- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
справа № 991/3914/24
провадження № 11-сс/991/425/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 24.05.2024 р., -
ВСТАНОВИЛА:
12.06.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 24.05.2024 р. (т. 2 а.с. 11-35).
Ухвалою судді-доповідача від 13.06.2024 р. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 2 а.с. 37).
Ухвалою колегії суддів від 25.06.2024 р. вказане клопотання задоволено та поновлено адвокату ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали від 24.05.2024 р. (т. 2 а.с. 67-68).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10, погоджене з прокурором САП ОСОБА_7, та накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 картонні ящики (у кількості 2 594 од.) з сигаретами, а також 11 блоків сигарет.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при розгляді клопотання про арешт майна детективом не доведено наявності підстав вважати, що вилучені у ОСОБА_8 картонні ящики з тютюновими виробами відповідають критеріям речового доказу, а відтак, що вони є доказом кримінального правопорушення, або ж підлягають спеціальній конфіскації чи конфіскації як виду покарання. Тобто, в розумінні ч. 2 ст. 170 КПК України відсутні підстави та мета накладення арешту на вилучене майно. Також, наголошує, що у межах даного провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а у самому клопотанні наведені голослівні припущення щодо можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення злочину, натомість, остання не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яким розслідується дане провадження. Окрім того, звертає увагу на те, що до матеріалів клопотання долучено протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 484 МК України, предметом якого є більша частина вилучених тютюнових виробів. Наразі даний протокол в суді першої інстанції не розглянуто, а тому накладення арешту на тютюнові вироби є неможливим, тим більше, що вони не визнавались речовим доказом в рамках даного провадження. Зазначене, на думку захисника, виключає можливість застосування спеціальної конфіскації даного майна.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначив, що у даному провадженні не встановлено жодного факту, що діяння, про яке зазначається у клопотанні детектива, було вчинене. Жодної фіксації порушення митних правил щодо вивезення тютюнових виробів, які б стосувалися учасників провадження, також не встановлено. Відтак, наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Прокурор САП ОСОБА_7 заперечив проти апеляційної скарги та зазначив, що вона не містить належних доводів, які були б підставою для скасування оскаржуваного рішення. На його думку, органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів, щоб стверджувати про можливу причетність ОСОБА_8 до обставин, які розслідуються, оскільки саме за її місцем проживання віднайдено та вилучено тютюнові вироби, більша частина з яких без марки акцизного податку. Вважає, що наведене у сукупності є підставою для накладення на них арешту.
Власник майна - ОСОБА_8 та його представник - адвокат ОСОБА_9, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не зверталися. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.
За змістом клопотання про арешт майна, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28.12.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема за фактом отримання працівниками Державної прикордонної служби України (надалі - ДПС України) неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України.
За версією органу досудового розслідування, до складу організованої групи входять, зокрема: 1) ОСОБА_11, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідає за розподіл неправомірної вигоди серед членів групи та доведення окремих вказівок, а також організацію виконання безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів (товарів) без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, зокрема, пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_8»; 2) ОСОБА_12, заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з оперативно-розшукової діяльності, який забезпечує прикриття злочинної діяльності; 3) ОСОБА_13, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5, який відповідає за безперешкодне переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, а саме пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6» («ІНФОРМАЦІЯ_7»).
Зокрема, ОСОБА_14 на підконтрольному йому пункті пропуску передавав частину неправомірної вигоди своєму підлеглому ОСОБА_15 (обіймає посаду начальника відділення інспекторів 2 прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за призначення підконтрольної зміни на пункті пропуску ІНФОРМАЦІЯ_8» та безперешкодне переміщення автомобілів та товарів (тютюнових виробів) «зеленим» та «червоним» коридорами на ньому, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (обіймають посаду інспекторів відділення), які безпосередньо здійснювали цей пропуск.
Окрім того, перевезення тютюнових виробів здійснювалось водіями дипломатичної установи ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 на мікроавтобусах з дипломатичними номерами. Пасажирами цих транспортних засобів були особи, на яких поширюється дипломатичний імунітет, зокрема, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_24 - ОСОБА_25, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_26 - ОСОБА_27, дружина працівника МЗС України ОСОБА_28 - ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 . Водіями мікроавтобусів з підставами перетину «водій дипломатичної установи» були: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 .
За твердженням детектива, за період з 01.01.2023 року по 23.01.2024 року вказані особи на транспортних засобах з дипломатичними номерами 225 разів перетнули державний кордон України в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_8» у напрямку «виїзд».
02.05.2024-03.05.2024 року детективами проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8, в результаті якого вилучено картонні ящики (у кількості 2 594 од.) з сигаретами, а також 11 блоків сигарет та аркуш паперу, на якому наявні написи: «56430 гр, 165*600 Є= (границя, коробки)», та інше.
Обґрунтовуючи у клопотанні про арешт майна підстави для звернення до слідчого судді, детектив послався на те, що вилучене майно є матеріальним об`єктом, яке містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час провадження, зокрема, щодо спілкування осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, узгодження сум, плану злочинних дій для досягнення злочинного результату, у тому числі відомостей про спосіб та обставини вчинення злочину, пов`язаного з отриманням неправомірної вигоди за організацію безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів, зокрема тютюнових виробів, без огляду та поза відповідним контролем у пунктах пропуску, а тому є речовими доказами у вказаному провадженні.
Як на правову підставу для застосування арешту майна, детектив у клопотанні посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
3.2. Мотиви слідчого судді.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.
Крім того, за висновком слідчого судді доводи детектива про необхідність накладення арешту на тютюнові вироби заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_8 може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, зокрема, саме до її домоволодіння приїжджали та здійснювали перезавантаження вантажу водії ОСОБА_19 та ОСОБА_21 . Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені тютюнові вироби можуть бути предметом кримінального правопорушення, адже можуть бути товарами, які незаконно переміщувалися через держаний кордон України. Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене у ході обшуку, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню згідно з ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин його вчинення, кола осіб, залучених до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, наведені висновки, на переконання слідчого судді, не поширюються на аркуш паперу, оскільки сторона обвинувачення не навела доводів, що цей документ був знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберіг на собі його сліди. Також він не був об`єктом протиправних дій та не належить до грошей чи цінностей, набутих протиправним шляхом. За таких обставин, відсутні підстави для накладення на нього арешту.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника та пояснення прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із витягом з ЄРДР, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання працівниками ДПС України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України за обставин, наведених у розділі 3.1 цієї ухвали. Окрім того, з наявної в матеріалах справи копії постанови від 13.05.2024 р. про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження вбачається, що дане кримінальне провадження об`єднано з провадженням № 52024000000000229 від 10.05.2024 р. щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України, а саме за фактом переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів - контрабанду, вчинену у великому розмірі, організованою групою (т. 1 а.с. 191-192).
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: службових записках детективів від 22.02.2024 р. щодо надання копій протоколів огляду, проведеного в межах провадження № 52022000000000325 від 20.10 2022 р., для долучення до матеріалів даного провадження № 52023000000000636 (т. 1 а.с. 33-35); ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 р. про надання дозволу використання у провадженні № 52023000000000636 інформації, зафіксованої у матеріальних носіях інформації, отриманих в результаті проведення НСРД у рамках провадження № 52022000000000325 (т. 1 а.с. 31-32); протоколах огляду від 23.01.-15.02.2024 р., від 30.04.2024 р. та від 26.02.2024 р., об`єктами огляду яких є протоколи НСРД - аудіоконтроль особи від 08.01.2024 р. № 19/168т, від 08.01.2024 р. № 19/167т, від 08.01.2024 р. № 19/169т, від 23.01.2024 р. № 19/563т, від 08.01.2024 р. № 19/165т (т. 1 а.с. 67-89); протоколу обшуку від 02-03.05.2024 р. (т. 1 а.с. 102-124), протоколу огляду від 03.05.2024 р. (т. 1 а.с. 125-130) та інших матеріалах провадження.
Зокрема, зі змісту протоколу огляду від 30.04.3024 р. вбачається, що детективами оглянуто чотири протоколи НСРД - аудіоконтролю особи від 08.01.2024 р., якими зафіксовано розмови ОСОБА_14 з невстановленою особою чоловічої статі, ОСОБА_14 з невстановленою особою жіночої статі, ОСОБА_14 з ОСОБА_15, ОСОБА_14 з ОСОБА_13, які мали місце у період з 04 серпня по 13 грудня 2023 року, зміст яких може свідчити про причетність окремих осіб, в тому числі ОСОБА_8, до переміщення тютюнових виробів у складі організованої групи через державний кордон України, а також отримання ним та іншими особами неправомірної вигоди. Зокрема, у цих розмовах йдеться про суми ймовірно отриманої неправомірної вигоди, розподіл коштів між учасниками групи, організаційні питання пропуску через кордон транспортних засобів, в тому числі дипломатичних, із зазначенням номерів транспортних засобів, марок автомобілів, дат перетину ними кордону, тощо (т. 1 а.с. 67-74).
Також, з матеріалів провадження вбачається, що переміщення тютюнових виробів здійснювалось водіями дипломатичної установи ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 на мікроавтобусах з дипломатичними номерними знаками. Пасажирами цих транспортних засобів були особи, на яких поширюється дипломатичний імунітет, зокрема, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_24 - ОСОБА_25, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_26 - ОСОБА_27, дружина працівника МЗС України ОСОБА_28 - ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 . Водіями вказаних мікроавтобусів з підставами перетину «водій дипломатичної установи», «Шлях», були: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 (т. 1 а.с. 44-66). У ході досудового розслідування встановлено, що зазначені транспортні засоби використовувалися для переміщення тютюнових виробів через державний кордон України.
Окрім того, згідно протоколу про результати проведення НСРД - спостереження за річчю та за особою від 10.04.2024 р., ОСОБА_21 та ОСОБА_19 неодноразово їздили до будинку ОСОБА_8, де здійснювали перезавантаження вантажу (тютюнових виробів) та у подальшому зберігали їх (т. 1 а.с. 203-208).
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя наклав арешт на майно особи, яка не має жодного відношення до обставин провадження, які розслідуються, є необґрунтованими. Натомість, встановлені ним обставини дають підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, як арешт його майна.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості накладення арешту на вилучені тютюнові вироби у зв`язку з тим, що протокол про порушення ОСОБА_8 митних правил, передбачених ч. 1 ст. 484 МК України, наразі перебуває на розгляді в іншому суді, колегія судів також відхиляє, оскільки наявність такого протоколу жодним чином не впливає на вирішення питання щодо накладення арешту в рамках кримінального провадження.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені тютюнові вироби відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути предметом кримінального правопорушення, адже можуть бути товарами, які незаконно переміщувалися через держаний кордон України. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини, зокрема: 16.04.2024 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку будинку, в якому проживає ОСОБА_8, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання речей, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин у провадженні (т. 1 а.с. 96-101). 02-03.05.2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8, серед іншого, віднайдено та вилучено картонні ящики (у кількості 2 594 од.) з сигаретами, а також 11 блоків сигарет. 03.05.2024 року детективами проведено огляд всіх вилучених ящиків та їх вмісту, про що складено відповідний протокол (т. 1 а.с. 125-130), після чого прийнято рішення про їх вилучення, оскільки вони безпосередньо стосуються фактичних обставин, які розслідуються у даному провадженні. 04.05.2024 року вилучене у ОСОБА_8 майно визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 134-143). 13.05.2024 року для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження, детективом призначено комплексну біологічну та товарознавчу експертизу, а також технічну експертизу друкарських форм, предметом яких є вилучені у ОСОБА_8 картонні ящики з тютюновими виробами (т. 1 а.с. 212-222).
Дослідивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що вилучене у ОСОБА_8 під час обшуку майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, пропуску певних транспортних засобів через державний кордон, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність вилученого майна, на яке накладено арешт, ознакам речового доказу.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів. Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що ОСОБА_8 та її представники ані під час обшуку, ані під час судового розгляду не заявляли про належність їй вилучених тютюнових виробів. З урахуванням такої позиції, підстав стверджувати, що накладенням арешту на них порушуються права ОСОБА_8, не встановлено.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4