- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/1013/23
Провадження 1-кп/991/19/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених/цивільних відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
захисників/представників цивільних відповідачів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,
представника потерпілого/цивільного позивача ДП «МТП «Южний» ОСОБА_22,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_18 про залишення цивільного позову без руху та захисника ОСОБА_20 про відмову у відкритті провадження за цивільним позовом
у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017
УСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14
30 липня 2024 року захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_18 засобами електронної пошти направив до суду клопотання про залишення цивільного позову без руху, у якому просив залишити позовну заяву Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (надалі - ДП «МТП «Южний»), яка подана у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017. В обґрунтування клопотання зазначив, що цивільний позов поданий із порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а саме:
(1) позов поданий, зокрема, до невідомої особи - ОСОБА_23 ;
(2) у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у цивільному позові зазначений невірний номер паспорта ОСОБА_6, а саме: зазначено - «НОМЕР_1» замість вірного - «НОМЕР_2», а також у ньому не зазначено жодного поштового індексу адрес місця проживання фізичних осіб, стосовно яких його подано;
(3) також цивільним позивачем не дотримано вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме не зазначено щодо наявності у нього або у іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а докази, які вже долучені не засвідчені належним чином.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_18 доповнив, що у позові відсутнє підтвердження про те, що представником потерпілого не подано іншого позову (позовів) до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання свого захисника та додатково зазначила, що у 2020 році вона отримала новий паспорт громадянина України, оскільки попередній паспорт, номер якого вона не пам`ятає, був втрачений.
У судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_20, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України заявив клопотання про відмову у відкритті провадження за цивільним позовом ДП «МТП «Южний», оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Так, з відкритих джерел йому стало відомо про наявність рішень Господарського суду Одеської області від 15.11.2019 у справі № 916/2231/19 за позовом ДП «МТП «Южний» до ТОВ «Меткоп-Груп» про стягнення коштів у сумі 27892350,00 грн, а також від 10.08.2020 у справі № 916/1122/20 за позовом ДП «МТП «Южний» до ТОВ «Меткоп-Груп» про стягнення коштів у сумі 13095000,00 грн. Вказані рішення стосуються договору від 16.01.2018 № Т/НС-7/18, який фігурує в одному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачуються, у тому числі, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Тобто, на переконання захисника, ДП «МТП «Южний» вже стягнуто шкоду з іншої юридичної особи, а тому цивільний позов з цих же підстав не може бути пред`явлений до обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 підтримали клопотання захисника ОСОБА_20 .
Інші учасники кримінального провадження з боку сторони захисту підтримали заявлені захисниками ОСОБА_18 та ОСОБА_20 клопотання.
Представник потерпілого ДП «МТП «Южний» ОСОБА_22 у судовому засіданні зазначив, що до розгляду судом підлягає уточнений цивільний позов від 31.01.2023. З приводу клопотання захисника ОСОБА_18 про залишення цивільного позову без руху, пояснив, що всі відомості щодо цивільних відповідачів у цивільному позові зазначені з урахуванням тих даних, які були їм відомі на момент його складання, що не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. При цьому, звернув увагу суду, що зазначені у цивільному позові помилкові відомості можуть бути усунуті представником потерпілого самостійно, без залишення цивільного позову без руху. Також, посилаючись на ч. 2 ст. 177 ЦПК України, пояснив, що правила подання копій документів не поширюються на позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення. Отже на його переконання відсутні підстави для залишення цивільного позову без руху. Щодо клопотання захисника ОСОБА_20 представник пояснив, що про наявність двох рішень Господарського суду Одеської області йому відомо, більше того у цивільному позові міститься посилання на них, а також вони долучені до нього як додатки № 5 та № 6. Разом з тим, норми п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, на які посилається захисник, не можуть бути застосовані до уточненого цивільного позову, який поданий ДП «МТП «Южний» у межах кримінального провадження № 52017000000000592 від 05.09.2017, оскільки відповідачами є інші особи, а саме обвинувачені і він стосується не тільки договору від 16.01.2018 № Т/НС-7/18. Окрім цього звернув увагу, що рішення Господарського суду Одеської області, якими стягнуто з ТОВ «Метком-Груп» кошти, не виконані, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, ДП «МТП «Южний» вчинило всі можливі дії для того, щоб стягнути кошти на користь підприємства.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_20 з підстав, які зазначив представник потерпілого.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Питання щодо порядку розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні регулюється Главою 9 Розділу І «Загальні положення» Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
З метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду (ч. 2 статті 315 КПК України).
Щодо інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, до їх переліку Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відносив, зокрема, визнання особи законним представником цивільного позивача або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування (Лист ВССУ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Тобто, питання щодо прийняття чи неприйняття до розгляду цивільного позову разом з обвинувальним актом повинні вирішуватися у підготовчому судовому засіданні.
За матеріалами справи встановлено, що ДП «МТП «Южний» 31.08.2021 у межах кримінального провадження № 52017000000000592 від 05.09.2017 подано цивільний позов до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_23 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином. Ціна позову зазначена - 75150605,6 грн, яка зокрема складається з розміру матеріальної шкоди (збитків) згідно висновку експерта від 12.05.2020 № 26/7; попередньої оплати за договором № Т/СН-7/18 від 16.01.2018; штрафних санкції; судового збору сплаченого ДП «МТП «Южний» при звернені до Господарського суду Одеської області з позовними заявами (т. 5 а.с. 141-150).
31.01.2023 ДП «МТП «Южний» подано у межах кримінального провадження № 52017000000000592 від 05.09.2017 уточнений цивільний позов до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, Ціна позову зазначена - 75150605,6 грн (т. 5 а.с. 218-227).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_22 повідомив, що судовому розгляду підлягає редакція цивільного позову від 31.01.2023, тому суд розглядає клопотання захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_20 саме щодо цього цивільного позову.
За результатом підготовчого судового засідання ухвалою суду від 11.07.2024 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017 за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_10, а також цивільний позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, прийнято до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом (т. 16 а.с. 69-78).
Встановлено, що у судовому засіданні 19.07.2024 розпочато судовий розгляд кримінального провадження і головуючий суддя, у порядку ч. 3 ст. 347 КПК України, оголосив короткий виклад цивільного позову у редакції від 31.01.2023, чим розпочав його судовий розгляд по суті.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_18 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.
За частиною 3 ст. 175 ЦПК України дійсно містить ряд вимог до змісту та реквізитів позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення в порядку ч. 1 та ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
У той же час, вказані вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).
Так, одночасний розгляд судом обвинувального акту й цивільного позову, з точки зору доказування, має ряд особливостей, які посилюють захист прав громадян та законних інтересів юридичних осіб, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню.
Зазначені у ст. 91 КПК України елементи предмету доказування у кримінальному провадженні тісно пов`язані із предметом доказування за позовами про відшкодування шкоди у позовному провадженні за правилами ЦПК України, та, відповідно, окремими, змістовними вимогами до оформлення позовної заяви. Це, зокрема, стосується (1) особи відповідача (зокрема повне найменування або ім`я відповідача, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, податковий номер відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти); (2) підстави позову (виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини); (3) ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ст. 92 КПК України, суд звертає увагу, що на відміну від цивільного судочинства, в якому обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї, у кримінальному провадженні доказування зазначених обставин, у тому числі, особи, яка завдала шкоди кримінальним правопорушенням, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора, які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.
Тобто, зазначені вище відомості містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та будуть відомі суду, який розглядає вказаний обвинувальний акт по суті. Крім того, винуватість тієї чи іншої особи встановлюється за результатами розгляду обвинувального акту по суті у вироку суду і не завжди може бути достеменно відома потерпілому (цивільному позивачу) на момент звернення з цивільним позовом (але в будь-якому випадку до початку судового розгляду).
Викладене свідчить про формальний, не обов`язковий характер суворого дотримання цивільним позивачем вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні в зазначеній вище частині та недоцільності висування судом до цивільного позивача вимог дублювання чи виправлення в позові тієї інформації, яка вже є в розпорядженні суду.
Встановлено, що у цивільному позові щодо ОСОБА_6 як цивільного відповідача зазначено номер паспорту громадянина України, який був відомий на момент складання цивільного позову. Будь-яких доказів того, що матеріали кримінального провадження містили інші паспортні дані ОСОБА_6, чи представнику потерпілого був відомий інший номер паспорта захисником не надано.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий індекс - код поштової адреси у вигляді умовного цифрового позначення об`єктів поштового зв`язку, у тому числі сільських населених пунктів, у яких відсутні відділення поштового зв`язку. Тобто поштовий індекс є додатком до адреси.
Встановлено, що у цивільному позові адреси місць проживання цивільних відповідачів/обвинувачених зазначені без поштових індексів. Однак, з урахуванням наявності відомостей про місце проживання особи, поштовий індекс можливо визначити у будь-якому браузері з використанням мережі Інтернет, оскільки такі відомості містяться у загальному доступі.
Доводи захисника ОСОБА_18 про невиконання цивільним позивачем вимог п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не відповідають дійсності, оскільки цивільний позов від 31.01.2023 містить відповідні відомості (т. 5 а.с. 149, 225).
У той же час, судом не береться до уваги посилання захисника ОСОБА_18 щодо пред`явлення цивільного позову до невідомої особи - ОСОБА_23, оскільки, як встановлено вище, судовому розгляду підлягає цивільний позов у редакції від 31.01.2023, у якому не зазначено такого цивільного відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що вимоги ст. 175 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, перетину предмету доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином.
При цьому правові наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені статтею 187 ЦПК України, у виді залишення позовної заяви без руху та можливого повернення у подальшому позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК України.
Тому, на переконання колегії суддів, наведені захисником ОСОБА_18 у клопотанні обставини невідповідності цивільного позову від 31.01.2023 вимогам ст. 175 ЦПК України не перешкоджають суду в цьому кримінальному провадженні розглянути цивільний позов по суті разом з обвинувальним актом.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_20 колегія суддів, враховуючи вимоги ст. 1, ч. 5 ст. 128, ст. 129 КПК України, вважає, що вирішення питання про відмову у відкритті провадження за цивільним позовом у межах кримінального провадження не узгоджується з нормами кримінального процесуального законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника ОСОБА_18 є необґрунтованим, а клопотання захисника ОСОБА_20 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому підстави для їх задоволення відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 91, 128, 129, 372, 376, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_18 про залишення цивільного позову без руху та клопотання захисника ОСОБА_20 про відмову у відкритті провадження за цивільним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3