- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/7497/24
Провадження № 1-кс/991/7529/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть скарги
1.1. 13 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Скарга обґрунтована тим, що 30 липня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366, 368, 376 КК України, втім відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, заявника не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
1.2. 22 серпня 2024 року представник НАБУ ОСОБА_5 скерував слідчому судді заперечення щодо скарги, у яких просив відмовити у її задоволенні. Представник НАБУ повідомив, що заява про вчинення кримінальних правопорушень надійшла від ОСОБА_3 та була зареєстрована. За результатами її розгляду встановлено, що в ній не викладено достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. У судове засідання скаржник не прибув, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас, участь особи у розгляді скарги є її правом, а не обов`язком, і вона вільна у використанні цього права відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України). Кримінальний процесуальний закон не пов`язує можливість захисту прав особи з її безпосередньою участю у судовому засіданні, а тому неприбуття скаржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду його скарги по суті.
2.2. Представник НАБУ у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду скарги також повідомлений належний чином. У надісланих на адресу суду письмових запереченнях просив розглянути скаргу за його відсутності. Відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, письмові заперечення представника НАБУ, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення
30 липня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень.
Як зазначено у заяві, підрозділом дізнання відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводиться дізнання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 серпня 2022 року за № 12022175440000345, за фактом нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_3, процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Заявник стверджував, що дізнання у межах зазначеного кримінального провадження не здійснюється, ба більше, йому погрожують кримінальним переслідуванням. Зокрема, 11 квітня 2023 року таким переслідуванням йому погрожувала прокурор ОСОБА_4 у разі, якщо він не відмовиться від обвинувачень у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10 серпня 2022 року за № 12022175440000345.
Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що 02 травня 2023 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_9 проводила розгляд його заяви про відвід дізнавача ОСОБА_10 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 серпня 2022 року за № 12022175440000345, і, на його переконання, під час перебування судді ОСОБА_9 в нарадчій кімнаті їй телефонував голова цього суду ОСОБА_11 та наказав відмовити у задоволенні його заяви, а також з аналогічним проханням їй телефонувала прокурор ОСОБА_4 .
На переконання ОСОБА_3 . прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 у телефонному режимі здійснює керівництво слідчими суддями Октябрського районного суду м. Полтави, ба більше, такі дії прокурора пов`язані з наявністю у неї родинних зв`язків з ОСОБА_6, який наніс йому тілесні ушкодження.
Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про вчинення прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366, 368, 376 КК України.
Щодо повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду
3.2. Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на слідчого обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Зокрема, цими нормативно-правовими актами передбачено, що до ЄРДР підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Викладене свідчить про наявність у слідчого та прокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у повідомленні має бути зазначено конкретні відомі заявнику обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому воно полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак, наведення доводів, чому він вважає, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Оцінюючи, чи відбулося виконання цього обов`язку відповідно до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя має з`ясувати, чи містить зміст повідомлення про кримінальне правопорушення обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
3.3. Також під час оцінки доводів скарги слід виходити з приписів ч. 1 ст. 306 КПК України, яка пов`язує можливість її розгляду (чи окремих її вимог) слідчим суддею Вищого антикорупційного суду з належністю кримінальних проваджень до підсудності цього суду. Така підсудність визначається за одночасної наявності двох обов`язкових ознак (ч. 1 ст. 33-1 КПК України):
- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України);
- наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Такі повноваження, серед іншого, обмежуються здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб лише у кримінальних провадженнях (стосовно кримінальних правопорушень), належних до підсудності відповідного суду.
3.4. На думку ОСОБА_3, наведені ним обставини свідчать про наявність у діях прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366, 368, 376 КК України.
3.5. Разом з тим, заява ОСОБА_3 містить лише суб`єктивний виклад обставин та не містить конкретних відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України. Висновок скаржника про вчинення прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 кримінальних правопорушень не ґрунтується на фактах та має характер припущень.
Заява обґрунтована не конкретним фактом вчинення кримінального правопорушення, який відомий заявнику, а непогодженням з ймовірними процесуальними діями, які проводяться у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 серпня 2022 року за № 12022175440000345, які, на його думку, можуть ймовірно свідчити про порушення норм чинного законодавства.
Ба більше, ОСОБА_3 не навів відомостей про вчинення кримінальних правопорушень щодо ймовірного завдання діями прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, наявність якої є обов`язковою підставою для кваліфікації за ст. 364 КК України.
3.9. Слідчий суддя наголошує, що лише наявність у повідомленні конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.
Враховуючи, що скерована до НАБУ заява ОСОБА_3 від 30 липня 2024 року фактично не містила конкретних та об`єктивних відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364 та ст. 368 КК України, в уповноважених осіб НАБУ відсутній обов`язок вносити відомості до ЄРДР, а тому їх дії не суперечили вимогам ст. 214 КПК України.
Слідчий суддя не дає оцінку доводам скаржника в частині наявності у діях прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 та ст. 376 КК України, позаяк вони не належать до переліку кримінальних правопорушень, віднесених ч. 1 ст. 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду, а отже їх оцінка в цій частині перебуває поза межами компетенції слідчого судді.
Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1