- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Справа № 991/1692/24
Провадження 1-кп/991/19/24
УХВАЛА
20 серпня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києвіклопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202, за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою Суду від 05.03.2024 у провадженні призначено підготовче судове засідання, в ході проведення якого захисником ОСОБА_7 порушено питання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру з 18 168 000 грн до розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
2. Доводи клопотання
Як свідчить зміст клопотання, необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру захисник обґрунтовує таким, що:
-встановлені судом ризики перестали існувати або принаймні значно зменшились;
-з моменту звільнення з-під варти ОСОБА_9 своїми законослухняними діями та зразковою процесуальною поведінкою підтвердив відсутність жодних намірів ухилятися або переховуватися від суду;
-непомірність розміру застави незважаючи на факт її внесення;
-звернення заставодавця ТОВ «ТК «СОЛТІС» до ОСОБА_8 із листом за вих. № 065 від 07.06.2024, в якому, посилаючись на потребу фінансування господарської діяльності, просив ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зміну запобіжного заходу з метою частково або повного повернення сплачених грошових коштів.
3. Позиція учасників судового засідання
Захисник ОСОБА_7 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав. Наполягав на тому, що ризики, встановлені попередніми судовими рішеннями, суттєво зменшились або навіть припинили своє існування. Так, за твердженням захисника, ризик переховування ОСОБА_8 не існував на момент обрання запобіжного заходу. Наявність даного ризику на попередніх стадіях кримінального провадження не підтверджувалась жодними доказами. Наголосив, що із часом будь-який ризик втрачає свою актуальність. Пояснив, що з моменту звільнення ОСОБА_8 з-під варти минуло сім місяців. За цей час не зафіксовано будь-яких фактів та обставин, які б надавали суду підстави сумніватись у належній процесуальній поведінці ОСОБА_8 .
Додатково зауважив, що грошові кошти у вигляді застави внесені третьою особою. У червні місяці заставодавець звернувся до ОСОБА_8 з листом, у якому просить про повернення йому хоча б частини грошових коштів.
Крім цього наголосив, що розмір застави ніяким чином не корелюється із майновим станом ОСОБА_8 . Все майно обвинуваченого арештоване, його звільнено з посади судді, жодних доходів у обвинуваченого немає.
Наполягав на тому, що застава у меншому розмірі буде більш ніж достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 . У зв`язку з чим просив задовольнити клопотання та зменшити розмір застави. Грошові кошти, на які буде зменшено заставу, захисник просив повернути заставодавцю.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 Пояснив, що визначений ухвалою слідчого судді розмір застави є непомірним для нього. Звернув увагу на те, що все його майно та майно членів його сім`ї арештоване. Арешт знято тільки з банківського рахунку, на якому перебувала заробітна плата у розмірі близько 800 000 грн.
Зазначив, що у випадку якщо заставодавець відмовиться надалі виконувати таку функцію, то самостійно внести кошти у розмірі 18 168 000 грн не має можливості. А відтак запобіжний захід у вигляді тримання під вартою перетвориться на безальтернативний. На підставі викладеного просив задовольнити клопотання захисника та зменшити розмір застави до розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав. Пояснив, що встановлення більшого ніж законодавчо визначено розміру застави обумовлювалось забезпеченням потреб досудового розслідування, яке наразі закінчено. З цих підстав стверджував, що відпала мета, для досягнення якої обирався такий розмір застави.
Наполягав на тому, що застава у меншому розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Додатково пояснив, що застава внесена третьою особою не може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. З цих підстав просив зменшити розмір застави до рівня встановленого КПК України для особливо тяжкого злочину.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу заперечував. Наполягав на тому, що жодних нових підстав, які б обумовили таку зміну, стороною захисту наведено не було. Викладені у клопотанні обґрунтування фактично зводяться до незгоди сторони захисту з раніше наданою оцінкою слідчим суддею або Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду заявленим стороною обвинувачення ризикам та доказам, що їх підтверджують. Єдиною новою обставиною, що попередньо не розглядалась судом, є лист заставодавця щодо ініціювання питання про зменшення застави. Разом з цим, застава є безстроковим запобіжним заходом, а заставодавець, який добровільно взяв на себе такі обов`язки, не може у будь-який час відмовитись від їх виконання. Заставодавцю роз`яснено його обов`язки.
Зауважив, що наразі на обвинуваченого ОСОБА_8 покладено необтяжливі додаткові обов`язки, які лише у поєднанні із встановленим розміром застави здатні забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Додатково пояснив, що відсутність процесуальних порушень зі сторони ОСОБА_8 свідчить про те, що до нього застосований дієвий запобіжний захід.
Додатково нагадав, що частину неправомірної вигоди у розмірі понад 445 000 доларів США органом досудового розслідування віднайдено не було. Названа сума у гривневому еквіваленті складає більше 18 400 000 грн.
Підсумував, що розмір застави, застосований до ОСОБА_8, є цілком виправданим, жодної обставини, яка б обумовила необхідність зміни її розміру стороною захисту не наведено. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .
4. Оцінка та висновки Суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла такого.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжний захід, в тому числі застава.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. За наведених обставин підставою для зміни запобіжного заходу може стати наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею/судом при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв`язок, долучити матеріали, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався. Водночас цією ухвалою ОСОБА_8 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
31.01.2024 за ОСОБА_8 внесено заставу у розмірі 18 168 000 грн, у зв`язку з чим останнього звільнено з-під варти. Таким чином з 31.01.2024 ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у відповідному розмірі з одночасним покладенням на нього вищеназваних обов`язків.
Надалі строк обов`язків, покладених на ОСОБА_8, неодноразово продовжувався. При цьому із плином часу, з урахуванням сукупної оцінки всіх обставин, Судом було розширено простір, за межі якого обвинуваченому дозволено відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та виключено обов`язок «носити електронний засіб контролю».
Так, обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8, сторона захисту посилалася, зокрема, на вичерпання або істотне зменшення встановленого судом ризику переховування. Така позиція захисником обґрунтована тим те, що тяжкість покарання не є достатньою підставою для встановлення ризику втечі; невідповідність фактичних обставин щодо широкого кола знайомств у обвинуваченого; бездоказовість можливості втечі обвинуваченого за кордон; відсутність коштів у ОСОБА_8 для проживання за кордоном.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків захисник зазначає, що він носить декларативний характер, жоден свідок не надав показань, які доводять вину ОСОБА_8
Оцінивши вищевказані аргументи сторони захисту, Суд наголошує, що вони є нерелевантними для цілей вирішення питання про зміну запобіжного заходу. Адже при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, в тому числі і продовження додаткових обов`язків, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення суду.
У цьому контексті Суд звертає увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення у справі Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, 28.11.1999, § 61, 62).
Європейський суд з прав людини відзначав, що сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, №52854/39 від 24.07.2003).
За відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який попередньо уже висловив власну позицію щодо тих самих вимог і доводів, суперечить принципу юридичної визначеності.
Щодо посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 після звільнення його з-під варти, як на підставу для зміни запобіжного заходу, Суд зазначає, що застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею/судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у випадку порушення обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та застерігає від будь-яких процесуальних порушень. Зважаючи на вказане, на переконання Суду, належна процесуальна поведінка ОСОБА_8, за умови застосування до нього запобіжного заходу, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Крім цього Суд відхиляє доводи захисника щодо необхідності зменшення застави через потреби заставодавця у фінансуванні ведення господарської діяльності та відсутність можливості у обвинуваченого самостійно внести грошові кошти через непомірність застави, з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із змісту наведених положень вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі.
Погоджуючись внести заставу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави. При цьому заставодавець усвідомлює, принаймні має усвідомлювати, що по-перше, ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України), по-друге, існує ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України). З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Підсумовуючи, Суд наголошує, що прийняття рішення про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу, не може обумовлюватися виникненням у заставодавців потреби у поверненні внесених ними коштів.
Крім цього, Суд звертає увагу, що з моменту обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 розмір застави вже був зменшений, застава у визначеному розмірі була фактично внесена, знято арешти з грошових коштів у розмірі близько 800 000 грн та 13 000 грн, перелік покладених на обвинуваченого обов`язків з часом скорочений (розширено простір, за межі якого обвинуваченому дозволено відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та виключено обов`язок «носити електронний засіб контролю»).
Таким чином у даному випадку при поступовому послабленні правомірного обмеження прав обвинувачення за рахунок застосованої до нього застави у відповідному розмірі здійснюється забезпечення його належної процесуальної поведінки. При цьому, як попередньо було встановлено Судом, застосований запобіжний захід є дієвим та в достатній мірі застерігає обвинуваченого від процесуальних порушень.
За наведених обставин, Судом не встановлено обставин, які б обумовили необхідність зміни заснованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу. У зв`язку з зазначеним у задоволенні клопотання захисника належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 201, 333, 369-372 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3