- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/7656/24
Провадження № 1-кс/991/7689/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
підозрюваного ОСОБА_5,
його захисників адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2021 року за № 52021000000000574, за підозрою
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 15 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 095 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 12 400 000 грн та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2021 року за № 52021000000000574, у межах якого 14 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків.
1.2. 15 серпня 2024 року до суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8, у яких останній просив відмовити у задоволенні цього клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Крім того, у разі задоволення клопотання детектива просив у якості альтернативу визначити заставу у розмірі 2 480 000 грн.
Заперечення обґрунтовані тим, що:
- підозра щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою;
- щодо ОСОБА_5 відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України України;
- розмір альтернативного запобіжного заходу, про застосування якого прохав детектив, є непомірним.
На підтвердження своєї позиції захисником було долучено до заперечень відповідні документи.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_4 клопотання підтримали з наведених у ньому підстав. Окремо зазначили, що ОСОБА_5 вчинив незакінчений замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, а посилання у клопотанні на те, що такий злочин є закінченим є технічним одруком. Крім того, наполягали, що під час кваліфікації діянь ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України слід вважати, що останньому висунуто підозру, зокрема, в організації заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Пропуск слова «організатор» у повідомленні про підозру та цьому клопотанні, а також зазначення ч. 2 ст. 27 КПК України замість ч. 3 ст. 27 КПК України просили також вважати опискою.
2.2. Адвокати ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення цього клопотання, посилаючись на необґрунтованість щодо їх підзахисного підозри, недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та непомірність розміру альтернативного заходу, який прохала визначити сторона обвинувачення.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
14 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» віднесено до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50%. Також, це товариство входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 року № 162-р, рішення наглядової ради АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», зафіксованого у протоколі від 04 березня 2020 року № 3/2020 та наказу від 16 квітня 2020 року ОСОБА_5 із 17 квітня 2020 року було призначено генеральним директором АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
Упродовж 24 листопада 2020 року - 24 січня 2023 року ОСОБА_5, який в силу виконання обов`язків Генерального директора АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, що зумовлює наявність у нього статусу службової особи, діючи умисно та всупереч державним інтересам у вигляді ефективного використання фінансових ресурсів підприємства та забезпечення прибутковості діяльності державних підприємств, шляхом зловживання службовим становищем з метою обернення фінансових ресурсів на власну користь та на користь учасників злочинної змови для задоволення корисливих інтересів, у порушення вимог чинного законодавства, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, організував вчинення злочинів та керував їх підготовкою та вчиненням, утворивши при цьому організовану групу, роль співорганізатора у якій зайняв ОСОБА_9, який здійснював фактичне управління ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» та залучив до вчинення злочину ОСОБА_10, директора ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА», з яким підтримував давні дружні стосунки.
За версією досудового розслідування, до складу організованої групи, окрім ОСОБА_5, також увійшли директор з загальних питань АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» ОСОБА_11 та начальник управління матеріально-технічного постачання АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» ОСОБА_12 .
Зокрема, у травні-червні 2021 року ці особи об`єднались у внутрішньо стійке об`єднання, яке було попередньо утворене з метою скоєння низки злочинів, що потребували ретельної підготовки, вчинили заволодіння грошовими коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в складі організованої групи в особливо великих розмірах.
Злочинним планом передбачалось завищення очікуваної вартості предметів публічних закупівель та формування моделей штучного обмеження допуску до участі у цих процедурах інших (непідконтрольних) суб`єктів господарювання.
Так, члени організованої групи ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 заволоділи коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 11 126 652,90 грн, що становить суму різниць у вартості поставленого товару, що був сплачений АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», тобто 7 815 553,54,38 грн та 3 311 099,36 грн за договорами поставки від 25 травня 2021 року № Ц9354 та від 27 вересня 2021 року № Ч5360, укладених із ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА» на постачання лічильників у порівнянні з ринковими цінами.
Також, члени організованої групи, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, за твердженням органу досудового розслідування, вчинили незакінчений замах на заволодіння коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 9 193 127,80 грн з ПДВ, що становить суму різниць у вартості непоставленого на адресу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» товару за договорами поставки, укладеними із ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА» від 25 травня 2021 року № Ц9354 та від 27 вересня 2021 року № Ч5360, тобто 3 281 332,68 грн з ПДВ та 3 899 754,00 грн з ПДВ відповідно, із врахуванням різниці вартості поставленого товару за видатковими накладними від 21 лютого 2022 року № ЭН-0000371 та від 21 лютого 2022 року № ЭН-0000372 АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у порівнянні із ринковою вартістю.
Разом з тим, за версією органу досудового розслідування, члени організованої групи ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 заволоділи коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 1 275 655,80 грн з ПДВ, що є різницею між вартістю товару, придбаного ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» та ТОВ «УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКА АГРОКОМПАНІЯ», що фактично контролювались ОСОБА_9, у виробника - ТОВ «ЕЛІЗ», та іншого постачальника - ТОВ «ДІП СЕРВІС+», і вартістю товару, а саме - трансформаторів, реалізованих ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» відповідно до договору поставки від 04 жовтня 2021 року №Ч5656.
Також, у органу досудового розслідування є підозра, що члени організованої групи, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 вчинили незакінчений замах на заволодіння коштами АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у сумі 111 062 6426,06 грн з ПДВ на підставі договору поставки трансформаторів від 04 жовтня 2021 року № Ч5656, укладеного із ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ», яка фактично контролювались ОСОБА_9 .
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_5 у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, а також у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри сторона обвинувачення обґрунтовувала, зокрема:
- статутом АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», державна частка у статутному капіталі якого перевищує 50 %;
- наказом від 16 квітня 2020 року № 517, відповідно до якого з 17 квітня 2020 року ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків генерального директора АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»;
- контрактом від 20 березня 2020 року № 772 між ОСОБА_5 та АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»;
- документами щодо підготовки та проведення процедур публічних закупівель UA-2021-03-02-006297-а за предметом «ДК 021:2015:38550000-5: Лічильники» (ЛОТ № 2), UA-2021-07-09-004016-c за предметом «ДК 021:2015:38550000-5: Лічильники, UA-2021-07-09-001403-b за предметом «ДК 021:2015:31170000-8: Трансформатори», отриманими в порядку тимчасового доступу до тендерної документації АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», а також зафіксованими протоколами огляду веб-порталу електронної системи публічних закупівель;
- вилученими під час проведення 28 вересня 2023 року обшуку документами, зокрема, ціновими довідками ТБ «ЄВРОМАРКЕТ» від 28 січня 2021 року № 2СК та від 25 червня 2021 року № 1403/21, протоколами засідання тендерного комітету та актів робочої групи, а також договорами поставки електротехнічної продукції від ІНФОРМАЦІЯ_2, від 27 вересня 2021 року № Ч5360, що укладались із ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА», та від 04 жовтня 2021 року № Ч5656, укладеного із ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ», реєстрами поставок товару та оплат за цими договорами;
- висновком експерта від 22 квітня 2024 року № СЕ-19/119-24/4636-ТВ, відповідно до якого було визначено ринкову вартість товарів згідно специфікації у договорах поставки електротехнічної продукції від ІНФОРМАЦІЯ_2 та від 27 вересня 2021 року № Ч5360;
- протоколом огляду документів від 10 травня 2024 року, за результатами проведення якого встановлено, що під час порівняння договірних цін згідно специфікацій до договорів від 25 травня 2021 року № Ц9354 та від 27 вересня 2021 року № Ч5360, з середньою ринковою вартістю товарів, зазначеною у висновку експерта від 22 квітня 2024 року № СЕ-19/119-24/4636-ТВ, сумарні різниці складають: 3 281 332,68 грн з ПДВ в частині непоставлених товарів та 7 852 568,02 грн з ПДВ в частині поставлених товарів для договору від 25 травня 2021 року № Ц9354 і 3 899 754,00 грн з ПДВ в частині непоставлених товарів та 5 286 061,00 грн з ПДВ в частині поставлених товарів - для договору від 27 вересня 2021 року № Ч5360. Також, різниця цін товарів згідно номенклатури за специфікацією до Договору поставки від 04 жовтня 2021 року № Ч5656, що були поставлені ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» до АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», та придбаними ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» у виробників та інших постачальників сумарно становить 1 434 599,00 грн з ПДВ, а в частині непоставлених товарів при порівнянні цін згідно Додатку № 1 - специфікації за договором поставки від 04 жовтня 2021 року № Ч5656, із цінами у матеріалах для порівняння становить 110 891 305,86 грн з ПДВ;
- висновками експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 28 червня 2024 року № СЕ-19/119-24/7778-ЕК та від 18 липня 2024 року № СЕ-19/119-24/10322-ЕК;
- протоколом огляду документів від 08 серпня 2024 року, в якому зафіксована різниця ціни в частині поставлених товарів, за які зі сторони АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» не було проведено оплату;
- протоколом огляду від 17 липня 2024 року телефону Samsung Galaxy A71, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, у якому міститься спілкування ОСОБА_5 щодо обставин, які встановлюються у межах цього кримінального провадження. Зокрема, ОСОБА_5 висловився щодо заведення на відповідальне зберігання 39 трансформаторів та вказав, що просив «горящие» трансформатори від ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ»;
- протоколом додаткового огляду від 30 липня 2024 року телефону Samsung Galaxy A71, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, у якому міститься спілкування останнього, зокрема, щодо завищення вартості трансформаторів;
- протоколом додаткового огляду від 02 серпня 2024 року телефону Samsung Galaxy A71, вилученого за місцем проживання ОСОБА_5, у якому зафіксовано спілкування ОСОБА_5, зокрема: 01 липня 2021 року ОСОБА_5 дає вказівку ОСОБА_11 та фінансовому директору АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» ОСОБА_14 діяти по його плану щодо закупівлі лічильників у ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА», як наперед визначеного переможця;
- протоколом додаткового огляду від 05 серпня 2024 року телефону Samsung Galaxy A71, вилученого під час обшуку 27 травня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_5, у якому зафіксовано спілкування ОСОБА_5, зокрема, із ОСОБА_9 щодо постачання лічильників від ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА» та прийняття їх на відповідальне зберігання до оголошення тендеру, а також, обговорення ОСОБА_5 із ОСОБА_10 постачання лічильників від ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА»;
- протоколом огляду від 23 березня 2024 року телефону Apple Iphone Xr A2105, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 ;
- протоколом від 13 грудня 2023 року за результатами проведення щодо ОСОБА_15 . НСРД, у якому зафіксовано, що 26 січня 2021 року об 15 год 50 хв ОСОБА_16 з особистої електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на електронну пошту ТБ «ЄВРОМАРЕКТ» - « ІНФОРМАЦІЯ_4 » направив лист із вкладеним текстовим файлом з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що містив підсумовані ціни та вартість предмету закупівлі «ДК 021:2015:38550000-5: Лічильники» із розподілом за лотами, де у графі Лот 2 вже було зазначено «Енернгомера», які були завищені;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
За результатами судового розгляду слідчий суддя дійшла висновку, що наявні підстави вважати причетним ОСОБА_5 до ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що висунута ОСОБА_5 підозра містить суттєві недоліки. Зокрема, органом досудового розслідування висунуто останньому підозру в організації вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч. 3 ст. 27 КК України. Однак, у врученій ОСОБА_5 підозрі його роль організатора недостатньо розкрита в частині вчинення останнім дій з організації кримінальних правопорушень, керування їх підготовкою та вчиненням, утворенням організованої групи або керування нею, організації приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи тощо. Такий недолік повідомлення про підозру позбавляє можливості як сторону захисту реалізувати ефективний захист останнього від висунутої йому підозри, так і перешкоджає слідчому судді у повній мірі оцінити можливе виконання ОСОБА_5 вказаної ролі. Разом з тим, окреслена обставина не є перешкодою для розгляду по суті клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
За таких обставин, слідчий суддя дійшла висновку, що висунута ОСОБА_5 є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше здійснення досудового розслідування та встановлення обставин ймовірно вчиненого кримінального провадження.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» встановлює межі, у яких слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту в частині необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються, позаяк не спростовують можливої причетності ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень. А надання повної оцінки доказам на відповідність вимогам ст. 98 КПК України відноситься до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення.
Надаючи оцінки запереченням сторони захисту, слідчий суддя звертає увагу на ненадання належного підтвердження звернення до виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01 липня 2024 року у справі № 922/2359/23, що свідчило б про набрання ним сили у встановленому законом порядку. Ба більше, наявність формальних цивільно-правових або господарських відносин, за допомогою яких особа прагне завуалювати свій злочинний умисел на заволодіння таким майном, не є перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 15 листопада 2022 року у справі № 344/7861/15-к.
Щодо надання стороною захисту висновку експертів № 22354/22355 від 26 квітня 2024 року слідчий суддя зауважує, що наразі у матеріалах клопотання про обрання запобіжного заходу наявна низка висновків експертизи, наданих обома сторонами кримінального провадження, які містять взаємовиключні твердження. На цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя позбавлена можливості надати цим обставинам належну оцінку і надати перевагу позиції тієї чи іншої сторони кримінального провадження. З аналогічних підстав слідчий суддя не оцінює наданий стороною захисту акт ревізії фінансово-господарської діяльності АТ «Харківобленерго» за період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2022 року як підставу вважати висунуту ОСОБА_5 підозру необґрунтованою.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначені кримінальні правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесені до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, зокрема, можливе завдання збитків на суму 12 400 200,70 грн (з урахуванням ПДВ), які, у разі доведення вини, необхідно відшкодувати.
ОСОБА_5 має дійсні паспорти для виїзду за кордон: від 08 вересня 2022 року № GD886000 з терміном дії до 08 вересня 2032 року та від 19 серпня 2016 року № FE876178 з терміном дії до 19 серпня 2026 року, а тому може вживати заходів задля виїзду за межі території України, оскільки має досвід перетину кордону, у тому числі під час запровадженого воєнного стану.
Донька ОСОБА_5 - ОСОБА_17 певний час проживала і навчалась у Великій Британії, що свідчить про наявність у підозрюваного соціальних зв`язків за кордоном.
ОСОБА_5 має достатній рівень матеріального забезпечення, зокрема: ОСОБА_5 за період часу з 1998 року по 2023 рік включно отримав дохід у розмірі 20 928 975,00 гривень, його дружина, ОСОБА_18, - 344 408,00 гривень, а за період 2020-2023 ОСОБА_5 отримав заробітну плату в розмірі 12 553 597,00 гривень (у середньому 348 711,028 гривень на місяць), що може надати останньому можливість тривалий час переховуватись.
Слідчим суддею також враховано доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_5 стійких соціальних зв`язків (одружений, на утриманні перебуває неповнолітня дочка та батьки похилого віку), а також з 08 липня 2024 року - перебування на посаді радника генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності АТ «Українські розподільні мережі». Вказані фактичні обставини характеризують ОСОБА_5, однак, у сукупності з іншими у повній мірі не нівелюють можливість останнього вживати заходи для приховання свого місця знаходження.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_5, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи матеріальні ресурси для тривалого переховування, які буде проаналізовано далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів детектива щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя враховує, що орган досудового розслідування не встановив усіх учасників, які ймовірно причетні до кримінальних правопорушень, що розслідуються у межах цього кримінального провадження.
Крім того, на цьому етапі досудового розслідування в статусі свідків допитано лише незначну частину працівників АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», що може свідчити про високу ймовірність надання ними неповних та/або недостовірних показань, оскільки ОСОБА_5 може користуватись авторитетом або впливати на них іншим чином. А тому, з огляду на встановлені слідчим суддею обставини, цей ризик є цілком обґрунтованим з огляду на вимоги безпосередності отримання показань судом під час розгляду по суті.
3.7. Щодо ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Відповідно до встановлених слідчим суддею фактичних обставин, орган досудового розслідування на момент розгляду цього клопотання не зібрав усіх речей і документів, які можуть бути доказами у межах цього кримінального провадження.
Зокрема, детективи не виявили речових доказів - грошових коштів, якими ОСОБА_5 ймовірно заволодів спільно з іншими співучасниками, а також одержаного представником ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» від службових осіб АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» електронного документа із найменуваннями та технічними характеристиками трансформаторів, надісланого до опублікування оголошення про проведення процедури закупівлі.
Разом з тим, ОСОБА_5 обіймав посаду в.о. генерального директора АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та мав безперешкодний доступ до усіх наявних в очолюваному ним товаристві речей та документів, які можуть бути джерелом доказів у цьому кримінальному провадженні, що є підтвердженням обізнаності останнього про місце знаходження речей і документів, які можуть мати значення для цього кримінального провадження.
А тому, оскільки на даному етапі досудового розслідування не встановлено місцезнаходження таких речових доказів, та є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 зацікавлений у їх невіднайденні, слідчий суддя погоджується із доводами детектива і прокурора про існування цього ризику.
3.8 Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином детектив вбачав з огляду на факт спілкування ОСОБА_5 із ОСОБА_19, начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби, до компетенції якого відноситься проведення перевірок АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».
Так, детектив посилався на те, що уповноваженою особою Північно-східного офісу Держаудитслужби було направлено до НАБУ копію акту ревізії фінансово-господарської діяльності АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» за період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2022 року, відповідно до якого у діяльності АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» не виявлено порушень, встановлених під час цього досудового розслідування.
Існування цього ризику, з огляду на викладені детективом обставини, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки детективом не надано будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність у підозрюваного впливу на, зокрема, уповноважених осіб Північно-східного офісу Держаудитслужби, а також, не доведено яким чином уповноважені особи Держаудитслужби можуть вплинути на хід цього кримінального провадження.
3.9 Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється особа
Слідчий суддя встановила, що цей ризик є недоведеним, оскільки детективом не надано відповідних фактичних даних, які б свідчили про можливість вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовження тих, у вчиненні яких він підозрюється. А цитата із листування, датована 2021 роком, таким підтвердженням вочевидь не є.
Також, у цій частині слідчий суддя зважає на доводи сторони захисту щодо характеризуючих ОСОБА_5 даних, а саме: відсутності попередніх судимостей, фактів притягнення до кримінальної відповідальності, відсутності повідомлення про підозру у межах інших кримінальних проваджень.
3.10. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Крім того, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України України).
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час судового розгляду слідчим суддею було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5, наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є пропорційним встановленим ризикам з огляду на таке.
Так, сторона захисту повідомила, а сторона обвинувачення не спростувала обізнаність підозрюваного ОСОБА_5 про здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (зокрема, понад рік тому ОСОБА_5 був присутній під час обшуку на АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» і за місцем свого проживання, внаслідок чого було вилучено низку документів та мобільний телефон ОСОБА_5 ). Прикметно, що ці обставини негативно не вплинули на поведінку ОСОБА_5, не змусили його полишити територію України і вдатись до переховування.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним для запобігання таким ризикам, а застосування щодо підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
А тому, щодо ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Запобіжний захід у вигляді застави є досить ефективним, позаяк в його основу покладено економічну зацікавленість підозрюваного у збереженні грошових коштів. У випадку сплати застави за підозрюваного іншими фізичними та/або юридичними особами, у останнього виникають відповідні моральні та/або матеріальні зобов`язання, які забезпечують його належну процесуальну поведінку. За таких умов у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків державний примус реалізується у вигляді реальної загрози втрати заставодавцем грошових коштів.
Отже, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку, не створює для особи такого широкого кола обмежень прав і свобод як більш суворі запобіжні заходи, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
3.11. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Вживаний у ч. 5 ст. 182 КПК України термін «у виключних випадках» є оціночним критерієм, який характеризує здатність або нездатність забезпечити виконання підозрюваним обов`язків за умов визначення застави у встановлених КПК України межах. За таких обставин орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди тощо.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.
Відомості про доходи подружжя ОСОБА_20 (підозрюваного ОСОБА_5 та ОСОБА_18 ), проаналізовані у п. 3.5 цієї ухвали.
Крім того, ОСОБА_5 та його дружина мають у спільній сумісній власності майно, а саме:
- будівлю площею 395,3 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, придбана ОСОБА_5 за 270 000,00 гривень, право приватної власності на яку останній набув з 15 вересня 2023 року;
- квартиру площею 103,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, придбана ОСОБА_5 за 5 347 460,00 гривень, та зареєстрована за ним 16 лютого 2024 року;
- легковий автомобіль марки та моделі «VOLVO C40», 2022 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, придбаний ОСОБА_5 04 березня 2023 року за 1 971 605,00 гривень;
- легковий автомобіль марки та моделі «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, придбаний ОСОБА_5 09 серпня 2022 року за 2000,00 гривень;
- легковий автомобіль марки та моделі «TOYOTA RAV4 2.0 УНІВЕРСАЛ-B» 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, придбаний ОСОБА_5 19 лютого 2020 року за 714 870,00 гривень;
- мотоцикл марки та моделі «BMW R 1250RS» 2021 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, придбаний ОСОБА_5 15 серпня 2022 року за 527 000,00 гривень.
Разом з тим мати ОСОБА_5, ОСОБА_18 упродовж 1998 - 2017 отримала дохід на загальну суму 97 772,00 грн, а у його батька, ОСОБА_21 були відсутні будь-які доходи, проте упродовж 2011 - 2017 ОСОБА_18 придбала наступне нерухоме майно:
- 22 березня 2011 року - квартиру АДРЕСА_4, яку продала 29 липня 2021 року за 2 226 675,00 гривень;
- 27 вересня 2013 року - квартиру АДРЕСА_5, яка перебуває у її власності;
- 26 травня 2017 року - квартиру АДРЕСА_6, яка перебуває у її власності.
Також, 12 січня 2024 року ОСОБА_18 придбане машиномісце у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_7 за 1 900 000,00 гривень, яке дотепер зареєстроване за нею на праві приватної власності.
Такі фактичні обставини можуть вказувати на формальне оформлення ОСОБА_5 об`єктів нерухомого майна на свою матір.
Слідча суддя також враховує встановлені детективами відомості, отримані ОСОБА_5 у 2023 році від банківських установ (щодо перебування на рахунку грошових коштів).
Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_5 є керівником та представником ТОВ «Київський російський культурний центр», який надає спектр послуг у галузі дослідження та розробки гуманітарних та суспільних наук, будівництва, діяльності готелів і ресторанів, а також інших послуг, що надаються юридичним особам.
Крім того, слідчий суддя зважає на відомості, надані стороною захисту, щодо перебування ОСОБА_5 з 08 липня 2024 року на посаді радника генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності АТ «Українські розподільні мережі» та викладене стороною захисту клопотання про визначення останньому запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2 480 000,00 грн.
Враховуючи наведені відомості про сукупний майновий стан родини ОСОБА_5, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 3 500 000,00 грн не становитиме надмірного тягаря для підозрюваного та не є непомірною для нього. Саме застава у такому розмірі, що є значним, цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Слідчий суддя зауважує, що серед чинників, які впливають на розмір застави, у першу чергу слід враховувати ступінь обґрунтованості підозри і актуальності ризиків, встановлених щодо підозрюваного. Виключно матеріальний стан підозрюваного не може бути визначальним при визначенні розміру застави, а лише орієнтує слідчого суддю на ті чи інші межі такої застави.
Своєю чергою, це повністю відповідає меті застосування запобіжного заходу, визначеній у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити, певні дії, і аж ніяк не забезпечення внесення підозрюваним чи третіми особами застави у розмірі, що відповідає сумі спричинених за версією сторони обвинувачення збитків.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя вважає за необхідне уточнити обов`язок заборони відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, вказавши м. Київ, у якому проживає підозрюваний.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких обставин клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 500 000 (три мільйони п`ятсот тисяч) грн.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків визначити два місяці, тобто до 16 жовтня 2024 року включно.
4. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ: 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_5 .
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
6. В решті клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1