Документ № 121086513

Справа № 991/7193/24

Провадження 1-кс/991/7221/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Кунин Здолбунівського району Рівненської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4, будучи службовою особою, діючи всупереч інтересам служби та в порушення чинного законодавства, зокрема принципів максимальної економії та ефективності здійснення публічних закупівель, володіючи відомостями про вартість макаронних виробів на внутрішньому ринку України, з метою отримання ТОВ «Олімп» неправомірної вигоди вчинив зловживання своїм службовим становщем шляхом неправомірного сприяння зазначеному підприємству в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів (макаронних виробів) за завищеною вартістю, що завдало АТ «Укрзалізниця» матеріальної шкоди (збитків) на назагльну суму 28 824 564,792 грн (з ПДВ).

Окрім цього, ОСОБА_4, порушуючи принципи максимальної економії, ефективності здійснення публічних закупівель, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», володіючи відомостями про вартість макаронних виробів на внутрішньому ринку України, діючи всупереч інтересам служби, за пособництва ОСОБА_6 вчинив зловживання службовим становищем шляхом неправомірного надання переваги ТОВ «Вінсайд Лайт» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів за завищеною вартістю, що спричинило АТ «Укрзалізниця» матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 35 077 082,28 грн.

Внаслідок зловживання ОСОБА_4 службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Олімп» та ТОВ «Вінсайд Лайт» використання ним свого службового становища, всупереч інтересам служби, АТ «Укрзалізниця» спричинено матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 63 901 647,07 грн.

24.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2023, яка змінена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 4997608,00 грн та покладено обов`язки, передбачені абз. 1 п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому строк дії обов`язків покладених на ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024, до 10.08.2024.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які не зменшилися, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час не завершено, обґрунтовують необхідність продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді від 10.06.2024.

Крім того, наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування підозрюваному запобіжного заходу. Так, на теперішній час виникла необхідність у проведенні слідчих та інших процесуальних дій, ініційованих стороною обвинувачення в рамках міжнародної правової допомоги в частині звернення до компетентних органів інших держав, а саме Угорської Республіки, Республіки Польща, також вчинити інші процесуальні дії спрямовані на встановлення всіх важливих обставин у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання матеріалів.

Захисник ОСОБА_5, з думкою якою погодився підозрюваний ОСОБА_4, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, матеріали кримінального провадження не містять належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які викладені детективом у повідомленні про підозру. Також, на переконання сторони захисту, недоведеними є і ризики, про наявність яких зазначає прокурор у клопотанні. Так, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, з часу повідомлення ОСОБА_4 про підозру, триває майже рік. При цьому сторона обвинувачення, постійно зупиняє досудове розслідування, обґрунтовуючи це необхідністю отримання відповідей на запити від іноземних країн у порядку надання міжнародної правової допомоги. Водночас, сторона захисту вважає, що це є маніпулюванням строками досудового розслідування та порушенням розумності строків. Окрім цього, захисник звернув увагу, що стороною обвинувачення проводяться процесуальні дії, спрямовані на отримання доказів, у зупиненому досудовому розслідуванні. Також сторона захисту просила врахувати слідчого суддю, що ОСОБА_4, з урахуванням займаної ним посади Міністра аграрної політики, має необхідність у виїзді за кордон на відповідні конференції, задля укладання, зокрема меморандумів, однак наявність обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 України, перешкоджає підозрюваному виконувати свої посадові повноваження. Сторона захисту неодноразово зверталась до детектива, прокурора з клопотаннями про надання дозволу на виїзд ОСОБА_4 за кордон, але стороною обвинувачення було відмовлено.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

24.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки (т. 4 а.с. 176-202).

31.08.2023, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7487/23, яка змінена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.10.2023, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 4997608 гривень та покладено такі обов`язки: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю. Копії судових рішень містяться у матеріалах справи.

У подальшому, неодноразово, ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.10.2023, від 14.12.2023, від 12.02.2024, від 10.04.2024 продовжувався строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи.

Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2024 у справі № 991/4903/24 продовжено до 10.08.2024 строк дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, що підтверджується копією судового рішення.

Окрім цього встановлено, що 18.10.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/9013/23 продовжено строк досудового розслідування злочинів у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022 до шести місяців, тобто до 24.02.2024, що підтверджується копією судового рішення.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні 12.01.2024 зупинено, 10.07.2024 відновлено і в цей же день зупинено, 29.07.2024 відновлено, і в цей же день зупинено, та востаннє 09.08.2024 - відновлено. Підставою для зупинення досудового розслідування була необхідність отримання відповідей на запити про надання міжнародної правової допомоги, що підтверджується копіями постанов (т. 5 а.с. 173-187, т. 6 а.с. 217-218).

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, а саме копії: наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.05.2021 № 15, від 06.08.2021 № 122; розподілів обов`язків між Міністром аграрної політики та продовольства України, його першим заступником та заступником; листів Державної служби статистики України від 11.05.2023 № 09.5-05/159-23 з додатком, ТОВ «Київська макаронна фабрика» від 19.07.023 № 19/07, СФГ « ОСОБА_22 » від 19.07.2023 № 53, ПП «Віліс» від 27.07.2023 № 97/07, АТ «Укрзалізниця» від 18.08.2023 № ЦХ-13/126 з додатками; матеріалів отриманих на виконання доручення детектива, у порядку ст. 40 КПК України, від 19.07.2023; висновку експерта від 04.08.2023 № 85/23 за результатами проведення судово-економічної експертизи; висновку експертів від 10.07.2023 № 86/23 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи; протоколів огляду речей і документів від 10.07.2023, від 24.07.2023, від 14.08.2023, від 15.08.2023, від 21.08.2023, від 05.09.2023; протоколу огляду від 17.08.2022 з додатками; аудиторського звіту від 18.11.2022 № 2500-09/4 за результатами відповідності дотримання Міністерством аграрної політики та продовольства України вимог постанов Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» від 20.03.2022 № 328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами тривалого зберігання в умовах воєнного стану» та від 03.03.2022 № 193 «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» за період діяльності з 01.03.2022 по 31.10.2022; публікацій з мережі інтернет;

протоколів допиту свідків, та інші матеріали.

Отже, досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності, з урахуванням і отриманих нових доказів, слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та можливу причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні яких останній підозрюється.

Захисники у судовому засіданні посилались на відсутність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, однак слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому кваліфікація кримінального правопорушення, яке наразі інкримінуються останньому, у ході досудового розслідування може змінюватись.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.

Щодо доводів клопотання прокурора на предмет наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а їх наявність виправдовує необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Як встановлено зі змісту ухвали від 10.06.2024 слідчий суддя, за результатом розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування обставин, які свідчать про те, що останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, а згідно примітки ст. 45 КК України - корупційними.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім врахування тяжкості кримінального правопорушення слідчий суддя враховує, встановлене раніше слідчими суддями матеріальне становище підозрюваного та його сім`ї, яке дає можливість проживати за межами території України, а також те, що останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і його досвід перетину державного кордону, у тому числі і у період воєнного часу, що підтверджується матеріалами справи (т. 4 а.с. 203-226, т. 5 а.с. 134-172).

Також слідчим суддею враховується те, що ОСОБА_4 перебуває на посаді Міністра аграрної політики, що дає йому реальну можливість покинути територію України під приводом службового відрядження навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом.

За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4, обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Доводи сторони захисту про відсутність підстав для продовження ОСОБА_4 строку дії обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки ні захисником, ні підозрюваним не надано доказів на підтвердження того, що останній у найближчий час має необхідність у виїзді за кордон.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 с. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчим суддею враховується, що органом досудового розслідування вручено ОСОБА_4 клопотання про продовження строку обов`язків з додатками, у тому числі і протоколами допиту свідків після повідомлення останньому про підозру та застосування останньому запобіжного заходу.

Так слідчий суддя вважає, що незаконний вплив може стосуватись як свідків, які вже допитані, так і інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих обставин кримінального провадження, адже у підозрюваного ОСОБА_4 наявні зв`язки, які набуті ним за тривалий час зайняття посад в органах державної влади, використовуючи які підозрюваний має можливість чинити тиск, зокрема на свідків у кримінальному провадженні, що може призвести до надання ними не правдивих показань у ході досудового розслідування та судового розгляду, або ж взагалі до відмови надавати будь-які показання.

Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку, з урахуванням наявних у кримінальному провадженні нових свідків, а саме: утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, а також свідками ОСОБА_23, ОСОБА_24 і ОСОБА_25 .

Під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу 10.06.2024, надаючи оцінку можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя, серед іншого, враховано можливість використання підозрюваним дружніх відносин та відносин довіри із керівниками та службовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, представниками АТ «Укрзалізниця» та суб`єктів господарювання приватного сектору економіки, задля підроблення документів та речових доказів, які перебувають у власності вказаних осіб. Разом з цим, враховуючи стадію кримінального провадження, перелік процесуальних та слідчих (розшукових) дій, які необхідно виконати, а також відсутність нових доказів на обґрунтування ймовірності вчинення здійснення підозрюваним зазначених дій, слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний ризик зменшився до мінімального рівня, а тому не враховується під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави, з продовженням строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Посилання сторони захисту на добросовісне та належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться вище.

Водночас, жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.

Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, а отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

Тобто, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу з урахуванням зазначених вище обставин.

Водночас, на переконання слідчого судді, з урахуванням відсутності у матеріалах кримінального провадження належних доказів на підтвердження того, які саме запити про надання міжнародної правової допомоги направленні, і до яких країн, а також строку, який пройшов з дати повідомлення ОСОБА_4 про підозру, достатнім є продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4, на один місяць, тобто до 09.09.2024, що не суперечить положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 194, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання частково.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 09 вересня 2024 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, а також свідками ОСОБА_23, ОСОБА_24 і ОСОБА_25 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1