- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/7903/24
Провадження № 1-кс/991/7940/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
27 серпня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
За підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 425 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про закриття провадження за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 (надалі - слідчий) про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні за № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року.
Питання вирішується за ініціативою слідчого судді.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
23 серпня 2024 року до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, яке обґрунтоване наступним.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 425 КК України.
Зі змісту клопотання видно, що внаслідок умисних дій ОСОБА_2, який діяв всупереч інтересам служби ДУО «Політехмед», де останній обіймав посаду Генерального директора, за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, які діяли від імені компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag», з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, а саме, компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag», видано всупереч законодавству України сертифікати відповідності UA.101.MD.3.0696-20.00 від 17.03.2020 та UA.101.MD.3.0696-20.01 від 09.06.2020. Надалі, завдяки зазначеним сертифікатам відповідності компанія-нерезидент «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» ввезла на територію України медичне обладнання, яке не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 та поставила його відповідно до умов договору про закупівлю товарів від 19 травня 2020 року № 510/20/21, зокрема було поставлено 10 одиниць анестезувальних систем замість апаратів штучної вентиляції легень S1400, що завдало матеріальної шкоди Міністерству оборони України на сумі 11 000 000,00 грн. (одинадцять мільйонів грн. 00 коп.), що є тяжкими наслідками.
16 лютого 2021 року в ході проведення обшуку у приміщенні ДУО « Політехмед » за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 25-27 вилучено сертифікатами відповідності UA.101.MD.3.0696-20.00 від 17.03.2020, UA.101.MD.3.0696-20.01 від 09.06.2020, UA.101.MD.3.0696-20.02 від 19.10.2020 та документи щодо здійснення оцінки відповідності, які складені з метою видання цих сертифікатів для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag», у яких зазначені недостовірні відомості про те, що ДУО «Політехмед» сертифікувало медичне обладнання, серед якого апарати штучної вентиляції легень, яке відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753.
Слідчий зазначає, що з метою всебічного та неупередженого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та для з`ясування чи виконані підписи на зазначених вище документах щодо оцінки відповідності від імені службових осіб ДУО «Політехмед», а саме ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 саме ними, у ході здійснення досудового розслідування призначено судову почеркознавчу експертизу. В рамках проведеної судової почеркознавчої експертизи експертом заявлено клопотання про необхідність надання для проведення дослідження достовірних вільних зразків підпису ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 . Тому, з метою забезпечення проведення зазначеної експертизи, виникла необхідність у вилученні оригіналів документів, які містять зразки підпису ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, які перебувають у володінні Державного українського об`єднання «Політехмед».
За таких обставин, слідчий у своєму клопотанні просить:
1) надати слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року - ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні Державного українського об`єднання « Політехмед », код ЄДРПОУ 14282255, м. Київ, вул. Нагірна, 25-27, а саме оригіналів документів особової справи генерального директора ДУО «Політехмед» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, оригіналів документів особових справ співробітників ДУО «Політехмед» ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, датовані за період 2019-2021 років, які містять достовірні зразки підписів зазначених вище осіб у кількості 10-15 підписів кожної із зазначених осіб (автобіографія, заяви про призначення, документи щодо участі у конкурсі на зайняття посад, контракт, заяви про відпустку чи відрядження тощо), з можливістю вилучення оригіналів таких документів;
2) у випадку відсутності зазначених документів датованих періодом 2019-2021 років, надати відповідні документи за більш широкий період;
3) також надати дозвіл на тимчасовий доступ до журналів (книг обліку, інформації у електронному вигляді тощо), у яких зафіксовані відомості щодо видачі (реєстрації, обліку тощо) сертифікатів відповідності UA.101.MD.3.0696- 20.00 від 17.03.2020, UA.101.MD.3.0696-20.01 від 09.06.2020 та UA.101.MD.3.0696-20.02 від 19.10.2020, з можливістю вилучення копій.
На підтвердження вказаних обставин до клопотання долучені копії таких матеріалів, зокрема: витяг з ЄРДР; копія постанови про вирішення спору про підслідність від 27 червня 2024 року; копія постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 27 червня 2024 року; копія постанови про визначення складу слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування та визначення старшого слідчої групи від 01 липня 2024 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2024 року; копія повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 17 квітня 2024 року; копія статуту ДУО «Політехмед» затвердженого наказом МОЗ України № 1172 від 24 травня 2019 року; копія постанови про доручення проведення судової почеркознавчої експертизи від 08 липня 2024 року; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 15 серпня 2024 року; копія супровідного листа ДНДЕКЦ та клопотання експерта від 16 липня 2024 року; копія службової записки відділу документального забезпечення та контролю за виконанням Управління забезпечення діяльності ДБР; копія запиту ДБР від 02 липня 2024 року; копія конверту поштового відправлення з відмітками щодо повернення.
Слідчим суддею досліджене клопотання разом з матеріалами кримінального провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України: «В Україні діє прокуратура, яка здійснює : організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку . Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України».
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України: «прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень».
Відповідно до вимог п. п. 1-22 ч. 1 і ч. 3 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження. Зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 КПК України: « Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: « Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 КПК України: « Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом ».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КПК України: «Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора».
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 5 ст. 36 КПК України: «Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки)».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 36 КПК України: «Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 159 КПК України: «Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 ст. 163 КПК України: «Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 216 КПК України: «Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України: «Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки)».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України: «Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»: «Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора. Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та не більше п`яти заступників, у тому числі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»: «Спеціалізована антикорупційна прокуратура є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»: «На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються такі функції: здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слідчий суддя зазначає, що належність кримінального правопорушення до предметної підсудності ВАКС визначається сукупністю вимог (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, а також обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які, у свою чергу, є умовами віднесення кримінального правопорушення до підслідності Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ).
Слідчим суддею було встановлено, що ГСУ ДБР здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 425 КК України.
Таким чином, з перелічених складів злочинів до переліку корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у примітці до ст. 45 КК України, належить злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України. Разом з тим, тільки цієї обставини недостатньо для віднесення кримінального провадження до предметної підслідності ВАКС, оскільки для цього також необхідним є й існування хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, тобто наявності хоча б однієї з умов підслідності кримінального правопорушення НАБУ.
Слідчий суддя виходить з того, що питання належності кримінального провадження до підсудності певного органу досудового розслідування визначаються вимогами ст. 216 КПК України, але питання визначення підслідності кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування кримінального провадження (віднесення кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування) належать до виключних повноважень органів прокуратури і вирішуються постановами відповідних уповноважених прокурорів, що встановлено вимогами ч. 10 ст. 216 КПК України.
У цьому кримінальному провадженні виник спір про підслідність, який у відповідності до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України був вирішений Генеральним прокурором. Постановою Генерального прокурора від 27.06.2024 року підслідність цього кримінального провадження була визначена за слідчими ГСУ ДБР, а здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва було доручене прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Слідчий суддя також враховує й те, що станом на дату звернення сторони обвинувачення з цим клопотанням:
- досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими ГСУ ДБР;
- нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора;
- Генеральним прокурором при вирішенні спору про підслідність не встановлено наявності будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ або здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану або про неефективність здійснення ним досудового розслідування.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (умовами підслідності), яка є обов`язковою невід`ємною складовою предметної підсудності ВАКС.
Крім того, якщо вважати зазначене кримінальне провадження таким, що належить до підсудності ВАКС, то воно має бути і підслідним НАБУ, оскільки це є обов`язковим елементом предметної підсудності ВАКС, а тому проведення досудового розслідування у такому випадку не може бути доручено ГСУ ДБР з огляду на вимоги абз. 3 ч. 5 ст. 36 КПК України, тобто ГСУ ДБР не є належним органом досудового розслідування.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд та вирішення цього клопотання знаходиться поза межами судового контролю слідчого судді ВАКС, у зв`язку з чим провадження за цим клопотанням слід закрити.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загальними засадами кримінального провадження, які встановлені ст. ст. 7-10, 20, 22 КПК України, положеннями ст. ст. 131, 132, 176, 177, 184, 194, 216, 376 КПК України, вважає за необхідне закрити провадження за клопотанням слідчого ГСУ ДБР про тимчасовий доступ до речей і документів.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Закрити провадження за клопотанням слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні за № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3-2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1