Документ № 121184125

Справа № 991/7694/24

Провадження № 1-кс/991/7727/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2024 року за № 52024000000000115, за підозрою

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шахтарськ Донецької області, зареєстрований: АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 19 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, у якому він просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2024 року, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також слідчими ГСУ Національної поліції, у тому числі ОСОБА_12, прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, у тому числі ОСОБА_13 ;

- утримуватися від спілкування з працівниками Департаменту стратегічних розслідувань з приводу обставин, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2024 року за № 52024000000000115.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2024 року за № 52024000000000115, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4, що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів. Також погодився з позицією сторони захисту щодо можливості надання підозрюваному дозволу на пересування у межах Київської області.

2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 частково не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Зокрема, адвокат ОСОБА_5 (1) просила врахувати, що ОСОБА_4 у межах професійної діяльності необхідно вільно пересуватися у межах території Київської області, а тому просила обов`язок не відлучатися з м. Києва змінити на територію Київської області, тобто розширити територію, у межах якої підозрюваний ОСОБА_4 зможе пересуватися, (2) наголосила на тому, що ОСОБА_4 було звільнено зі служби в поліції, що, на її переконання, свідчить про зменшення ризику незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково оцінити:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов`язків;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.2. Обставини, встановлені слідчим суддею

Ухвалою слідчого судді від 12 квітня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначена застава у розмірі 3 000 000 грн, та, у випадку внесення застави, покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Зазначена ухвала була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2024 року залишена без змін.

29 квітня 2024 року підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави. Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 11 жовтня 2024 року включно.

Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків було продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року до 25 серпня 2024 року.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

3.3.1. Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.3.2. Згідно з повідомленням про підозру від 11 квітня 2024 року кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_4 за таких обставин.

31 січня 2024 року ОСОБА_4 призначено на посаду головного оперуповноваженого 4-го відділу (протидії організованим злочинним групам у паливно-енергетичному комплексі, сфері природних ресурсів та екології) 8-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - ДСР), територіальна юрисдикція якого поширювалася, зокрема, на Київ та Київську область.

Старшим слідчим в особливо важливих справах другого відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2021 року за № 42021000000002286, процесуальне керівництво в якому здійснює група прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

У ході досудового розслідування 25 липня 2023 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Крім того, під час досудового розслідування слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за оперативного супроводження працівників ДСР проведено обшуки за місцем знаходження юридичних осіб, афілійованих зі ОСОБА_7, а також працівників та службових осіб вказаних підприємств, під час яких вилучено майно (екскаватори, трактори, вантажні автомобілі та іншу спецтехніку), на яке ухвалами слідчого судді накладено арешт.

У ході досудового розслідування матеріали стосовно ОСОБА_7 28 серпня 2023 року виділені в окреме провадження № 12023000000001563.

У листопаді 2022 року після проведення обшуків за місцями здійснення господарської діяльності ТОВ «ПЕТРАГРАНІТ», ТОВ «НЕРУДБУДПОСТАЧ», ТОВ «ПЕТРАБУД», які афілійовані зі ОСОБА_7, ОСОБА_4 повідомив останнього про можливість вирішення питання щодо припинення кримінального переслідування за умови одержання ним неправомірної вигоди в сумі 150-180 тис. доларів США.

Упродовж липня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи біля магазину «НОВУС» поблизу Окружної дороги у м. Києві, зустрівся з братом підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та висловив прохання надати для себе, службових осіб ДСР, ГСУ НПУ та Офісу Генерального прокурора неправомірну вигоду в сумі 150 тисяч доларів США за вирішення питання про непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7, скасування арешту та повернення майна, вилученого під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Усвідомлюючи злочинний характер дій ОСОБА_4 щодо надання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відмовились від надання неправомірної вигоди.

25 липня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України.

06 березня 2024 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 та зустрівся з останнім наступного дня неподалік адміністративної будівлі ДСР та повторно висловив прохання надати неправомірну вигоду в сумі 150 тис. доларів США за невжиття ним заходів до виявлення та подальшого арешту іншого майна, яке на праві власності належало ОСОБА_7 .

21 березня 2024 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 біля ТЦ «Променада центр» та повідомив, що слідчий знаходиться у суді з клопотаннями про проведення обшуків та накладення арештів у вищевказаному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, ОСОБА_4 повторно висловив прохання надати неправомірну вигоду в сумі 150 тисяч доларів США за вирішення ним питання про неподання нових клопотань про проведення обшуків та накладення арештів, припинення кримінального переслідування, нестворення перешкод у господарській діяльності ТОВ «ПЕТРАГРАНІТ», ТОВ «НЕРУДБУДПОСТАЧ», ТОВ «ПЕТРАБУД», пов`язаних зі ОСОБА_7 фізичних та юридичних осіб.

Крім того, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_6 у тому, що за умови одержання ним та іншими посадовими особами неправомірної вигоди слідчий та прокурор у справі не будуть перешкоджати скасуванню арешту на майно судом, та подальшому його поверненні, а кримінальне провадження у найкоротші строки буде направлено до суду, через що припиняться слідчі дії та кримінальне переслідування ОСОБА_7 .

Крім того ОСОБА_4, маючи намір остаточно переконати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 надати неправомірну вигоду, повідомив останньому, що вартість майна, на яке накладено арешт, складає понад 200 млн грн, а тому сума неправомірної вигоди у розмірі 6 млн грн, що становить еквівалент 150 тисяч доларів США, не є істотною у порівнянні з ризиком втрати всього арештованого майна.

26 березня 2024 року ОСОБА_4 повторно висловив ОСОБА_6 прохання надати неправомірну вигоду в сумі 150 тисяч доларів США для нього та інших службових осіб ДСР, ГСУ НПУ, Офісу Генерального прокурора за нестворення перешкод у господарській діяльності юридичних осіб, афілійованих зі ОСОБА_7, припинення кримінального переслідування, вирішення питання про зняття арешту з майна, його повернення, а також невжиття заходів щодо встановлення та арешту іншого майна підозрюваних у кримінальних провадженнях № 42021000000002286 та 12023000000001563.

09 квітня 2024 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 та зазначив, що одержуватиме неправомірну вигоду за посередництвом адвоката, контактні дані якого надасть пізніше.

10 квітня 2024 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив номер мобільного телефону, на який повинен зателефонувати останній для того, щоб домовитись про зустріч та передачу неправомірної вигоди в сумі 150 тисяч доларів США. При цьому, ОСОБА_4 повідомив, що у випадку відмови надати неправомірну вигоду, досудове розслідування знову буде активізовано і арешти майна продовжаться.

11 квітня 2024 року під час передання неправомірної вигоди адвокату ОСОБА_15 злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена та він був затриманий в порядку ст. 208 КПК України після того як отримав можливість розпорядитися одержаними грошовими коштами в сумі 150 000 доларів США.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у проханні надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, або в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, або в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

3.3.3. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:

- повідомленням ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 15 березня 2024 року;

- протоколом огляду від 15 березня 2024 року, в ході якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_6 та зафіксовано наявні в ньому відомості про контактування останнього з ОСОБА_4 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_6 від 15 березня, 10, 12 квітня 2024 року, який повідомив, що його брат ОСОБА_7 здійснював підприємницьку діяльність з видобутку піску. У листопаді 2022 року органами поліції було проведено обшуки, в ході яких вилучено та згодом арештовано майно належних брату підприємств, зокрема, спеціальну техніку. Влітку 2023 року брат зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_4 вимагає в нього 150 тис. доларів США за вирішення питань з кримінальним провадженням щодо нього, і попрохав зустрітися з ОСОБА_4, щоб з`ясувати, за які саме дії вимагається неправомірна вигода. В ході особистої зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі йому та іншим посадовим особам (слідчому, прокурору) неправомірної вигоди в розмірі 150 тис. доларів США за непритягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, зняття арештів з майна тощо. Після відмови надати неправомірну вигоду працівники поліції створювали умови, щоб спонукати її надати (проводили обшуки за місцем проживання, місцями реєстрації підприємств, не повертали майно після скасування арешту тощо). В ході подальших зустрічей та телефонних розмов з ОСОБА_4 (07, 20, 26 березня, 03, 04, 05 квітня 2024 року) останній неодноразово висловлював йому вимогу передачі неправомірної вигоди у згаданому розмірі. 09 квітня 2024 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що неправомірну вигоду слід передати адвокату ОСОБА_16 . 11 квітня 2024 року, попередньо домовившись, ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_15 та передав йому неправомірну вигоду;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8, який повідомив, що спільно із ОСОБА_7 займався підприємницькою діяльністю. Після проведення обшуків у листопаді 2022 року зі слів ОСОБА_7 ОСОБА_4 неодноразово пропонував закрити справу за 150-180 тис. доларів США. На одній з таких зустрічей був присутній ОСОБА_8 та особисто чув, як ОСОБА_4 повідомляв про необхідність передачі неправомірної вигоди для трьох структур (йому, слідчому та прокурору);

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи від 26, 29 березня, 05, 10 квітня 2024 року, в ході яких зафіксовані розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_4 20, 21, 26 березня, 03 квітня 2024 року, в ході яких вони обговорювали обставини скасування арешту майна, зокрема, ОСОБА_4 пропонував скасовувати арешти у судовому порядку та обіцяв неперешкоджання з боку сторони обвинувачення, звертав увагу на суму арештованого майна, неодноразово називав розмір неправомірної вигоди - 150 тис. доларів США та обіцяв не накладати арешт на інше майно ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 10 квітня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_6 були вручені грошові кошти та імітаційні засоби у загальному розмірі 150 тис. доларів США;

- протоколом обшуку від 11 квітня 2024 року транспортного засобу ОСОБА_15, у якому були вилучені передані ОСОБА_6 грошові кошти та імітаційні засоби;

- протоколами обшуку за місцем роботи ОСОБА_4, в ході якого вилучено документи, які підтверджують здійснення ним оперативного супроводження кримінального провадження № 42021000000002286;

- іншими матеріалами досудового розслідування.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2024 року при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу було констатовано ризики:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на незменшення та продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має надати оцінку такому твердженню.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, зокрема, використання заходів конспірації. Крім того, професійний досвід, займана у минулому посада підозрюваного та набуті ним зв`язки серед службових осіб органів державної влади, інших правоохоронних органів можуть бути використані для вчинення дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Згідно декларації ОСОБА_4, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2023 рік, у його власності перебувають грошові активи розміром 4000 доларів США та 40 000 грн, а у його дружини - 40 000 доларів США та 240 000 грн, а також автомобіль «Ніссан Рог», 2016 року випуску, що підтверджує наявність у підозрюваного матеріальних ресурсів забезпечити тривале перебування за кордоном у випадку переховування.

Зазначений ризик був встановлений ухвалою слідчого судді від 12 квітня 2024 року, а також у подальшому ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2024 року слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року, і наразі відсутні підстави вважати, що він зник повністю чи був нівельований до такої міри, що виключає застосування запобіжного заходу.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На переконання слідчого судді, показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Незменшення зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, згідно з наданими прокурором матеріалами ОСОБА_4 неодноразово наголошував, що неправомірна вигода надається і для інших працівників правоохоронних органів, зокрема, слідчого та процесуального керівника у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 . Причетність до вчинення кримінального правопорушення цих та інших осіб в теперішній час перевіряється органом досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, тривалий досвід роботи ОСОБА_4 на оперативних посадах в правоохоронному органі, де він набув відповідного авторитету, зв`язків в органах державної влади, правоохоронних органах, підприємствах, установах, організаціях, у тому числі в експертних установах. При цьому, той факт, що ОСОБА_4 вже не обіймає відповідну посаду в правоохоронних органах, не виключає вірогідності впливу на свідків.

Наведені обставини обґрунтовано свідчать про наявність ризику того, що підозрюваний як самостійно, так й через інших осіб може впливати на свідків, а також на експертів з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань (висновків) чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

3.7. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Доводи сторони обвинувачення про незменшення цього ризику обумовлені стадією кримінального провадження, зокрема, наразі досудове розслідування триває і процес збирання доказів не завершений.

Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи наявність у підозрюваного набутого завдяки займаній посаді досвіду щодо здійснення досудового розслідування, обізнаність з орієнтовним колом обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні, та колом доказів, необхідних для їх підтвердження, а також порядком їх одержання. Зазначені можливості можуть бути використані підозрюваним для протидії кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, той факт, що ОСОБА_4 вже не обіймає відповідну посаду в правоохоронних органах, не виключає такої вірогідності. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя дійшла висновку, що цей ризик не зник.

3.8. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали

Прокурор повідомив, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки в органу досудового розслідування наявна необхідність здійснення низки слідчих та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою встановлення об`єктивної істини, зокрема, завершення проведення призначених експертиз, повторний допит підозрюваного ОСОБА_4, а також свідків у цьому кримінальному провадженні, проведення аналізу зібраних у ході досудового розслідування доказів і, як наслідок визначення остаточної кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_4 та надання правової оцінки діям інших осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, які розслідуються у межах цього кримінального провадження, зокрема значну кількість осіб, залучених до його вчинення, а також обумовлений цими обставинами обсяг слідчих та процесуальних дій, проведення яких необхідне для завершення досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими зазначені доводи прокурора, оскільки наведені факти дійсно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.9. Висновки слідчого судді

З метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного слід продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2024 року продовжений до 11 жовтня 2024 року.

Втім, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, за загальним правилом не обмежується чинним кримінальним процесуальним законом строком досудового розслідування, у межах якого особі обирається (продовжується) відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишається чинною після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення про застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.

При цьому, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо необхідності підозрюваному ОСОБА_4 вільно пересуватися у межах Київської області у зв`язку з його новим потенційним місцем роботи, а також позицію прокурора, який не заперечував щодо можливості такого розширення території, у межах якої підозрюваний ОСОБА_4 може вільно пересуватися.

На переконання слідчого судді, покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися із міста Києва та Київської області у повній мірі забезпечить дотримання балансу між правами підозрюваного та необхідністю досягнення завдань кримінального провадження.

За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити, з урахуванням уточнень щодо можливості пересуватись у межах Київської області, висловлених у судовому засіданні.

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Продовжити на два місяці, тобто до 23 жовтня 2024 року включно, але у межах строку досудового розслідування строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2024 року (справа № 991/3109/24) про застосування до нього запобіжного заходу, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також слідчими ГСУ Національної поліції, у тому числі ОСОБА_12, прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, у тому числі ОСОБА_13 ;

- утримуватися від спілкування з працівниками Департаменту стратегічних розслідувань з приводу обставин, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2024 року за № 52024000000000115.

3. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1