Документ № 121159504

справа № 991/5582/24

провадження № 11-сс/991/485/24

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5,

за участі захисника ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про застосування запобіжного заходу від 03.07.2024 р., якою частково задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 62022100130000251 від 02.06.2022 р. відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

05.07.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (т. 10 а.с. 1-34), яку передано судді-доповідачу 29.07.2024 року та цього ж дня призначено її до розгляду (т. 10 а.с. 36).

1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9, погодженого з прокурором САП ОСОБА_8, та застосовано до ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 млн. грн., з покладенням на нього у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню через невідповідність висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи, а також у зв`язку з неповнотою судового розгляду. Зокрема, слідчий суддя не дослідив коло службових обов`язків ОСОБА_7 та дійшов хибного висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, оскільки в період з 01.10.2019 по 05.07.2022 р.р. останній займав посаду начальника Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго» та за своїми службовими обов`язками не відповідав за ціни та вибір найбільш економічно вигідних пропозицій. До повноважень ОСОБА_7 не входило також укладення контрактів та закупівля продукції, а лише фактична перевірка контрагентів на їх доброчесність. Натомість, ПрАТ «НЕК «Укренерго» має відокремлений підрозділ, який відповідає за здійснення закупівель. Окрім того, докази сторони обвинувачення, які встановлюють розмір шкоди, є суперечливими, оскільки основою для встановлення збитку в сумі 10 259 375 грн. є дві експертизи, які виконані однією і тією ж експертною установою та одним і тим же експертом. При цьому, експертом взято до уваги лише мінімальні ціни на бронежилети 4-го класу без урахування дефіциту на пропозиції у 2022 році. Водночас, документи, які містять перелік виробників бронежилетів та їх пропозицій, які начебто відслідковувалися працівниками ПрАТ «НЕК «Укренерго», у 2022 році не надавали жодних пропозицій та їх діяльність була сумнівною. Наведене нівелює твердження сторони обвинувачення про те, що саме ОСОБА_7 вирішував, у кого буде здійснюватися закупівля бронежилетів. У клопотанні детектива не наведено обґрунтовані доводи щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу. Зокрема, ОСОБА_7, який має трьох неповнолітніх дітей, після отримання повідомлення про підозру жодного разу не виїжджав за кордон. При цьому, він вже тривалий час не працює в ПрАТ «НЕК «Укренерго», що свідчить про відсутність у нього доступу до підприємства та можливості впливу на працівників, в тому числі і знищення документів. Крім того, ОСОБА_7 є обвинуваченим в іншому провадженні, в рамках якого відносно нього жодного разу не обирався запобіжний захід, що вказує на сумлінне виконання ним обов`язків. Щодо посилання детектива на переписку між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про вплив на експертів, то це лише припущення. Окремо наголошує на непомірності визначеної слідчим суддею застави, оскільки за період 2022-2024 р.р. дохід ОСОБА_7 склав 1 566 643,08 грн. на рік. Наразі ОСОБА_7 працює на посаді заступника директора міжнародного співробітництва ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ УКРАЇНА» з посадовим окладом 3 000 грн., а його дружина ОСОБА_12 за 2023-2024 р.р. отримала прибуток на суму 123 000 грн. та 46 589,60 грн., відповідно.

2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково наголосив, що ОСОБА_7 очолював Департамент безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго» та до його повноважень не входила перевірка цін закупівель, а лише перевірка контрагента та його доброчесність, тоді як ПрАТ «НЕК «Укренерго» має окремий підрозділ щодо проведення закупівель. Також, згідно аналізу ринку, на той момент закупівля бронежилетів здійснювалась від 18 тис. грн. за одиницю, а висновки експертизи це не враховують. Висновок слідчого судді про наявність ризику переховування від суду є лише припущенням. Не підтвердженим є і ризик тиску на свідків. Щодо розміру застави, він обґрунтовується розміром збитків, який встановлено лише на підставі однієї експертизи. Крім тоо, ОСОБА_7 інкримінуються події 2020-2022 рр., проте його майновий стан для визначення розміру застави взято за 17 років.

Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника та додатково зазначив, що у березні 2022 року виникла необхідність у закупівлі бронежилетів як для співробітників ПрАТ «НЕК «Укренерго», які виїжджають на ремонти об`єктів, так і в наданні допомоги військовим для забезпечення їх засобами захисту. В той же час, вони отримували інформацію, що на складах немає нічого і немає можливості закупити. Після чого до них звернувся представник ТОВ «Топ Трейдінг Лайн», який у подальшому надіслав комерційну пропозицію. Будь-яких мотивів купити бронежилети саме у вказаного товариства у нього не було. Втім, на той час не було і альтернативи. Зауважив, що не має паспортів іноземних держав і ніколи не звертався за їх отриманням. Щодо перетину державного кордону України через ОСОБА_13 напередодні повномасштабного вторгнення на 2 години, пояснив, що на той час його діти перебували у його батька, який наразі проживає на території АР Крим.

Прокурор ОСОБА_8 заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність. Зазначив, що ТОВ «Топ Трейдінг Лайн» займається оптовою торгівлею зерном, кормами для тварин, наданням офісних комбінованих послуг. Станом на березень 2022 року вказане товариство не мало ліцензії на виробництво засобів індивідуального захисту, зокрема бронежилетів. Собівартість бронежилета, згідно вилучених у ТОВ «Топ Трейдінг Лайн» документів, становила 4,214 грн. 93 коп. При цьому, вага придбаного у вказаного товариства бронежилету становить близько 10 кг. Окрім того, він горить від потрапляння куль. Слідчий суддя дійшов вірного висновку, що саме на ОСОБА_7 було покладено повноваження щодо вибору цін. Стороною обвинувачення надано листування ОСОБА_14 із ОСОБА_7, у ході якого останній переконував ОСОБА_14 в тому, що найбільш вигідною пропозицією є закупівля бронежилетів у ТОВ «Топ Трейдінг Лайн». Окремо наголосив на існуванні ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також повідомив, що визначена слідчим суддею застава внесена у повному обсязі.

3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про застосування запобіжного заходу.

За змістом клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62022100130000251 від 02.06.2022 р., зокрема, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7, перебуваючи на посаді начальника Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго», не маючи будь-яких запитів від військових, правоохоронних та інших представників державної влади або військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, на придбання засобів індивідуального захисту, в період часу з 19.03.2022 по 29.04.2022 року, діючи умисно, усвідомлюючи, що до кола його службових повноважень входить перевірка контрагентів, якості товару, ціни, вибір найбільш економічно вигідних пропозицій, попередження завдання збитків товариству, а також контроль у сфері економічної безпеки, фінансовий контроль та контроль витрат товариства, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди від ТОВ «Топ Трейдінг Лайн», заздалегідь знаючи, що цінова пропозиція на бронежилети, яка надана останнім у сумі 16 500 грн. за одну одиницю, є значно вищою від тієї, яку можуть запропонувати інші постачальники, середня пропозиція яких у вказаний період складала 8 166,67 грн., використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вчинив усі необхідні дії для перерахування на користь ТОВ «Топ Трейдінг Лайн» коштів у сумі 20 212 500 грн. за 1 225 бронежилетів, тим самим, спричинивши тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 10 259 375 грн.

Відтак, ОСОБА_7 підозрюється в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В обґрунтування необхідності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави детектив у клопотанні зазначив про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно вплинути на свідків, експерта та інших учасників у даному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, як зазначається у клопотанні, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, згідно зі змістом клопотання, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік та копії яких додані до клопотання, у 9-ти томах.

3.2. Мотиви слідчого судді.

Постановляючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею надана оцінка наявності обґрунтованості підозри, існуванню ризиків та іншим обставинам, які враховуються в порядку ст. 178 КПК України.

За результатом дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя погодився з доводами клопотання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, слідчий відхилив версію сторони захисту про те, що останній не мав повноважень на укладення контрактів та закупівлю бронежилетів, тому не може бути суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки згідно трудового договору, а також Положення про Департамент безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго», ОСОБА_7 мав здійснювати перевірку контрагентів, якість товару, ціни, вибір найбільш економічно вигідних пропозицій, попередження завдання збитків товариству, а також контроль у сфері економічної безпеки, фінансовий контроль та контроль витрат товариства. Зловживання саме цими повноваженнями, згідно з повідомленням про підозру, ставиться у вину ОСОБА_7 . Водночас, слідчий суддя наголосив, що поняття службового зловживання охоплює як дії особи, вчинені в межах компетенції, так і з виходом за неї.

За висновком слідчого судді, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності. Натомість, доводи захисту щодо її необґрунтованості зводяться до оцінки достатності доказів, які б доводили винуватість підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, хоча на даному етапі слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не надається оцінка доказам з точки зору їх допустимості та достатності для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя також дійшов висновку щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно вплинути на свідків, інших осіб у провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Разом з тим, заявлений стороною обвинувачення ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного ОСОБА_7 не може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, ніж застава у розмірі, достатньому для забезпечення виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано документи, що характеризують особу підозрюваного, наявність у нього та його дружини значного переліку рухомого та нерухомого майна, а також значну кількість та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені щодо підозрюваного.

З урахуванням вищенаведених обставин, при визначенні розміру застави слідчий суддя вийшов за межі, визначені ст. 182 КПК України, втім, посилаючись на не підтвердження одного із заявлених стороною обвинувачення ризиків, дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 5 млн. грн., який, на його думку, не є завідомо непомірним, але цілком здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У випадку внесення застави, на підозрюваного строком на два місяці, тобто до 03.09.2024 року включно, покладено обов`язки, визначені п. п. 1-4, 8. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

4. Мотиви суду.

4.1. Щодо доводів апеляційної скарги захисту про відсутність обґрунтованої підозри.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження віднесено запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Жоден із заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі і застосування запобіжного заходу, не може застосовуватися без доведення обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення. Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчим суддею, судом в ході розгляду відповідного клопотання слідчого.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст. Відтак, повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка набула статусу підозрюваного, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість належним чином реалізовувати функцію захисту.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

Так, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Також, повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акту. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.

Проаналізувавши зміст повідомлення про підозру та матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного ОСОБА_7 з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 364 КК, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування щодо нього та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З такими висновками цілком погоджується і колегія суддів, оскільки слідчим суддею було повно та всебічно досліджено наявні в матеріалах клопотання докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони свідчать про наявність достатніх підстав для повідомлення про підозру та її обґрунтованість, а у відповідному розділі оскаржуваної ухвали на обґрунтування цього висновку наведено перелік відповідних доказів та детально розкрито їх зміст (т. 9 а.с. 191-193). Дослідивши наведені матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що зібрані матеріали є достатніми для переконання стороннього об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, щодо якого йому повідомлено про підозру, а зібрані слідством документи на цьому етапі з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують його з обставинами, викладеними у повідомленні про підозру, та свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_7 повноважень на укладення контрактів та закупівлю бронежилетів, а отже, що він не може бути суб`єктом інкримінованого йому злочину, колегія суддів не вважає їх слушними оскільки в матеріалах провадження міститься трудовий договір № 5 та додаток № 1 до нього, а також Положення про Департамент безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго», якими визначено компетенцію, задачі, функції й обов`язки, характер виконуваної роботи та повноваження ОСОБА_7 на посаді «начальник Департаменту безпеки», яку він обіймав станом на час подій, які розслідуються. Зокрема, ОСОБА_7, обіймаючи відповідну посаду, мав здійснювати перевірку контрагентів, якість товару, ціни, вибір найбільш економічно вигідних для ПрАТ «НЕК «Укренерго» пропозицій, попередження завдання йому збитків, а також контроль у сфері економічної безпеки, фінансовий контроль та контроль витрат товариства (т. 1 а.с. 155-162).

Окрім того, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недостовірності проведених у даному провадженні експертиз, оскільки на даному етапі розслідування суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення злочину є ймовірною та за встановлених обставин достатньою для подальшого розслідування з метою висунення обвинувачення або спростування підозри.

Наведена стороною захисту версія подій щодо закупівлі на початку 2022 року бронежилетів як для співробітників ПрАТ «НЕК «Укренерго», так і для військових, а також щодо відсутності на той час на ринку будь-якої альтернативи серед постачальників та виробників, колегією суддів також не сприймається як переконлива. Водночас, ці доводи можуть бути предметом перевірки з наданням відповідної оцінки під час подальшого досудового розслідування. До того ж, на момент повідомлення особі про підозру не є необхідним встановлення усіх елементів складу інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування фактично і здійснюється з тією метою, аби встановити всі чотири елементи відповідного складу злочину, а також встановити всі його кваліфікуючі ознаки.

Враховуючи вищенаведені висновки та зважаючи, що за результатом апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим - відсутні.

4.2. Щодо доводів апеляційної скарги захисту про відсутність ризиків.

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі встановив наявність чотирьох із п`яти ризиків, наведених детективом у клопотанні, що передбачені п. п 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В той же час, сторона захисту не погоджується з існуванням жодного із них.

Надаючи оцінку наявності існування ризику переховування, колегія суддів враховує та оцінює сукупність відомостей щодо майна підозрюваного, яке є достатнім для переховування від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_7 є батьком трьох неповнолітніх дітей, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надає йому право виїздити за межі території України. З огляду на відомості Державної міграційної служби України, підозрюваний неодноразово перетинав державний кордон під час дії воєнного стану, в тому числі неодноразово автотранспортом до Республіки Молдова. Також, він володіє паспортом громадянина РФ та наприкінці жовтня 2022 року отримав свідоцтво про присвоєння ИИН НОМЕР_1, а його батько ОСОБА_15 є позаштатним радником ОСОБА_16 на території тимчасово окупованого Криму, що підтверджується листом СБУ від 13.02.2024 р. № 30/1/4-2222 (т. 1 а.с. 89-93), що свідчить про можливість виїхати за межі України та на частину території, тимчасово непідконтрольній українській владі. При оцінці наявності цього ризику також підлягає застосуванню практика ЄСПЛ, згідно з якою, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винуватим, хоча і не може бути визначальним фактором, але враховується при оцінці такого ризику.

Оцінюючи ризик знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 як колишній начальник Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго» може через раніше підконтрольних йому осіб, з якими він продовжує зберігати тісні відносини, знищити будь-який із документів, які перебувають у володінні ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Топ Трейдінг Лайн». Враховуючи, що досудове розслідування ще триває і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у провадженні, наведені обставини вказують на існування вказаного ризику.

Оцінюючи ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших учасників провадження, колегія суддів враховує, що вплив може полягати у здатності особи завдяки її авторитету, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам вносити певні суттєві корективи у показання таких осіб. В цьому контексті колегія суддів враховує листування ОСОБА_7 з ОСОБА_11, у якому останні обговорювали чернетку висновка експерта, зокрема редагували потрібну їм ринкову ціну на бронежилети від ТОВ «Топ Трейдінг Лайн» для забезпечення відсутності висновку щодо завданих збитків внаслідок їх придбання, після чого, такий висновок був підписаний експертами. Водночас, доводи сторони захисту щодо неможливості впливу підозрюваного на свідків, оскільки ОСОБА_7 не працює в ПрАТ «НЕК «Укренерго», є неспроможними, оскільки він тривалий час працював в ПрАТ «НЕК «Укренерго», набув відповідні зв`язки з працівниками та може їх використати для безпосереднього чи опосередкованого впливу на вже допитаних у цьому провадженні свідків.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, колегія судів погоджується з висновком слідчого судді про його наявність, оскільки наразі ОСОБА_7 є обвинуваченим в іншому провадженні за ч. 2 ст. 367 КК України.

Посилання сторони захисту на документальне непідтвердження встановлених ризиків спростовується матеріалами провадження та доказами, зібраними органом досудового розслідування у вигляді протоколів допиту, протоколів оглядів вилучених мобільних телефонів, планшетів тощо, які у достатній мірі переконують колегію суддів у їх наявності.

Що стосується заявленого стороною обвинувачення ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею, колегія суддів не вдається до оцінки висновків оскаржуваної ухвали про його відсутність, оскільки ці висновки прокурором не оскаржені.

4.3. Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, ніж застава.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені у ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є особисте зобов`язання та особиста порука.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема і ті, які визначені п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, з чим погоджується і колегія суддів. Крім того, в апеляційній скарзі стороною захисту не порушується питання щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді поруки або особистого зобов`язання, натомість, ставиться вимога про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в цілому, а відтак, колегія суддів не вдається до додаткової оцінки обставин, що стосуються вирішення даного питання.

4.4. Щодо доводів стосовно розміру застави.

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, зокрема матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Колегія суддів враховує, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру, є тяжким та, у відповідності до примітки ст. 45 КК України, відноситься до корупційних.

Відповідно до абз. 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 р., корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства.

Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.

Відтак, корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває фінансову систему, наслідками чого можуть бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій, тим паче під час військової агресії з боку РФ. Вчинення корупційного злочину начальником Департаменту безпеки ПрАТ «НЕК «Укренерго», суть якого полягає у придбанні бронежилетів у заздалегідь визначеної компанії за завищеною ціною, підриває не тільки довіру суспільства до держави та державних інститутів, а й до спроможності державних службовців захищати національні інтереси через використання посади для власного збагачення.

Окремо слід врахувати, що розслідуваний злочин стосується закупівель в сфері оборони, а отже, безумовно впливає на рівень обороноздатності країни, яка перебуває у стані захисту від неспровокованої збройної агресії з боку Російської Федерації.

Відтак, розмір застави, що у даному випадку застосовується до підозрюваного ОСОБА_7, повинен бути таким, щоб, з одного боку, загроза його втрати утримувала підозрюваного від намірів порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не був для нього завідомо непомірним, що призведе до неможливості його внесення. Водночас, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду, а орієнтирами можуть бути майновий стан підозрюваного та обставини розслідуваного злочину.

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_12 на праві власності належить: 1) квартира у АР Крим; 2) дві квартири у АДРЕСА_3 ; 5) земельна ділянка площею 0,3 га у Київська області; 6) 1/3 частина нежитлового приміщення у м. Києві; 7) садовий будинок площею 250,4 м. кв. у м. Києві; 7) автомобіль VOLKSWAGEN ID.4 CROZZ PRO; 8) автомобіль MERCEDES-BENZ ML 350. При цьому, у період з 2007 по 2024 роки ОСОБА_7 отримав доходи в сумі 25 220 602,85 грн.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що за період 2022-2024 р.р. дохід ОСОБА_7 склав 1 566 643,08 грн. на рік, а його дружина ОСОБА_12 за 2023-2024 р.р. отримала прибуток на суму лише 123 000 грн. та 46 589,60 грн., відповідно, що, на їх думку, свідчить про неправильність визначення слідчим суддею майнового стану підозрюваного та про надмірність визначеного йому розміру застави, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність у власності родини ОСОБА_17 значної кількості рухомого та нерухомого майна спростовує вказані доводи та свідчить про приховування ними свого реального фінансового стану.

Крім того, згідно інформації, отриманої працівниками СБУ на виконання доручення НАБУ, у 2022-2023 р.р. ОСОБА_7 регулярно відвідував АР Крим, здійснюючи приватні виїзди до Республіки Молдова, для підтримання зв`язків зі своїми батьками (громадянами РФ) - ОСОБА_15, який є позаштатним радником ОСОБА_16, та ОСОБА_18, а також задля вчинення правочинів та виведення ним коштів до третіх країн (т. 1 а.с. 8-93).

У клопотанні про застосування запобіжного заходу ставилось питання про визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 10 278 200 грн. Натомість, враховуючи всі вищенаведені обставини даного провадження та відсутність одного із заявлених стороною обвинувачення ризиків, слідчий суддя визначив значно менший розмір застави, ніж просила сторона обвинувачення.

З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційного злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7, а також враховуючи ступінь втручання, здійснення якого допускається законодавцем під час застосування заходів забезпечення у кримінальних провадженнях за підозрою осіб у скоєнні корупційних кримінальних правопорушень, розмір застави може і має бути визначеним на рівні, необхідному для забезпечення дієвості такого заходу. Відтак, колегія суддів доходить до переконання, що визначений слідчим суддею розмір застави не є явно непомірним для підозрюваного, з огляду на його майновий стан, а також наявність у власності рухомого та нерухомого майна, та здатен запобігти встановленим ризикам і забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків під загрозою звернення внесених коштів у дохід держави в разі їх невиконання.

Крім цього, під час апеляційного розгляду встановлено, що за підозрюваного ОСОБА_7 наступного дня після постановлення оскаржуваної ухвали було внесено заставу у розмірі, який йому визначив слідчий суддя. Відтак, доводи апеляційної скарги щодо завідомо непомірного для підозрюваного розміру застави не є слушними.

5. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга захисника містить посилання на те, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, втім оскаржувана ухвала містить належне обґрунтування всіх істотних обставин, що підлягають встановленню та оцінці, про що зазначено вище. Решті доводів апеляційної скарги захисника, зокрема, щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, колегією суддів також надана правова оцінка у розділі 4 ухвали, та вони відхилені.

Доводи щодо непомірності визначеного розміру застави, з посиланням на неповноту врахування слідчим суддею обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, під час апеляційного розгляду також не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.07.2024 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4