- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/7198/24
Провадження 1-кс/991/7226/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017, за підозрою, серед інших, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 у справі № 991/4995/24 змінено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту на більш м`який - у виді застави. Також вказаною ухвалою слідчого судді до 14.08.2024 продовжено строк дії обов`язків:
-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
-не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 .
Водночас прокурор зазначає про необхідність продовження строку дії відповідних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, ще на два місяці, так як встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив продовжити підозрюваному строк дії покладених на нього обов`язків на два місяці.
Захисник ОСОБА_5, позицію якої підтримав підозрюваний ОСОБА_4, зазначила, що заперечує проти задоволення клопотання, з огляду на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Положеннями ст. 199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті (ч. 6 ст. 199 КПК України).
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_27 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_28 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_29 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», організував схему протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області, з подальшим заволодінням такими земельними ділянками, шляхом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» своїм службовим становищем всупереч інтересам служби на користь заздалегідь визначених та підконтрольних ОСОБА_7 та членам злочинного об`єднання осіб, з метою отримання неправомірної вигоди від такої злочинної діяльності.
З метою реалізації злочинного плану у червні 2019 року ОСОБА_7 залучив до очолюваної ним організованої групи начальника відділу - державного реєстратора відділу землевпорядного проектування та реєстрації прав державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_4 .
Згідно злочинного плану, на ОСОБА_4 покладено завдання з організації укладення договорів щодо розроблення ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проектів землеустрою про надання у приватну власність наперед визначеним особам земельних ділянок, розроблення проектів землеустрою як сертифікованого інженера землевпорядника, формування земельних ділянок згідно проектної документації та заявок на реєстрацію земельних ділянок, які створювалися та подавалися сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру підконтрольним та підзвітним ОСОБА_30 та ОСОБА_12 державним кадастровим реєстраторам Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
За наведеного, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому, що будучи службовою особою ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», у складі очолюваної ОСОБА_7 організованої групи вчинив заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області загальною площею 284, 34 га шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, організованою групою, із протиправним використанням механізму безоплатної приватизації земельних ділянок усупереч ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України наперед визначеними та підконтрольними особами.
11.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42019110350000029, яке 27.03.2024 приєднано до матеріалів досудового розслідування № 52017000000000841.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.
Як зауважив прокурор, 28.03.2024 у порядку ст. 290 КПК України сторонам у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Наразі триває ознайомлення із зібраними органом досудового розслідування доказами.
Водночас слідчий суддя враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, у кримінальному провадженні необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, провести інші дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не може бути закінчено у межах строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, а саме до 14.08.2024.
При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Проаналізувавши зазначені аргументи щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування у відповідній категорії справ пільгових інститутів, таких як звільнення від покарання та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема ОСОБА_4 є власником та директором ТОВ «КИЇВЗЕМ», чистий прибуток якого у 2021 - 2022 роках склав 5 588 600 грн. Крім того, із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ОСОБА_4 та членів його родини наявні активи, достатні для переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України та тривалого існування за кордоном в умовах налагодженого побуту.
Слід зазначити, що вартість земельних ділянок, якими згідно версії органу досудового розслідування заволоділи, у тому числі ОСОБА_4 з іншими особи, та розмір заподіяної ними шкоди становить 1 123 331 337 гривень
Не може залишатися поза увагою і можливість ОСОБА_4 перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану. Так, 25.02.2024 ОСОБА_4 виїхав з території України в міжнародному пункті пропуску «Ужгород» на авто VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 .
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 попри свій майновий стан та вручення йому на пункті пропуску «Ужгород» 5 повісток до НАБУ, все одно повернувся в Україну, на переконання слідчого судді, не вказують на нівелювання ризику, який зріс безпосередньо після набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного, оскільки до цього не йшлося про його притягнення до кримінальної відповідальності.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді, продовжує існувати також і ризик незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених його притягненням до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного, ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.
При цьому не виключено використання ОСОБА_4 знайомств серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також її структурних підрозділів, що надасть підозрюваному можливість впливати на свідків, а саме підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам, та відмови від дачі показань на його користь, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час судового розгляду.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, обґрунтованими є доводи прокурора щодо продовження існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що ОСОБА_4, будучи обізнаним про здійснення досудового розслідування за фактом заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3221284000:03:012:0047 площею 5,2731 га, а після затримання та повідомлення про підозру ОСОБА_7 . 18.08.2023 ОСОБА_4 подарував батьку 19 земельних ділянок з метою уникнення їх арешту та звернення стягнення за рішенням суду; інші 19 земельних ділянки були подаровані ОСОБА_4 . 17.08.2023 ОСОБА_31, який через декілька днів їх відчужив за ціною значно нижчою від ринкової.
Слідчий суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, кількість його учасників, наявність обґрунтованої підозри та пов`язане з цим очікування можливого суворого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного, наявність у нього тяжкого захворювання, його соціальні зв`язки, слідчий суддя визнає спроможними зазначені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обставин, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації встановлених ризиків, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, які на цій стадії кримінального провадження є необхідними й достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, що прокурор просить змінити покладений на підозрюваного обов`язок не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду на обов`язок не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Сторона захисту вказує про наявність у ОСОБА_4 онкологічного захворювання, що потребує лікування за кордоном у м. Відень (Австрія). Водночас із матеріалів справи вбачається, що прокурором ОСОБА_6 надано дозвіл на виїзд підозрюваного у період з 04 по 19 липня 2024 року за кордон для проходження обстеження та отримання консультації.
Таким чином, слідчому судді не надано доказів неможливості виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків або ж, що такі обов`язки перешкоджають в отриманні ОСОБА_4 належного лікування.
Положення ч. 7 ст. 194 КПК України передбачають покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрювану особу на строк не більше двох місяців.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, на два місяці, тобто до 12.10.2024 включно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_28, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 .
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 12.10.2024 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1