- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/7174/24
Провадження № 1-кс/991/7202/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть скарги
08 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду звернувся голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Скарга обґрунтована тим, що 03 серпня 2024 року голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, втім відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, заявника не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. У судове засідання скаржник не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас, участь особи у розгляді скарги є її правом, а не обов`язком, і вона вільна у використанні цього права відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість захисту прав особи з її безпосередньою участю у судовому засіданні, а тому неприбуття скаржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду його скарги по суті.
2.2. Уповноважена особа САП в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином. Відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення
03 серпня 2024 року голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінальних правопорушень.
Як зазначено у заяві, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, контролюючи ТОВ «АГРОІНВЕСТ КОМПАНІ», а також низку інших фізичних ( ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ) та юридичних осіб, перебуваючи у злочинній змові з начальником УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_9, посадовими особами СУ ГУНП в Дніпропетровській області, головою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_10, зловживаючи службовим становищем, створили організовану злочинну групу, з метою (1) протидії господарській діяльності ТОВ «КАМ`ЯНСЬКЕ АГРО», здійснення на нього тиску та заволодіння його майном, (2) вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України.
На переконання заявника, окреслений тиск на ТОВ «КАМ`ЯНСЬКЕ АГРО», серед іншого, здійснюється представниками правоохоронних та судових органів Дніпропетровської області з метою отримання неправомірної вигоди, зокрема, голова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_10, отримавши неправомірну вигоду від ОСОБА_4 через ОСОБА_9, без законних підстав постановила 30 ухвал про надання дозволу на проведення обшуку у низки фізичних та юридичних осіб у межах кримінального провадження № 42023040000000188.
Крім того, на переконання ОСОБА_3, було здійснено незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, внаслідок чого слідчим суддею у кримінальному провадженні № 42023040000000188 (справа № 202/30/24) було визначено суддю ОСОБА_10 .
Також заявник стверджував, що начальник УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_9, зловживаючи службовим становищем, систематично отримуючи неправомірну вигоду за вчинення протиправних дій в інтересах ОСОБА_4 та підконтрольних йому юридичних і фізичних осіб, грубо порушує ЗУ «Про запобігання корупції», з метою приховування власних статків, умисно декларує недостовірну інформацію у власних деклараціях.
Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про вчинення зазначеними особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111- 2, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Щодо повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду
3.2. Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на прокурора обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Зокрема, цими нормативно-правовими актами передбачено, що до ЄРДР підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Викладене свідчить про наявність упрокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Оцінюючи, чи відбулося виконання цього обов`язку відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя має з`ясувати, чи містить зміст повідомлення про кримінальне правопорушення обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
3.3. Також під час оцінки доводів скарги слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов`язує можливість її розгляду (чи окремих її вимог) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду з належністю кримінальних проваджень до підсудності цього суду. Така підсудність визначається за одночасної наявності двох обов`язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):
- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);
- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Такі повноваження, серед іншого, обмежуються здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб лише у кримінальних провадженнях (стосовно кримінальних правопорушень), належних до підсудності відповідного суду.
3.4. На думку ОСОБА_3, наведені ним обставини свідчать про наявність у діях зазначених у заяві осіб ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111- 2, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Отже, заява голови ГО «НОН-СТОП» містить твердження про вчинення кримінальних правопорушень, як підсудних Вищому антикорупційному суду за критерієм кваліфікації та суб`єкта, так і непідсудних.
В контексті першої групи слідчий суддя звертає увагу, що у заяві про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 стверджує про неправомірні дії (1) ОСОБА_4, ОСОБА_11, посадових осіб СУ ГУНП в Дніпропетровській області, начальника УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_9, голови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_10, які спрямовані на протидію господарській діяльності ТОВ «КАМ`ЯНСЬКЕ АГРО» та заволодіння його майном, зловживання службовим становищем, надання/отримання неправомірної вигоди, (2) начальника УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України ОСОБА_9, які спрямовані на умисне декларування недостовірної інформації.
Разом з тим, заява не містить викладу жодних обставин, які прямо чи опосередковано свідчили б про вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а також обставин вчинення інших зазначених у ній кримінальних правопорушень, які могли б бути підсудні Вищому антикорупційному суду. Заявником не конкретизовано, які саме дії посадових осіб, на його думку, містять ознаки наведених злочинів.
Твердження скаржника про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень має абстрактний характер та ґрунтується виключно на припущенні про існування певних фактів, тобто його суб`єктивній оцінці певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, заява ГО «НОН-СТОП» не містить. Тобто ці твердження не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Також ОСОБА_3 повідомив про вчинення ОСОБА_4, ОСОБА_12 у змові таких кримінальних правопорушень, як державна зрада, колабораційна діяльність, пособництво державі-агресору, протидія законній господарській діяльності, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній, фінансування тероризму, перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя. Втім, оцінка та перевірка цих фактів може бути здійснена у встановленому законом порядку та, вочевидь, виходить за межі компетенції слідчого судді Вищого антикорупційного суду у межах розгляду цієї скарги. Враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 111, ст. 111-1, ст. 111- 2, ст. 206, ст. 255, ст. 258-5, ст. 365, ст. 376-1 КК України, не підсудні Вищому антикорупційному суду, у слідчого судді відсутні повноваження давати оцінку діям уповноважених осіб щодо (не)реєстрації відомостей про них у ЄРДР. Втім, враховуючи, що кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості часткового закриття провадження з розгляду скарги, слідчий суддя відмовляє у її задоволенні і в цій частині.
3.5. Як вже зазначалось, право на участь у судовому засіданні з розгляду скарги є дискреційним, а клопотання про розгляд без участі є проявом засади змагальності. Разом з тим зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення і скарги (а лише ці матеріали наявні у розпорядженні слідчого судді), переконливо свідчать про скерування заяви до понад 40 органів та юридичних осіб, більше 10 з яких уповноважені внести відомості до ЄРДР. За таких умов, сам по собі факт звернення до слідчого судді і небажання підтримати свою скаргу у судовому засіданні викликають обґрунтований сумнів у тому, що метою звернення зі скаргою є саме реалізація права особи на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Позиція скаржника про безумовний обов`язок САП внести відомості про злочин до ЄРДР ґрунтується на хибному тлумаченні кримінального процесуального закону і не враховує практичні чинники реалізації правоохоронним органом своєї функції.
Враховуючи викладене, слідчий суддя констатує відсутність бездіяльності з боку уповноважених осіб САП, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1