, тому відсутні підстави для вирішення клопотання про скасування такого арешту в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Суд встановив, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 06.06.2023 у справі № 991/4833/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення збереження речових доказів наклав арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 22-23.05.2023 офісних приміщень, розташованих за адресою: вул. Грушевського, приміщення Д6-11, а саме на ноутбук Lenovo ideaPad 330-151KB, S/N: PFIJYMMQ MTM 81D00QQRA, заборонивши ОСОБА_9 користуватись та розпоряджатись таким майном.

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвала у справі № 991/4833/23 не виділялась із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 у кримінальне провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для вирішення в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 клопотання захисника ОСОБА_14 про скасування арешту вказаного ноутбука.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 18.06.2024 про скасування арешту майна

Захисник мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі № 991/4676/23 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладено арешт зокрема на частку у статутному капіталі ТОВ «Ясунь Транс 27» у розмірі 100 %, яка належить ОСОБА_9 .

Вважає, що арешт накладено необґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки під час вирішення відповідного клопотання слідчий суддя не врахував, що таке майно набуто обвинуваченим під час шлюбу, а тому другий із подружжя - ОСОБА_16, у силу положень ст. 60 СК України, є власником 50 % статутного капіталу цього товариства.

Зважаючи на те, що ОСОБА_16 не є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальних провадженнях, то корпоративні права не можуть бути вилучені у власність держави.

Разом з тим зазначив, що арештовані корпоративні права не є речовим доказом у справі, оскільки їх не було отримано кримінально-протиправним шляхом та вони не мають значення для кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання та просив скасувати арешт, накладений на частку у статутному капіталі товариства.

Захисник ОСОБА_14 додатково пояснив, що шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_16 розірваний, він не представляє інтереси останньої, однак просить скасувати арешт із 100 % статутного капіталу ТОВ «Ясунь Транс 27», оскільки вважає, що такий захід забезпечення застосований необґрунтовано.

Вказане товариство не брало участі в закупівлях, які фігурують у кримінальному провадженні, тому корпоративні права не підлягають спеціальній конфіскації.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано, а тому відсутні підстави для його скасування. Під час накладення арешту слідчий суддя врахував інформацію щодо спільної сумісної власності подружжя, а рішення про арешт частки у статутному капіталі в розмірі 100 % залишено без змін судом апеляційної інстанції. Вважає, що частка у статутному капіталі не є спільним сумісним майном колишнього подружжя Онищенків.

Суд встановив, що з 22.01.2004 до 20.01.2023 ОСОБА_9 та ОСОБА_16 перебували у шлюбі, що підтверджується копіями актового запису про шлюб від 22.01.2004 № 70 та свідоцтва про розірвання шлюбу від 20.01.2023 серії НОМЕР_44 .

Зі змісту договору купівлі-продажу від 19.02.2021, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ясунь Транс 27» від 19.02.2021 № 19/02/2021, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2024 вбачається, що із 19.02.2021 ОСОБА_9 є власником частки розміром 100 % у статутному капіталі ТОВ «Ясунь Транс 27», яке створено в 2016 році.

Тобто ОСОБА_9 за період шлюбу набув у власність вказане майно.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 31.05.2023 у справі № 991/4676/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання наклав арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «Ясунь Транс 27» у розмірі 100 %, яка належить ОСОБА_9, шляхом накладення заборони її відчуження та вчинення щодо неї реєстраційних дій.

Ухвалою від 26.06.2023 у справі № 991/4676/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 31.05.2024.

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвала у справі № 991/4676/23 виділена з матеріалів досудового розслідування в оригіналі.

Мотивуючи подане клопотання, захисник ОСОБА_14 зазначає, що арешт на означену частку накладено необґрунтовано, однак суд не погоджується із цим твердженням з огляду на таке.

Тому слідчий суддя застосував такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя володів інформацією щодо укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_16 .

Частиною 1 ст. 60 СК України унормовано, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з положеннями ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Учасники товариства мають зокрема такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц, у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства.

Водночас інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

Зважаючи на викладене, навіть у разі, якщо ОСОБА_9 набув частку у статутному капіталі ТОВ «Ясунь Транс 27» за рахунок спільних коштів із ОСОБА_16, то це лише означає, що він набув права, передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (брати участь в управлінні, отримувати прибуток та ін.). Відповідно набуті права учасника господарського товариства не є спільною сумісною власністю колишнього подружжя. У такому випадку ОСОБА_16 має лише право вимоги щодо виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі у разі поділу спільного сумісного майна.

Відповідно слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на частку у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ «Ясунь Транс 27», а права ОСОБА_16 не порушені у зв`язку із застосуванням такого заходу забезпечення.

Разом з тим суд звертає увагу, що адвокат ОСОБА_14 звернувся із клопотанням про скасування арешту як захисник обвинуваченого ОСОБА_9 та не діє в інтересах ОСОБА_16 .

Посилання на те, що частка у статутному капіталі не є речовим доказом та не може бути примусово безоплатно вилучена у власність держави в порядку спеціальної конфіскації, не має значення для вирішення клопотання, оскільки арешт на майно накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а не з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Захист не навів інших обставин, які б вказували на необґрунтованість накладення арешту.

Зважаючи на те, що захисник не послався як на підставу для скасування арешту майна, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, тому, з огляду на положення ст. 26 КПК України, суд не надає оцінку наявності чи відсутності такої підстави.

На підставі викладеного суд вважає, що арешт накладено обґрунтовано та застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідним для досягнення дієвості останнього. Тому відсутні законодавчо визначені підстави для задоволення клопотання захисника про скасування арешту майна.

Щодо клопотання представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11 від 31.01.2024 про скасування арешту майна

Адвокат ОСОБА_11 . мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23 та від 02.06.2023 у справі № 991/4769/23 накладено арешт на:

- квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1398637480000);

- квартиру АДРЕСА_16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34932575);

- машиномісце (гараж) № 81, розташоване за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253070480000);

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0014, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697594332214);

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0031, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697361932214);

- земельну ділянку площею 0,2499 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0015, розташовану за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697078732214);

- транспортний засіб Toyota Land Cruiser, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_45 ;

- транспортний засіб Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_35 ;

- кошти у розмірі 30 000 доларів США, 2 721 долар США.

Представник стверджує, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

Вказані об`єкти нерухомості, транспортні засоби та кошти не можуть бути конфісковані, оскільки не належать обвинуваченому ОСОБА_7 та ніколи не перебували в його розпорядженні.

Частина вказаного нерухомого майна та транспортні засоби набуті ОСОБА_15 за кошти, отримані від підприємницької діяльності та від продажу земельних ділянок.

Квартира АДРЕСА_6, належить дочці ОСОБА_15 - ОСОБА_26 .

Вилучені під час обшуку 22.05.2023 кошти у розмірі 30 000 доларів США належать ОСОБА_15 та зберігались в належному їй транспортному засобі Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_35, на випадок непередбачуваних ситуацій, пов`язаних зокрема із повномасштабним вторгненням та збройною агресією росії проти України.

Разом з тим кошти у розмірі 30 000 доларів США та 2 721 долар США не зазначені в обвинувальному акті та не є предметом інкримінованих правопорушень.

Адвокат зауважує, що ОСОБА_15 та ОСОБА_7 не були подружжям, не проживають однією сім`єю та не ведуть спільний побут.

Означене майно не відповідає критеріям, передбаченим п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, тому до нього не може бути застосована спеціальна конфіскація.

ОСОБА_15 та її діти не мають відношення до кримінального провадження, а належне їм майно набуте задовго до початку досудового розслідування та не є доказом вчинення кримінальних правопорушень.

Адвокат стверджує, що сторона обвинувачення пропустила строк подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки обшук відбувся 22.05.2023, а клопотання подано до суду лише 24.05.2023. Водночас у порушення ч. 1 ст. 172 КПК України ОСОБА_15 не викликали на розгляд такого клопотання.

ОСОБА_15 підтримала клопотання та просила скасувати арешт майна. Пояснила що автомобіль Hyundai Ioniq 5 придбала за рахунок власних заощаджень. Заперечила перебування у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 .

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано та у застосуванні такого заходу забезпечення потреба не відпала. Зауважив, що доводам ОСОБА_15 щодо невіднесення арештованого майна до спільної сумісної власності із ОСОБА_7 та набуття нею такого майна за кошти, отримані від підприємницької діяльності та від продажу земельних ділянок, вже надано оцінку судом апеляційної інстанції та визнано їх необґрунтованими.

Інші учасники судового провадження підтримали позицію представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11 та просили суд задовольнити клопотання.

Суд встановив, що ОСОБА_15 належать:

- квартира АДРЕСА_16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34932575);

- машиномісце (гараж) № 81, розташоване за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253070480000), що підтверджується інформаційною довідкою від 11.01.2024 № 361604712;

- транспортний засіб Toyota Land Cruiser, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_45, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_46 ;

- транспортний засіб Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_35, що підтверджується договором купівлі-продажу від 07.06.2022 № 1153;

Відповідно до інформаційної довідки від 30.01.2024 № 363848272 ОСОБА_26 належить квартира АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1398637480000).

Зі змісту протоколу обшуку від 22.05.2023 вбачається, що 22.05.2023 старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_29 у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.04.2023 у справі № 991/3701/23 провів обшук автомобіля Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6 . Під час проведення обшуку детектив відшукав зокрема кошти у розмірі 30 000 доларів США (які, за словами ОСОБА_15, належать їй та вона носить їх з собою як «тривожну валізу») та прийняв рішення про їх вилучення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України (існують достатні підстави вважати, що вони могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього).

Водночас детектив прийняв рішення про вилучення транспортного засобу Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, на підставі п. 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України (існують достатні підстави вважати, що майно є предметом кримінального правопорушення; майно одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, у яке їх було повністю або частково перетворено).

Також під час проведення обшуку детектив виявив та прийняв рішення про вилучення 2 721 доларів США.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 02.06.2023 у справі № 991/4769/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації наклав арешт зокрема на:

- кошти у розмірі 30 000 доларів США, 2 721 долар США, вилучені під час проведення обшуку автомобіля Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, зареєстрованого на ОСОБА_15 ;

- транспортний засіб Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, зареєстрований за ОСОБА_15 та вилучений під час проведення обшуку, заборонивши його відчуження, розпорядження та/або користування.

Ухвалою від 23.06.2023 у справі № 991/4769/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 02.06.2023.

На підстави ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 накладено арешт зокрема на:

- квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1398637480000) із забороною розпоряджатись таким майном та з метою забезпечення спеціальної конфіскації;

- транспортний засіб Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_35 із забороною розпоряджатись таким майном та з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Ухвалою від 03.07.2023 у справі № 991/4677/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін ухвалу слідчого судді від 31.05.2023 у частині накладення арешту на вказане майно, у іншій частині - постановила нову ухвалу, якою в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання наклала арешт на частину майна підозрюваного ОСОБА_7 у спільній сумісній власності з ОСОБА_15, яке зареєстровано за останньою, шляхом накладення заборони розпоряджатись цим майном, а саме на:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 34932575);

- 1/2 частину машиномісця (гаражу) № НОМЕР_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253070480000);

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697594332214);

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0031, розташованої за адресою: АДРЕСА_11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697361932214);

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2499 га, кадастровий номер 3221487000:05:001:0015, розташованої за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697078732214);

- 1/2 чистину транспортного засобу Toyota Land Cruiser, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_45 .

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвала у справі № 991/4677/23 виділена з матеріалів досудового розслідування в оригіналі, а ухвала у справі № 991/4769/23 - у копії.

Мотивуючи подане клопотання, представник ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_11 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, однак суд не погоджується із цим твердженням з огляду на таке.

Під час вирішення клопотань сторони обвинувачення про арешт майна, а також розгляду відповідних апеляційних скарг, поданих у тому числі в інтересах ОСОБА_15, слідчий суддя та Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду врахували, що:

- ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, які зокрема передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні означених кримінальних правопорушень, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна;

- ОСОБА_7 та ОСОБА_15 офіційно не перебували в шлюбі, проте перебували в фактичних шлюбних відносинах (мають двох спільних дітей, ОСОБА_15 після народження першої дитини змінила попереднє прізвище « ОСОБА_30 » на « ОСОБА_31 »). Тому майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_15, належить ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, оскільки на таке майно згідно ст. 74 СК України розповсюджується режим спільної сумісної власності. За таких обставин 1/2 частина такого майна, яка належить ОСОБА_7, може бути конфіскована за рішенням суду;

- за версією сторони обвинувачення квартира АДРЕСА_6 та транспортний засіб Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, придбані ОСОБА_7 з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, тому вказане майно може підлягати спеціальній конфіскації. Разом з тим транспортний засіб Hyundai Ioniq 5 відповідає критеріям речових доказів;

- за версією сторони обвинувачення кошти у розмірі 30 000 доларів США, 2 721 долар США, вилучені під час проведення обшуку автомобіля Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6, зареєстрованого на ОСОБА_15, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майном, у яке їх було повністю або частково перетворено, тому таке майно може підлягати спеціальній конфіскації. Водночас це майно відповідає критеріям речових доказів.

Вказані обставини стали підставою для висновку про необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації.

Судом встановлені наступні обставини:

1) арешт на кошти у розмірі 30 000 доларів США, 2 721 долар США накладено у зв`язку з існуванням достатніх підстав стверджувати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майном, у яке їх було повністю або частково перетворено,

Виходячи з цього суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для вирішення в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 клопотання адвоката ОСОБА_11 у частині скасування арешту коштів у розмірі 30 000 доларів США, 2 721 долар США.

Суд відхиляє доводи представника ОСОБА_15 щодо необґрунтованості накладення арешту на інше майно.

Так, рішення слідчого судді у справі № 991/4769/23 та № 991/4677/23 були предметом оцінки суду апеляційної інстанції та відповідними ухвалами залишені без змін в частині накладення арешту зокрема на квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1398637480000), та транспортний засіб Hyundai Ioniq 5, державний номерний знак НОМЕР_6 .

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4677/23 постановила нову ухвалу в частині та наклала арешт на 1/2 частину іншого нерухомого майна та іншого автомобіля, право власності на які зареєстроване за ОСОБА_15 . Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок слідчого судді про перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_15 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу та можливу конфіскацію частини такого майна, належної ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, у разі призначення йому покарання у виді конфіскації майна.

Водночас суд апеляційної інстанції надав оцінку та визнав необґрунтованими доводи ОСОБА_15 щодо належності їй означеного майна на праві приватної власності.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 752/15966/23, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_15 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не має преюдиційного значення та не спростовує висновку суду.

Разом з тим суд зауважує непослідовну позицію ОСОБА_15, яка, звертаючись до суду в порядку цивільного судочинства, стверджувала, що вони з ОСОБА_7 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу із 2010 року до 2023 року, у зв`язку з чим просила суд встановити такий факт. Наразі під час розгляду клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_15 дотримується протилежної позиції та заперечує фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_7 . Тому суд критично ставиться до доводів ОСОБА_15 в цій частині.

Матеріали справи містять докази на підтвердження того, що офіційний дохід ОСОБА_15 (як фізичної особи-підприємця, із урахуванням сум соціальних допомог, доходу від продажу нерухомого майно та без урахування сплати податків) за період із 2006 до 2022 року становить 6 305 283,26 грн (що у перерахунку із застосуванням середнього курсу валют за кожен рік еквівалентно 532 136,71 доларів США).

За цей же період ОСОБА_15 набула майно або уклала договори в інтересах своїх дітей на загальну суму 12 900 034 грн (що у перерахунку із застосуванням середнього курсу валют за кожен рік еквівалентно 505 501,84 долару США). Крім того ОСОБА_15 додатково набула у власність квартиру в м. Черкаси, квартиру та машиномісце в м. Києві та три земельні ділянки в Київській області, документи щодо вартості яких не перебувають в розпорядженні суду, тому не враховані судом у вартість набутого нею майна.

Вказані обставини свідчать про безпідставність доводів ОСОБА_15 щодо набуття майна виключно за власні кошти, зважаючи також і на необхідність нести витрати на поточні, побутові потреби, у тому числі її дітей, а також утримання такого майна.

Суд не погоджується із твердженнями представника щодо повторного безпідставного накладення арешту на Hyundai Ioniq 5, оскільки ухвалою від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23 арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання (заборонивши розпоряджатись таким майном), а ухвалою від 02.06.2023 у справі № 991/4769/23 - з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації (заборонивши відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись таким майном).

Посилання представника на порушення стороною обвинувачення строку на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна як на підставу необґрунтованості застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Зважаючи на те, що обшук, за результатами якого було вилучено автомобіль Hyundai Ioniq 5, здійснювався на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, та закінчився 22.05.2023 о 23 год 06 хв, то звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт авто 24.05.2023 (за словами представника власника) відбувся в межах законодавчо встановленого 48-годинного строку.

Разом з тим положення Кримінального процесуального кодексу України визначають, що пропущення строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, не є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, а має наслідок у вигляді виникнення у сторони обвинувачення обов`язку повернути таке майно особі, у якої його було вилучено.

Щодо порушення слідчим суддею вимог ч. 1 ст. 172 КПК України відносно виклику ОСОБА_15 на розгляд клопотань про арешт майна, то суд зазначає, що вона скористалась своїм правом на апеляційне оскарження рішень слідчого судді та на звернення до суду в порядку ст. 174 КПК України із клопотаннями про скасування арешту майна. Відповідно ОСОБА_15 мала можливість висловити свою позицію та надати докази на її підтвердження, тому суд не вбачає істотних порушень прав останньої.

ОСОБА_15 та її представник не навели інших обставин, які б вказували на необґрунтованість накладення арешту, зокрема на те, що арештоване майно не відповідає критеріям речових доказів, до нього не може бути застосована спеціальна конфіскація та обвинуваченому не може бути призначене покарання у виді конфіскації майна.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_7 інкриміновано зокрема 1) розпорядження грошовими коштами щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, а саме організацію укладення ОСОБА_15 з його відома та в інтересах доньки - ОСОБА_26 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6, із ОСОБА_32 та передачі останньому частини грошових коштів у сумі 3 879 928 грн, та 2) розпорядження грошовими коштами щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, а саме організацію укладення ОСОБА_15 з його відома з ТОВ «Автоберег» договору на придбання транспортного засобу Hyundai Ioniq 5, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_35, та сплати нею його вартості у розмірі 2 031 900 грн.

Тобто за версією сторони обвинувачення придбання вказаного майна є способом легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, тому наявні підстави стверджувати, що до такого майна може бути застосована спеціальна конфіскація.

Разом з тим транспортний засіб Hyundai Ioniq 5 відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та арештований зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доводи ОСОБА_15 та її представника про те, що інше майно, право власності на яке зареєстроване за нею, не є речовим доказом у кримінальному провадженні, не мають значення для вирішення клопотання, оскільки арешт на 1/2 частину: квартири АДРЕСА_16 ; машиномісця (гаражу) № НОМЕР_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_9 ; земельних ділянок із кадастровими номерами 3221487000:05:001:0014, 3221487000:05:001:0031, 3221487000:05:001:0015; транспортного засобу Toyota Land Cruiser накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а не з метою збереження речових доказів.

Зважаючи на наведене вище, суд вважає, що 1) арешт накладено обґрунтовано, 2) обставини, які слугували підставою для арешту майна, не відпали, продовжують існувати та 3) застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідним для досягнення дієвості останнього. Тому відсутні законодавчо визначені підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Щодо клопотання представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11 від 05.02.2024 про скасування арешту майна

Адвокат ОСОБА_11 . мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_15, відкритих в АТ «АБ «РАДАБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Представник ОСОБА_15 вважає, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

Кошти, розміщені на вказаних банківських рахунках належать ОСОБА_15 на праві приватної власності, оскільки остання отримала їх від підприємницької діяльності та не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7, не проживала з ним однією сім`єю та не вела спільний побут. Тому такі кошти не можуть бути вилучені у власність держави у разі призначення ОСОБА_7 покарання у виді конфіскації майна.

Кошти не відповідають критеріям, передбаченим п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, тому до них не може бути застосована спеціальна конфіскація.

Разом з тим представник зазначив, що слідчий суддя, у порушення ч. 1 ст. 172 КПК України не викликав ОСОБА_15 на розгляд клопотання про арешт належного їй майна.

ОСОБА_15 підтримала клопотання та просила скасувати арешт майна. Додатково пояснила, що на арештованих рахунках знаходяться кошти, акумульовані зокрема як дохід від її підприємницької діяльності (щомісячний дохід ОСОБА_15 як фізичної особи-підприємця становить 100 000 грн; частина її клієнтів сплачувала кошти саме на ці рахунки), а також гроші, які ОСОБА_7 час від часу давав на утримання дітей. Такі рахунки використовувались ОСОБА_15 виключно для власних потреб.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт на кошти, розміщені на рахунках ОСОБА_15, накладений обґрунтовано, а саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації. Доводи ОСОБА_15 щодо невіднесення арештованого майна до спільної сумісної власності із ОСОБА_7 вже були предметом оцінки суду апеляційної інстанції та відхилені. Під час вирішення клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку, що означені кошти могли бути одержані ОСОБА_7 злочинним шляхом та надалі легалізовані за допомогою зарахування на рахунки ОСОБА_15, що не виключає застосування до такого майна спеціальної конфіскації.

Суд встановив, що на ім`я ОСОБА_15 відкриті такі рахунки:

- у АТ «АБ «РАДАБАНК», МФО 306500: IBAN НОМЕР_47, IBAN НОМЕР_48 ;

- у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299: IBAN НОМЕР_49, IBAN НОМЕР_50, IBAN НОМЕР_51, IBAN НОМЕР_52, IBAN НОМЕР_53, IBAN НОМЕР_54, IBAN НОМЕР_55,

- у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001: IBAN НОМЕР_56 .

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення спеціальної конфіскації наклав арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_15, відкритих у АТ «АБ «РАДАБАНК», МФО 306500, а саме: IBAN НОМЕР_47, IBAN НОМЕР_48, IBAN НОМЕР_57, IBAN НОМЕР_58 ; у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, а саме: IBAN НОМЕР_59, IBAN НОМЕР_49, IBAN НОМЕР_50, IBAN НОМЕР_51, IBAN НОМЕР_52, IBAN НОМЕР_53, IBAN НОМЕР_54, IBAN НОМЕР_55, IBAN НОМЕР_60 ; у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, а саме: IBAN НОМЕР_56, IBAN НОМЕР_61, IBAN НОМЕР_62, IBAN НОМЕР_63, IBAN НОМЕР_64, IBAN НОМЕР_65, IBAN НОМЕР_66, IBAN НОМЕР_67, IBAN НОМЕР_68, IBAN НОМЕР_69, IBAN НОМЕР_70, IBAN НОМЕР_71, IBAN НОМЕР_72, № НОМЕР_73 - НОМЕР_74, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цими грошовими коштами, а також здійснення будь-яких видаткових операцій по рахунках та зобов`язав надати відомості про залишок грошових коштів на рахунках на запит детектива та/або прокурора, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дійшов висновку, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_15, відкритих в АТ «АБ «РАДАБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», є коштами, одержаними ОСОБА_7 злочинним шляхом та надалі легалізовані ним, шляхом зарахування через невстановлених осіб на рахунки ОСОБА_15, а тому такі кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

Вказані обставини стали підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду відповідної скарги, поданої зокрема в інтересах ОСОБА_15, підтвердив вказаний висновок слідчого судді.

Судом встановлені наступні обставини:

1) арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_15, відкритих в АТ «АБ «РАДАБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», накладено у зв`язку з тим, що існують достатні підстави стверджувати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майном, у яке їх було повністю або частково перетворено,

суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для вирішення в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 клопотання адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту означених коштів.

Щодо клопотання представника ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 від 15.02.2024 про скасування арешту майна

Адвокат ОСОБА_17 . мотивує подане клопотання тим, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2023 у справі № 991/4765/23 з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на належні ОСОБА_16 транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_75, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та два ключі від вказаного автомобіля.

Представник ОСОБА_16 вважає, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.

Так, Mercedes-Benz GLE 300D COUPE належить ОСОБА_16 на праві приватної власності, оскільки вона придбала його за власні кошти та після розірвання шлюбу із ОСОБА_9 . З огляду на те, що ОСОБА_16 не є обвинуваченою в межах кримінального провадження, тому їй не може бути призначено покарання у виді конфіскації майна та відповідно належний їй автомобіль не може бути вилучений у власність держави.

Під час розгляду клопотання про передачу автомобіля в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) слідчий суддя встановив, що таке авто не містить на собі жодних слідів кримінального правопорушення. Тобто для сторони обвинувачення Mercedes-Benz GLE 300D COUPE має значення лише як вартісна річ.

Не зважаючи на те, що транспортний засіб не відповідає вимогам, встановленим ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», ОСОБА_16 не надавала згоду на його вилучення, користування працівниками НАБУ та передачу авто в управління вказаному агентству, слідчий суддя прийняв рішення про передачу Mercedes-Benz GLE 300D COUPE в управління АРМА.

Однак наразі транспортний засіб не управляється АРМА, не переданий в оперативне управління іншим суб`єктам, а його місце знаходження та технічний стан невідомі.

Представник вважає, що, за умови обізнаності про неможливість передачі авто в оперативне управління АРМА, арешт накладено необґрунтовано, а зважаючи на те, що ухвала слідчого судді про передачу майна в управління агентства не реалізована та не може бути виконана, то в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба.

ОСОБА_16 підтримала клопотання та просила скасувати арешт майна.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано та потреба у застосуванні такого заходу забезпечення не відпала, оскільки за версією сторони обвинувачення придбання автомобіля Mercedes-Benz GLE 300D COUPE є способом легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, тому до такого майна може бути застосована спеціальна конфіскація.

Інші учасники судового провадження підтримали позицію представника ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 та просили суд задовольнити клопотання.

Суд встановив, що ОСОБА_16 є власником транспортного засобу Mercedes-Benz GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_75, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_76 .

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 31.05.2023 у справі № 991/4676/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення спеціальної конфіскації наклав арешт зокрема на транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_75 із забороною розпоряджатись таким майном.

Ухвалою від 26.06.2023 у справі № 991/4676/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 31.05.2023.

Разом з тим на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2023 у справі № 991/4765/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації накладено арешт на:

- майно, вилучене 23.05.2023 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_17, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: серія та номер знака НОМЕР_7 автомобіля Mercedes-Benz, ідентифікаційний номер НОМЕР_75, 2022 року випуску, власник ОСОБА_16, а також два ключі від вказаного автомобіля;

- вилучений 23.05.2023 під час обшуку автомобіль Mercedes-Benz GLE 300D COUPE, серія та номер знака НОМЕР_7, який належить на праві власності ОСОБА_16, заборонивши його відчуження, розпорядження та/або користування.

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження ухвали слідчого судді від 02.06.2023 у справі № 991/4765/23.

Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвали у справах № 991/4676/23 та № 991/4765/23 виділені з матеріалів досудового розслідування в оригіналах.

Мотивуючи подане клопотання, представник ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_17 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, однак суд не погоджується із цим твердженням з огляду на таке.

Під час вирішення клопотань сторони обвинувачення про арешт майна, слідчий суддя врахував, що за версією сторони обвинувачення автомобіль Mercedes-Benz GLE 300D COUPE придбаний з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, тому вказане майно може підлягати спеціальній конфіскації. Разом з тим транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію та ключі від нього відповідають критеріям речових доказів та можуть бути використані для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.

Вказане вище стало підставою для висновку про необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу від 26.06.2023 у справі № 991/4676/23, підтвердив висновок слідчого судді про те, що Mercedes-Benz GLE 300D COUPE може підлягати спеціальній конфіскації.

Питання того, чи автомобіль Mercedes-Benz GLE 300D COUPE придбаний за законно отримані кошти, чи за кошти, одержані злочинним шляхом, може бути вирішено лише у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна.

Посилання на те, що належне ОСОБА_16 майно не може бути конфісковане, оскільки їй не висунуто відповідне обвинувачення, не має значення для вирішення клопотання, оскільки арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, а не конфіскації майна як виду покарання.

Суд не погоджується із твердженнями представника щодо повторного безпідставного накладення арешту на транспортний засіб, оскільки ухвалою від 31.05.2023 у справі № 991/4676/23 арешт накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації із забороною розпоряджатись таким майном, а ухвалою від 02.06.2023 у справі № 991/4765/23 - з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, із забороною не тільки розпоряджатись автомобілем, але і відчужувати та користуватись ним.

ОСОБА_16 та її представник не навели інших обставин, які б вказували на необґрунтованість накладення арешту, зокрема на те, що арештоване майно не відповідає критеріям речових доказів та до нього не може бути застосована спеціальна конфіскація.

Суть доводів щодо необґрунтованості накладення арешту та відсутності потреби надалі застосовувати такий захід забезпечення зводиться до неправомірної, на думку власника майна, передачі автомобіля в управління АРМА та неможливості виконання такої ухвали слідчого судді.

Однак, передача речового доказу в управління АРМА в порядку ч. 6, 7 ст. 100 КПК України та подальші дії чи бездіяльність агентства щодо управління таким майном не можуть впливати на обґрунтованість накладеного арешту чи потребу в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта ОСОБА_9 інкриміновано зокрема розпорядження грошовими коштами щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, а саме укладення ОСОБА_16 з його відому з ТОВ «Вавілон» договору купівлі-продажу транспортного засобу Mercedes-Benz GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_75, та сплати його вартості у розмірі 3 897 498,50 грн.

Тобто за версією сторони обвинувачення придбання вказаного майна є способом легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, тому наявні підстави стверджувати, що до такого майна суд може застосувати спеціальну конфіскацію.

Разом з тим транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 300D COUPE відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та арештований зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилання на те, що автомобіль вже тривалий час перебуває під арештом, а тому потреба в застосуванні такого заходу забезпечення відпала, є безпідставними, оскільки такий захід застосований з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, а тому залишається актуальним до вирішення справи по суті.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 від 12.06.2024 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна та повернення такого майна

Захисник мотивує подане клопотання тим, що під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 сторона обвинувачення вилучила мобільний телефон, який належить ОСОБА_8, та провела огляд його файл-звіту.

Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить інформації щодо наявності судового рішення, яким прямо надано дозвіл на відшукання такого майна, тому воно вважається тимчасово вилученим.

Зважаючи на те, що арешт на мобільний телефон не накладався, він не має доказового значення у кримінальному провадженні, не був відкритий стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України, адвокат ОСОБА_12 просить суд скасувати захід забезпечення у виді тимчасового вилучення майна та повернути ОСОБА_8 телефон у порядку ст. 169 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_13 підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що мобільний телефон ОСОБА_8 вилучений в межах іншого кримінального провадження, а саме № 52022000000000244 від 05.09.2022, тому відсутні підстави для вирішення поданого клопотання в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Інші учасники судового провадження підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_8, просили суд задовольнити клопотання.

Суд встановив, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2023 у справі № 991/5971/23 сторона обвинувачення отримала тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 52022000000000244 від 05.09.2022, зокрема до: 1) терміналу мобільного зв?язку, який належить ОСОБА_8 та який був вилучений за результатами проведення обшуку в межах вказаного кримінального провадження (шляхом копіювання інформації, яка на ньому міститься); 2) файл-звіту такого терміналу (шляхом копіювання) та 3) протоколів його огляду (з можливістю виготовлення їх копій). Тобто орган досудового розслідування не вилучав мобільний телефон, а лише скопіював інформацію, яка на ньому міститься.

Виготовлені в процесі здійснення тимчасового доступу документи приєднані до матеріалів кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 та на підставі постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_25 від 15.08.2023 виділені в копіях в кримінальне провадження № 52023000000000423.

Матеріали справи не містять доказів того, що кримінальне провадження № 52022000000000244 від 05.09.2022 об`єднувалось із кримінальним провадженням № 52022000000000169 від 07.07.2022 чи № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Зважаючи на те, що мобільний телефон, щодо якого захисник ОСОБА_12 просить скасувати застосований захід забезпечення та повернути власнику, є речовим доказом та долучений до матеріалів іншого кримінального провадження, а саме № 52022000000000244 від 05.09.2022, тому суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для вирішення цього клопотання в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Отже, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_11, ОСОБА_10, захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14, представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11, представника ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 про скасування арешту майна та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна та повернення такого майна.

Керуючись ст. 170, 174, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 від 12.02.2024 про скасування арешту майна.

Відмовити в задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 від 01.04.2024 та від 11.04.2024 про скасування арешту майна.

Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 07.02.2024 про часткове скасування арешту майна.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5745/23 на кошти, які знаходяться на банківських рахунках номер IBAN НОМЕР_42 та номер IBAN НОМЕР_38, відкритих на ім`я ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_77 ) у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (МФО 334851).

Відмовити в задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_14 від 28.03.2024 та від 18.06.2024 про скасування арешту майна.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 від 12.06.2024 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового вилучення майна та повернення такого майна.

Відмовити в задоволенні клопотань представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_11 від 31.01.2024 та від 05.02.2024 про скасування арешту майна.

Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 від 15.02.2024 про скасування арешту майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Пошук

Документ № 120968208