- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
Справа № 991/6293/24
Провадження 1-кс/991/7196/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 серпня 2024 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченої ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
представника потерпілого ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_11 від розгляду кримінального провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021,
УСТАНОВИЛА:
У провадженні судді ОСОБА_1, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024, перебуває заява захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05.01.2021 - судді ОСОБА_11 у зв`язку із наявністю обставин, що викликають сумнів у його неупередженості, яка обґрунтована такими доводами.
На розгляді Вищого антикорупційного суду під головуванням судді ОСОБА_11 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Протягом судових засідань, що відбулися 29.07.2024 та 06.08.2024, суддею ОСОБА_11 з порушенням засад диспозитивності, змагальності, неупередженості відбувався системний та неприкритий незаконний тиск на прокурора у кримінальному провадженні з метою змусити останнього негайно подати до суду клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинувачених у кримінальному провадженні.
Звернення головуючого до прокурора у судовому засіданні 06.08.2024 було висловлене відверто невдоволеним, роздратованим тоном, супроводжувалося чіткими, конкретними погрозами прокурору ОСОБА_3 поскаржитися до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
В результаті таких дій 07.08.2024 прокурор ОСОБА_3 подала такі клопотання щодо усіх обвинувачених.
Заявник вважає, що фактично суддя ОСОБА_11 відкрито став на бік обвинувачення, перейняв на себе функції прокурора, ініціював продовження дії запобіжних заходів, демонстративно чинив тиск на прокурора з метою подачі клопотань та в підсумку досяг від прокурора бажаної для себе поведінки останнього. Заява про відвід містить відтворення стенограми судових засідань.
Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 та інші норми КПК України, а також стандарти і принципи поведінки судді, судову практику, у тому числі практику Європейського суду з прав людини, захисник просив задовольнити заяву про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11 від участі у кримінальному провадженні №52021000000000006 від 05.01.2021 (справа № 991/6293/24).
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 заяву про відвід підтримав, просив її задовольнити. Зазначив, що дії, які виразилися у перебиванні сторони захисту, висловлюваннях та тональності голосу судді ОСОБА_11 дають об`єктивні підстави стверджувати, що останній перебрав на себе функції прокурора. Поведінку судді охарактеризував як неетичну. Оцінюючи зміст стенограм, захисник зробив висновок, що суддя продемонстрував особисту стурбованість щодо припинення дії обов`язків внаслідок спливу процесуальних строків, що свідчить про особисту зацікавленість судді у продовженні строків покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків та обраних запобіжних заходів, втрутився у дискреційні повноваження прокурора. Подальше головування судді лише загострить ситуацію. Окрім цього, у підготовчому провадженні суддя, не видаляючись до нарадчої кімнати, відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про здійснення кримінального провадження колегіально, зазначив, що буде головувати одноособово. Окрім цього, частково задовольнив клопотання захисника про витребування відомостей з ЄРДР без видалення до нарадчої кімнати, клопотання про відкладення судових засідань не задовольняв.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_8 підтримав заяву про відвід, просив її задовольнити. Зазначив, що прокурор подала клопотання про спеціальний судовий розгляд щодо ОСОБА_13, сторона захисту у свою чергу подала клопотання про проведення судових засідань із обвинуваченим в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак з`єднатися підзахисний не зміг, суддя дав час до 06.08.2024 вирішити це питання. Також у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про направлення справи на повторний автоматизований розподіл, клопотання про проведення закритого судового засідання, клопотання про витребування інформації із грифом «Таємно», у задоволенні яких було відмовлено. Також суддя зазначив, що документи із грифом «Таємно» має право вивчати суддя із відповідним допуском, якого у нього немає. Сторона захисту одностайна у думках щодо упередженості судді, його обвинувального ухилу.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_7 підтримав заяву про відвід, просив її задовольнити. Зазначив, що суддя без виходу до нарадчої кімнати прийняв рішення про проведення підготовчого судового засідання не колегіальним складом суду. Вважає, що суддя проявляє упередженість у розгляді кримінального провадження.
Обвинувачена ОСОБА_12 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про підтримку відводу судді, яка була оголошена у судовому засіданні.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 підтримала заяву про відвід, просила її задовольнити. Зазначила, що питання подання клопотань про продовження запобіжних заходів - виключне право прокурора. Довіри до судді зі сторони обвинувачених немає, вони переконані, що усі клопотання сторони обвинувачення будуть задоволені не на їхню користь. Просила забезпечити право обвинуваченим на розгляд справи неупередженим судом шляхом відводу від розгляду кримінального провадження ОСОБА_11 .
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заяву про відвід, просила її задовольнити. Зазначила, що суддя ОСОБА_11 постійно здійснював тиск на прокурора, перебивав його, не давав висловити думку. Довіри до судді ОСОБА_11 немає.
Представник потерпілого АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» - адвокат ОСОБА_9 підтримала заяву про відвід, просила її задовольнити. Зазначила, що постійне нагадування прокурору про його обов`язки дійсно є неприйнятним, у судових засіданнях суддя виявляє неповагу до учасників процесу, підстави для відводу судді є об`єктивними.
Прокурор ОСОБА_3 заперечила проти заяви про відвід, просила відмовити у її задоволенні. Повідомила, що суддя задовольнив більшу частину клопотань сторони захисту проти яких прокурор заперечувала, тому порушення засади змагальності відсутні. Суддя має право з`ясовувати дані щодо обсягу поданих клопотань, заяв, скарг для організації судового процесу у межах розумного строку. Після надходження обвинувального акта суддею погоджено із учасниками провадження чотири дати для судових засідань, останнє з яких - 08.08.2024. Про заплановану відпустку суддя повідомив усіх учасників провадження і попросив подати завчасно усі клопотання, заяви, скарги для того, щоб він мав змогу їх розглянути. Неетичність поведінки судді є підставою для порушення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а не для відводу відповідно до ст. 75 КПК України. Зауваження судді на рішення прокурора про подачу клопотань про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинувачених, не вплинули. Тиску з боку судді не відчувала. Так як строки дії покладених на обвинувачених обов`язків спливали 14.08.2024 та 17.08.2024, а КПК України передбачає можливість продовжити їх дію тільки на два місяці, свідомо подала клопотання майже в кінці спливу строку, а саме 08.08.2024, щоб максимально ефективно використати процесуальні строки.
За змістом ст. 81 КПК України неявка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні не перешкоджає вирішенню питання про відвід.
Мотиви суду та положення закону, якими він керувався
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України. З метою дотримання цієї гарантії, за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 80 КПК України).
За правилами ч. 3,4 цієї ж статті КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Такі заяви подаються до початку судового розгляду.
Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу (ч. 1 ст. 81 КПК України).
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, які не передбачені пунктами 1-3, 5 цієї частини статті.
Заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_11 захисник ОСОБА_5 подав на стадії підготовчого провадження, тому згідно з ч. 4 ст. 80 КПК України така заява підлягає розгляду судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Безсторонність (неупередженість) суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Для ідентифікації наявності суб`єктивного критерію до уваги беруться такі особисті переконання, висловлювання та інші аспекти поведінки судді, які були продемонстровані ним публічно та які можуть бути витлумачені, як ознаки його упередженості у конкретній справі або щодо конкретної особи. Зазвичай, особиста безсторонність судді презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Для констатації ж об`єктивного критерію належить з`ясувати, чи існують, окрім поведінки судді та інших аспектів, пов`язаних з його особистістю, такі об`єктивні факти та обставини, які викликають сумнів у безсторонності всього суду або його складу. Здебільшого об`єктивний тест стосується ієрархічних зв`язків між суддею та іншими особами у справі.
Так, у своїй заяві захисник ОСОБА_5 посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відповідно до якого суддя ОСОБА_11 не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Щодо клопотань прокурора про продовження строків покладених на обвинувачених обов`язків
Виходячи із мотивів заявленого відводу, ретельному дослідженню підлягає оцінка поведінки та дій особи, якій заявлено відвід, з врахуванням положень глави 28 КПК України, які відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України регламентують правила проведення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 9 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Відповідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до ст. 187 КПК України слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.
Згідно із зазначеними нормами, під час підготовчого судового засідання за клопотанням сторони обвинувачення суд зобов`язаний вирішити питання продовження заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. У разі заявлення таких клопотань поза межами підготовчого судового засідання - провести їх розгляд із призначенням окремого засідання або під час чергового, якщо такі є узгодженими із учасниками справи.
Вирішення такого клопотання має відповідні строки та порядок як виклику учасників, так і його розгляду. Суд зобов`язаний дотримуватись вказаних строків та порядку виклику та розгляду клопотань. Уваги у даній справі заслуговує той факт, що таких клопотань мало бути подано по кількості обвинувачених у справі, що безумовно покладає обов`язок на суд організувати їх розгляд до спливу дії строку попередніх ухвал, складання та проголошення повних текстів, незалежно від результатів розгляду.
Відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Відповідно до ст. 28 КПК України розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Строки судового провадження у кримінальному процесі чітко не регламентовані. Єдиний строк, протягом якого повинен бути здійснений судовий розгляд, - розумний строк. Відповідальним за дотримання розумних строків у кримінальному провадженні, яке знаходиться на розгляді суду, є головуючий суддя. Отже, головуючий суддя уповноважений встановлювати обсяг клопотань, скарг, заяв, а також інших процесуальних питань, які необхідно вирішити, для планування, організації ефективного та оперативного судового процесу.
Так, досліджені відеозаписи трьох судових засідань, що відбулись 29.07.2024 та 06.08.2024 не містять обставин ініціювання суддею ОСОБА_11 питання подачі клопотань про продовження строків дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинувачених у кримінальному провадженні, а тим більше будь-яких тверджень про їх можливе задоволення. Прокурори з власної ініціативи на відповідній стадії підготовчого провадження відповідно до ст. 315 КПК України повідомили на питання головуючого про наміри подати такі клопотання. У свою чергу, суддя запитував про такі клопотання виключно після вирішення усіх винесених сторонами на розгляд питань протягом невичерпаного процесуального часу призначених судових засідань.
Уточнення у сторін провадження щодо клопотань, про наміри подання яких вони заявили, не є порушенням норм закону та проявом тиску на будь-яку із сторін, а спрямоване на недопущення затягування та належну організацію судового процесу, що є прямим обов`язком головуючого судді. За результатами дослідження відеозаписів судових засідань не встановлено здійснення тиску на прокурора, роздратованої інтонації судді у спілкуванні з учасниками провадження, а також виявлення бажання розглядати клопотання прокурора, натомість суддею озвучено зворотне - менша кількість клопотань пришвидшить судовий процес.
Отже, незгода учасників провадження із манерою організації судового процесу та стилем спілкування головуючого судді ОСОБА_11 не свідчить про його упередженість та не може бути підставою для його відводу.
Окрім цього, постанова Верховного суду від 08.04.2024 у справі № 192/1505/21, на яку у своїй заяві посилався захисник ОСОБА_5, не є релевантною до обставин заяви про відвід, оскільки головуючий суддя відповідно покладених на нього обов`язків вирішував лише ті питання, що в силу положень КПК України віднесені до його повноважень.
Щодо вирішення клопотань та заяв сторони захисту
Усі інші доводи, додатково висловлені стороною захисту в ході розгляду заявленого відводу, не були підставою для заявленого відводу та зводяться до незгоди із процесуальними діями та рішеннями судді.
Інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, передбаченим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей інститут не є інструментом додаткового роз`яснення мотивів постановлення суддею судових рішень.
Незгода з судовими рішеннями має відображатися у їх апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Незгода із процесуальнмии рішннями та діями судді не можуть бути підставами для відводу судді від участі у кримінальному провадженні, оскільки ґрунтуються на суб`єктивних оцінках учасників провадження.
Отже, незгода учасників кримінального провадження із судовими рішеннями, ухваленими за результатом розгляду клопотань та заяв, не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для відводу головуючого судді ОСОБА_11 .
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява захисника ОСОБА_5 про відвід містить посилання виключно на обставини, які стосуються реалізації суддею ОСОБА_11 його повноважень як головуючого у судовому засіданні, передбачених кримінальних процесуальним законом.
Оскільки заява про відвід не містить обґрунтованих доводів, які могли б викликати сумнів у неупередженості головуючого судді ОСОБА_11, відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст. 80, 81, 369, 372, 376, 392 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_11 від розгляду кримінального провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1