Документ № 121159491

Справа № 991/1692/24

Провадження 1-кп/991/19/24

УХВАЛА

20 серпня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинуваченого ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києвіобвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202, за обвинуваченням

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Ухвалою Суду від 05.03.2024 у провадженні призначено підготовче судове засідання, в ході проведення якого Судом з`ясовано думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта або наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

2. Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_6 під час підготовчого судового засідання наполягав на тому, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 підсудне Вищому антикорупційному суду. Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України. Копія обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування вручені стороні захисту. У зв`язку з чим відсутні підстави для повернення обвинувального акта прокурору. Так само прокурор посилався на те, що підстави для закриття кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 відсутні. За наведених обставин просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Водночас зауважив, що у разі необхідності буде клопотати про закриті судові засідання. Додатково повідомив про відсутність клопотання про доручення органу пробації скласти досудову доповідь. Разом з цим заявив клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

Захисником ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні порушено питання про повернення обвинувального акта прокурору з підстав невідповідності такого обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України. Крім цього адвокатом подані клопотання про витребування інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань про об`єднане кримінальне провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, витребування матеріалів оперативно-розшукової справи № 272цт від 07.11.2022, витребування додатків до клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), на підставі яких слідчими суддями Вищого антикорупційного суду постановлені ухвали у справах № 991/3885/23, № 991/3886/23, 991/4100/23, витребування процесуальних рішень, які були прийняті відносно ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за результатами розслідування чотирьох фактів корупційних кримінальних правопорушень. Також захисник звернувся до Суду із запереченнями на ухвали слідчих суддів про призначення ОРЗ та скаргами на постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 03.05.2023 (№ 15/1182т), постанову про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи від 06.05.2023 (№ 15/1184т).

Захисник ОСОБА_8 під час підготовчого судового засідання звернувся до суду із скаргами на постанову прокурора від 02.05.2023 про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження, на постанови прокурора від 02.05.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 52023000000000202 та № 52023000000000203 від 01.05.2023, на постанову детектива від 03.05.2023 про проведення НСРД - спостереження за річчю - грошовими коштами, на постанову детектива від 03.05.2023 про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, на постанову прокурора від 03.05.2023 та 11.05.2023 про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, на постанову детектива від 14.03.2023 про проведення ОРЗ - спостереження за річчю. Також захисником були подані заперечення на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_12 та надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію захисника ОСОБА_7 щодо наявності підстав для повернення обвинувального акта прокурору. Крім цього, звернувся до Суду з окремим клопотанням, у якому так само просив повернути обвинувальний акт. Додатково порушив питання про витребування інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 за розділами «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», «зміна кваліфікації», «Зміна фабули обвинувачення». Крім цього, звернувся до суду з клопотаннями про витребування оперативно-розшукових справ відносно ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також оперативно-розшукової справи від 03.03.2023. Водночас звернувся до Суду із запереченнями на ухвали слідчих суддів про призначення ОРЗ відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Додатково клопотав про колегіальне здійснення кримінального провадження.

3. Оцінка та висновки Суду щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, колегія суддів дійшла такого.

За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

За наслідками підготовчого судового засідання колегією суддів встановлено, що угода про визнання винуватості до суду не надходила, про її укладення не повідомляли Суд і сторони кримінального провадження. За таких обставин підстави для прийняття Судом рішення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, колегією суддів не встановлено. З відповідними клопотаннями до Суду сторони кримінального провадження не звертались.

Обвинувальний акт містить відомості, передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України. Він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив. До акта додані визначені кримінальним процесуальним законодавством додатки (реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування). Отже, підстав для його повернення не встановлено. З огляду на вказане у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору було відмовлено, про що постановлено ухвалу від 13.03.2024.

Питання підсудності кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 Вищому антикорупційному суду сторонами не оспорювалось. Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду згідно з приписами ст. 33-1 КПК України. Такий висновок Суду ґрунтується на тому, що обвинуваченому висунуто звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України, який відповідно до примітки ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням, та наявна умова, передбачена п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

За наведених обставин відсутні підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, - направлення обвинувального акта до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності.

Зважаючи на відсутність обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, колегія суддів відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Разом з цим, Суд не вбачає підстав для доручення органу пробації скласти досудову доповідь про ОСОБА_9 . Адже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9, не належить до категорії тих, які відповідно до положень ч. 2 ст. 314-1 КПК України, надають Суду право доручити органу пробації скласти досудову доповідь.

На підставі викладеного Суд вважає за можливе перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд, з метою підготовки до судового розгляду, визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

За наслідками підготовчого судового засіданні колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для ухвалення рішення про здійснення усього судового провадження у закритому судовому засіданні. Питання про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні сторони кримінального провадження не порушували. За таких обставин, з метою забезпечення гласності та відкритості судового провадження, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, Суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є прокурор, який має виключні повноваження на підтримання державного обвинувачення в суді. З боку захисту - обвинувачений та його захисники. З огляду на зазначене, судовий розгляд необхідно здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого та його захисників.

Стосовно питання щодо складу суду колегія суддів зазначає про таке.

Законом України «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження» внесено зміни до порядку здійснення кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді в суді першої інстанції. Новою редакцією ст. 31 КПК України, яка набрала чинності 16.05.2024, виключено положення про колегіальне здійснення кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді в суді першої інстанції. Передбачено, що кримінальне провадження здійснюється суддею одноособово. У виключних випадках, закріплених у ч. 2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження у суді першої інстанції може здійснюватися колегіально за наявності клопотання обвинуваченого.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 порушив перед судом питання про здійснення кримінального провадження колегіально у складі трьох суддів. Крім цього існують умови передбачені як п. 1, так і п. 2 ч. 2 ст. 31 КПК України, за наявності яких кримінальне провадження може здійснюватися колегіально. За наведених обставин судовий розгляд належить здійснювати колегією суддів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд, зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

Як попередньо зазначалося, питання щодо виклику свідків для їх допиту у суді порушувалося стороною обвинувачення. Колегія суддів, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, закріплений у ст. 22 КПК України, вважає за доцільне викликати вказаних у клопотанні сторони обвинувачення осіб. Водночас питання щодо етапу, на якому буде здійснений такий виклик, вирішуватиметься під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у судовому провадженні.

Крім цього захисником та обвинуваченим подано клопотання про витребування інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, витребування матеріалів оперативно-розшукових справ, витребування додатків до клопотань про проведення НСРД, на підставі яких слідчими суддями Вищого антикорупційного суду постановлені ухвали, якими надано дозвіл на проведення НСРД, витребування процесуальних рішень, які були прийняті відносно ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за результатами розслідування чотирьох фактів корупційних кримінальних правопорушень.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про витребування речей чи документів, колегія суддів виходить із такого.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд для забезпечення підготовки справи до судового розгляду вирішує, зокрема, клопотання учасників судового провадження про витребування речей чи документів. При цьому з огляду на положення ст. 22, 93 КПК України витребування речей чи документів судом можливе лише у випадку якщо у сторін при їх отриманні виникли труднощі, а такі речі чи документи відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 84 КПК України, а саме встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. За таких обставин, суд, призначаючи справу до судового розгляду, повинен сприяти учасникам судового провадження у витребуванні речей чи документів

Водночас предметом витребування можуть бути будь-які речі чи документи, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю. Адже аналіз нормативних приписів Глави 15 КПК України дозволяє дійти висновку, що доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, може бути здійснений не інакше як на підставі ухвали слідчого судді/суду про тимчасовий доступ до речей та документів.

Встановлення спеціального порядку доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, пояснюється тим, що інформація з обмеженим доступом потребує особливої охорони у сфері кримінального судочинства, оскільки ступінь її захищеності є індикатором захищеності приватного життя особи будь-якої держави і виступає показником реального рівня демократизму та правосвідомості її політичного режиму.

Вирішення питання про доступ до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах виключно за наслідками тимчасового доступу, зобов`язує сторону, яка звернулась із клопотанням, не тільки обґрунтувати значення запитуваних речей і документів для кримінального провадження та неможливість їх отримати самостійно, а й аргументувати те, що неможливо іншими способами встановити обставини, які передбачається довести за допомогою речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Тобто фактично на сторону кримінального провадження покладається обов`язок переконати, що втручання в охоронювану законом таємницю є єдиним існуючим способом доведення значимих для кримінального провадження обставин, а відтак є виправданим.

Крім цього процедура тимчасового доступу надає право участі у судовому засіданні особі, у володінні якої перебувають речі чи документи, які містять охоронювану законом таємницю. Таким чином володілець речей чи документів наділяється можливістю висловити свою позицію щодо надання тимчасового доступу до охоронюваної законом таємниці, підтвердити або спростувати наявність у його володінні таких речей чи документів, навести суду свої аргументи та заперечення, які мають бути враховані судом.

За наведених обставин такою судовою процедурою як тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, гарантується дотримання прав, свобод та законних інтересів, в тому числі володільця речей чи документів, та опосередковано суб`єкта, якого таємниця стосується, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому обмеженню.

На переконання колегії суддів, стороною захисту не дотримано встановленого КПК України порядку отримання інформації з обмеженим доступом, що міститься в документах.

Так, стороною захисту не враховано, що Єдиний реєстр досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 частково містить інформацію про хід досудових розслідувань інших кримінальних правопорушень, а також персональні дані осіб, дотичних до них. При цьому відомості про вказаних осіб, їх процесуальний статус, були відсутні у матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 на момент виконання вимог ст. 290 КПК України. А тому сторона захисту доступу до них не мала.

Наведений висновок Суду ґрунтується на інформації з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 (далі - Реєстр).

Відповідно до п. 11, 16, 24, 26, 78, 152, 159 Розділу ІІ Реєстру кримінальне провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 неодноразово об`єднувалося. Крім цього до моменту надання стороні захисту доступу до усіх матеріалів досудового розслідування (03.10.2023) частину матеріалів виділено з кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 в окремі кримінальні провадження (п. 147, 153, 160 Розділу ІІ Реєстру). Водночас відомості про осіб, дотичних до інших обставин, які були предметом досудового розслідування до моменту їх виділення, мають своє відображення у Єдиному реєстру досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023.

Відтак витребування інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023, про яку просить сторона захисту, становитиме втручання в охоронювану законом таємницю - персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, які знаходяться у володільця персональних даних (п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України). Своєю чергою правомірне отримання такої інформації, як попередньо зазначалося, можливе не інакше як на підставі ухвали слідчого судді/суду про тимчасовий доступ до речей та документів.

Висновок щодо недотримання стороною захисту встановленого КПК України порядку отримання інформації з обмеженим доступом, що міститься в документах, однаково стосується і клопотань про витребування матеріалів оперативно-розшукової справи № 272цт від 07.11.2022, оперативно-розшукових справ відносно ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також оперативно-розшукової справи від 03.03.2023. Адже відповідно до абз. 3 п. 4 ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» інформація про форми, методи і результати оперативно-розшукової діяльності відноситься до державної таємниці.

Не підлягають передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової діяльності, які відповідно до законодавства України становлять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини (абз. 13 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».)

За наведених обставини належить відмовити у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 і обвинуваченого ОСОБА_9 про витребування інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань про об`єднане кримінальне провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, про витребування матеріалів оперативно-розшукової справи № 272цт від 07.11.2022, про витребування оперативно-розшукових справ відносно ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також оперативно-розшукової справи від 03.03.2023.

Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_7 про витребування процесуальних рішень, які були прийняті відносно ОСОБА_10 і ОСОБА_11, колегією суддів встановлено таке.

Як свідчить долучені захисником додатки до клопотання про витребування, у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 перевірялися такі факти:

-07.11.2022 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 висловили прохання надати неправомірну вигоду у сумі 50 000 доларів США для себе та суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду за прийняття рішення в інтересах сторони у справі;

-16.03.2023 учасники організованої групи розподілили раніше одержану неправомірну вигоду у сумі 50 000 доларів США за прийняття рішення суддею Шевченківського районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_13 ;

-01.04.2023 ОСОБА_11 висловив прохання надати для себе та третіх осіб неправомірну вигоду за прийняття рішення про закриття провадження;

-впродовж березня - квітня 2023 року учасники організованої групи одержали для себе та суддів Великої палати Верховного суду, зокрема, для Голови Верховного суду ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 2 800 000 доларів США за задоволення касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 по справі № 910/15551/20, тобто за прийняття рішення в інтересах ОСОБА_14 .

Водночас скерований до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 містить обвинувачення ОСОБА_9 у прийнятті пропозиції неправомірної вигоди для себе та інших суддів Великої Палати Верховного суду у сумі 1 800 000 доларів США, за прийняття рішення по справі № 910/15551/20 в інтересах ОСОБА_14, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, а також в одержанні неправомірної вигоди для себе та інших суддів Великої Палати Верховного суду у сумі 1 798 000 доларів США, за прийняття рішення по справі № 910/15551/20 в інтересах ОСОБА_14, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Наведене вище дає підстави для висновку, що на момент скерування обвинувального акта до суду та, відповідно, виконання вимог ст. 290 КПК України кримінальне провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 здійснювалося виключно за фактом прийняття пропозиції та одержання ОСОБА_9 неправомірної вигоди для себе та інших суддів Великої Палати Верховного суду, за прийняття рішення по справі № 910/15551/20 в інтересах ОСОБА_14, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Матеріали досудового розслідування щодо інших фактів виділені в окремі кримінальні провадження. Таким чином, сторона захисту доступу до них не мала.

На користь даного висновку Суду свідчить реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023, який містить відомості про те, що частину матеріалів виділено з кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023 в окремі кримінальні провадження (п. 147, 153, 160 Розділу ІІ Реєстру).

Таким чином, процесуальні рішення, які були прийняті відносно ОСОБА_10 і ОСОБА_11 (за умови відсутності їх у матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023, наданих стороні захисту на виконання вимог ст. 290 КПК України) складають матеріали досудового розслідування іншого кримінального провадження.

За змістом ст. 6, 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до інформації з обмеженим доступом, в тому числі належить таємна інформація. Зі свого боку таємною визнається інформація, яка містить, зокрема таємницю досудового розслідування.

Зважаючи на те, що таємниця досудового розслідування є охоронюваною законом таємницею, доступ до неї не може бути отриманий шляхом витребування. За наведених обставин у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про витребування процесуальних рішень, які були прийняті відносно ОСОБА_10 і ОСОБА_11, належить відмовити.

Так само за наслідками розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 про витребування додатків до клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), на підставі яких слідчими суддями Вищого антикорупційного суду постановлені ухвали у справах № 991/3885/23, № 991/3886/23, 991/4100/23, Судом не встановлено підстав для його задоволення.

Зазначене пояснюється тим, що клопотання захисника про витребування обґрунтовано загальними формулюваннями та не містить конкретних доводів для оцінки Судом можливості та необхідності витребування вищевказаних відомостей.

Захисник не наводить конкретних відомостей, які викликають сумнів та потребують перевірки у такий спосіб, які конкретно обставини свідчать або можуть свідчити про недотримання належної правової процедури слідчими суддями при наданні дозволу на проведення НСРД.

Крім цього адвокатом не доведено, що у інший спосіб, а саме шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження, неможливо перевірити підстави надання судових санкцій на проведення НСРД.

З огляду на викладене, враховуючи, що під час підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження Судом не досліджуються, у колегії суддів відсутня можливість повно та об`єктивно оцінити доцільність витребування таких документів, які фактично мають бути частиною матеріалів кримінального провадження.

Водночас перевірка обставин надання дозволу на проведення НСРД та, як наслідок, оцінка результатів НСРД на предмет визнання їх належним, допустимим та достовірним доказом, здійснюватиметься Судом на стадії судового розгляду під час дослідження доказів сторони обвинувачення.

За наслідком дослідження скарг сторони захисту Судом встановлено, що захисниками оскаржується наступні рішення органу досудового розслідування та прокурора, прийняті під час досудового розслідування у кримінальному провадженні:

-постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю від 03.05.2023 (№ 15/1182т). Обґрунтовуючи вимогу щодо скасування оскаржуваної постанови, адвокат ОСОБА_7 зазначає, що вона складена неуповноваженою особою. Призначаючи оскаржуваною постановою негласну слідчу (розшукову) дію - спостереження за річчю, фактично здійснено спостереження за особою, яке проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Крім цього вказана постанова, за твердженням захисника, не відповідає вимогам ст. 251 КПК України, адже не містить відомостей про особу, яка буде проводити НСРД;

-постанова про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи від 06.05.2023 (№ 15/1184т). У скарзі адвокат ОСОБА_7 наполягає, що призначення НСРД - виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи не мало на меті розкриття злочинної діяльності організованої групи, адже останньої не існувало. Винесення такої постанови обумовлено необхідністю легалізації аудіо, відеозаписів, зроблених за участю ОСОБА_10 . З цих підстав просив скасувати оскаржувану постанову;

-постанови прокурора від 02.05.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 52023000000000202 та № 52023000000000203 від 01.05.2023. Так, за твердженням захисника ОСОБА_8, названа постанова є незаконною, адже прокурор ОСОБА_15 виніс таку постанову до його повідомлення у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 214 КПК України, про початок досудового розслідування. Таким чином, прийняття постанов відбулось без додержання належної процесуальної процедури, а тому прокурори у кримінальних провадженнях № 52023000000000202 та № 52023000000000203 від 01.05.2023 є неуповноваженими особами. Просив врахувати вказані обставини при вирішенні питання про допустимість доказів обвинувачення;

- постанова прокурора від 02.05.2023 про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження. Відповідно до доводів захисника ОСОБА_8 названа постанова є незаконною з огляду на те, що при винесенні даної постанови прокурор ОСОБА_16 діяв поза межами своїх повноважень. Це твердження адвокат обґрунтував тим, що прокурор ОСОБА_16 включений до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 незаконною постановою прокурора ОСОБА_15 від 02.05.2023, про що йшлось вище. Просив врахувати вказані обставини при вирішенні питання про допустимість доказів, зібраних в об`єднаному кримінальному провадженні;

-постанови прокурора від 03.05.2023 та 11.05.2023 про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину. Обґрунтовуючи незаконність постанов захисник ОСОБА_8 стверджує, що їх винесення та проведення відповідних НСРД відбулось без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім цього наполягав, що контроль за вчиненням злочину не може здійснюватися у випадку прохання неправомірної вигоди, адже така НСРД не може проводитись стосовно вже вчиненого злочину. Разом з цим зазначив, що постанови не відповідають вимогам п. 1 ч. 7 ст. 271 КПК України. Додатково адвокат звернув увагу, що прокурором винесено дві окремі постанови щодо продовжуваного злочину, що не передбачено КПК України. За наведених обставин просив врахувати вказані обставини при вирішенні питання про допустимість доказів обвинувачення;

-постанова детектива від 03.05.2023 про проведення НСРД - спостереження за річчю - грошовими коштами. Обґрунтовуючи незаконність постанов захисник ОСОБА_8 стверджує, що їх винесення та проведення відповідних НСРД відбулось без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім цього наполягав, що фактично детективом відбулась підміна, адже на підставі постанови

про проведення НСРД - спостереження за річчю здійснено НСРД у виді контролю за вчиненням злочину у виді спеціального експерименту. Просив врахувати вказані обставини при вирішенні питання про допустимість доказів обвинувачення;

-постанова детектива від 03.05.2023 про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи. За твердженням захисника ОСОБА_8, названа постанова є незаконною, адже її винесення та проведення відповідної НСРД відбулось без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Додатково наголосив, що ні на момент винесення оскаржуваної постанови, ні пізніше не було доведено існування організованої групи чи злочинної організації. Водночас їх наявність є необхідною при такій НСРД. Крім цього, проведення НСРД не фіксувалось технічними засобами, як того вимагала сама постанова від 03.05.2023. Разом з цим звернув увагу на те, що постанова від 03.05.2023 не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 та ст. 251 КПК України. Підсумовуючи викладене просив врахувати вказані обставини при вирішенні питання про допустимість доказів обвинувачення;

-постанова детектива від 14.03.2023 про проведення ОРЗ - спостереження за річчю. Відповідно до доводів захисника ОСОБА_8 названа постанова є незаконною з огляду на те, що вона не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 та ст. 251 КПК України. Крім цього в постанові мала місце підміна детективом ОРЗ спостереження за річчю замість спостереженням за особою. Просив врахувати вказані обставини при вирішенні питання про допустимість доказів обвинувачення.

Проаналізувавши доводи скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Положеннями ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. При цьому ч. 2 ст. 303 КПК України закріпила право на стадії підготовчого провадження подавати скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування.

Водночас колегія суддів наголошує, що положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17.

Оцінюючи доводи, викладені у скарзі захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, крізь призму мети підготовчого провадження, колегією суддів не встановлено в жодних питань, не вирішення яких під час підготовчого засідання перешкоджало б призначенню судового розгляду. За своєю суттю зазначені у скаргах аргументи впливають на допустимість доказів, які мають відношення до доведення винуватості або невинуватості обвинуваченого. Їх вирішення в обов`язковому порядку тягне за собою необхідність дослідження матеріалів кримінального провадження, що на стадії підготовчого судового засідання не допускається. За таких обставин Суд вважає за необхідне долучити їх до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам за наслідками судового розгляду.

Так само долученню до матеріалів кримінального провадження підлягають заперечення на ухвали слідчих суддів захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 і обвинуваченого ОСОБА_9 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 33-1, 291, 303, 314-316, 369-372 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2023 року за № 52023000000000202, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на 08 год 10 хв 28 серпня 2024 року в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42а.

Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Судовий розгляд здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого та його захисників.

Питання про перелік свідків буде вирішено при встановленні обсягу доказів, що підлягають дослідженню.

Відмовити у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_9 про витребування речей і документів.

Скарги захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 та заперечення на ухвали слідчих суддів захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 і обвинуваченого ОСОБА_9 долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам за наслідками судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3