- Головуюча суддя (ВАКС): Криклива Т.Г.
Справа № 991/7284/24
Провадження 1-кп/991/91/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2024 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 обвинуваченоїОСОБА_5 їх захисника, адвокатаОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000324 від 01.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, розлучений, освіта вища технічна, директор ТОВ «Статус Ресурс», та
ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харків, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, незаміжня, освіта вища економічна та вища юридична, юрист ТОВ «Статус Ресурс»
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
1.1. 12.08.2024 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане кримінальне провадження.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості (далі - угода), укладена між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 .
1.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.08.2024 призначено підготовче судове засідання.
II. Формулювання обвинувачення та статті закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються особи
2.1. Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пособництві в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, яке було вчинено за таких обставин.
18.01.2024 рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Харківській області (далі - Комісії) № 3993 ТОВ «Оушен Фудз» віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Вказане рішення прийняте відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
22.01.2024 о 09 год 35 хв, перебуваючи у кабінеті № 216, що розміщений в будівлі за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_8 під час зустрічі з начальником відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_9, повідомив останній, що він представляє за довіреністю інтереси ТОВ «Оушен Фудз» та зазначив, що вказане товариство за рішенням Комісії віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, ОСОБА_8 попросив ОСОБА_9 проконсультувати його, яким чином можливо виключити платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки знаходження у цьому переліку, призводить до блокування податкових накладних та фактичного зупинення господарської діяльності ТОВ «Оушен Фудз», на що ОСОБА_9 пообіцяла з`ясувати це питання та надати відповідь пізніше, оскільки воно не відноситься до її компетенції.
Після цього, у ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час, виник умисел на підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 1 досудове розслідування щодо якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні (далі - ОСОБІ 1), який відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також й іншим членам Комісії за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища в інтересах ТОВ «Оушен Фудз», зокрема прийняття необхідних для вказаного товариства рішень про його виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.
Надалі ОСОБА_9 усвідомлюючи, що не є членом Комісії та не має можливості самостійно впливати на рішення останньої, у період з 22.01.2024 по 24.01.2024, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, залучила до вчинення злочину свою підлеглу ОСОБА_5 .
Водночас ОСОБА_5, погодившись на участь у злочині, діючи умисно, як пособник, за попередньою змовою з ОСОБА_9, та отримавши доручення від останньої дізнатись про можливість вирішення питання із членами Комісії з метою прийняття ними рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку, оскільки не мала особистих можливостей для вирішення цього питання, у період з 22.01.2024 по 24.01.2024, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, також залучила до злочину свого знайомого ОСОБА_4 .
Натомість ОСОБА_4, погодившись на участь у злочині, діючи умисно, як пособник, за попередньою змовою із ОСОБА_5, використовуючи особисті зв`язки, у період з 22.01.2024 по 24.01.2024, але не пізніше 13 год 30 хв 24.01.2024 висловив пропозицію надання неправомірної вигоди своєму знайомому - начальнику управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 2 досудове розслідування щодо якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні (далі - ОСОБІ 2), який у тому числі є заступником Голови Комісії, за прийняття рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку.
Після цього, ОСОБА 2, погодившись на отримання неправомірної вигоди, у період з 23.01.2024 по 01.02.2024, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому слідством місці залучив ОСОБУ 1 як в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області та голову Комісії до вчинення злочину, враховуючи в тому числі займану посаду останнього, можливість прийняття завдяки своєму службовому становищу необхідних для вказаного товариства рішень про його виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства, а також вжиття необхідних заходів з метою досягнення вказаних рішень, та узгодив з ним суму неправомірної вигоди, яка повинна бути надана за вчинення ними вказаних дій в інтересах ТОВ «Оушен Фудз».
При цьому, ОСОБА 2 та ОСОБА 1 узгодили між собою відповідні функції з метою реалізації їх спільного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди.
Так, ОСОБА 2 будучи начальником управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області з метою отримання неправомірної вигоди:
- брав участь у безпосередній комунікації із ОСОБА_4 через якого озвучував суму неправомірної вигоди, умови, місце та дату її отримання;
- використовуючи своє службове становище координував дії підлеглих йому працівників управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області, зокрема ОСОБИ 3 в частині підготовки необхідних документів/проектів документів, необхідних для прийняття рішень про невідповідність вказаного товариства критеріям ризиковості;
- безпосередньо отримав неправомірну вигоду, яку у подальшому розподілив між собою, ОСОБОЮ 1 та іншими невстановленими особами ГУ ДПС у Харківській області.
У свою чергу, ОСОБА 1, будучи головою Комісії та в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області з метою отримання неправомірної вигоди:
- використовуючи своє службове становище організовував роботу Комісії та координував роботу її членів шляхом: 1) вжиття заходів щодо непроведення такого засідання 08.02.2024 в частині розгляду питання щодо ТОВ «Оушен Фудз» та перенесення його на іншу дату у зв`язку із неможливістю надання неправомірної вигоди представником вказаного товариства у цей день; 2) визначив перелік питань, які підлягали розгляду Комісією 13.02.2024, зокрема включивши до розгляду питання невідповідності ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості;
- використовуючи своє службове становище особисто позитивно голосував 13.02.2024 за рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості;
- використовуючи надану йому владу, завдяки займаній посаді вжив заходів для забезпечення позитивного голосування іншими членами Комісії та прийняття в цілому вказаного рішення.
З цією метою, ОСОБА 2 прийнявши пропозицію надання йому, ОСОБІ 1 та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області неправомірної вигоди о 13 год 30 хв 24.01.2024 у месенджері «WhatsApp», використовуючи аккаунт прив`язаний до ідентифікатору (номеру) « НОМЕР_1 », надіслав повідомлення своїй підлеглій - заступнику начальника управління - начальнику відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 3, яка також є заступником Голови Комісії, з текстом «Оушен Фудс 45251195 риск», тим самим надавши вказівку вчиняти дії з метою підготовки пакету документів/проектів документів, необхідних для подальшого прийняття Комісією рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податків.
Крім того, у період з 24.01.2024 по 26.01.2024, ОСОБА 2 самостійно або ж в інший, невстановлений спосіб, точний час під час досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 10 год 26 хв 26.01.2024 повідомив ОСОБА_4 умови прийняття вищевказаного рішення Комісією, а саме надання неправомірної вигоди у сумі 5 000 доларів США та у подальшому кожного місяця 0,6 % від суми щомісячного обороту ТОВ «Оушен Фудз».
Надалі, ОСОБА_4 передав отримані ним від ОСОБИ 2 умови ОСОБА_5, а остання вже передала їх ОСОБА_9
26.01.2024 о 10 год 26 хв, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, ОСОБА_9, реалізовуючи вказаний умисел, у месенджері «WhatsApp» з використанням належного їй абонентського номеру НОМЕР_2, надіслала повідомлення ОСОБА_8, у якому зазначила, що вона має відповідь на його питання.
Надалі, 30.01.2024 о 14 год 44 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № 216, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . На цій зустрічі ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію вказаного умислу, повідомила ОСОБА_8, що вона поспілкувалася із особами, до повноважень яких відносяться питання виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства і для прийняття відповідних рішень, ОСОБА_8 повинен передати ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США, а також щомісячно передавати неправомірну вигоду у розмірі 0,5 % з обороту ТОВ «Оушен Фудз». При цьому ОСОБА_9 зазначила, що до її службових повноважень не віднесене таке питання, вона є лише посередником. Також вона попрохала ОСОБА_10 погодити з керівництвом ТОВ «Оушен Фудз» питання надання неправомірної вигоди працівникам ГУ ДПС у Харківській області та надати їй відповідь.
31.01.2024 у період з 12 год 25 хв по 13 год 18 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № 216, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . На цій зустрічі ОСОБА_9, продовжуючи реалізацію їх із ОСОБА_5 умислу, зокрема, повідомила, що під час їх попередньої зустрічі вона помилилася та для того, щоб виключити ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, необхідно передати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США, а також щомісячно через довірену особу передавати неправомірну вигоду у розмірі 0,6 % з обороту вказаного товариства.
Також під час цього спілкування, на прохання ОСОБА_8 щодо уточнення суми неправомірної вигоди, зокрема чи необхідно для її розрахунку враховувати періоди 2023 року, ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_5 та після розмови з останньою повідомила ОСОБА_8, що особа, якій вона телефонувала, уточнить розмір неправомірної вигоди у керівника. Крім того, ОСОБА_9 повідомила, що головою Комісії є ОСОБА 1 та що рішення про відповідність/невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку фактично прийматиме саме він, а тому вищевказана неправомірна вигода за прийняття необхідних для ТОВ «Оушен Фудз» рішень Комісією, призначається ОСОБІ 1.
Надалі, у період з 31.01.2024 по 01.02.2024, у невстановлений спосіб, ОСОБА_5 діючи на виконання їх з ОСОБА_9 спільного умислу, спрямованого на підбурювання та пособництво у наданні ОСОБА_8 неправомірної вигоди, зокрема, ОСОБІ 1, за участі іншого пособника ОСОБА_4 уточнили у ОСОБИ 2 розмір неправомірної вигоди, яка повинна бути надана ОСОБА_8 за прийняття вищеописаного рішення Комісією, водночас включивши до неї винагороду для себе, тобто для ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Таким чином загальна сума неправомірної вигоди склала 5 000 доларів США та 1,6 % з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 доларів США.
Надалі, 01.02.2024 у період 12 год 13 хв по 12 год 42 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № 216, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . На цій зустрічі ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію вказаного умислу, повідомила ОСОБА_8, що для виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, необхідно буде їй передати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США та 1,6 % з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, для подальшого її надання в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 1, який забезпечить прийняття необхідних для ТОВ «Оушен Фудз» рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.
Надалі, 02.02.2024 у період з 09 год 20 хв по 09 год 50 хв, у вищевказаному службовому кабінеті № 216, відбулась наступна зустріч між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . На цій зустрічі ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію вказаного умислу повідомила ОСОБА_8, що рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, буде прийнято тільки після одержання нею усієї суми неправомірної вигоди для подальшої її передачі ОСОБІ 1 та здійснення такої передачі останньому. Відповідне рішення буде прийняте Комісією після винесення на її розгляд переліку підприємств, до яких буде включене ТОВ «Оушен Фудз». Також ОСОБА_9 запевнила, що у разі щомісячної передачі неправомірної вигоди у розмірі 0,6 % з обороту підприємства, ТОВ «Оушен Фудз» матиме можливість працювати без проблем, тобто у подальшому не буде вноситися до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Надалі, у період з 02.02.2024 по 13.02.2024 ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_5, з метою недопущення притягнення їх до відповідальності та викриття їх злочинної діяльності, прийняли рішення про передачу неправомірної вигоди ОСОБА_8, за участі сторонньої особи. З цією метою ОСОБА_9 звернулась до свого знайомого - адвоката ОСОБИ 4, з проханням про зустріч ОСОБА_8 з посередником у офісі його адвокатського об`єднання, на що ОСОБА 4 погодився.
Крім того, ОСОБА 2 та ОСОБА 1 у період з 24.01.2024 по 08.02.2024, у невстановлений спосіб, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, діючи умисно та в інтересах ТОВ «Оушен Фудз», забезпечили винесення 08.02.2024 на засідання Комісії питання про невідповідність вказаного підприємства критеріям ризиковості.
Однак у зв`язку з тим, що 08.02.2024 ОСОБА_8 не мав можливості передати вищевказану неправомірну вигоду, останній 07.02.2024 о 10 год 58 хв шляхом здійснення телефонного дзвінка ОСОБА_9 у месенджері «WhatsApp» запитав у неї про можливість перенесення на іншу дату передачі неправомірної вигоди, яка таке запитання переадресувала для ОСОБИ 1 та ОСОБИ 2 через ОСОБА_5 та ОСОБА_4, останній з яких комунікував із ОСОБОЮ 2, зокрема безпосередньо з цього питання за допомогою месенджера «WhatsApp» під час телефонної розмови 07.02.2024 о 13 год.
У подальшому, 07.02.2024 у період часу з 13 год до 14 год 24 хв ОСОБА 2 узгодив із ОСОБОЮ 1 можливість перенесення на іншу дату передачі неправомірної вигоди представником ТОВ «Оушен Фудз» та відповідно з цією метою, ОСОБА 1 як голова Комісії, 08.02.2024 маючи відповідні повноваження щодо організації роботи комісії та координації роботи її членів, головування на засіданнях комісії та визначення переліку питань, що підлягають розгляду, не виніс на розгляд питання невідповідності ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку та розгляд вказаного питання було відкладено до наступного засідання 13.02.2024.
13.02.2024 у період з 08 год 16 хв по 09 год 54 хв, перебуваючи у невстановленому на даний час місці, ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію вказаного умислу, у месенджері «WhatsApp» з використанням належного їй абонентського номеру НОМЕР_2, шляхом надіслання ряду повідомлень та здійснення дзвінків у цьому ж месенджері, повідомила ОСОБА_8 про те, що неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, він повинен передати цього ж дня адвокату ОСОБІ 4, у проміжку часу з 12 до 13 години. Надалі ОСОБА_9 повідомила, що необхідне для ТОВ «Оушен Фудз» рішення Комісією прийнято та вказала на місце, де ОСОБА_8 повинен буде передати вказану неправомірну вигоду ОСОБІ 4 шляхом надсилання посилання із застосунку «Google Maps», а саме у приміщенні НАЗВА 1, за адресою: Адреса 1.
Надалі 13.02.2024 приблизно о 12 год 52 хв ОСОБА_8 діючи відповідно до вказівок наданих ОСОБА_9, прийшов до приміщення НАЗВА 1, за адресою: Адреса 1, де зустрівся з адвокатом цього об`єднання ОСОБОЮ 5 та передав останньому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.02.2024 складає 2 084 230,50 грн.
При цьому, 13.02.2024 ОСОБА 1, який діяв з метою отримання неправомірної вигоди виніс на розгляд Комісії вказане питання щодо ТОВ «Оушен Фудз», зокрема шляхом включення його до порядку денного, та не пізніше 09 год 41 хв забезпечив прийняття рішення № 10610 про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку шляхом особистого позитивного голосування та вжиття заходів, завдяки своєму службовому становищу та наданій владі з метою позитивного голосування за вказане рішення іншими членами Комісії, зокрема ОСОБОЮ 3, яка є підзвітною та підконтрольною ОСОБІ 1 через ОСОБУ 2.
Крім того, 13.02.2024 після засідання Комісії вказане рішення підписано ОСОБОЮ 1, як Головою Комісії, внесено і зареєстровано у інформаційній системі ДПС, а також направлене ТОВ «Оушен Фудз» через електронний кабінет.
Надалі 13.02.2024 близько 17 год 30 хв ОСОБА_4 діючи на виконання їх із ОСОБА_5 спільного умислу, як пособник, прибув до приміщення НАЗВА 1, де від ОСОБИ 4 отримав вищевказані грошові кошти у сумі 55 000 доларів США.
Після чого о 17 год 54 хв ОСОБА_4 знаходячись у транспортному засобі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado», р.н.з. НОМЕР_3, зустрівся із ОСОБА_5 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_9 та підтвердила отримання ними неправомірної вигоди переданої ОСОБА_8, а також ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 частину з цих коштів, у сумі 2 500 доларів США.
Наступного дня, тобто 14.02.2024 о 12 год 41 хв, перебуваючи у АДРЕСА_5, діючи умисно, як пособник, на виконання умов встановлених ОСОБОЮ 4, з метою перетворення частини отриманої неправомірної вигоди, зустрівся з ОСОБОЮ 6 та здійснив обмін щонайменше 32 500 доларів США, які були частиною переданої ОСОБА_8 неправомірної вигоди, на інші неідентифіковані грошові кошти відповідної суми, зокрема, у доларах США.
Надалі, цього ж дня о 12 год 53 хв ОСОБА 2 діючи умисно, відповідно до їх з ОСОБОЮ 1 спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди, знаходячись поряд з буд. АДРЕСА_6, у транспортному засобі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado», р.н.з. НОМЕР_3, зустрівся із ОСОБА_4 . Під час цієї зустрічі ОСОБА 2 отримав від ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди, у тому числі перетвореної, загалом в сумі 43 000 доларів США.
Надалі, цього ж дня, у період з 14 год 07 хв по 14 год 15 хв, перебуваючи поряд з будівлею ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА 2 зустрівся з ОСОБОЮ 1. Під час цієї зустрічі ОСОБА 2 діючи відповідно до їх з ОСОБОЮ 1 спільного умислу, спрямованого на незаконне збагачення, передав ОСОБІ 1 частину перетвореної неправомірної вигоди наданої ОСОБА_8, тобто грошові кошти отримані ОСОБОЮ 2 від ОСОБА_4 у сумі щонайменше 13 200 доларів США. Після чого ОСОБА 1 повернувся до будівлі ГУ ДПС у Харківській області.
Надалі у період з 14 год 22 хв 14.02.2024 по 02 год 34 хв 15.02.2024, у службовому кабінеті ОСОБИ 1 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук, під час якого в особистих речах ОСОБИ 1, а саме сумці, відшукано та вилучено 13 200 доларів США.
Таким чином, у період з 22.01.2024 по 14.02.2024:
1) головний державний інспектор відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_5, діючи з прямим умислом, перебуваючи у м. Харкові, за попередньою змовою із ОСОБА_9 та окремо з ОСОБА_4, вчинила пособництво у наданні представником ТОВ «Оушен Фудз» ОСОБА_8 неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, а саме грошових коштів у сумі 55 000 доларів США виконувачу обов`язків начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 1, начальнику управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 2 та іншим, невстановленим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області.
2) ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, перебуваючи у м. Харкові, за попередньою змовою із ОСОБА_5, вчинив пособництво у наданні представником ТОВ «Оушен Фудз» ОСОБА_10 неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, а саме грошових коштів у сумі 55 000 доларів США ОСОБІ 1, начальнику управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБІ 2 та іншим, невстановленим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області.
III. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості
3.1. 12.08.2024 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за участю їх захисника - адвоката ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості.
3.2. За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.
3.3. В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винуватості у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення та наведено перелік їх обов`язків щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, а саме:
- співпрацювати із прокурором у кримінальному провадженні (під час досудового розслідування так і під час судового розгляду) № 52024000000000046 від 25.01.2024 та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні з цього провадження за фактами одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище, за вчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час досудового розслідування та судового розгляду.
Крім того, в угоді підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язується:
- протягом 15 днів після її затвердження Вищим антикорупційним судом, перерахувати 100 000 гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24 «Армія Дронів»): Банк: Національний банк України; МФО: 300001; Рахунок № НОМЕР_4 ; Код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: допомога ЗСУ для проєкту Армія Дронів.
3.4. Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_4 у разі затвердження угоди.
Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання, а саме: щире каяття; активне сприяння у розкритті злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, досудове розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 52024000000000046 від 25.01.2024.
Також, сторони угоди пропонують суду визнати обставинами, які відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 - наявність декількох осіб на його утриманні, а саме брата - ОСОБА_11, який має інвалідність 1 групи, батьків пенсіонерів - ОСОБА_12 та ОСОБА_13, який є відповідно до медичної документації є фактично сліпим.
Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання, сторонами не встановлено.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 470 КПК України сторони угоди узгодили покарання, яке запропоновано суду призначити ОСОБА_4 за результатами затвердження угоди, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
При цьому, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України таких обов`язків:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3.5. Також, відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченій ОСОБА_5 у разі затвердження угоди.
Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують її покарання, а саме: щире каяття; активне сприяння у розкритті злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, досудове розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 52024000000000046 від 25.01.2024.
Також, сторони угоди пропонують суду визнати обставинами, які відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_5 : наявність малолітнього сина - ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ; необхідність догляду за матір`ю - ОСОБА_15, яка має інвалідність 2-ї групи.
Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання, сторонами не встановлено.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 470 КПК України сторони угоди узгодили покарання, яке запропоновано суду призначити ОСОБА_5 за результатами затвердження угоди, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
При цьому, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, сторони узгодили звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням на неї відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України таких обов`язків:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3.6. Окрім зазначеного, угодою передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання викладені у ст. 476 КПК України.
3.7. Вказана угода містить підписи сторін та захисника, належність яких підтверджено ними у судовому засіданні.
IV. Позиції учасників судового провадження
4.1. Прокурор ОСОБА_3 подану угоду про визнання винуватості підтримав у повному обсязі, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Вважав, що існують фактичні підстави для визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення. Повідомив, що укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинувачених, а також у притягненні інших винних осіб до кримінальної відповідальності. З огляду на наведені в угоді та повідомлені у судовому засіданні обставини, прокурор просив суд призначити узгоджені сторонами покарання.
4.2. Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що угода укладена ним добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, готовий понести узгоджене покарання.
На запитання суду повідомив, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також обмеження, передбачені ст. 394 КПК України, щодо оскарження вироку.
4.3. Обвинувачена ОСОБА_5 підтвердила, що угода укладена нею добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Повідомила, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, готова понести узгоджене покарання.
На запитання суду повідомила, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також обмеження, передбачені ст. 394 КПК України, щодо оскарження вироку.
4.4. Захисник обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6, підтримав угоду про визнання винуватості. Наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисник підтвердив, що адвокат ОСОБА_7 був залучений до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання.
V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України
При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, обвинуваченої ОСОБА_5 та їх захисника, адвоката ОСОБА_6, суд дійшов таких висновків.
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України, в тому числі чи можливе укладання угоди у провадженні щодо інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
У цьому кримінальному провадженні угода між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складена та підписана 12.08.2024 у присутності захисника, адвоката - ОСОБА_7, про що свідчать підписи останніх у тексті угоди (т. 1, а.с. 30-44). Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні та пояснили, що угоду про визнання винуватості укладено за ініціативою обвинувачених, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України.
У п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів, що свідчить про дотримання вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України.
Згідно з положеннями абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до змісту обвинувального акта, у цьому кримінальному провадженні потерпілі відсутні, також інкримінованим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, не було завдано матеріальної шкоди. Тому вимоги абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України дотримані.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містять усі необхідні складові елементи, передбачені зазначеною нормою.
Укладена між прокурором та обвинуваченими угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та його правову кваліфікацію із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили кожну із обставин інкримінованого їм кримінального правопорушення, які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Таким чином, судом встановлено відповідність умов угоди вимогам КПК України та КК України.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.
Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу.
В цьому кримінальному провадженні суд встановив наявність інтересу для суспільства в затвердженні угоди про визнання винуватості, який полягає у своєчасному розкритті кримінального правопорушення.
Суд вважає, що затвердження угоди у цьому провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних затратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури та судові органи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що отримання показань обвинувачених щодо обставин, про які зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, сприятиме викриттю інших причетних до кримінального правопорушення службових осіб, які займають відповідальне становище та надасть можливість розкрити такі кримінально-протиправні дії і притягнути винних осіб до передбаченої законом відповідальності.
Суд вважає, що наявність суспільного інтересу також полягає в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченими, так і іншими особами та у сприянні формуванню у суспільства антикорупційної правосвідомості та невідворотності покарання за вчинене правопорушення.
Отже, укладена угода відповідає та узгоджується з інтересами суспільства.
5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Такий висновок суду ґрунтується на такому.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, при укладенні угоди про визнання винуватості, забезпечено участь захисника. При цьому, умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.
Суд враховує, що вчиненим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням не було завдано майнової шкоди, а також відсутність потерпілих у кримінальному провадженні.
Крім того, з дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинувачених у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
5.4. Щодо добровільності укладення угоди.
Відповідно до положень п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 № 13, суд шляхом вивчення витребуваних документів, проведення опитування сторін, інших учасників судового провадження зобов`язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Якщо суд матиме обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, він відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України зобов`язаний відмовити в затвердженні угоди.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також їх захисник, адвокат - ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.
Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинувачених.
На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і обов`язки в частині співпраці з органом досудового розслідування є для обох обвинувачених зрозумілими та посильними для виконання.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, вказали на той факт, що ними були надані викривальні показання ще на етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Крім того вони зобов`язались співпрацювати з прокурором під час досудового та судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 52024000000000046 від 25.01.2024.
Також обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив можливість та бажання виконати зобов`язання щодо перерахування 100 000 грн на підтримку Збройних сил України, і що це не становитиме для нього надмірного тягаря.
Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання обома обвинуваченими взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.
5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.
Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченими у присутності захисника обґрунтовано свідчить про існування підстав для визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України.
За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.
Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були враховані і дотримані:
1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; взяли до уваги особи винних; встановили наявність обставин, що пом`якшують їх покарання та відсутність обставин, що його обтяжують;
2) положення ч. 2 ст. 75 КК України, яка передбачає можливість звільнення обвинувачених від відбування основного покарання з випробуванням, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, віднесене до корупційних кримінальних правопорушень. Зміст ч. 1 ст. 75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Зміни, які передбачають таке обмеження були внесені лише у частину першу цієї статті Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» в редакції № 1698-VII від 14.10.2014. Водночас, частина друга цієї статті такого обмеження не містить, та діє до тепер в редакції, чинній на момент внесення таких змін.
Варто наголосити, що внесення у кримінальний закон обмеження «крім корупційних злочинів» в розділи, які регулюють питання звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання та його відбування (ст.ст. 45, 46, 47, 48, 74, 75, 79, 81 КК України) має чітко виражений характер, який очевидно свідчить про цілеспрямованість та конкретність таких обмежень саме в тих випадках, які мав на меті законодавець.
Враховуючи вибіркову позицію щодо внесення обмежень, які пов`язані з засудженням за корупційні кримінальні правопорушення, суд дійшов висновку, що мети поширення таких обмежень на випадки затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, законодавець не переслідував. Також варто зазначити, що кримінальний закон не допускає розширеного тлумачення чи аналогії.
У наукових колах існує думка, що норми, передбачені в ч. 1 ст. 75 КК України та ч. 2 ст. 75 КК України, співвідносяться між собою як загальна та спеціальна. Тобто в ч. 1 ст. 75 КК України законодавець описує загальні положення застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а в ч. 2 цієї ж статті описується спеціальний випадок такого звільнення - наявність угоди про визнання винуватості, а тому, відповідно, не мають дублюватися обмеження, викладені в ч. 1 цієї статті.
Суд не погоджується з цією позицією з огляду на наступне.
Загальна норма права співвідноситься зі спеціальною у взаємозв`язку як «рід - вид». Спеціальна норма характеризується похідним характером по відношенню до загальної, яка регулює конкретну сферу правовідносин.
Кримінальний процес розрізняє загальний порядок розгляду кримінального провадження та особливі порядки, серед яких, зокрема, кримінальне провадження на підставі угод, порядок здійснення якого регламентований Главою 35 КПК України.
Частина 2 ст. 75 КК України застосовується виключно до цього особливого порядку, про що свідчить її безпосередній зміст та зазначення у ній умов, за яких суд має прийняти це рішення.
Ознак, співвідношення як загальної та спеціальної норми між ч. 1 та ч. 2 вказаної статті кримінального закону немає, оскільки вони регулюють різні порядки розгляду кримінального провадження. На користь такого висновку свідчить дублювання однієї з умов ч. 1, зокрема «сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років» в ч. 2 зазначеної статті. Якби діяла умова, що всі вимоги ч. 1 поширюються на випадки, передбачені ч. 2, то не було б потреби у частковому повторенні умов, за яких застосовується звільнення від відбування покарання.
З цього слідує, що ч. 1 ст. 75 КК України поширюється на загальний порядок розгляду кримінальних проваджень, а ч. 2 ст. 75 КК України застосовується до особливого порядку, та зазначені норми не співвідносяться одна з одною за характером «рід - вид».
Таким чином, суд дійшов переконання про можливість застосування ч. 2 ст. 75 КК України у цьому кримінальному провадженні;
3) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на обвинувачених обов`язків у зв`язку із їх звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;
4) відсутність судимостей у обох обвинувачених, стан здоров`я брата та батька обвинуваченого ОСОБА_4, які перебувають на його утриманні, наявність на утриманні обвинуваченої ОСОБА_5 малолітнього сина та інші обставини;
5) не призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у лише виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Отже, при застосуванні положень ст. 75 КК України конфіскація майна як додаткове покарання призначенню не підлягає.
Із урахуванням цього суд вважає, що узгоджені сторонами остаточні покарання ОСОБА_4 у виді 5 років позбавлення волі із одночасним звільненням від його відбування з випробуванням та ОСОБА_5 у виді 5 років позбавлення волі із одночасним звільненням від його відбування з випробуванням відповідають загальним засадам призначення покарання, які можуть бути затверджені судом.
5.8. Щодо встановлення обвинуваченим тривалості іспитового строку та обов`язків, які на них покладаються у зв`язку із їх звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Згідно з ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
5.8.1. При визначені іспитового строку ОСОБА_4, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, характеризуючі дані обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою злочинну поведінку. Також суд враховує активне сприяння ОСОБА_4 у розкритті кримінального правопорушення, як вчиненого ним, так і іншими особами.
Обставинами, що відповідності до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перебування на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю один рік.
Також, відповідно до ст. 76 КК України суд ухвалив зобов`язати ОСОБА_4 :
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
5.8.2. При визначені іспитового строку ОСОБА_5, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, характеризуючі дані обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою протиправну поведінку. Також суд враховує активне сприяння ОСОБА_5 у розкритті кримінального правопорушення, як вчиненого нею, так і іншими особами.
Обставинами, що відповідності до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5, судом не встановлено.
З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю два роки.
Також, відповідно до ст. 76 КК України суд ухвалив зобов`язати ОСОБА_5 :
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
??. Висновки суду
З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність. Суд вважає, що узгоджені сторонами покарання є такими, що відповідають критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченим узгодженого сторонами покарання.
???. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
7.1. Арешт
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
7.1.2. У цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 (справа № 991/1544/24) було накладено арешт на майно, вилучене 14.02.2024 під час обшуку житла ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, а саме на:
- грошові кошти у сумі 15 000 дол. США;
- грошові кошти у сумі 10 670 грн;
- грошові кошти, загалом у сумах: 88 000 грн, 1 790 євро, 1 914 дол. США;
- мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro;
- планшет iPad модель A2759, серійний номер G7P7WJPXYX;
- ноутбук Apple MacBook Air модель A2681, серійний номер DKWHWOLCXM.
У судовому засіданні прокурор прохав суд скасувати арешти на вказане майно, за винятком грошових коштів у сумі 7500 дол. США та мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro, оскільки вказані грошові кошти та мобільний телефон є речовими доказами у кримінальному провадженні № 52024000000000046, яке перебуває на стадії досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, оскільки потреба у використанні як доказів грошових коштів у сумі 7500 дол. США та мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro продовжує існувати у іншому кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває, то арешти на вказане майно належить залишити в силі.
В той же час, оскільки арешти на: грошові кошти у сумі 7500 дол. США, 10 670 грн та грошові кошти, загалом у сумах: 88 000 грн, 1 790 євро, 1 914 дол. США, накладались з метою забезпечення спеціальної конфіскації як виду покарання, а умовами угоди спеціальну конфіскацію до обвинуваченого застосовано не було, арешт на планшет iPad модель A2759, серійний номер G7P7WJPXYX та ноутбук Apple MacBook Air модель A2681, серійний номер DKWHWOLCXM, було накладено з метою збереження речових доказів, а потреба у подальшому збереженні цих доказів відпала, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України такий арешт належить скасувати.
7.1.3. Крім того, у цьому кримінальному провадженні арешт було накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.05.2024 (справа № 991/4323/24) на:
майно, належне ОСОБА_4, а саме:
- квартиру, загальною площею 54,2 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру, загальною площею 31,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
- транспортний засіб марки «Renault» моделі «Kangoo», д.нз. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6 ;
майно, яке перебуває у власності дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_16, а саме:
- транспортний засіб марки «Peugeot» моделі «2008», д.н.з. НОМЕР_7, номер кузова НОМЕР_8 ;
майно, яке перебуває у власності дружини рідного брата ОСОБА_4 - ОСОБА_17, а саме:
- транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado 150», д.н.з. НОМЕР_9, номер кузова НОМЕР_10;
- корпоративні права, а саме 100 % у статутному капіталі ТОВ «Статус-Ресурс», код ЄДРПОУ 41670012.
Оскільки зазначені арешти на майно обвинуваченого ОСОБА_4, його дружини та дружини рідного брата накладались з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, а умовами угоди конфіскацію до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано не було, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України такий арешт належить скасувати.
7.2. Запобіжний захід
Запобіжні заходи до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовані не були.
7.3. Цивільний позов
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.
7.4. Процесуальні витрати
Доказів на підтвердження існування процесуальних витрат суду не надано.
Керуючись статтями 12, 65-67, 74-76 КК України, статтями 314, 373-376, 468-470, 472-476, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.08.2024 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52024000000000324 від 01.07.2024.
2. Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна.
2.1. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
2.2. Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
3. Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна.
3.1. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
3.2. Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
4.1. Частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 (справа № 991/1544/24) на майно, вилучене 14.02.2024 під час обшуку житла ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, а саме на:
- грошові кошти у сумі 7500 доларів США;
- грошові кошти у сумі 10 670 грн;
- грошові кошти, загалом у сумах: 88 000 грн, 1 790 євро, 1 914 дол. США;
- планшет iPad модель A2759, серійний номер G7P7WJPXYX;
- ноутбук Apple MacBook Air модель A2681, серійний номер DKWHWOLCXM.
Арешт накладений на грошові кошти у сумі 7500 дол. США та мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro залишити без змін.
4.2. Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.05.2024 (справа № 991/4323/24) на:
майно, належне ОСОБА_4, а саме:
- квартиру, загальною площею 54,2 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартиру, загальною площею 31,5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
- транспортний засіб марки «Renault» моделі «Kangoo», д.н.з. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6 ;
майно, яке перебуває у власності дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_16, а саме:
- транспортний засіб марки «Peugeot» моделі «2008», д.н.з. НОМЕР_7, номер кузова НОМЕР_8 ;
майно, яке перебуває у власності дружини рідного брата ОСОБА_4 - ОСОБА_17, а саме:
- транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado 150», д.н.з. НОМЕР_9, номер кузова НОМЕР_10;
- корпоративні права, а саме 100 % у статутному капіталі ТОВ «Статус-Ресурс», код ЄДРПОУ 41670012.
5. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
6. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
7. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
СуддяОСОБА_1