Документ № 121081062

Дата засідання: 13/08/2024
Дата винесення рішення: 13/08/2024
Справа №: 991/6566/24
Провадження №: 12020100010005036
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.

Справа № 991/6566/24

Провадження 1-кс/991/6596/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.м.т. Любешів Любешівського району Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 12020100010005036 від 02.12.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому ст. детектив НАБУ ОСОБА_8 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 422 400 гривень, з покладенням на підозрюваного, наступних обов`язків: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема із свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, та підозрюваним ОСОБА_18 та іншими свідками, яким відомі або можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України;

- злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України є тяжким корупційним злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк ід трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами прокурора, захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні та в письмових запереченнях проти задоволення клопотання заперечували, наголошували, що ОСОБА_4 необґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, а наведені у повідомленні про підозру слідством обставини є лише слідчими версіями, оскільки не підтверджені жодними доказами, долученими до матеріалів клопотання. Так само, на переконання сторони захисту, стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недоведено неможливості застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов`язання. Водночас захисники та підозрюваний зауважили, що сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_4 непосильну для нього заставу.

Окрім того просили врахувати, що ОСОБА_4 не судимий, не був та не є підозрюваним у вчиненні будь-яких інших злочинів, має на утриманні неповнолітню доньку та повнолітнього сина, який продовжує навчання, всього разом з дружиною ОСОБА_4 виховали та продовжують виховувати четверо дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, окрім того має хронічні розлади здоров`я. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 є добропорядним громадянином, має міцні соціальні зв`язки, що свідчить про відсутність ризиків вчинення ОСОБА_4 будь-яких протиправних дій, які можуть нашкодити розслідуванню у цьому кримінальному провадженні. Таким чином сторона захисту просила відмовити у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, документи, надані стороною захисту, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 422 400,00 грн виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100010005036 від 02.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 419 КК України, у рамках якого, зокрема, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, за версією слідства ОСОБА_4, перебуваючи на посаді головного державного інспектора ВМО № 3 МП «Ягодин» Волинської митниці, маючи тривалий стаж професійної діяльності у сфері митної справи, будучи обізнаним з вищевказаними вимогами законодавства, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, будучи службовою особою, яка зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зловживав своїм службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для інших фізичних або юридичних осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, склав завідомо неправдиві офіційні документи та вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості за наступних обставин.

1.У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.11.2020, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи в інтересах суб`єктів господарської діяльності, які займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу на території України (надалі - замовники товарів), реалізуючи схему незаконного ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося удаване декларування товарів, митна вартість яких значно менша, ніж митна вартість фактично імпортованих товарів (надалі - «товарів прикриття»), з використанням декларування товарів, що ніби переміщаються на підставі митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщаються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності (надалі - митна декларація) та уніфікованої митної квитанції МД-1, забезпечили завантаження, митне оформлення, проходження прикордонного та митного контролю компетентними органами Республіки Польща у Oddzial Celny w Dorohusku PL 302060 (митний відділ в Дорогуську) вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з метою подальшого незаконного переміщення на митну територію України комерційних товарів, відповідно до вантажних митних декларацій (надалі - ВМД) з реєстраційними номерами (MRN): 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20DE485137521505E3, 20DE485137381754E0, які переміщалися вказаним транспортним засобом.

Разом з цим, невстановлені досудовим розслідуванням особи заздалегідь дійшли згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО № 3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_4, щодо зловживання ним своїм службовим становищем та вчинення службового підроблення при здійсненні митного оформлення товарів, які переміщаються вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, шляхом нездійснення заходів щодо документування даної злочинної діяльності, внесення до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - АСМО «Інспектор») завідомо неправдивої інформації, складання підробленої уніфікованої митної квитанції МД-1, випуску транспортних засобів з незаконно ввезеними товарами на митну територію України.

Так, 15.11.2020 о 02:40 вантажний автомобіль з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, який переміщав комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20DE485137521505E3, 20DE485137381754E0, заїхав в міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (надалі - МАПП « Ягодин ») та прослідував у зону митного контролю МП «Ягодин» Волинської митниці.

Здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, було розподілено на головного державного інспектора ВМО № 3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_4

15.11.2020 о 03:25 ОСОБА_4, розпочавши митне оформлення товарів, які переміщались вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на митну територію України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України комерційних товарів без належної сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, прийняв до оформлення митну декларацію від 15.11.2020 заповнену та підписану від імені ОСОБА_10 та інші товаросупровідні документи (рахунок-фактуру), в які були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо товару та його вартості, який переміщається на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Надалі ОСОБА_4, достовірно знаючи про переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 товарів із значно більшою митною вартістю ніж ті, які декларуються, діючи за заздалегідь обумовленим злочинним умислом, спрямованим на незаконну мінімізацію митних платежів, з метою удаваного забезпечення виконання форми митного контролю у вигляді ідентифікації товарів шляхом фотозйомки, вніс до АСМО «Інспектор» завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які ніби переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, та завантажив до АСМО «Інспектор» заздалегідь підготовлені ним 5 фотозображень «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), які були виконані під час інших митних оформлень, попередньо внісши до них зміни у вигляді інформації про час здійснення фотографування, як такі, що ніби виготовлені ним при здійсненні даного митного оформлення.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 протиправно склав уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА № 365128, в яку вніс недостовірні відомості щодо удаваного переміщення на митну територію України «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), та відомості про нараховані митні платежі внаслідок удаваного ввезення на митну територію України «товарів прикриття». Надалі невстановлена досудовим розслідуванням особа, на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серії РА № 365128 та повідомлення для відділення уповноваженого банку про прийняття платежів сплатила мінімізовані митні платежі, шляхом внесення коштів через відділення ПАТ «Укргазбанк» № 109/02, що знаходиться безпосередньо на території МАПП «Ягодин».

Незважаючи на виявлення факту незаконного переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 комерційних товарів, митна вартість яких значно більша, ніж митна вартість «товарів прикриття», ОСОБА_4 протиправно, в порушення покладених на нього посадових обов`язків та зазначених вище норм МК України, діючи в інтересах «замовників товарів», не здійснив заходів щодо документування виявленої ним протиправної діяльності, та 15.11.2020 о 04:41 закінчив митне оформлення після чого вказаний вантажний автомобіль з причепом виїхав із зони митного контролю, та ввіз комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20 DE485137521505E3, 20DE485137381754E0 на митну територію України, які надалі надійшли у вільний обіг без належної сплати митних платежів.

Відповідно до висновку експерта від 13.06.2024 за № СЕ-19/103-24/5411-ЕК (п. 7 Висновків) сума митних платежів, що підлягали нарахуванню та сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 15 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, складає 12 140 167,13 гривень. Натомість, внаслідок описаних протиправних дій, були нараховані та сплачені митні платежі з врахуванням митної вартості та кодів товарів згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД), які були зазначені в недостовірній уніфікованій митній квитанції МД-1 серії РА № 365128 щодо «товару прикриття», у загальній сумі 35 472,10 гривень.

Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України, внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 15 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 15 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, складає 12 104 695,03 гривень.

Вказаний розмір матеріальної шкоди (збитків) відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжким наслідком, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2.У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.11.2020, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи в інтересах замовників товарів, реалізуючи схему незаконного ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося удаване декларування «товарів прикриття», з використанням декларування товарів, що ніби переміщаються на підставі митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщаються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності (надалі - митна декларація) та уніфікованої митної квитанції МД-1, забезпечили завантаження, митне оформлення, проходження прикордонного та митного контролю компетентними органами Республіки Польща у Oddzial Celny w Dorohusku PL 302060 (митний відділ в Дорогуську) вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 з метою подальшого незаконного переміщення на митну територію України комерційних товарів, відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN): 20CZ61000027UNSWH7, 20CZ6500002FVIF593, 20DE290137915147E6, 20DE323038117323E0, 20DE485137742813E0, 20DE485138021376E0, 20DE485138099267E0, 20DE485138168438E1, 20DE485138173970E7, 20DE485138192344E6, 20DE485138194535E2, 20DE485138336449E4, 20DE535638099822E0, 20DE705337842521E0, 20DE720237912166E0, 20DE720238009430E5, 20DE830437905574E1, 20DE510357997168M9, які переміщалися вказаним транспортним засобом.

Разом з цим, невстановлені досудовим розслідуванням особи заздалегідь дійшли згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО № 3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_4, щодо зловживання ним своїм службовим становищем та вчинення службового підроблення при здійсненні митного оформлення товарів, які переміщаються вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, шляхом нездійснення заходів щодо документування даної злочинної діяльності, внесення до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - АСМО «Інспектор») завідомо неправдивої інформації, складання підробленої уніфікованої митної квитанції МД-1, випуску транспортних засобів із незаконно ввезеними товарами на митну територію України.

Так, 23.11.2020 о 02:12 вантажний автомобіль з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, який переміщав комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20CZ61000027UNSWH7, 20CZ6500002FVIF593, 20DE290137915147E6, 20DE323038117323E0, 20DE485137742813E0, 20DE485138021376E0, 20DE485138099267E0, 20DE485138168438E1, 20DE485138173970E7, 20DE485138192344E6, 20DE485138194535E2, 20DE485138336449E4, 20DE535638099822E0, 20DE705337842521E0, 20DE720237912166E0, 20DE720238009430E5, 20DE830437905574E1, 20DE510357997168M9 заїхав в МАПП «Ягодин » та прослідував у зону митного контролю МП «Ягодин» Волинської митниці.

Здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, було розподілено на головного державного інспектора ВМО № 3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_4

23.11.2020 о 02:43 ОСОБА_4, розпочавши митне оформлення товарів, які переміщались вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 на митну територію України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України комерційних товарів без належної сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, прийняв до оформлення митну декларацію від 23.11.2020 заповнену та підписану від імені ОСОБА_11 та інші товаросупровідні документи (рахунок-фактуру), в які були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо товару та його вартості, який переміщається на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 .

Надалі ОСОБА_4, достовірно знаючи про переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 товарів із значно більшою митною вартістю ніж ті, які декларуються, діючи за заздалегідь обумовленим злочинним умислом, спрямованим на незаконну мінімізацію митних платежів, з метою удаваного забезпечення виконання форми митного контролю у вигляді ідентифікації товарів шляхом фотозйомки, вніс до АСМО «Інспектор» завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які ніби переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, та завантажив до АСМО «Інспектор» заздалегідь підготовлені ним 5 фотозображень «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), які були виконані під час інших митних оформлень, попередньо внісши до них зміни у вигляді інформації про час здійснення фотографування, як такі, що ніби виготовлені ним при здійсненні даного митного оформлення.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 протиправно склав уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА № 365136, в яку вніс недостовірні відомості щодо удаваного переміщення на митну територію України «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), та відомості про нараховані митні платежі внаслідок удаваного ввезення на митну територію України «товарів прикриття». Надалі невстановлена досудовим розслідуванням особа, на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серії РА № 365136 та повідомлення для відділення уповноваженого банку про прийняття платежів сплатила мінімізовані митні платежі, шляхом внесення коштів через відділення ПАТ «Укргазбанк» № 109/02, що знаходиться безпосередньо на території МАПП «Ягодин».

Незважаючи на виявлення факту незаконного переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 комерційних товарів, митна вартість яких значно більша, ніж митна вартість «товарів прикриття», ОСОБА_4 протиправно, в порушення покладених на нього посадових обов`язків та зазначених вище норм МК України, діючи в інтересах «замовників товарів», не здійснив заходів щодо документування виявленої ним протиправної діяльності, та 23.11.2020 о 03:15 закінчив митне оформлення після чого вказаний вантажний автомобіль з причепом виїхав із зони митного контролю, та ввіз комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20CZ61000027UNSWH7, 20CZ6500002FVIF593, 20DE290137915147E6, 20DE323038117323E0, 20DE485137742813E0, 20DE485138021376E0, 20DE485138099267E0, 20DE485138168438E1, 20DE485138173970E7, 20DE485138192344E6, 20DE485138194535E2, 20DE485138336449E4, 20DE535638099822E0, 20DE705337842521E0, 20DE720237912166E0, 20DE720238009430E5, 20DE830437905574E1, 20DE510357997168M9 на митну територію України, які надалі надійшли в вільний обіг без належної сплати митних платежів.

Відповідно до висновку експерта від 13.06.2024 за № СЕ-19/103-24/5411-ЕК (п. 8 Висновків) сума митних платежів, що підлягали нарахуванню та сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 23 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, складає 4 740 435,19 гривень. Натомість, внаслідок описаних протиправних дій, були нараховані та сплачені митні платежі з врахуванням митної вартості та кодів товарів згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД), які були зазначені в недостовірній уніфікованій митній квитанції МД-1 серії РА № 365136 щодо «товару прикриття», у загальній сумі 36 207,05 гривень.

Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України, внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 23 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 23 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, складає 4 704 228,14 гривень.

Щодо фактів вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, стороною обвинувачення зазначено наступне.

1.У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.11.2020, невстановлені досудовим розслідуванням особи дійшли злочинної згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО № 3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_4, щодо зловживання ним своїм службовим становищем, складання завідомо неправдивих документів та внесенні ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей при здійсненні митного оформлення товарів, які мали бути ввезені на митну територію України через МАПП « Ягодин » за допомогою вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 без належної сплати митних платежів.

Так, 15.11.2020 о 02:40 вантажний автомобіль з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, який переміщав комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20DE485137521505E3, 20DE485137381754E0 заїхав в МАПП «Ягодин» та прослідував у зону митного контролю МП «Ягодин» Волинської митниці.

ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, в інтересах «замовників товарів», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, вніс до АСМО «Інспектор», завідомо недостовірну інформацію, яка підтверджує певні події та яка спричинила наслідки правового характеру й може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, тобто згідно з приміткою ст. 358 КК України, вніс завідомо недостовірні відомості до офіційного документа.

Так, ОСОБА_4, маючи регламентований доступ та особисті атрибути доступу (логін і пароль користувача) до АСМО «Інспектор», навички роботи в програмно-інформаційних комплексах та комп`ютерних мережах митних органів, завантажив до АСМО «Інспектор» заздалегідь підготовлені 5 фотозображень «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), які були виготовлені заздалегідь, під час інших митних оформлень, попередньо внісши до них зміни у вигляді інформації про час здійснення фотографування, як такі, що ніби виготовлені ним при здійсненні даного митного оформлення.

Разом з цим, ОСОБА_4, діючи умисно, в інтересах «замовників товарів», склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ - уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА № 365128, в якому вказав завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які переміщалися на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, їх митну вартість, нараховані та надалі сплачені суми митних платежів.

Після сплати митних платежів, протиправно мінімізованих внаслідок описаних дій, ОСОБА_4 закінчив митне оформлення та вказаний вантажний автомобіль з причепом виїхав із зони митного контролю, незаконно ввізши товари на митну територію України.

2.У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.11.2020, невстановлені досудовим розслідуванням особи дійшли злочинної згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО № 3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_4, щодо зловживання ним своїм службовим становищем, складання завідомо неправдивих документів та внесенні ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей при здійсненні митного оформлення товарів, які мали бути ввезені на митну територію України через МАПП « Ягодин » за допомогою вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 без належної сплати митних платежів.

Разом з цим, ОСОБА_4, діючи умисно, в інтересах «замовників товарів», склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ - уніфіковану митну квитанцію МД - 1 серії РА № 365136, в якому вказав завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які переміщалися на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, їх митну вартість, нараховані та надалі сплачені суми митних платежів.

За доводами сторони обвинувачення, внаслідок вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 16 808 923,17 гривень.

Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінально правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

25.07.2024 щодо ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самої підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: копіями документів, які були надані Волинською митницею Державної митної служби України щодо посадових обов`язків, призначення (переведення) на посаду ОСОБА_4, в період вчинення кримінальних правопорушень; листами Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС від 06.12.2023 № 91-60393/18/23 та від 14.02.2024 № 19-10691/18/24, відповідно до яких надана інформація про перетини державного кордону в напрямку в`їзд 06.10.2020, 16.10.2020, 25.10.2020, 30.10.2020, 08.11.2020, 15.11.2020, 23.11.2020 та 01.12.2020 вантажними автомобілями з причепами за допомогою яких здійснено незаконне переміщення товарів на митну територію України; листом Волинської митниці Державної митної служби України від 14.12.2023 № 7.3-1/7.3-15-01/8.11/15273 про фактично нараховані та сплачені митні платежі, при ввезенні товарів 06.10.2020, 16.10.2020, 25.10.2020, 30.10.2020, 08.11.2020, 15.11.2020, 23.11.2020 та 01.12.2020 вантажними автомобілями з причепами за допомогою яких здійснено незаконне переміщення товарів на митну територію України; актом про результати (тематичної) перевірки від 18.04.2024 № 25/25/3835; протоколом огляду матеріалів запитів про міжнародну правову допомогу від 05.04.2024, із залученням спеціаліста Волинської митниці, щодо визначення митної вартості товарів та нарахування митних платежів, згідно якого загальна сума митних платежів які підлягали сплаті при ввезенні товарів 06.10.2020, 16.10.2020, 25.10.2020, 30.10.2020, 08.11.2020, 15.11.2020, 23.11.2020, 01.12.2020 вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_54/НОМЕР_55, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_58/НОМЕР_59, НОМЕР_60/НОМЕР_61, НОМЕР_62/НОМЕР_63, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_54/НОМЕР_55 загалом складає 53 387 901,40 гривень; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.04.2021, відповідно до якого вилучені документи, які перебували у володінні Волинської митниці Державної митної служби України, щодо проведення митних формальностей, щодо імпорту на митну територію України товарів 06.10.2020, 16.10.2020, 25.10.2020, 30.10.2020, 08.11.2020, 15.11.2020, 23.11.2020, 01.12.2020, що переміщалися вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_54/НОМЕР_55, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_58/НОМЕР_59, НОМЕР_60/НОМЕР_61, НОМЕР_62/НОМЕР_63, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_54/НОМЕР_55, в тому числі фотозображення виконані під час даних і інших митних оформлень; протоколом огляду від 30.04.2021, відповідно до якого були оглянуті документи вилучені 22.04.2021 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні Волинської митниці Державної митної служби України, в тому числі електронні файли які містять інформацію з АСМО «Інспектор», щодо протоколу дій головного державного інспектора ВМО № 3 МП «Ягодин» ОСОБА_4, при здійсненні митного оформлення товарів, які переміщалися на митну територію України 15.11.2020, 23.11.2020 за допомогою вантажних автомобілів з причепами з номерними знаками НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_54/НОМЕР_55 ; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22.02.2024, відповідно до якого вилучені документи, які перебували у володінні Волинської митниці, щодо проведення митних формальностей, щодо імпорту на митну територію України товарів 06.10.2020, 16.10.2020, 25.10.2020, 30.10.2020, 08.11.2020, 15.11.2020, 23.11.2020 та 01.12.2020 вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_54/НОМЕР_55, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_58/НОМЕР_59, НОМЕР_60/НОМЕР_61, НОМЕР_62/НОМЕР_63, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_54/НОМЕР_55, в тому числі уніфіковані митні квитанції МД-1 та копії письмових митних декларацій; протоколом огляду від 27.06.2024, відповідно до якого були оглянуті документи вилучені 22.02.2024 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні Волинської митниці, в тому числі уніфіковані митні квитанції МД-1, письмові декларації та квитанції про сплату митних платежів; протоколом огляду від 16.02.2021, відповідно до якого оглянуто документи, що міститься в АСМО «Інспектор», та зафіксовано відомості щодо метаданих фотозображень завантажених до АСМО «Інспектор» головним державним інспектором ВМО № 3 МП «Ягодин» ОСОБА_4, при здійсненні митних формальностей 15.11.2020, 23.11.2020 щодо товарів, які ніби переміщалися за допомогою вантажних автомобілів з причепами з номерними знаками НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_54/НОМЕР_55 на митну територію України, а також виявлено відповідність (тотожність) з фотозображеннями, що були завантажені в АСМО «Інспектор» раніше, при здійсненні інших митних формальностей за період 2018-2020 років; висновком експерта №СЕ-19-21/27425-ФП від 14.01.2022, відповідно до якого об`єкти зображені на фотозображеннях які були завантаженні до АСМО «Інспектор», як результати проведення митних формальностей щодо митних оформлень товарів, які ввезені на митну територію України через МАПП « Ягодин » ІНФОРМАЦІЯ_13, 16.10.2020, 26.10.2020, 09.11.20200, 15.11.2020 та 23.11.2020 вантажними автомобілями з причепами із номерними знаками НОМЕР_54/НОМЕР_55, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_58/НОМЕР_59, НОМЕР_60/НОМЕР_61, НОМЕР_62/НОМЕР_63, НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_54/НОМЕР_55 є тотожними об`єктам зображеним на фотозображеннях, які були завантажені до АСМО «Інспектор», як результати проведення митних формальностей щодо інших митних оформлень товарів, які ввезені на митну територію України через МАПП «Ягодин» в період 2018-2020 років іншими транспортними засобами; матеріалами виконання запитів про міжнародну правову допомогу, отриманими від компетентних органів Республіки Польща, Федеративної Республіки Німеччина, Італійської Республіки та інших, в яких містяться інформація щодо проведення митних формальностей компетентними митними органами вказаних країн щодо товарів, які незаконно переміщені на митну територію України, в тому числі вантажно-митних декларації, контракти, інвойси, специфікації, накладні, рахунки-фактури, пакувальні листи та інші документи, які містять відомості про вартість, характеристику та кількість товарів, що були подані для оформлення зазначених вантажно-митних декларацій, а також інформацію щодо транспортних засобів, якими здійснювався вивіз товарів з території ЄС через Oddzial Celny w Dorohusku PL 302060 (митний відділ в Дорогуську); висновком експерта №СЕ-19/103-24/5411-ЕК від 13.06.2024, відповідно до якого встановлено розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України, внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 15.11.2020, 23.11.2020 у товарів вантажними автомобілями з причепами із номерними знаками НОМЕР_56/НОМЕР_57, НОМЕР_54/НОМЕР_55 та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України, відповідно до законодавства України, складає 16 808 923,17 гривень; іншими матеріалами в їх сукупності.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою. Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.

Однак варто зазначити, що в подальшому такі обставини мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми на даному етапі досудового провадження.

У контексті наведеного слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує з клопотання, 25.07.2024 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України у рамках кримінального провадження №12020100010005036 від 02.12.2020, яке було вручене ОСОБА_4 в день його складення, а саме 25.07.2024 о 13 год 32 хв, про що свідчить підпис ОСОБА_4 .

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні №12020100010005036 від 02.12.2020, щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Злочин, зокрема передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_4, є тяжким корупційним злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Окрім того про наявність ризику переховування від слідства та суду, за доводами прокурора, свідчить наявність у ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також знайомства серед працівників Державної митної служби України та працівників Державної прикордонної служби, в силу своєї професійної діяльності пов`язаної з виконанням професійних обов`язків безпосередньо в пунктах пропуску через державний кордон України та достатність майнових ресурсів у ОСОБА_4, для переховування від органу досудового розслідування.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що зокрема злочин, що інкримінується ОСОБА_4, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, є корупційним, отже у разі засудження, до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тож на переконання слідчого судді ризик переховування від правосуддя є доведеним, з огляду на те, що ОСОБА_4 хоч і має міцні соціальні зв`язки в Україні, ймовірно може безперешкодно покинути територію України та має фінансову можливість тривалий час знаходитися за кордоном.

Поряд з цим варто враховувати майновий стан сім`ї ОСОБА_4, зокрема наявність у власності дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_19 суттєвих майнових ресурсів, зокрема 5 земельних ділянок, нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 50,3 кв.м., домоволодіння загальною площею 255,6 м.кв, гаражу на два бокси з прибудованим вольєром, житлового будинку, площею 52,9 м.кв, торгового павільйону Б-1, площею180,5 кв.м, у частці 10/100 в м. Ковель та легкового автомобіля MERCEDES-BENZ Е 220, 2008 року випуску.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У клопотанні сторона обвинувачення наголошувала, що враховуючи кількість фактів вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, а також значну кількість осіб, які були задіянні при вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі і тим, яким на даний час не повідомлено про підозру, а також те, що у кримінальному провадженні наразі не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, і в будь-якому випадку їх свідчення мають значення для доказування у кримінальному провадженні лише у разі їх надання в ході судового розгляду, ОСОБА_4, може здійснювати вплив на зазначених осіб, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

Такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими.

Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_4 з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, а також спотворення, знищення або приховування ними речей та документів, які мають важливе значення для досудового розслідування.

Водночас ризик незаконного впливу на експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовано, тому слідчим суддею не розглядається в цій частині.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на переконання слідчого судді такий ризик є ймовірним, оскільки ОСОБА_4, використовуючи стійкі ділові та дружні зв`язки, може здійснювати координацію дій із іншими підозрюваними та свідками, в тому числі з метою уникнення ними кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, зазначивши, що інший більш м`який запобіжний захід не в змозі запобігти існуючим ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Однак ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомості наданих доказів.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені в ході судового розгляду: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, зокрема і тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава, в тому числі особистого зобов`язання, про застосування якого просить сторона захисту.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 у клопотанні та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просили визначити заставу у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 422 400,00грн, оскільки на думку сторони обвинувачення внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Поряд з цим встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час працює в митних органах України (Ягодинська митниця, Волинська митниця ДФС, Волинська митниця Держмитслужби), за період з 1998 по теперішній час отримав доходи в загальній сумі 2 270 030 гривень. У власності ОСОБА_4 серед нерухомого та рухомого майна наявна лише земельна ділянка площею 2 га у Волинській області.

Водночас заслуговують на увагу активи, що перебувають у власності дружини підозрюваного, зазначені вище в цій ухвалі.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо особистої ситуації (обставин) підозрюваного - підтвердження майнового стану, наявності постійного місця проживання, наявність на утриманні двох дітей (неповнолітньої доньки та повнолітнього сина в силу положень ст. 199 СК України), його стан здоров`я, позитивні характеристики за місцем роботи. Поряд з цим суд враховує процесуальну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Поряд з цим, оцінивши всі обставини у сукупності, сукупність доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження пов`язаності ОСОБА_4 із кримінальним провадженням, що розслідується, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено виключність випадку, у разі якого необхідним є визначення застави у розмірі, що перевищує встановлені ч. 5 ст. 182 КПК України межі.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 570 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 725 960 (один мільйон сімсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочинів є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення, за виключенням обов`язку носіння електронного засобу контролю, необхідність покладення якого на підозрюваного стороною обвинувачення не доведена.

Тому для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема зі свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, підозрюваним ОСОБА_18 та іншими свідками, яким відомі або можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Водночас обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України з огляду на місце проживання підозрюваного та місце його роботи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити саме у такій редакції -не відлучатись із Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

Положення ч. 7 ст. 194 КПК України передбачають покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Слід зазначити, що обов`язки, як обмежувальні заходи, пов`язані з обраним запобіжним заходом, не можуть існувати поза межами кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 570 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 725 960 (один мільйон сімсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_19 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці такі обов`язки:

- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатись із Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема зі свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, підозрюваним ОСОБА_18 та іншими свідками, яким відомі або можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 13.10.2024 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1