- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
справа № 991/5210/24
провадження № 11-сс/991/474/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - захисника підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 р., -
ВСТАНОВИЛА:
1.Процедурні питання.
28.06.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 р. (т. 2 а.с. 157-167).
Ухвалою судді-доповідача від 28.06.224 р. зазначену апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 2 а.с. 169).
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження встановлено, що 18.06.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, тоді як повний її текст проголошено 24.06.2024 року. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обчислюється відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України - протягом п`яти днів з дня її оголошення. За викладених обставин, 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 19.06.2024 року та сплинув 24.06.2024 року (з врахуванням того, що останній день припадав на вихідний день - неділя, 23.06.2024). Відтак, звернення адвоката ОСОБА_9 з апеляційною скаргою на вказану ухвалу 27.06.2024 року відбулося поза межами встановленого строку. При цьому, враховуючи позицію Об`єднаної палати ККС ВС у постанові від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), зокрема те, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України, а також той факт, що адвокат ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали (з урахуванням вихідних днів), клопотання адвоката задоволено та їй поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
2.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 р. задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10, погоджене з прокурором САП ОСОБА_7, та обрано стосовно ОСОБА_8, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, визначено, що після затримання підозрюваного ОСОБА_8 не пізніше 48 годин із часу його доставки до місця кримінального провадження слід розглянути за його участі питання щодо застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам провадження. Зокрема, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на свідків. Натомість, ОСОБА_8 є громадянином США, де має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Крім того, він обізнаний про свій статус підозрюваного у даному провадженні, оскільки 07.05.2021 року йому вручено повідомлення про підозру в порядку виконання запиту про міжнародну правову допомогу. У подальшому, 05.12.2023 року ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у аналогічний спосіб. Після чого, він особисто звернувся до детектива з листом, у якому зазначив, що планує співпрацювати з органом досудового розслідування. Адвокат ОСОБА_11, який захищає інтереси ОСОБА_8, повідомив орган досудового розслідування, що останній станом на 12.01.2024 рік не їздив до України у зв`язку з війною. Посилаючись на ст. 138 КПК України, стверджує про наявність поважної причини неприбуття ОСОБА_8 до детектива, зокрема - військові дії на території України. Відтак, підозрюваний не переховується від органів досудового розслідування, місце проживання не змінює, отримує всі процесуальні документи і намагається співпрацювати з органом досудового розслідування, а тому ризик переховування не доведено. Окрім того, висновок слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків у провадженні є лише припущенням, оскільки з моменту, коли ОСОБА_8 дізнався про свій статус підозрюваного, він не вчинив жодних дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків.
3.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з наведених у скарзі підстав. Додатково наголосила, що стороною обвинувачення не доведено наявності тих ризиків, на які вона посилається у клопотанні про обрання запобіжного заходу. Відтак, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Прокурор ОСОБА_7 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на її необґрунтованість. Додатково наголосила, що повідомлення про підозру та повістки про виклики вручались ОСОБА_8 в рамках міжнародної правової допомоги. Перше повідомлення про підозру та виклики до детектива для здійснення слідчих дій було здійснено у 2021 році. На той момент в Україні не було введено воєнний стан, а тому ОСОБА_8 мав можливість прибути до детектива, однак цього не зробив. У 2023 році повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повістки про виклик також направлено йому в рамках міжнародного співробітництва, однак він знову не з`явився, а його адвокат послався на неможливість прибуття у зв`язку з воєнним станом в Україні.
Підозрюваний ОСОБА_8 повідомлений про час та місце судового розгляду у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193, ч. 1 ст. 297-5 КПК України КПК України, тому його неявка не перешкоджає судовому розгляду.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
4.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про застосування запобіжного заходу.
За змістом клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 а, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000771 від 28.08.2019 р., зокрема за підозрою ОСОБА_8 а у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згідно зі змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, перелік та копії яких додані до клопотання.
В обґрунтування необхідності обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у клопотанні вказано про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у провадженні. При цьому, детектив посилається на обставини, які підтверджують обізнаність ОСОБА_8 про існування кримінального провадження щодо нього та повідомлення йому про підозру.
3.2.Мотиви слідчого судді.
Постановляючи рішення про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею надана оцінка обґрунтованості підозри, існуванню ризиків та іншим обставинам, які враховуються в порядку ст. 178 КПК України.
За результатом дослідження доказів, слідчий суддя погодився з доводами клопотання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за обставин, викладених у клопотанні, зміст якого зводиться до наступного: громадянин США ОСОБА_8 в період з 11.10.2011 по 05.06.2013 р.р. своїми діями, що виразились у заздалегідь обіцяному приховуванні коштів, отриманих злочинним шляхом, сприяв першому заступнику генерального директора ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» ОСОБА_12 в реалізації його злочинного умислу на розтрату майна підприємства. Зокрема, діючи як пособник, будучи обізнаним, що компанією «REMAX LTD» послуги та роботи, зазначені в агентській угоді від 11.10.2011 р. № 1/2011, не надавались, ОСОБА_8 склав та видав від імені вказаної компанії акти приймання, чим забезпечив перерахування грошових коштів підприємства в сумі 1 258 500 доларів США на рахунок компанії «REMAX LTD» та у подальшому здійснив перерахування вказаних коштів з рахунку компанії «REMAX LTD» на рахунки інших компаній і фізичних осіб, в тому числі своєї дружини ОСОБА_13 .
Також, слідчий суддя погодився з доводами клопотання щодо існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, висновок про наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 є громадянином США, отже має легальні підстави для постійного перебування за межами України; він обізнаний про здійснення провадження; неодноразово викликався до органу досудового розслідування, проте за повістками не з`явився; 03.06.2021 року після повідомлення про підозру звернувся до детектива із листом, у якому зазначив, що планує співпрацювати із органом досудового розслідування, втім на виклики детектива не з`явився; його адвокат ОСОБА_11 повідомив уповноважені особи Федерального бюро розслідувань США, що ОСОБА_8 не може приїхати до України через війну; тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки. На переконання слідчого судді, така поведінка підозрюваного свідчить про те, що останній, усвідомлюючи правові наслідки повідомлення його про підозру у вчиненні злочину, передбачаючи ймовірність застосування щодо нього запобіжного заходу, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідків у провадженні, слідчий суддя виходив із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у провадженні на різних його етапах, та дійшов висновку про те, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. При цьому, наголосив, що допитані як свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 підтвердили, що були знайомі з ОСОБА_8, оскільки особисто зустрічались з ним в США приблизно в період вчинення злочину і на вказаній зустрічі був присутній ОСОБА_12 як представник ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану». Наведене дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_8 відомі особи (анкетні дані), які можуть володіти інформацією, що може стосуватися обставин інкримінованого йому злочину та мати суттєве значення для розслідування цього провадження. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
4.Мотиви суду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 не ставить під сумнів висновки оскаржуваної ухвали щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри в інкримінованому йому злочині, доведеності набуття ним статусу підозрюваного та оголошення його у міжнародний розшук, а оскаржує лише висновок про доведеність існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування від органу досудового розслідування та суду, а також незаконний вплив на свідків у провадженні.
Відповідно, перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється виключно в частині правильності зазначених висновків.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Захисник у своїй апеляційній скарзі наголошує на відсутності ризику переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування, оскільки останній є громадянином США, де має постійне місце проживання, втім у зв`язку з війною в Україні не може приїхати на виклики детектива для здійснення процесуальних дій.
З такими доводами сторони захисту колегія суддів не погоджується.
З матеріалів провадження вбачається, що 28.09.2019 року з кримінального провадження № 32014080000000003 від 09.01.2014 р. за ч. 2 ст. 364 КК за підозрою ОСОБА_12 у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, виділено матеріали досудового розслідування щодо вчинення громадянином США ОСОБА_17 . Моксон пособництва у зловживанні ОСОБА_12 службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та присвоєно виділеному провадженню № 52019000000000771 (т. 1 а.с. 19).
11.02.2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції Закону № VI від 07.04.2011 р.), а саме у пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки (т. 1 а.с. 32-37).
Оскільки підозрюваний є громадянином США та проживає у США, то на виконання запиту сторони обвинувачення про міжнародну правову допомогу компетентні органи США вручили ОСОБА_8 вказане повідомлення про підозру, пам`ятку про права та обов`язки, а також повістку про його виклик до детектива на 14.06.2021 року, що підтверджується відповідним підписаним бланком від 07.05.2021 року (т. 1 а.с. 38-40, 42-48).
03.06.2021 року ОСОБА_8 звернувся до детектива із листом, у якому підтвердив свою обізнаність про свій статус у провадженні та зазначив, що планує співпрацювати із органом досудового розслідування, а також зробить усе, залежне від нього, для належного сприяння (т. 1 а.с. 49-51).
Втім, на виклик до детектива на 14.06.2021 року ОСОБА_8 не з`явився, а обставини, які перешкодили йому це зробити, не повідомив. Отже, підозрюваний без поважних причин не з`явився на виклик до органу досудового розслідування.
14.06.2021 року постановою детектива ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, оскільки останній на виклик органу досудового розслідування, вручений йому 07.05.2021 року у порядку надання міжнародної правової допомоги компетентними органами США, не з`явився (т. 1 а.с. 25).
10.05.2023 року органом досудового розслідування складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (у редакції від 05.04.2001 р.), а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах (т. 1 а.с. 54-59).
Зазначене повідомлення про підозру, разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного вручено ОСОБА_8 05.12.2023 року в аналогічний спосіб - у порядку виконання компетентним органом США запиту про міжнародну правову допомогу, що підтверджується копією запиту від 10.05.2023 р. про міжнародну правову допомогу у провадженні № 52019000000000771 та матеріалами, отриманими за результатами його виконання. Окрім того, на виконання вказаного запиту компетентні органи США вручили ОСОБА_8 повістки про його виклик до детектива НАБУ на 08.01.2024 року, 15.01.2024 року та 22.01.2024 року для здійснення процесуальний дій (т. 1 а.с. 60-74, 82).
Втім, на вищевказані виклики до детектива НАБУ ОСОБА_8 повторно не з`явився, а обставини, які перешкодили йому це зробити, в черговий раз не повідомив. Відтак, підозрюваний повторно без поважних причин не з`явився на виклик до органу досудового розслідування. При цьому, 05.12.2023 року у ході надання пояснень компетентним органам США ОСОБА_8 заперечив свою причетність до обставин даного провадження та зобов`язався зв`язатись з уповноваженими особами з України для подальшого обговорення даної ситуації (т. 1 а.с. 81).
Окрім того, у ході виконання запиту про міжнародну правову допомогу щодо вручення повісток про виклик до НАБУ, уповноважені особи Федерального бюро розслідувань США з`ясували, що інтереси підозрюваного у межах цього провадження представляє адвокат ОСОБА_11 . У ході розмови з компетентними органами США адвокат повідомив, що ОСОБА_8 станом на 11.01.2024 року не їздив до України, оскільки це небезпечно через запроваджений воєнний стан, та зазначив, що у разі наявності питань від Міністерства юстиції України зацікавлені особи можуть зв`язатись з ним за номером телефону його офісу (т. 1 а.с. 84).
У подальшому, 18.01.2024 року ОСОБА_11 засобами електронного зв`язку надіслав детективу листа, яким підтвердив, що 05.12.2023 року ОСОБА_8 отримав повістку, однак не був достатньо ознайомленим з викликом та обставинами підозри, оскільки не мав можливості проконсультуватись з адвокатом до визначеної у повістці дати. До того ж, наголосив, що у ст. 138 КПК України визначено підстави, які виправдовують неприбуття підозрюваного на виклик, зокрема, інші обставини, які об`єктивно перешкоджають прибуттю особи за викликом. Наразі відвідувати Україну небезпечно через війну, а Державний департамент США та Посольство США в Україні рекомендують утриматись від поїздок до України, підсумувавши, що за таких обставин підозрюваний безглуздо поставив би під загрозу своє життя, приїхавши в Україну поки у ній триває війна (т. 1 а.с. 91).
Надаючи оцінку наведеним обставинам, які не заперечувалися під час апеляційного розгляду, колегія суддів виходить з того, що прибуття до детектива, прокурора, слідчого судді на виклик є обов`язком підозрюваного відповідно до ст. 42 КПК України, а тому підлягає безумовному виконанню.
Натомість, підозрюваний ОСОБА_8, будучи обізнаним про існування даного кримінального провадження та свій статус підозрюваного у ньому, отримавши 07.05.2021 року виклик до детектива на 14.06.2021 року, не з`явився до НАБУ. Жодних причин свого неприбуття органу досудового розслідування він не повідомив. Апеляційна скарга захисника також не містить жодних посилань на дійсні перешкоди для підозрюваного - зокрема, у 2021 році, коли в Україні не було воєнного стану, прибути до детектива НАБУ.
Стосовно подальших викликів підозрюваного ОСОБА_8 до детектива НАБУ у 2024 році, колегія суддів не приймає посилання захисника на воєнний стан в Україні як на поважну підставу неприбуття, оскільки про існування цього провадження підозрюваний знає з 2021 року. Окрім того, захисником не наведено жодних доводів та не надано відповідних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_8 дійсних перешкод у період з 07.05.2021 року (день вручення першого повідомлення про підозру) до 24.02.2022 року (день повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну) з`явитись до детектива НАБУ.
При цьому, згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 р., місто Київ станом на даний час не вважається територією воєнних (бойових) дій та не перебуває в тимчасовій окупації. Всі державні установи, розташовані у м. Києві, працюють у штатному режимі.
Дійсно, підозрюваний ОСОБА_8 є громадянином США, втім, в рамках даного провадження він є підозрюваним, а відповідно, згідно з КПК України на нього покладено процесуальні обов`язки, зокрема - прибувати за викликом до детектива.
Окрім того, з огляду на сталу практику ЄСПЛ, сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання («Чірікоста і Віола проти Італії»).
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що така поведінка підозрюваного свідчить про те, що останній, усвідомлюючи правові наслідки повідомлення його про підозру у вчиненні злочину, передбачаючи ймовірність застосування щодо нього запобіжного заходу, враховуючи також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі доведення його вини, переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Отже, існування вказаного ризику стороною обвинувачення доведено.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваний не переховується від органів досудового розслідування, отримує всі процесуальні документи і намагається співпрацювати з органом досудового розслідування колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки, як вже зазначалося вище, жодних дій, які б свідчили про співпрацю з органом досудового розслідування, з боку підозрюваного вчинено не було.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та дійшов правильного висновку про те, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, колегія суддів також враховує, що допитані як свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 підтвердили, що знайомі з ОСОБА_8, особисто зустрічались з ним в США приблизно в період вчинення злочину і на вказаній зустрічі був присутній ОСОБА_12 як представник ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» (т. 2 а.с. 15-24). Отже, викладене дає достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому провадженні.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Доводам апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, колегією суддів надана правова оцінка у розділі 4 цієї ухвали, та вони відхилені. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4