Пошук

Документ № 121031172

  • Дата засідання: 12/08/2024
  • Дата винесення рішення: 12/08/2024
  • Справа №: 991/6293/24
  • Провадження №: 52021000000000006
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Крикливий В.В.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6293/24

Провадження № 1-кп/991/81/24

УХВАЛА

12 серпня 2024 року місто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13,

розглянувши під час підготовчого судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку російської федерації, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в:

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_11, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою від 23.07.2024 призначено підготовче судове засідання (т. 2 а.с. 232).

08.08.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_10 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (т. 5 а.с. 151).

Обґрунтування клопотання

У своєму клопотанні прокурор прохала продовжити строком на два місяці обов`язки, що покладені на обвинувачену ОСОБА_10 у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 щодо обставин, викладених у повідомленні поро підозру ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Мотивуючи клопотання, прокурор зазначила про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення та продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: (1) переховуватися від суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування обвинуваченої від суду, прокурор зазначила про те, що:

(1) ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

(2) у ОСОБА_10 наявний дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон (дійсний до 11.07.2027), на підставі якого вона перетнула державний кордон у напрямку «в`їзд» з Республіки Польща, де перебувала з кінця лютого/початку березня 2022 року;

(3) належний майновий стан обвинуваченої дозволяє їй проживати за кордоном.

Щодо актуальності ризику незаконно впливу обвинуваченої на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказала, що свідками у кримінальному провадженні є працівники АТ «КІЕП», які є виконавцями проектної документації для ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом», а також працівники ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК «КБР», з якими спілкується ОСОБА_10 .

Окрім того, 09.11.2019 після того як ОСОБА_13 дізнався про попередні висновки Державної аудиторської служби України щодо порушення процедури віднесення до державної таємниці відомостей, що містяться в договорі від 09.12.2020, він прохав ОСОБА_10 повідомити про це ОСОБА_29 та ОСОБА_12 .

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_3 наполягала на продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_10, з підстав, зазначених у клопотанні.

Обвинувачена ОСОБА_10 проти задоволення клопотання заперечила. Уважала, що прокурор не довела того, що на даний час продовжують існувати зазначені в клопотанні ризики.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 зазначила, що наразі не може з`ясувати для себе, які епізоди потрапили до обвинувального акта, тому не може висловитися з приводу обґрунтованості висунутого ОСОБА_10 обвинувачення, а відтак і щодо наявності / відсутності підстав для задоволення вимог прокурора.

Інші учасники своєї правової позиції щодо клопотання не висловили, поклавшись на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_30, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив. Захист обвинуваченого ОСОБА_12 у цьому судовому засіданні здійснювався іншим захисником ОСОБА_8 .

За таких обставин, неприбуття до суду одного із захисників обвинуваченого ОСОБА_12 не перешкоджає проведенню судового засідання.

Мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених Розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема й у вигляді застави.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.

З реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) та матеріалів судового провадження судом установлено таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн та покладено такі обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду; (2) не відлучатися з Київської області без дозволу детективів, прокурорів та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання; (4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_31 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю (т. 5 а.с. 154 зв.).

У подальшому ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду(1) від 24.01.2024 у справі № 991/528/24, (2) від 20.03.2024 у справі № 991/1976/24 та (3) 16.05.2024 у справі № 991/4019/24 строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_10 продовжувався (п. 267?269 Розділ ІІ Реєстру).

Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 у справі № 991/4019/24 підозрюваній ОСОБА_10 до 14.08.2024 продовжено строк дії таких обов`язків: (1) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_10 ; (2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (т. 5 а.с. 165 зв.).

До закінчення дії зазначених вище обов`язків прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження строку їх дії в порядку ст. 199 КПК України

Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку § 3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.

У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню продовженню існування заявлених прокурором ризиків.

Щодо ризику переховування ОСОБА_10 від суду

Надаючи оцінку продовженню існування ризику переховування ОСОБА_10 від суду, суд оцінює відомості, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на порушення відповідних процесуальних обов`язків.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10, ст. 12 та Приміткою до ст. 45 КК України віднесене до особливо тяжких і корупційних. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.

З долучених прокурором матеріалів слідує, що обвинувачена ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, дійсний до 11.07.2027 (т. 5 а.с. 172).

Окрім того, відповідно до відомостей, що містяться в Центральній підсистему Державної прикордонної служби України «Аркан» 29.05.2022 ОСОБА_10 перетнула державний кордон України у напрямку в`їзд з Республіки Польща, відомостей про перетин останньою державного кордону в напрямку «виїзд» не зафіксовано (т. 5 а.с. 173).

Водночас, суд звертає увагу на майновий стан сім`ї обвинуваченої ОСОБА_10, який вказує на можливість проживати за кордоном.

Так, відповідно до актового запису про шлюб № 151 від 24.11.1979 ОСОБА_10 перебуває у шлюбі з ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 5 а.с. 193).

Згідно з відомостями інформаційної системи Доходи фізичних осіб» (Державної фіскальної служби України)/Єдине вікно подання електронної звітності (ЄДЗВ), ОСОБА_10 в період часу з 2020 року по 1-й квартал 202 року отримала оподаткований дохід 3 942 971,00 грн, а її чоловік ОСОБА_33 - 278 537,00 грн (т. 5 а.с. 194).

Окрім того, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_10 на праві власності належали:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:01:058:0074 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1 га, яку остання відповідно до договору дарування від 12.04.2023 № 506 відчужила на користь ОСОБА_34 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, площею 284,9 кв.м., який остання відповідно до договору дарування від 12.04.2023 № 506 відчужила на користь ОСОБА_35 (т. 5 а.с. 177, 188).

Згідно з відомостей Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_10 на праві власності належав:

- транспортний засіб KIA SPORTAGE, 2020 року випуску, придбаний 25.06.2021, який остання 22.09.2023 відчужила на користь ОСОБА_34 (т. 5 а.с. 192).

Отже, на переконання суду, співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у обвинуваченої можливістю покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_10 від суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що натепер ризик переховування ОСОБА_10 не зменшився, не втратив свою актуальність та продовжує існувати. Тому доцільним є продовження релевантних цьому ризику обов`язків, що передбачені п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України: здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Щодо ризику впливу на свідків

Аналізуючи доводи прокурора, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.

Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачена може бути обізнаною із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.

З матеріалів клопотання вбачається, що свідками у цьому кримінальному провадженні є працівники АТ «КІЕП», які є виконавцями проектної документації для ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом», а також працівники ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК «КБР», з якими спілкується ОСОБА_10 .

Окрім того, з протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що 09.11.2021 після того як ОСОБА_13 дізнався про попередні висновки Державної аудиторської служби України щодо порушення процедури віднесення до державної таємниці відомостей, що містяться в договорі від 09.12.2020, він прохав ОСОБА_10 повідомити про це ОСОБА_29 та ОСОБА_12 (т. 5 а.с. 173 зв.).

Зазначене у сукупності із можливістю впливу ОСОБА_10 на інших осіб шляхом використання свого становища, обумовленого зайняттям керівних посад у державному підприємстві (т. 5 а.с. 169 зв. ? 170) та набутих зв`язків, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченої на свідків, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані безпосередньо судом, залишається високим. Тому, необхідним є продовження ОСОБА_10 обов`язку, регламентованого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, утримуватися від спілкування з особами, які визначені прокурором та які є свідками у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов`язків, передбачених п. 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_10 підлягає задоволенню.

Як вже зазначалося раніше, захисник ОСОБА_6 зазначила у судовому засіданні, що не може з`ясувати для себе, які епізоди потрапили до обвинувального акта, тому не може висловитися з приводу обґрунтованості висунутого ОСОБА_10 обвинувачення, а відтак і щодо наявності / відсутності підстав для задоволення клопотання прокурора.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 містить: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення тощо.

Зміст зазначених відомостей викладено ясною, зрозумілою літературною мовою з використанням сталої в понятійному сенсі термінологією, яка унеможливлює різне їх тлумачення. Тому зазначені твердження захисників не заслуговують на увагу та розцінюються судом як обраний спосіб використання своїх процесуальних прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 194, 315 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_10, - задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_14, до 12.10.2024, а саме:

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 щодо обставин, викладених у повідомленні поро підозру ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_36