Документ № 120968211

Справа № 991/6740/24

Провадження 2-з/991/5/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 серпня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді Саландяк О.Я.,

суддів Олійник О.В., Широкої К.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Крічфалушій М.І.,

представника позивача, - прокурора Макара О.І.,

представника відповідачів ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, - адвоката Лагоміни А.А.,

розглянувши заяву представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвоката Лагоміни А.А. про відвід суддів Саландяк О.Я., Олійник О.В., Широкої К.Ю. від розгляду заяви прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича про забезпечення позову до подання позовної заяви державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання необґрунтованими активів,

УСТАНОВИВ:

05.08.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви позивачем - державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до відповідачів, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання необґрунтованими активів на суму 5 884 010,70 грн. та стягнення їх в дохід держави.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Саландяк О.Я., суддів Олійник К.Ю., Широкої К.Ю.

У заяві про забезпечення позову прокурор просив не повідомляти відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які будуть предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, оскільки це поставить під загрозу ефективність заходу забезпечення позову. Окрім цього зазначив, що ОСОБА_2 упродовж тривалого часу є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, добре обізнаний з вимогами антикорупційного законодавства. У зв`язку із чим останній передбачить наслідки визнання активів необґрунтованими. Також, ОСОБА_2 оформляв майно на третіх осіб, приховував факт володіння та користування ним, надавав недостовірні відомості на запит Національного агентства з питань запобігання корупції, продав частину активів після виявлення факту його необґрунтованості. Тому, у разі повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, останні з метою збереження активів, можуть вжити заходів по їх відчуженню на користь інших осіб, у тому числі неповнолітньої дитини, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову та в подальшому може призвести, у випадку визнання вказаних активів необґрунтованими, до неможливості їх стягнення. Накладення арешту суттєво не вплине на права відповідачів, оскільки останні матимуть можливість використовувати майно протягом дії заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

За таких обставин суд прийняв рішення про розгляд заяви без повідомлення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .

Разом з тим при заповненні обліково-статистичної картки у Автоматизованій системі документообігу суду на заяву про забезпечення позову до неї було внесено наявні відомості про відповідачів, а саме РНОКПП, що призвело до автоматичного поширення інформації про дату та час судового засідання в електронному кабінеті відповідачів.

Відтак останні, будучи повідомленими про дату, час та місце судового розгляду заяви про забезпечення позову, 06.08.2024 уклали договір із адвокатом Лагоміною А.А. на представництво їх інтересів у Вищому антикорупційному суді.

Представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвокат Лагоміна А.А. 07.08.2024 з`явився у судове засідання та був допущений до участі в ньому в якості представника відповідачів.

Так, у судовому засіданні він заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було задоволено, тричі просив відкласти судове засідання і надати час для узгодження позиції із відповідачами та відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України в зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в об`єктивності, заявив відвід колегії суддів, що здійснює розгляд заяви про забезпечення позову.

Заявлений у судовому засіданні відвід адвокат Лагоміна А.А. мотивував тим, що за наявних обставин, що склалися у судовому засіданні, а саме неодноразово йому було відмовлено у задоволенні клопотань про відкладення розгляду заяви про забезпечення позову та надано недостатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи (15 хвили) він був позбавлений можливості надати заперечення та докази на спростування обставин, що викладені у заяві про забезпечення.

Прокурор Макар О.І. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заявленого відводу колегії суддів, оскільки він є абсолютно безпідставним.

Заслухавши думку сторін у справі, перевіривши матеріали справи та доводи адвоката, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу колегії суддів, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Нормами ч. 3, ч. 7 ст. 40 ЦПК України передбачено якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 ЦПК України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. 36 та ст. 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Як уже зазначалося раніше, наявність підстав для відводу колегії суддів представник відповідачів пов`язав із неодноразовою відмовою у задоволенні клопотань про відкладення розгляду заяви про забезпечення позову та наданням недостатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надати заперечення та докази на спростування обставин, що викладені у заяві про забезпечення. За твердженням представника відповідачів такі обставини викликають сумнів в об`єктивності суддів під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Тобто, він посилається на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме на наявність інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.

Вирішуючи заяву про відвід, суд, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейським судом з прав людини сформована усталена практика, виходячи з якої безсторонність (неупередженість) суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинна визначатися на підставі суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у конкретній справі. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, належить з`ясовувати, чи існують, окрім самої поведінки, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву у безсторонності судді. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Проте у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (серед інших, рішення від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Аргументи представника відповідачів - адвоката Лагоміни А.А. про відвід колегії суддів зводяться до незгоди із прийнятими рішеннями щодо заявлених ним клопотань та мають на меті затягування процесу розгляду заяви про забезпечення позову.

Об`єктивних та обґрунтованих даних, які б свідчили про те, що суд проявив упередженість або необ`єктивність щодо розгляду заяви про забезпечення позову та порядку вирішення заявлених сторонами клопотань, представником відповідачів не наведено.

Натомість, судом, хоча і первісно прийнято рішення розглядати заяву про забезпечення позову без участі представника відповідачів, допущено останнього до участі в розгляді цієї заяви, ретельно досліджено та оголошено у судовому засіданні заяву про забезпечення позову, всі наявні у справі докази, надано представнику відповідачів 15 хвилин для ознайомлення з матеріалами справи з можливістю надання пояснень щодо розгляду вказаної заяви, тому суд вважає, що заявлений відвід може містити ознаки зловживання своїми правами.

Інших, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України, обставин, які б унеможливлювали участь зазначених суддів у згаданій цивільній справі, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідачів - адвокатом Лагоміною А.А. відвід є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 37, 39, 40, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвоката Лагоміни А.А. про відвід суддів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Саландяк О.Я.

Судді Олійник О.В.

Широка К.Ю.

Повний текст ухвали складено 12 серпня 2024 року.