- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/6284/24
Провадження №11-сс/991/584/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5,
розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.07.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000777 від 16.08.2022.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000777 від 16.08.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.22.07.2024 детектив звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
3.24.07.2024 слідчий суддя наклав арешт на майно.
4.16.08.2024 на цю ухвалу адвокат подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_7 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено клопотання детектива; (2) накладено арешт на 1/2 частину майна, належного на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7, з обмеженням права розпорядження, а саме - квартири АДРЕСА_1 ] та автомобіля [TESLA X P100D, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ] (далі - квартира та автомобіль відповідно).
6.Арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання з таких підстав: (1) ОСОБА_8 є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК; (2) зазначена підозра є обґрунтованою; (3) санкцією частини 5 статті 191 КК передбачена можливість застосування конфіскації майна як додаткового покарання; (4) ОСОБА_8 з 27.11.2014 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, у власності якої перебуває квартира та автомобіль, що набуті на підставі договорів купівлі-продажу від 13.03.2024 та від 12.05.2022 відповідно; (5) враховуючи дату набуття цього майна, воно в силу положень статті 60 Сімейного кодексу України належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності як набуте подружжям за час шлюбу, отже детектив довів належність підозрюваному 1/2 частки квартири та 1/2 частки автомобіля, які можуть підлягати арешту з метою можливої конфіскації майна; (6) такий арешт не суперечитиме вимогам КПК, є виправданим, переслідує правомірну мету та враховує права іншого співвласника зазначеного майна, яке придбане під час шлюбу, є пропорційним та співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
7.Адвокат ОСОБА_7 (дружини підозрюваного ОСОБА_8 ) просив: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива задовольнити частково, а саме - відмовити в частині накладення арешту на 1/2 частку квартири.
8.В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначив, що квартира є особистою власністю ОСОБА_7, адже була придбана за її особисті кошти, що підтверджується таким: (1) до моменту укладення у 2014 році шлюбу з ОСОБА_8 . ОСОБА_7 мала власне майно - квартиру у м. Кривий Ріг, яку набула на підставі договору дарування від 01.02.2002; (2) зазначену квартиру вона продала 30.11.2021 за 1 650 000 грн, при цьому в договорі купівлі-продажу було зазначено, що ця квартира є її особистою приватною власністю; (3) отримані від продажу цієї квартири кошти вона відклала, а в подальшому використала для купівлі квартири у м. Києві за ціною 35 409,31 доларів США, що становить 964 934,83 грн; (4) відповідно до частини 1 статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; (5) крім цього, на момент придбання 13.03.2024 квартири ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не проживали однією сім`єю та не вели спільний побут; (6) також на даний час у державних реєстрах не міститься відомостей, які б документально підтверджували право власності ОСОБА_8 на квартиру; (7) за положеннями чинного законодавства обтяження майна без попереднього визначення частки особи юридично неможливе і питання виділення частки в спільному майні подружжя має вирішувати виключно суд.
Короткий зміст заперечення прокурора
9.Прокурор просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки викладені в ній доводи не впливають ані на обґрунтованість накладення арешту, ані на необхідність його подальшого застосування. Наведені в апеляційній скарзі доводи спростовуються матеріалами клопотання.
Позиція учасників судового провадження
10.Адвокат підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свою позицію щодо апеляційної скарги, крім прокурора. Прокурор в запереченнях на апеляційну скаргу просив провести судове засідання без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Враховуючи, що учасники провадженні були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Мотиви та оцінка Суду
12.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
13.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити доводи апеляційної про незаконність арешту 1/2 частки квартири через те, що: (1) вона є особистою приватною власністю ОСОБА_7 ; (2) обтяження майна неможливе без попереднього визначення частки особи.
14.Суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Щодо першого доводу - квартира є особистою власністю ОСОБА_7 .
15.Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина 6 статті 132 КПК).
16.Суд дійшов висновку, що апелянт не довів, що арештована квартира є особистою власністю ОСОБА_7 .
17.Так, відповідно до позиції апелянта квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_7 через те, що вона її придбала за особисті кошти, отримані від продажу іншої квартири, набутої ще до укладення 27.11.2014 шлюбу з ОСОБА_8, а саме: (1) 30.11.2021 ОСОБА_7 продала за 1,65 млн грн квартиру у АДРЕСА_2, що належали їй на підставі договору дарування від 01.02.2002 (том 3 а. с. 16-20); (2) ці кошти вона відклала та за них 13.03.2024 купила за 35 409,31 доларів США, що становить 964 934,83 грн, квартиру у м. Києві, загальною площею 45,3 кв. м (том 2 а. с. 188-193).
18.Тобто за твердженнями апелянта ОСОБА_7 використала отримані за договором купівлі-продажу квартири від 30.11.2021 кошти майже через 2,5 роки з моменту їх отримання. При цьому на підтвердження цієї позиції апелянт надав лише два договори купівлі-продажу квартир - продажу квартири у АДРЕСА_2 .
19.Суд вважає, що враховуючи тривалий час, що минув з моменту продажу однієї квартири до купівлі іншої, надані апелянтом докази не доводять ту обставину, що ОСОБА_7 купила арештовану квартиру за кошти, що були її особистою власністю [від продажу квартири у м. Кривий Ріг], та відповідно не спростовують висновок слідчого судді про те, що арештована квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
20.Крім цього, Суд додатково звертає увагу на те, що: (1) протягом наведено періоду часу [з моменту продажу квартири у м. Кривий Ріг до купівлі арештованої квартири] ОСОБА_7 набула у власність інше дороговартісне майно; (2) викладена апелянтом версія [щодо відкладення ОСОБА_7 коштів у 2021 році та їх витрату на купівлю квартири у 2024 році] не узгоджується зі змістом договору купівлі-продажу квартири від 13.03.2024 у м. Києві, з якого не слідує, що 13.03.2024 було днем оплати вартості квартири, виходячи з курсу долару та вказівки про оплату ціни певними частинами (платежами) відповідно до умов попереднього договору від 03.12.2018.
21.Так, з матеріалів справи вбачається, що 12.05.2022 [тобто через півроку після продажу квартири] ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу набула у власність автомобіль «Tesla» XP100D та в заяві про перереєстрацію автомобіля зазначено, що його вартість становить 880 000 грн (том 1 а. с. 88-89). При цьому в іншій справі ОСОБА_7 зазначала, що це майно є її особистою приватної власністю в силу домовленостей з ОСОБА_8 (ухвала слідчого судді ВАКС від 11.08.2023 у справі № 991/6926/23 про відмову в скасуванні арешту майна).
22.Також Суд звертає увагу, що зі змісту договору купівлі-продажу квартири від 13.03.2024 (будь-яких інших доказів щодо купівлі/оплати квартири в матеріалах справи немає) не можна зробити висновок про те, що її ціна була сплачена саме у 2024 році.
23.Так, з договору-купівлі продажу квартири від 13.03.2024 вбачається, що: (1) продавцем є ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд « Фоліо », від імені якого діяло ТОВ «КУА «Інвестцентр»»; (2) цей договір був укладений на виконання попереднього договору купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріально 03.12.2018 (преамбула Договору); (2) Покупець довів до відома Продавця факт, що ОСОБА_8 перебуває з нею в зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_8 не заперечує проти укладення цього Договору, що підтверджується його письмовою заявою від 01.03.2023 (пункт 1.6 Договору); (3) ціна кватири у гривні становить розмір, що рівний 35 409,31 доларів США згідно курсу долара США у відношення до гривні на фактичну дату здійснення кожного платежу, як це визначено умовами попереднього договору від 03.12.2018 та цього договору, що становить 964 934,83 грн без урахування ПДВ (пункт 2.1 Договору); (4) під поняття «курс долара США у відношенні до української гривні» Сторони розуміють курс купівлі долара США за українську гривню, що встановлений АТ «Ощадбанк». У випадку, якщо він відсутній та/або є не ринковим, Сторони застосовують курс купівлі долара США за українську гривню, що встановлений АТ «Укрексімбан». Якщо він відсутній та/або є не ринковим, Сторони застосовують курс купівлі долара США за українську гривню, що встановлений АТ «Сенс Банк». Якщо він відсутній та/або є не ринковим, Сторони застосовують курс офіційний курс гривні по відношенню до долара США, що встановлений НБУ (пункт 2.1 Договору); (5) фактичною датою платежу вважається дата зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок Продавця (пункт 2.1 Договору); (6) порядок розрахунків є таким - фактична сума забезпечувального платежу сплачена Покупцем на момент підписання цього договору згідно із Попереднім договором становить 964 934,83 грн без ПДВ. У відповідності до п.2.2 Попереднього договору забезпечувальний платіж зараховується в рахунок Купівельної ціни, визначеної п.2.1 Договору згідно курсу долара США у відношенні до української гривні на фактичну дату здійснення кожного платежу, що відповідно до платежів, отриманих від Покупця згідно з умовами Попереднього договору, становить 35 409,31 доларів США без ПДВ. Продавець підтверджує повну сплату Покупцем Купівельної ціни на момент укладення цього Договору (пункт 2.2.1 Договору).
24.Враховуючи те, що: (1) оплата квартири здійснювалась частинами відповідно до умов попереднього договору від 03.12.2018 за курсом долара США у відношенні до української гривні на фактичну дату здійснення кожного платежу; (2) її ціна становила 35 409,31 доларів США, що еквівалентно 964 934,83 грн, тобто курс долара США по відношенню до гривні становив 27,25 грн.; (3) станом на 13.03.2024 середній курс купівлі долара по відношенню до гривні був становлений на рівні понад 38 грн (АТ «Ощадбанк» - 38,3 грн, АТ «Укрексімбанк» - 38,35 грн, АТ «Сенс Банк» - 38,55 грн, НБУ - 38,49 грн) - версія апелянта про сплату ціни арештованої квартири у 2024 році суперечить змісту договору купівлі-продажу квартири від 13.03.2024.
Щодо другого доводу - неможливо накласти арешт на 1/2 частину майна без її виділу
25.Суд погоджується з мотивами слідчого судді про накладення арешту на 1/2 частини квартири та додаткового зазначає таке.
26.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами статті 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
27.При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
28.Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен серед іншого враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб (пункти 5 та 6 частини 2 статті 173 КПК).
29.З урахуванням того, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання не повинно зачіпати майнових прав іншого з подружжя підозрюваного (частку в спільній сумісній власності іншого з подружжя) через неможливість в подальшому застосування конфіскації до такої частки (у випадку засудження особи), оскільки в такому випадку легітимна мета не зможе бути досягнута, Суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на 1/2 частину квартири, що відповідає частці підозрюваного ОСОБА_8 у праві спільної сумісної власності подружжя на це майно.
30.Суд відхиляє довід апелянта про незаконність арешту 1/2 частини квартири через нездійснення виділу частки ОСОБА_8 у спільній сумісній власності, адже це не є перешкодою (підставою для відмови) в накладенні арешту.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
31.Надані апелянтом докази не доводять факт набуття ОСОБА_7 арештованої квартири під час шлюбу за особисті кошти та відповідно не спростовують висновок слідчого судді про те, що арештована квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Арешт 1/2 частини квартири [з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання] відповідає частці підозрюваного ОСОБА_8 у праві спільної сумісної власності подружжя на це майно.
32.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).
33.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу представника власника майна слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
34.Керуючись статтями 170-173, 404, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.07.2024 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3