- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/7192/24
Провадження 1-кс/991/7220/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5 та захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017, за підозрою, серед інших, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 у справі № 991/4981/24 підозрюваному ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з нічного домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 14.08.2024 включно.
На підозрюваного покладено такі обов`язки:
-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
-не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також свідками; ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ;
-здати до Державної міграціної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017.
Водночас прокурор зазначає про необхідність продовження строку дії відповідних обов`язків, покладених на ОСОБА_5, ще на два місяці, так як встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурори ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримали клопотання з викладених у ньому підстав та просили продовжити підозрюваному строк дії покладених на нього обов`язків на два місяці.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання, з огляду на закінчення 20.06.2024 строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017 після його об`єднання із матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №52024000000000146 від 26.03.2024 відносно ОСОБА_10, якій у порядку ст. 290 КПК України не повідомлено про завершення досудового розслідування.
Крім того, захисник ОСОБА_6 просив долучити до справи характеризуючі ОСОБА_5 матеріали.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Положеннями ст. 199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті (ч. 6 ст. 199 КПК України).
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Сторона захисту наполягає на тому, що 20.06.2024 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841 закінчилися, а тому відсутні підстави для розгляду цього клопотання. На обґрунтування таких тверджень сторона захисту посилається на факти попереднього виділення та об`єднання матеріалів кримінального провадження, зупинення та відновлення прокурором досудового розслідування у кримінальному провадженні тощо.
Водночас ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу додаються, у тому числі копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання .
Таким чином, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає перелік тих матеріалів кримінального провадження, копії яких вважає за необхідне надати слідчому судді на підтвердження вимог клопотання.
За наведених обставин, будучи обмеженим лише тими матеріалами провадження, що надані стороною обвинувачення на обґрунтування клопотання про продовження дії обов`язків, та наданими стороною захисту копіями документів, із яких неможливо встановити всі обставини, про які зазначають захисники, слідчий суддя позбавлений можливості оцінити доводи сторони захисту щодо закінчення в кримінальному провадженні №52017000000000841 строків досудового розслідування.
Поряд з цим, слідчий суддя зауважує, що питання, яке стосується строків досудового розслідування, може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду. Суд під час підготовчого судового засідання, як це встановлено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності з`ясовує означене питання і ухвалює самостійне аргументоване рішення.
Висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо строків досудового розслідування не мають преюдиційного значення для суду, який буде з`ясовувати питання про те, чи надійшов обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування. Вказаний висновок ґрунтується на позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 991/7976/23 (провадження № 51-7564км 23).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_31 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у:
- пособництві в заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га вартість яких складає 714 769 489,25 гривень, що належали на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
- пособництві у заволодінні землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали на праві постійного користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 гривень, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
- у вчиненні правочинів з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Так, ОСОБА_5, будучи залученим ОСОБА_9 до описаних протиправних дій, виконував роль пособника, сприяючи у функціонуванні організованої групи шляхом підбору та перевірки наперед визначених осіб на предмет можливості отримання ними земельних ділянок у приватну власність в порядку безоплатної приватизації згідно ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, на яких планувалося оформлення земельних ділянок, а також організації взаємодії між розробниками землевпорядної документації та державними кадастровими реєстраторами під час реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та присвоєння їм кадастрових номерів.
09.02.2024 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
27.03.2024 ОСОБА_5 у цьому ж кримінальному провадженні повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
27.03.2024 кримінальне провадження № 42019110350000029 об`єднано із матеріалами досудового розслідування № 52017000000000841 від 29.11.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_5 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2024 у порядку ст. 290 КПК України сторонам у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Наразі триває ознайомлення із зібраними органом досудового розслідування доказами.
Водночас слідчий суддя враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, у кримінальному провадженні необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, провести інші дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування.
Виконання зазначених дій не може бути закінчено у межах строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, а саме до 14.08.2024, однак є необхідним для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Проаналізувавши зазначені аргументи щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих тяжкого та особливо тяжкого злочинів, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування у відповідній категорії справ пільгових інститутів, таких як звільнення від покарання та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема наявність у підозрюваного достатніх майнових ресурсів. Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ОСОБА_5 та членів його родини наявні активи у вигляді об`єктів нерухомого майна. Таким чином, майновий стан підозрюваного та членів його родини достатній для переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України та тривалого існування за кордоном в умовах налагодженого побуту.
Слід зазначити, що вартість земельних ділянок, якими згідно версії органу досудового розслідування заволоділи, у тому числі ОСОБА_5 з іншими особи, та розмір заподіяної ними шкоди становить 1 838 100 826,25 грн.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді, продовжує існувати також і ризик незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених його притягненням до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного, ОСОБА_5 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.
При цьому не виключено використання ОСОБА_5 знайомств серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також її структурних підрозділів, що надасть підозрюваному можливість впливати на свідків, а саме підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам, та відмови від дачі показань на його користь, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час судового розгляду.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Водночас слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_5, дані про його особу, майновий стан та соціальні зв`язки. Так, підозрюваний має постійне місце роботи та місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та матір похилого віку, інваліда І групи, позитивні характеристики, участь в формуваннях територіальної оборони під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України та отримані нагороди.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного та позитивні характеризуючі матеріали, на які посилається сторона захисту, хоч і вказують на існування ризиків з меншим ступенем вірогідності, однак не виключають їх взагалі.
Слідчий суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, кількість його учасників, наявність обґрунтованої підозри та пов`язане з цим очікування можливого суворого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного, його соціальні зв`язки та майновий стан, слідчий суддя визнає спроможними зазначені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обставин, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації встановлених ризиків, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, які на цій стадії кримінального провадження є необхідними й достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Положення ч. 7 ст. 194 КПК України передбачають покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрювану особу на строк не більше двох місяців.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, на два місяці, тобто до 12.10.2024 включно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_32, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також свідками: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ;
- здати до Державної міграційної служби на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 02.06.2014, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2, виданий 22.05.2017.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_5, до 12.10.2024 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1