- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/6293/24
Провадження № 1-кп/991/81/24
У Х В А Л А
12 серпня 2024 рокумісто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13,
розглянувши під час підготовчого судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Переселення Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
в с т а н о в и в:
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_11, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою від 23.07.2024 призначено підготовче судове засідання (т. 2 а.с. 232).
08.08.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_13 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (т. 5 а.с. 88).
Обґрунтування клопотання
У своєму клопотанні прокурор прохала продовжити строком на два місяці обов`язки, що покладені на обвинуваченого ОСОБА_13 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду;
- повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Мотивуючи клопотання, прокурор зазначила про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_13 обвинувачення та продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: (1) переховуватися від суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор зазначив про те, що:
(1) ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.;
(2) у ОСОБА_13 наявний діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордону (дійсний до 2026 року), на підставі якого він у період часу з 20.09.2022 по 22.09.2022 перебував на території Республіки Польща, що вказує на можливість останнього виїзду за кордон під час дії воєнного стану;
(3) колишня дружина ОСОБА_13 - ОСОБА_29 та його донька - ОСОБА_30, з 2022 року проживають на території Угорщини та Республіки Польща;
(4) належний майновий стан обвинуваченого дозволяє йому проживати за кордоном.
Щодо актуальності ризику незаконно впливу обвинуваченим на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказала, що свідками у цій справі є особи пов`язані службовими зв`язками з ОСОБА_13, а саме діючі та колишні працівники ДП «НАЕК «Енергоатом», а також працівники АТ «КІЕП», які є виконавцями робіт, замовником яких виступає ВП «Атомпроектінжинірнг» ДП «НАЕК «Енергоатом».
Окрім того, 09.11.2019 після того як ОСОБА_13 дізнався про попередні висновки Державної аудиторської служби України щодо порушення процедури віднесення до державної таємниці відомостей, що містяться в договорі від 09.12.2020, він прохав ОСОБА_10 повідомити про це ОСОБА_31 та ОСОБА_12 .
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_3 наполягала на продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_13, з підстав, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_13 проти задоволення клопотання заперечував. Уважав, що прокурор не довів того, що на даний час продовжують існувати зазначені в клопотанні ризики переховування ОСОБА_13 від суду та незаконного впливу на свідків.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили, що наразі не можуть з`ясувати для себе, які епізоди потрапили до обвинувального акта, тому не можуть висловитися з приводу обґрунтованості висунутого ОСОБА_13 обвинувачення, а відтак і щодо наявності / відсутності підстав для задоволення вимог прокурора.
Інші учасники своєї правової позиції щодо клопотання не висловили, поклавшись на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_32, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив. Захист обвинуваченого ОСОБА_12 у цьому судовому засіданні здійснювався іншим захисником ОСОБА_8 .
За таких обставин, неприбуття до суду одного із захисників обвинуваченого ОСОБА_12 не перешкоджає проведенню судового засідання.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених Розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема й у вигляді застави.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.
З реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) та матеріалів судового провадження судом установлено таке.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_33 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 000 000 грн та покладено такі обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду; (2) не відлучатися з Київської області без дозволу детективів, прокурорів та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання; (4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_13 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та вїзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю (т. 5 а.с. 92).
У подальшому, ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду(1) від 24.01.2024 у справі № 991/530/24, (2) від 19.03.2024 у справі № 991/1977/24 та (3) 16.05.2024 у справі № 991/4018/24, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_13, продовжувався (п. 290?292 Розділ ІІ Реєстру).
Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 у справі № 991/4018/24, підозрюваному ОСОБА_13 до 14.08.2024 продовжено строк дії таких обов`язків: (1) прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду; (2) повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання; (3) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_13 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (т. 5 а.с. 105).
До закінчення дії зазначених вище обов`язків прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження строку їх дії в порядку ст. 199 КПК України
Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_13 обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку § 3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.
У зв`язку із цим, суд надаватиме оцінку винятково питанню продовженню існування заявлених прокурором ризиків.
Щодо ризику переховування ОСОБА_13 від суду
Надаючи оцінку продовженню існування ризику переховування ОСОБА_13 від суду, суд оцінює відомості, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на порушення відповідних процесуальних обов`язків.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_13, ст. 12 та Приміткою до ст. 45 КК України віднесений до особливо тяжких і корупційних. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
З долучених прокурором матеріалів слідує, що обвинувачений ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, дійсний до 02.08.2026 (т. 5 а.с. 113).
Окрім того, відповідно до відомостей, що містяться в Центральній підсистему Державної прикордонної служби України «Аркан», 20.09.2022 ОСОБА_13 перетнув державний кордон України, в напрямку виїзду до Угорщини, на підставі листа від 14.09.2022 № МЕО № 26 1.4?21.2?13338 та 22.09.2022 повернувся до України (т. 5 а.с. 114 зв.).
У цьому контексті суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_13, не зважаючи на обмеження на перетин державного кордону в умовах діючого воєнного, що регламентовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, перетинав державний кордон.
Водночас, з матеріалів клопотання вбачається, що обвинувачений ОСОБА_13 має колишню дружину - ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_2, з якою має спільну дитину - ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 5 а.с. 142 зв. - 145).
Так, 10.03.2022 ОСОБА_35 спільно з ОСОБА_29 перетнули державний кордон у напрямку виїзду до Угорщини, а 16.07.2023 повернулися до України з Республіки Польща. У подальшому 28.07.2023 вказані особи спільно виїхали до Угорщини, після чого 07.08.2023 до України повернулася лише ОСОБА_35 (т. 5 а.с. 115).
Отже, колишня дружина та донька обвинуваченого протягом тривалого часу перебували за кордоном, що може вказувати на наявність у обвинуваченого сталих зв`язків за кордоном.
Водночас, суд звертає увагу на майновий стан обвинуваченого ОСОБА_13, який вказує на можливість обвинуваченого проживати за кордоном.
Так, згідно з відомостями «Доходи фізичних осіб» (Державної фіскальної служби України) / Єдине вікно подання електронної звітності (ЄДЗВ), ОСОБА_13 у період часу з 2020 року по 1?й квартал 2024 року отримав оподаткований дохід 8 293 007 грн (т. 5 а.с. 146 зв.).
Окрім того, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_13 на праві власності належать:
- квартира АДРЕСА_3 площею 73,4 кв. м., вартість якої на дату набуття права власності становить 1 769 000 грн (т. 5 а.с. 118);
- житловий будинок АДРЕСА_4 площею 76 кв. м., вартість якого на дату набуття права власності становить 62 248,00 грн (т. 5 а.с. 120 зв.);
- земельна ділянка з кадастровим номером 7422085602:25:024:0009 за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 0,25 га, вартість якої на дату набуття права власності становить 42 650,00 грн (т. 5 а.с. 121);
- нежитлове приміщення підвалу (в літері «А») по АДРЕСА_5, загальною площею 88,3 кв.м., вартість якого на дату набуття права власності становить 227 500,00 грн (т. 5 а.с. 122).
Згідно з відомостей Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_13 на праві власності належать:
- автомобіль MERCEDES?BENZ 300G E, 1993 року випуску, дата набуття права власності: 13.06.2014, вартість на дату набуття права власності: 120 000,00 грн (т. 5 а.с. 129 зв.);
- автомобіль MERCEDES?BENZ G 63 AMG, 2013 року випуску, дата набуття права власності: 28.06.2022, вартість на дату набуття права власності: 1 800 000,00 грн (т. 5 а.с. 130).
Відповідно до реєстру декларацій, ОСОБА_13 у виправленій декларації за 2020 рік повідомив про наявність у нього таких активів та їх вартість на момент набуття:
- вищевказані об`єкти рухомого та нерухомого майна (окрім MERCEDES?BENZ G 63 AMG, 2013 року випуску);
- гараж за адресою: АДРЕСА_6, площею 18 кв.м, дата набуття права власності: 17.03.1995;
- годинник наручний Breitling, дата набуття права власності: 03.03.2002, вартість на дату набуття права власності: 49 000,00 грн;
- годинник наручний IWC, дата набуття права власності: 03.03.2007, вартість на дату набуття права власності: 78 000,00 грн;
- грошові кошти у розмірі 89 500,00 доларів США та 54 500,00 Євро та кошти, розміщені на банківських рахунках у розмірі 7 452 доларів США та 6 466 Євро;
- автомобіль Volkswagen Touareg, 2008 року випуску, дата набуття права власності: 12.12.2009, вартість на дату набуття права власності: 240 000,00 грн;
- автомобіль MERCEDES?BENZ S 63 AMG, 2007 року випуску, дата набуття прав власності: 17.05.2008, вартість на дату набуття права власності: 301 567,00 грн;
- водний засіб Buster S, 2008 року випуску, дата набуття права власності: 02.12.2008, вартість на дату набуття права власності: 36 000 грн (т. 5 а.с. 130 зв.?142).
Водночас, суд враховує, що ОСОБА_13 фактично проживає та користується будинком АДРЕСА_2, який з 18.08.2009 на праві власності належить його доньці - ОСОБА_36 та вартість якого на дату набуття права власності становить 1 783 155,00 грн (т. 5 а.с. 145 зв.).
Отже, на переконання суду, співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у обвинуваченого можливістю покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_13 від суду.
Водночас, з огляду на стадію кримінального провадження, покладення обов`язків у вигляді прибуття за першим викликом до детективів, повідомляти детективів про зміну свого місця проживання є недоречним.
З огляду на викладене, суд вважає, що натепер ризик переховування ОСОБА_13 не зменшився, не втратив свою актуальність та продовжує існувати. Тому доцільним є продовження релевантних цьому ризику обов`язків, що передбачені п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:
(1) прибувати за кожною вимогою до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду;
(2) повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
(3) здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Щодо ризику впливу на свідків
Аналізуючи доводи прокурора, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.
З матеріалів клопотання вбачається, що свідками у цьому кримінальному провадженні є особи, які пов`язані службовими зв`язками з ОСОБА_13, а саме діючі та колишні працівники (1) ДП «НАЕК «Енергоатом» - ОСОБА_23 та ОСОБА_22 ), а також (2) АТ «КІЕП» - ОСОБА_37, ОСОБА_26, ОСОБА_25 та ОСОБА_24, які є виконавцями робіт, замовником яких виступає ВП «Атомпроектінжинірнг» ДП «НАЕК «Енергоатом».
Окрім того, з протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що 09.11.2021 після того як ОСОБА_13 дізнався про попередні висновки Державної аудиторської служби України щодо порушення процедури віднесення до державної таємниці відомостей, що містяться в договорі від 09.12.2020, він прохав ОСОБА_10 повідомити про це ОСОБА_31 та ОСОБА_12 (т. 5 а.с. 108 зв.).
Зазначене у сукупності із можливістю впливу ОСОБА_13 на інших осіб шляхом використання свого становища, обумовленого зайняттям керівних посад у державному підприємстві (т. 5 а.с. 111) та набутих зв`язків, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані безпосередньо судом, залишається високим. Тому, необхідним є продовження ОСОБА_13 обов`язку, регламентованого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, утримуватися від спілкування з особами, які визначені прокурором та які є свідками у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов`язків, передбачених п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_13, підлягає до часткового задоволення.
Як вже зазначалося раніше, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили у судовому засіданні, що не можуть з`ясувати для себе, які епізоди потрапили до обвинувального акта, тому не можуть висловитися з приводу обґрунтованості висунутого ОСОБА_13 обвинувачення, а відтак і щодо наявності / відсутності підстав для задоволення клопотання прокурора.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 містить: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення тощо.
Зміст зазначених відомостей викладено ясною, зрозумілою літературною мовою з використанням сталої в понятійному сенсі термінологією, яка унеможливлює різне їх тлумачення. Тому зазначені твердження захисників не заслуговують на увагу та розцінюються судом як обраний спосіб використання своїх процесуальних прав.
У відповідності до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 194, 315 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_13 - задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_14, до 12.10.2024, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28, щодо обставин, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_38